Рішення

від 21.06.2017 по справі 758/9750/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9750/16-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі Калашніковій Л.Д.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк (надалі ПАТ ПУМБ ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Київський іпотечний центр про визнання зобов'язання припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до районного суду з позовною заявою, в якій просить визнати припиненим її зобов'язання за кредитним договором №6813583, укладеним 16.09.2008 року між нею та ЗАТ ПУМБ , правонаступником якого є ПАТ ПУМБ . Свої вимоги мотивує тим, що 16.09.2008 року між нею та ЗАТ ПУМБ , правонаступником якого є ПАТ ПУМБ було укладено кредитний договір №6813583, згідно умов якого вона отримала від відповідача кредит у розмірі 500 000,0 Євро, зі сплатою 13,15% річних. Позивачка вказує, що 17.09.2008 року між нею та відповідачем було укладено Додаткову угоду №TR INIT до Кредитного договору, відповідно до якої процентна ставка за п. 1.3. Кредитного договору була встановлена у розмірі 0,00% річних. 05.07.2012 року між позивачем та ПАТ ПУМБ було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору. Відповідно до п. 1.1. якої п.1.1. Кредитного договору було викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що розмір кредиту становить 216 265, 15 Євро. Вважає, що згідно ст. 605 ЦК України, шляхом укладення Додаткової угоди №2 відбулося фактичне прощення відповідачем її боргу у розмірі 283 734, 85 Євро (500 000,0 Євро - 216 265, 15 Євро). Крім того зазначено, що на момент укладення Додаткової угоди №2, позивачем було вже сплачено відповідачу 265 258, 19 Євро, а тому нею виконано зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам, з обґрунтуваннями підстав, наведених у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. Зазначили, що дійсно, 16.09.2008 року між позивачем та ЗАТ ПУМБ , правонаступником якого є ПАТ ПУМБ було укладено кредитний договір №6813583, згідно умов якого ОСОБА_5 отримала від відповідача кредит у розмірі 500 000,0 Євро, зі сплатою 13,15% річних. На численні прохання позивача щодо надання їй кредитних канікул , 02.08.2011 року та 05.07.2012 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 та Додаткову угоду №2, якими встановлювався новий графік повернення кредиту. Вказують, що ПАТ ПУМБ 16.09.2008 року не укладав додаткової угоди з позивачем, дана угода містить реквізити та інформацію, які стануть відомі сторонам в майбутньому, а тому вважають, що наявний у матеріалах справи документ, є таким, що містить неправдиві відомості. Крім того, вказали, що з Додаткової угоди №2 від 05.07.2012 року до Кредитного договору вбачається, що сторони домовилися не про спрощення боргу позивачу у розмірі 283 734, 85 Євро, а прийшли до згоди та констатували факт , що заборгованість ОСОБА_5 за тілом кредиту зменшилась до 216 265, 15 Євро, у зв'язку з поверненням останньою частини кредиту у розмірі 283 734, 85 Євро.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність та невмотивованість.

Суд, вислухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 16.09.2008 року між позивачем та ЗАТ ПУМБ , правонаступником якого є ПАТ ПУМБ було укладено кредитний договір №6813583.

Відповідно до п.1.1., 1.3., 1.4. даного договору Банк надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 500 000,0 Євро, зі сплатою 13,15% річних, терміном до 16.09.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував факт отримання позивачем кредитних коштів у сумі 500 000,0 Євро.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 16.09.2008 року між ОСОБА_7 та ЗАТ ПУМБ укладено договір іпотеки №6814002, посвідчений ПН КМНО ОСОБА_8 в реєстрі за №10408, з додатковими угодами до нього: договір про внесення змін та доповнень №6814022/20110802 від 02.08.2011 року, договір про внесення змін та доповнень №6814022/2 від 05.07.2012 року.

Також, 16.09.2008 року між ОСОБА_8 та відповідачем укладено договір поруки №6911798, з додатковими угодами до нього: № 6911798/20110802 від 02.08.2011 року, №2 від 05.07.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 двічі зверталася до Банку з заявами про надання їй кредитних канікул строком на 4 місяці.

Так, 02.08.2011 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №12222609, відповідно до умов якої ОСОБА_5 було встановлено новий графік повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом (надано кредитні канікули на 4 місяці щодо сплати кредиту).

05.07.2012 року між ПАТ ПУМБ та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №2, згідно якої, окрім фіксування суми залишку заборгованості позивача за кредитним договором, сторони погодили новий графік погашення заборгованості, що залишилася, шляхом викладення у новій редакції додатку №1 Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (п. 1.5 Додаткової угоди №2 від 05.07.2012 р.).

Згідно встановленого нового графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, позивачу були надані кредитні канікули строком на 3 місяці (з 03.07.2012 р. по 02.10.2012 р.), в той же час залишок суми заборгованості підлягав сплаті щомісячними платежами у термін з 03.10.2012 р. по 16.09.2015 р.

З даним графіком ОСОБА_5 погодилася, про що свідчить її підпис на додатковій угоді №2 від 05.07.2012 р.

Позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на п. 1.1. Додаткової угоди № 2 від 05.07.2012 р. до Кредитного договору та вважає, що згідно ст. 605 ЦК України, відбулося фактичне прощення відповідачем її боргу у розмірі 283 734, 85 Євро (500 000,0 Євро - 216 265, 15 Євро).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

За приписами ст. 598 ЦК України зобов язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах. Встановлених договором або законом.

Анулювання (прощення) боргу полягає в тому, що кредитор звільняє боржника від виконання його обов'язків за договором, нічого не вимагаючи натомість. Тобто основна ознака прощення боргу безоплатність. При прощенні боргу зобов'язання за договором припиняються, і такий договір буде вважатися виконаним.

З Додаткової угоди №2 від 05.07.2012 року до Кредитного договору (п. 1.1.) вбачається, що сторони домовилися про наступне: Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 216 265, 15 Євро на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку у порядку та у строки, обумовлені цим Договором .

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

У матеріалах справи відсутні докази визнання банком факту припинення зобов'язань (між сторонами не укладалися договори про припинення зобов'язання чи про прощення боргу).

Про відсутність підстав для висновків про прощення кредитної заборгованість свідчить і той факт, що у лютому 2015 року ПАТ ПУМБ звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, тобто банк вживає заходи щодо стягнення залишку заборгованості.

Крім того, суд бере до уваги, що після укладення додаткової угоди №2 від 05.07.2012 р., ОСОБА_5 продовжувала виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, шляхом сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірі 13,15 % річних до червня 2013 року, про що свідчать виписки по рахунку, приєднані до матеріалів справи. Останній платіж позивачем було здійснено 13.05.2013 р. у сумі 5 730, Євро.

Позивачка також вказує на те, що нею повністю виконано зобов'язання за кредитним договором та в обґрунтування своєї правової позиції посилається на Додаткову угоду №TR INIT до Кредитного договору від 17.09.2008 р., відповідно до якої процентна ставка за п. 1.3. Кредитного договору була встановлена у розмірі 0,00% річних.

Представниками відповідача у судовому засіданні заперечувався факт наявності та підписання даної угоди.

З приводу використання особами завідомо неправдивого документу, ПАТ ПУМБ 26.07.2016 року звернулось до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, дані щодо якого були внесені до ЄРДР за № 12016100100009356.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 (як представник ПАТ ПУМБ ), підпис якого стоїть на Додатковій угоді №TR INIT до Кредитного договору від 17.09.2008 р. пояснив, що він у 2008 році в даному банку не працював, а тому і підписувати вказану угоду не міг. У банку працював з 2014 по 2015 рік.

Враховуючи наведене, даний доказ суд не бере до уваги.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону та є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 509, 598, 605, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 88, 208-209, 212, 213, 214-215, 218, 223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Київський іпотечний центр про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором № 6813583 від 16.09.2008 р., укладеним між ОСОБА_5 та ЗАТ ПУМБ , - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова