Ухвала

від 04.07.2017 по справі 805/4003/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року справа №805/4003/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А,В., ОСОБА_2,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі №805/4003/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Великоанадольський вогнетривкий комбінат (далі ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат або ПАТ ВАВК ) звернувся до суду з позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Волноваська ОДПІ), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2016 №0000221400 (т.1 а.с. 4-17).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року зазначений позов ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Волноваської ОДПІ від 13 вересня 2016 року №0000221400 форми Р , яким ПАТ ВАВК збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4117486 грн. 00 коп., з яких: 2 744 991,00 грн. - за податковим зобов'язанням; 1 372 495,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3 а.с. 225-235).

На постанову суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані відсутністю документального підтвердження здійснення господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ Лордфілк , ТОВ Преміум Юкрейн , ТОВ Трансімпекс компані , ТОВ Делайз Систем (т.4 а. с. 4-6).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки 21.06.2017 року.

Від позивача надійшли письмові заперечення на доводи апеляційної скарги та клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні ( т.4 а. с. 17 - 25).

Відповідно до ст.197 ч.1 п.1 КАС України судом апеляційної інстанції розглянуто в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і з урахуванням письмових заперечень на апеляційну скаргу дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат , зареєстрований у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 00191721, знаходиться на податковому обліку у Волноваській ОДПІ, є платником податку на додану вартість (ПДВ) та здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту в новій редакції, затвердженого загальними зборами 26.04.2013 протоколом №1 (т.1 а. с. 18-29).

На підставі направлень на перевірку №№135,136 від 08.08.2015, виданих Волноваською ОДПІ, працівниками податкового органу проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ Трансімпекс компані (код ЄДРПОУ 40238159), ТОВ Преміум Юкрейн (код ЄДРПОУ 40240917), ТОВ Делайз Систем (код ЄДРПОУ40104133), ТОВ Лордфілк (код ЄДРПОУ 40103941) за січень-червень 2016 року, за результатами якої 29.08.2016 складений акт №2683/05-33-14-00/00191721 (т.1 а. с. 32-43).

У висновках зазначеного акту перевірки зазначені наступні порушення, допущені позивачем:

норм чинного законодавства в частині дотримання порядку прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості та якості, а також умови договорів на поставку ТМЦ складені із постачальниками ТОВ Трансімпекс компані , ТОВ Преміум Юкрейн , ТОВ Делайз систем , ТОВ ЛОРДФІЛК у частині приймання товару у відповідності з інструкціями П-6, П-7;

- в ході аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат з контрагентами ТОВ Трансімпекс компані , ТОВ Преміум Юкрейн , ТОВ Делайз Систем , ТОВ Лордфілк за період з 01.03.2016 до 30.06.2016 встановлені факти зміни товарної номенклатури, тобто невідповідність товару входу-виходу;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2744991 грн., у т.ч. у березні 2016 року у сумі 248668 грн., у квітні 2016 року у сумі 1216674 грн., у травні 2016 року у сумі 847361 грн., у червні 2016 року у сумі 432288 грн. (т.1 а.с 42 зворотній бік-43).

07.09.2016 позивачем відповідачу подані заперечення на акт перевірки (т.1 а. с. 44-50), які листом Волноваської ОДПІ від 13.09.2016 №8198/10/05-33-14 залишені без задоволення (т.1 а. с. 51-51)

За висновками зазначеного акту перевірки відповідачем 13.09.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення (форма Р ) №0000221400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2744991 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% у сумі 1372495 грн. (т.1 а. с. 54).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є правомірність прийняття зазначеного вище податкового повідомлення-рішення від 13.09.2016 №0000221400.

Згідно норм пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України).

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

4 квітня 2016 року між ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат (Покупець) та ТОВ Трансімпекс компані (Постачальник) укладено договір поставки №ЮР 144/16. Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов'язується протягом дії даного договору передати (поставити) Покупцю товарно-матеріальні цінності за ціною в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Загальний об'єм товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості і асортименту товару за всіма переданими у Договорі умовами (т.1 а. с. 57-58).

На виконання умов договору ТОВ Трансімпекс компані поставило ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат товарно-матеріальні цінності, визначені в специфікаціях для використання у виробничому циклі позивача (т.1 а. с. 59-64).

Доказів визнання нечинним зазначеного договору відповідачем суду не надано.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Трансімпекс компані за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом (т.3 а. с. 80-85).

На підтвердження виконання договору поставки ТМЦ позивачем надано наступні документи: специфікація за квітень 2016 року №1; прибутковий ордер від 11.04.2016 року №99; видаткова накладна від 11.04.2016 року №31; товарно-транспортна накладна ( далі ТТН) від 11.04.2016 року №31; прибутковий ордер від 12.04.2016 року №100; видаткова накладна від 12.04.2016 року №37; ТТН від 12.04.2016 року №37; прибутковий ордер від 13.04.2016 року №101; видаткова накладна від 13.04.2016 року №44; ТТН від 13.04.2016 року №44; прибутковий ордер від 14.04.2016 року №102; видаткова накладна від 14.04.2016 року №49; ТТН від 14.04.2016 року №49; прибутковий ордер від 15.04.2016 року №103; видаткова накладна від 15.04.2016 року №51; ТТН від 15.04.2016 року №51; прибутковий ордер від 16.04.2016 року №104; видаткова накладна від 16.04.2016 року №55; ТТН від 16.04.2016 року №55; прибутковий ордер від 17.04.2016 року №105; видаткова накладна від 17.04.2016 року №56; ТТН від 17.04.2016 року №56; прибутковий ордер від 18.04.2016 року №106; видаткова накладна від 18.04.2016 року №58; ТТН від 18.04.2016 року №58; прибутковий ордер від 19.04.2016 року №107; видаткова накладна від 19.04.2016 року №63; ТТН від 19.04.2016 року №63; прибутковий ордер від 20.04.2016 року №108; видаткова накладна від 20.04.2016 року №67; ТТН від 20.04.2016 року №67; прибутковий ордер від 21.04.2016 року №109; видаткова накладна від 21.04.2016 року №73; ТТН від 21.04.2016 року №73; прибутковий ордер від 22.04.2016 року №110; видаткова накладна від 22.04.2016 року №78; ТТН від 22.04.2016 року №78; прибутковий ордер від 23.04.2016 року №111; видаткова накладна від 23.04.2016 року №80; ТТН від 23.04.2016 року №80; прибутковий ордер від 24.04.2016 року №112; видаткова накладна від 24.04.2016 року №82; ТТН від 24.04.2016 року №82; прибутковий ордер від 25.04.2016 року №113; видаткова накладна від 25.04.2016 року №84; ТТН від 25.04.2016 року №84; прибутковий ордер від 26.04.2016 року №114; видаткова накладна від 26.04.2016 року №88; ТТН від 26.04.2016 року №88; прибутковий ордер від 27.04.2016 року №115; видаткова накладна від 27.04.2016 року №93; ТТН від 27.04.2016 року №93; прибутковий ордер від 28.04.2016 року №116; видаткова накладна від 28.04.2016 року №98; ТТН від 28.04.2016 року №98, податкові накладні, платіжні доручення за період травень-серпень 2016, звіт по банківським випискам за період січень-жовтень 2016 року, сертифікати якості, акти списання отриманих у квітні-червні ТМЦ (т. 1 а. с. 59-235, т. 2 а. с.168-202, т. 2 а. с. 218-250, т. 3 а. с. 1-8, 9-14,15-38).

Поставлені ТОВ Трансімпекс компані товарно - матеріальні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме, у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.

За наслідками господарської операції ТОВ Трансімпекс компані видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи (т.2 а. с. 215-217).

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту квітня-червня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ Трансімпекс компані (т.2 а. с. 91-141).

20 квітня 2016 року між ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат (Покупець) та ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН (Постачальник) укладено договір поставки №ЮР 157/16. Відповідно до п.1.1 цого договору Постачальник зобов'язується протягом дії даного договору передати (поставити) Покупцю товарно-матеріальні цінності за ціною в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Загальний об'єм товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості і асортименту товару за всіма переданими у Договорі умовами (т. 1 а.с.241-242).

На виконання умов договору, ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН поставило ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат товарно-матеріальні цінності визначені в специфікації для використання у виробничому циклі позивача (т.1 а.с.243).

Доказів визнання нечинним зазначеного договору відповідачем суду не надано.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН за юридичною адресою, станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом (т. 3 а. с. 74-79).

На підтвердження виконання правочину поставки ТМЦ позивачем надано наступні документи: специфікація за квітень 2016 року №1; прибутковий ордер від 27.04.2016 року №118; видаткова накладна від 27.04.2016 року №21; ТТН від 27.04.2016 року №21; прибутковий ордер від 28.04.2016 року №119; видаткова накладна від 28.04.2016 року №7; ТТН від 28.04.2016 року №7; прибутковий ордер від 29.04.2016 року №120; видаткова накладна від 29.04.2016 року №8; ТТН від 29.04.2016 року №8; прибутковий ордер від 29.04.2016 року №121; видаткова накладна від 30.04.2016 року №9; ТТН від 30.04.2016 року №9, податкові накладні відомість по рахунку 631 Розрахунки з поставниками , звіт по банківській виписці по ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , платіжні доручення, сертифікати якості за квітень 2016 року, акт списання ТМЦ у квітні 2016 року (т.1 а. с. 243-250, т. 2 а. с. 1-14,164-167, т. 3 а.с.46-49,50).

Поставлені ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме, у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.

За наслідками господарської операції ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи (т. 2 а. с. 215-217/.

Суму ПДВ згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту квітня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН (т. 2 а. с. 91-141).

6 січня 2016 року між ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат (Покупець) та ТОВ ЛОРДФІЛК (Постачальник) укладено договір поставки №ЮР 59/16. Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов'язується протягом дії даного договору передати (поставити) Покупцю товарно-матеріальні цінності за ціною в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Загальний об'єм товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості і асортименту товару за всіма переданими у Договорі умовами (т.2 а. с. 15-16).

На виконання умов цього договору ТОВ ЛОРДФІЛК у березні 2016 року поставило ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат товарно-матеріальні цінності визначені в специфікації для використання у виробничому циклі позивача (т.2 а. с. 17).

Доказів визнання нечинним зазначеного договору відповідачем суду не надано.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ЛОРДФІЛК за юридичною адресою станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом (т.3 а.с.86-96).

На підтвердження виконання правочину поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: специфікації №3 за січень-березень 2016 року; прибутковий ордер від 12.01.2016 року №20; видаткова накладна від 12.01.2016 року №550; ТТН від 12.01.2016 року; прибутковий ордер від 13.01.2016 року №21; видаткова накладна від 13.01.2016 року №602; ТТН від 13.01.2016 року №602; прибутковий ордер від 14.01.2016 року №22; видаткова накладна від 14.01.2016 року №650; ТТН від 14.01.2016 року №650; прибутковий ордер від 17.01.2016 року №36; видаткова накладна від 17.01.2016 року №800; ТТН від 17.01.2016 року №800; прибутковий ордер від 18.01.2016 року №37; видаткова накладна від 18.01.2016 року №850; ТТН від 14.01.2016 року №850; прибутковий ордер від 19.01.2016 року №38; видаткова накладна від 19.01.2016 року №900; ТТН від 19.01.2016 року №900; прибутковий ордер від 20.01.2016 року №39; видаткова накладна від 20.01.2016 року №953; ТТН від 20.01.2016 року №953; прибутковий ордер від 21.01.2016 року №40; видаткова накладна від 21.01.2016 року №1001; ТТН від 21.01.2016 року №1001; прибутковий ордер від 22.01.2016 року №41; видаткова накладна від 22.01.2016 року №1050; ТТН від 22.01.2016 року №1050; прибутковий ордер від 23.01.2016 року №42; видаткова накладна від 23.01.2016 року №1100; ТТН від 23.01.2016 року №1100; прибутковий ордер від 24.01.2016 року №47; видаткова накладна від 24.01.2016 року №1200; ТТН від 24.01.2016 року №1200; прибутковий ордер від 25.01.2016 року №54; видаткова накладна від 25.01.2016 року №1253; ТТН від 25.01.2016 року №1253; прибутковий ордер від 15.02.2016 року №50; видаткова накладна від 15.02.2016 року №701; ТТН від 15.02.2016 року №701; прибутковий ордер від 14.02.2016 року №49; видаткова накладна від 14.02.2016 року №650; ТТН від 14.02.2016 року №650; прибутковий ордер від 13.02.2016 року №48; видаткова накладна від 13.02.2016 року №600; ТТН від 13.02.2016 року №600; прибутковий ордер від 13.03.2016 року №72; видаткова накладна від 13.03.2016 року №600; ТТН від 13.03.2016 року №600; прибутковий ордер від 14.03.2016 року №74; видаткова накладна від 14.03.2016 року №652; ТТН від 14.03.2016 року №652; прибутковий ордер від 15.03.2016 року №75; видаткова накладна від 15.03.2016 року №701; ТТН від 15.03.2016 року №701, звіт по банківським випискам, платіжні доручення, податкові накладні, сертифікати якості, акти списання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у березні 2016 року (т. 2 а.с.17-32, 143-151, т. 3 а.с.56-58,59,60).

Поставлені ТОВ ЛОРДФІЛК товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.

За наслідками господарської операції ТОВ ЛОРДФІЛК видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, що міститься в матеріалах справи (т. 2 а. с. 215-217).

Суму ПДВ згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту березня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ ЛОРДФІЛК (т.2 а.с.91-141).

5 січня 2016 року між ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат (Покупець) та ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (Постачальник) укладено договір поставки №ЮР 57/16. Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов'язується протягом дії даного договору передати (поставити) Покупцю товарно-матеріальні цінності за ціною в асортименті і кількості, які погоджуються сторонами в специфікаціях, накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Загальний об'єм товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості і асортименту товару за всіма переданими у Договорі умовами (т. 2 а.с.33-34).

На виконання умов цього договору ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС у березні 2016 року поставило ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат товарно-матеріальні цінності визначені в специфікації для використання у виробничому циклі позивача (т. 2 а.с.35).

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС за юридичною адресою станом на час вчинення правочину, підтверджується відповідним витягом (т. 3 а.с.63-73).

На підтвердження виконання правочину поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: специфікація за січень 2016 року №1; специфікація за лютий 2016 року №2; специфікація за березень 2016 року №3;прибутковий ордер від 11.01.2016 року №4; видаткова накладна від 11.01.2016 року №501; ТТН від 11.01.2016 року; прибутковий ордер від 12.01.2016 року від №18; видаткова накладна від 12.01.2016 року № 550; ТТН від 12.01.2016 року №550; прибутковий ордер від 13.01.2016 року №19; видаткова накладна від 13.01.2016 року №602; ТТН від 13.01.2016 року №602; приходний ордер від 14.01.2016 рік №23; видаткова накладна від 14.01.2016 року №653; ТТН від 14.01.2016 року №653; прибутковий ордер від 15.01.2016 року №24; видаткову накладну від 15.01.2016 року №704; ТТН від 15.01.2016 року №704; прибутковий ордер від 16.01.2016 року №25; видаткова накладна від 16.01.2016 року №750; ТТН від 16.01.2016 року №750; прибутковий ордер від 17.01.2016 року №26; видаткова накладна від 17.01.2016 року №800; ТТН від 17.01.2016 року №800; прибутковий ордер від 18.01.2016 року №31; видаткова накладна від 18.01.2016 року №852; ТТН від 18.01.2016 року №852;прибутковий ордер від 19.01.2016 року №32; видаткова накладна від 19.01.2016 року №900; ТТН від 19.01.2016 року №900; прибутковий ордер від 20.01.2016 року №33; видаткова накладна від 20.01.2016 року №950; ТТН від 20.01.2016 №950; прибутковий ордер від 20.01.2016 року №34; видаткова накладна від 20.01.2016 року №1001; ТТН від 20.01.2016 року №1001; прибутковий ордер від 22.01.2016 року №48; видаткова накладна від 22.01.2016 року №1054; ТТН від 22.01.2016 року №1054; прибутковий ордер від 22.01.2016 року №49; видаткова накладна від 23.01.2016 року №1100; ТТН від 23.01.2016 року №1100; прибутковий ордер від 24.01.2016 року №50; видаткова накладна від 24.01.2016 року №1200; ТТН від 24.01.2016 року №1200; прибутковий ордер від 25.01.2016 року №51; видаткова накладна від 25.01.2016 року №1251; ТТН від 25.01.2016 року №1251; прибутковий ордер від 26.01.2016 року №52; видаткова накладна від 26.01.2016 року №1301; ТТН від 26.01.2016 року №1301; прибутковий ордер від 13.02.2016 року №45; видаткова накладна від 13.02.2016 року №600; ТТН від 13.02.2016 року №600; прибутковий ордер від 14.02.2016 року №46; видаткова накладна від 14.02.2016 року №650; ТТН від 14.02.2016 року №650; прибутковий ордер від 15.02.2016 року №47; видаткова накладна від 15.02.2016 року №700; ТТН від 15.02.2016 року №700; прибутковий ордер від 13.03.2016 року №73; видаткова накладна від 13.03.2016 року №600; ТТН від 13.03.2016 року №600; прибутковий ордер від 15.03.2016 року №76; видаткова накладна від 15.03.2016 року №702; ТТН від 15.03.2016 року №702; прибутковий ордер від 15.03.2016 року №76; видаткова накладна від 15.03.2016 року №702; ТТН від 15.03.2016 року №702, платіжні доручення, податкові накладні, сертифікати якості (т.2 а.с.35-46, т. 3 а.с.60-62, т. 4 а.с.1-31).

Отримані на підставі договору, укладеного з ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , товарно-матеріальні цінності використовувалися позивачем в господарській діяльності, а саме, у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.

За наслідками господарської операції ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС видало позивачу податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2 а.с.215-217).

Суму ПДВ згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту березня-червня 2016 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (т. 2 а.с.91-141).

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За приписами п.44.2 ст.44 ПК України платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996) .

Згідно ст. 1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (ч.1 ст.3 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських

операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п.2.5 Положення №88) .

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробки та використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування (п. 3.6 Положення №88).

Інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами (п. 3.7 Положення №88).

За приписами ч.1 ст.11 Закону №996 на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Згідно ч.2 ст.11 Закону №996 фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

На підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договори поставки укладені з ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ (код 40238159), ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН (код 40240917), ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (код 40104133), ТОВ ЛОРДФІЛК (код 40103941), специфікації, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, сертифікати якості, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти списання ТМЦ, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Позивач надав документи на підтвердження здійснення господарської операцій за договорами поставки з ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ (код 40238159), ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН (код 40240917), ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС (код 40104133), ТОВ ЛОРДФІЛК (код 40103941), які відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Всі вищенаведені документи надавалися позивачем, про що також свідчить зміст Акту перевірки, проте ці документи не були взяті до уваги при формуванні відповідачем висновків Акту перевірки.

Встановлено, що ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат є виробником продукції, має власні основні засоби (цехи), трудові ресурси, спеціалізується на виробництві і продажу вогнетривких керамічних виробів (шамотних). Підприємство має повний технологічний цикл виробництва, починаючи з добутку сировини та завершуючи випуском готової продукції. До складу технологічного циклу входять каоліновий рудник, цех обертових печей для випалу кускового шамоту, два вогнетривких цеха з виробництва вогнетривких виробів, допоміжні цехи та служби.

Отже, для безпосереднього використання у виробничому процесі придбавалися матеріали у ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК .

Продукція, яка купувалася, не належить до основних засобів, тому на неї не заводяться інвентарні картки з зазначенням заводських номерів та паспортів, і вона була використана позивачем для виробництва власного товару (сировина та запасні частини).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність певних документів щодо якості товару, його технічних характеристик тощо не може свідчити про нереальність господарських операцій та нівелювати право платника податків на формування податкового кредиту, оскільки таке право у позивача виникло відповідно до абзацу 2 пункту 198.2 статті 198 ПК України - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Щодо інформації про технічні характеристики, гарантійні зобов'язання, сертифікати відповідності, паспорти якості продукції до поставленого товару слід зазначити, що для позивача не було суттєвим, оскільки поставлена продукція відповідала вимогам нормативно-технічної документації щодо обладнання підприємства та повністю забезпечувала дотримання виконання виробничо-технічного процесу під час виготовлення вогнетривкої продукції для кінцевих споживачів. Здебільшого, виготовлення такої продукції здійснюється відповідно до технічних відомостей про виробництво з огляду на наявне обладнання підприємства, через відсутність нормативно регламентованої документації (ГОСТ, ДСТУ, ТУ і т. і.), при цьому поставлений товар повністю задовольняє позивача як за технічними, так і за якісними характеристиками (т 3 а.с.220).

Зазначені обставини жодним чином не порушують договірних засад з контрагентом, жодних недоліків неналежної якості товару під час його використання у господарській діяльності не виявлено.

Нормативні приписи Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28 (у редакції наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.11.2013 № 1308) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 р. за № 466/10746, відповідно до якого продукція отримана за укладеними договорами, а саме, матриці виробу, ознаки матриць виробу, плити кріплення центральної ознаки матриці виробу, плити футеровальні матриці виробу, прес-форми тощо, не підлягала обов'язковій сертифікації.

Відсутність окремих сертифікатів відповідності, паспортів якості продукції, документації, яка містить технічні характеристики придбаної продукції, не впливає на формування платником податку податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України, та в тому числі свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій.

Щодо неповноти заповнення товарно-транспортних документів, за якими товар був отриманий від контрагентів колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що виявлені недоліки в заповненні ТТН у сукупності з іншими наданими первинними документами, які підтверджують факт приймання ТМЦ, не можуть спростовувати факт придбання підприємством у конкретних контрагентів товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до положень пунктів 5.2 договорів з ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК поставка товару здійснювалась за рахунок постачальників.

Товарно-транспортна накладна оформлюється при перевезенні вантажним автомобільним транспортом і є обов'язковим документом для того підприємства, що надає такі послуги.

Відсутність товарно-транспортної накладної або її неналежне оформлення не дає права на відображення сум у податкових витратах відповідних транспортних послуг. Товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначають взаємовідносини по перевезенню вантажів для обліку транспортної роботи. Тобто, в даному випадку, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

ТТН є підставою для списання ТМЦ у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, враховуючи, що поставка товару здійснювалась контрагентами позивача, відсутність або неналежне оформлення ними товарно-транспортних накладних не може тягнути за собою висновків щодо нереальності господарських операцій та застосування відповідних негативних правових наслідків до позивача.

Статті 509 Цивільного кодексу України та 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу (господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці).

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Всі правочини із зазначеними контрагентами ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, не суперечать закону, їх предметами є речі, що не обмежені в цивільному обороті, а сторони під час здійснення господарських операцій мали правовий статус платників ПДВ, що зокрема підтверджується даними, розміщеними на офіційному сайті ДФС України Електронний кабінет платника податків : https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/ reestr.jspx

Згідно ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV (далі Закон №755) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За приписами ч.6 ст.13 Закону №755 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей, зокрема, про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації.

Згідно з нормами частин 2 та 3 статті 10 Закону №755 якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Крім того, адміністративна та судова практика за даними питаннями виходить з презумпції добросовісності платника, яка підтримує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Тобто, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами.

Відповідачем не надано відомостей щодо наявності відомостей про скасування свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість підприємств-контрагентів позивача чи визнання їх недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання відповідних договорів.

Колегія суддів зазначає, що станом на дату укладення і виконання угод з контрагентами, ці суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто вони мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

Сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, контрагенти позивача та позивач були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б підтверджували нікчемність правочинів - договорів поставок укладених позивачем з ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК . Вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

Отже, відповідач не довів обставин, які б свідчили про недійсність правочинів укладених між позивачем та ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК .

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких суд дійшов висновку про зв'язок витрат оплати вартості придбаних у ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК товарно-матеріальних цінностей з господарською діяльністю ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат .

Прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу ( пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

За приписами п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість суд виходив з наступного.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України.)

Згідно з нормами п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг ( п.198.2 ст. 198 ПК України).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з нормами п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

За приписами п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця. ( п. 201.4 ст.201 ПК України).

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Згідно з п. 201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою ( п.201.10 ст.201 ПК України).

Виникнення у ПАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат права на формування податкового кредиту у березні-червні 2016 року за наслідками господарських операцій з ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень-червень 2016 року. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкових накладних.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, ПК України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів погоджує посилання суду першої інстанції на індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, що закріплено в ст.61 Конституції України. Тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник, а притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Індивідуальний характер відповідальності особи та відсутність підстав притягнення платника податків до відповідальності в зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами підтверджується наведеною судом першої інстанції практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема це рішеннях ЄСПЛ у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02, Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №1991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03).

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковою інспекцією таких доказів не наведено та не представлено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується матеріалами справи.

Податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, про що відповідачем в акті перевірки не зазначається.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість завищення відповідачем податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2744991 грн., у т.ч. у березні 2016 року у сумі 248668 грн., у квітні 2016 року у сумі 1216674 грн., у травні 2016 року у сумі 847361 грн., у червні 2016 року у сумі 432288 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 13.09.2016 №0000221400 підлягає скасуванню.

Відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача. Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

На підставі встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем у повному обсязі надані первинні документи, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та підтверджують факт отримання товару, відповідно господарські операції між позивачем та ТОВ ТРАНСІМПЕКС КОМПАНІ , ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН , ТОВ ДЕЛАЙЗ СІСТЕМС , ТОВ ЛОРДФІЛК є реальними.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законів, які регулюють спірні відносини, відповідач не довів суду правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст.197 ч.1 п.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі №805/4003/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді А.В.Гайдар

ОСОБА_2