Рішення

від 14.06.2017 по справі 910/8274/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017Справа №910/8274/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бау-Євротех"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мепал"

про стягнення 28 183,52 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Ковальчук Р.М. - за довіреністю б/н від 01.03.2017 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бау-Євротех" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мепал" про стягнення 28183,52 грн., а саме 6430,10 грн. основного боргу за договором, 2193,92 грн. процентів річних, 19562,50 грн. вартості пошкодженого (дефектного) обладнання.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на невиконання відповідачем належним чином зобов'язань за Договором оренди обладнання № НС/А/203/233 від 08.10.2015 року, укладеним між ТОВ Мепал як орендарем та ТОВ Ніко Систем як орендодавцем, та яким в подальшому за Договором про відступлення права вимоги від 01.03.2017 року право вимоги за Договором оренди було відступлено позивачеві - ТОВ БАУ - Євротех (новий кредитор) згідно приписів ст. 512 ЦК України, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8274/17 та призначено її розгляд на 14.06.2017 року.

В судове засідання 14.06.2017 року з'явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився.

Про день та час розгляду справи 14.06.2017 року відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103042390554.

08.06.2017 року через канцелярію суду від позивача надійшов супровідний лист № 51 від 07.06.2017 року, який разом з доданими до нього документами судом долучений до матеріалів справи.

Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судового засідання 14.06.2017 року до суду не надходило.

Про поважні причини неявки представника відповідача в судове засідання суд не повідомлено.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - постанова № 18) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 26.05.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

З огляду на вищевикладене, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.06.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 14.06.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено за матеріалами справи, 08 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Сістем" (далі по тексту - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мепал" (далі по тексту - орендар, відповідач) укладено Договір № НС/А/203/233 оренди обладнання (далі по тексту - Договір), за умовами п. 1.1 орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого вказуються у додатках (специфікаціях) до цього Договору та Актах прийому-передачі обладнання в оренду. Оціночна вартість устаткування зазначається в цілях подальшого визначення розміру шкоди в разі неповернення, втрати, загибелі та / або пошкодження устаткування. Сторони погодили, що оціночна вартість, зазначена вище, може бути змінена протягом терміну дії цього договору внаслідок інфляційних процесів в Україні, а також збільшення валютного курсу, які прямо впливають на вартість складових частин (деталей, механізмів, вузлів, запчастин) орендованого устаткування. Така зміна оціночної вартості можлива лише до моменту повернення обладнання з оренди і оформлюється шляхом підписання між сторонами цього договору нової Специфікації до цього договору.

Так, між сторонами підписано без зауважень специфікацію до Договору (додаток № 1), згідно якої в оренду відповідачеві передається люлька будівельна ZLP 630, 6м (фарба - цинк) Wuxi в кількості 1 штука вартістю 178 733,54 грн., в т.ч. 29788,92 грн. ПДВ. Копія вказаної специфікації наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.1.2 Договору устаткування передається в користування орендарю в розібраному вигляді. Збірка обладнання проводиться силами і засобами орендаря. Повернення обладнання також проводиться в розібраному стані.

За умовами п.п.2.1, 2.4 Договору передача обладнання в оренду здійснюється на підставі акта прийому-передачі обладнання в оренду, що підписується уповноваженими представниками сторін. Акт прийому - передачі обладнання в оренду підписується між сторонами цього договору (або уповноваженими представниками сторін) в місці передачі обладнання - на складі орендодавця за адресою: м. Київ, пров-к Деревообробний, 3. Дата Акту прийому передачі обладнання відповідає даті відвантаження обладнання зі складу орендодавця. Орендар (його представник) при прийманні-передачі обладнання перевіряє його комплектність. Якщо орендар (його представник) у момент передачі обладнання не переконається в його комплектності, обладнання вважається таким, що передане орендарю в комплектному стані. Справність обладнання перевіряється орендарем протягом 3-х календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі обладнання. Якщо після закінчення вищевказаного терміну орендар не звернувся до орендодавця із письмовим повідомленням про невідповідність отриманого в оренду обладнання, вважається, що таке обладнання передано в справному стани. Орендар підписанням Акту прийому - передачі обладнання в оренду підтверджує, що обладнання знаходиться в належній комплектності, претензії до обладнання та документації відсутні, або приймає обладнання в оренду з відповідними зауваженнями.

Як свідчать матеріалами справи, що у відповідності до умов Договору ТОВ Ніко Сістем як орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування обладнання - люлька будівельна ZLP 630, 6м (фарба - цинк) Wuxi у зазначеній комплектації, у задовільному стані та за відсутності претензій орендаря до орендодавця відносно комплектації, стану та якісних характеристик обладнання, що підтверджується відповідним належним чином оформленим Актом приймання-передачі будівельної люльки ZLP 630 в повній комплектації від 10.09.2015 року, підписаним орендарем та орендодавцем без зауважень. Копія вказаного Акту міститься в матеріалах справи.

При цьому в Акті міститься застереження щодо необхідності повернення з оренди вказаного обладнання в повній комплектації та обов'язку повного відшкодування орендодавцеві вартості втрачених або пошкоджених елементів обладнання.

За таких обставин господарським судом встановлено, що ТОВ Ніко Сістем було належним чином виконано свій обов'язок з передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Мепал на підставі спірного Договору обладнання в строкове платне користування, а відповідачем, у свою чергу, прийнято орендоване обладнання (будівельна люлька) без будь-яких зауважень.

Факт отримання в оренду та подальше користування обладнанням сторонами не заперечувався.

Згідно п.4.2.1 Договору розмір орендної плати становить 6 500,00 грн. на місяць, у тому числі ПДВ 1 083,33 грн. У разі використання (оренди) обладнання не повний місяць, розмір орендної плати за не повний місяць оренди обчислюється за формулою: орендна ставка * кількість днів оренди в поточному місяці/кількість календарних днів у поточному місяці, при цьому, кількість днів оренди відраховується від дня підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду до 30 (31) числа відповідного місяця або з 1-го числа місяця до дня підписання Акту прийому - передачі (повернення) обладнання з оренди.

У разі зміни розміру орендної плати, сторони оформлюють додаткову угоду до цього договору із зазначенням нових розмірів орендної плати.

Відповідно до п.4.1 Договору нарахування орендної плати починається з наступного дня, зазначеного в Акті прийому-передачі обладнання і закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.

При цьому сторони дійшли згоди, що перед підписанням Акту прийому-передачі обладнання в оренду орендар вносить у вигляді 100% передоплати орендну плату у 2-х кратному розмірі від орендної ставки, передбаченої п.4.2. цього договору.

У такій 2-х кратний розмір орендної ставки включено: орендна ставка за перший місяць оренди; гарантійний платіж у розмірі місячної орендної ставки, передбаченої п.4.2. цього договору.

Для цілей цього договору сторони погодили, що гарантійний платіж - це платіж, який здійснюється орендарем для покриття вартості можливих дефектів орендованого устаткування в майбутньому (які виявлені як під час оренди так і в процесі повернення обладнання з оренди), а також можливої дебіторської заборгованості орендаря за цим договором.

Сторони також погодили, що даний гарантійний платіж відповідає положенням ст.594 ЦК України і не може інтерпретуватися як оплата другого і наступних місяців оренди.

Сторони також погодили, що за рахунок сплаченої суми гарантійного платежу орендодавець може зробити погашення суми дебіторської заборгованості орендаря перед орендодавцем.

Відповідно до п.4.1.2 Договору орендна плата за наступні місяці оренди (2-й і далі) сплачується орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на п/р орендодавця не пізніше дати (числа місяця) отримання обладнання в оренду. Тобто, якщо орендар отримав обладнання в оренду 10 числа певного місяця, наступний платіж має бути ним внесений до 10 числа наступного місяця.

Докази того, що сторони узгодили інший строк оплати наданого в оренду за Договором обладнання, ніж передбачено у вказаному пункті 4.1.2 Договору в матеріалах справи відсутні.

При цьому за умовами п.4.5 Договору отримані від орендаря грошові суми у першу чергу спрямовуються на погашення витрат на повернення обладнання при його поверненні, в другу чергу - на погашення штрафних санкцій та відшкодування збитків, у третю чергу - на погашення заборгованості з оренди обладнання.

Як стверджує позивач в позовній заяві, в порушення умов Договору відповідач, починаючи з вересня по грудень 2015 року включно свої договірні зобов'язання щодо перерахування коштів за оренду обладнання в сумі 19430,10 грн. в обумовлені Договором строки, а саме не пізніше 10-го числа наступного місяця, належним чином не здійснив, сплативши тільки 13000,00 грн., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за оренду обладнання (будівельної люльки) в сумі 6430,10 грн.

Факт внесення частини орендної плати її розмір та порядок зарахування орендодавцем відповідачем не заперечувався.

При цьому позивач, звертаючись до суду із даним позовом, надав на підтвердження своїх доводів щодо наявності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати копії актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) згідно Договору, підписаних як ТОВ Ніко Сістем , так і відповідачем ТОВ Мепал без зауважень та заперечень, і якими сторони засвідчили факт надання позивачем послуг з оренди будівельної люльки на загальну суму 19430,10 грн., а саме: № ОУ-0000463 від 30.09.2015 р. на суму 4333,33 грн., № ОУ-0000517 від 31.10.2015 р. на суму 6500,00 грн., № ОУ-0000577 від 30.11.2015 р. на суму 6500,00 грн., № ОУ-0000633 від 31.12.2015 р. на суму 2096,77 грн..

Суд звертає увагу, що відповідно до Цивільного кодексу України договір найму (оренди) не є договором про надання послуг, тож як наслідок - такі операції не повинні щомісяця засвідчуватись актом наданих послуг.

Отже чинне законодавство про оренду не вимагає щомісячного підтвердження факту користування майном (обладнанням) актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які притаманні здебільшого договорам підряду та/або договорам про надання послуг (ст.ст. 882,901 ЦК України), а спірний Договір оренди не містить положень щодо підтвердження факту користування об'єктом оренди (обладнанням) шляхом щомісячного складання актів наданих послуг.

Доказів опротестування підписаних сторонами за період вересень - грудень 2015 року актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) до суду не надходило, будь-які заперечення з боку відповідача щодо повного та належного виконання ТОВ "Ніко Сістем" умов Договору в частині надання в оренду обладнання відсутні.

В свою чергу суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, підписання без зауважень орендарем (ТОВ Мепал ) та орендодавцем (ТОВ Ніко Сістем ) актів виконання робіт (надання послуг), які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, зокрема, як факт виконання ТОВ Ніко Сістем зобов'язання з надання в оренду обладнання відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов'язання з її оплати, та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надане в оренду обладнання (будівельну люльку).

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач своїх зобов'язань щодо внесення плати за користування наданим ТОВ Ніко Сістем обладнання у строки та порядку, визначені умовами Договору, належним чином не виконав, сплативши тільки частину орендної плати в сумі 13000,00 грн., в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед ТОВ Ніко Сістем за наведеним Договором в розмірі 6430,10 грн.

За умовами п.3.1 Договору повернення обладнання з оренди, у т.ч. у разі розірвання договору, оформлюється Актом прийому - передачі (повернення) обладнання, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Місце повернення обладнання з оренди - склад орендодавця за адресою: м. Київ, пров-к Деревообробний, 3 (п.3.2 Договору).

Згідно п. 3.5 Договору Процедура повернення обладнання починається з вручення представником орендаря комірнику орендодавця довіреності із зазначеними в ній повноваженнями на повернення цього обладнання і підписання відповідних документів (Актів та ін.). Передача оригіналу довіреності на повернення обладнання від орендаря орендодавцю свідчить про прибуття представника Орендаря для повернення орендованого за цим Договором обладнання.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що вразі, якщо орендар не забезпечив свого представника довіреністю на повернення обладнання або видав таку довіреність на ім'я перевізника (водія, що здійснює доставку) або порушив п.3.4. цього договору, вважається, що він згоден з усіма дефектами та недоліками обладнання, виявленими орендодавцем в процесі прийому обладнання.

Відповідно до п. 3.7 Договору устаткування вважається повернутим орендодавцю у разі підписання між сторонами цього договору (їх уповноваженими представниками) Акта (Актів) прийому-передачі (повернення) обладнання.

Поряд із цим сторонами передбачено в п. 3.7.2 Договору, що при виявленні дефектного (поламаного) обладнання, стан якого не дозволяє використовувати його за прямим призначенням, або відсутнього обладнання, орендодавцем в день повернення обладнання, або упродовж 3-х робочих днів, виготовляється Акт прийому дефектного товару. В Акті прийому дефектного товару описуються недоліки устаткування і міститься фотографія таких недоліків.

Акт прийому дефектного товару призначений для виявлення і підсумовування вартості пошкодженого і відсутнього обладнання та його елементів, що підлягають оплаті орендарем, виходячи з вартостей цього обладнання, зазначеним в Актах прийому-передачі обладнання при отриманні обладнання в оренду. Акт прийому дефектного товару підлягає підписанню обома сторонами цього договору.

Не допускається безпідставне ухилення від підписання Акту прийому дефектного товару. На решту обладнання, яке повернуто орендарем в нормальному стані, без видимих механічних пошкоджень, складається акт прийому - передачі, який підлягає підписанню уповноваженими представниками

Як встановлено судом за матеріалами справи, орендарем було повернуто орендарю передане за Договором обладнання - люлька будівельна ZLP 630, 6м (фарба - цинк) Wuxi з наявністю дефектів елементів, які не підлягають ремонту, а саме кабелю електричного та тросу вантажного не робочих, на загальну суму 19562,50 грн., що підтверджується підписаним орендарем актом приймання дефектного товару від 10.12.2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

При цьому згідно п.3.7 Договору якщо представник орендаря ухиляється від підписання акту прийому дефектного товару, відмовляється від внесення коментарів по суті виявлених недоліків і відсутніх елементів, орендодавець протягом 3-х робочих днів з моменту оформлення направляє такий акт прийому дефектного товару з супровідним листом і рахунком на оплату за місцезнаходженням (юридичною адресою) орендаря. У випадках відмови від отримання кореспонденції від орендодавця (повернення кореспонденції), не підписання акту прийому дефектного товару протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого акту або не направлення орендарем протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого Акту аргументованих заперечень по суті виявлених дефектів і недостач (недоліків), вважається, що орендар згоден як з обсягом дефектів/недостач так і з сумою, що підлягає сплаті орендодавцю за пошкоджене або відсутнє обладнання (його частини). Така згода орендаря дозволяє орендодавцю стягнути належні суми в судовому порядку.

Згідно п. 5.2.9 Договору орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю повну вартість пошкодженого, некомплектного або знищеного обладнання, а також вартість ремонту, протягом трьох робочих днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату.

Окрім цього сторонами в п.6.1 Договору передбачено, що у разі пошкодження (псування) обладнання (при неможливості відновлення), порушення комплектності, при якому подальша експлуатація обладнання неможлива або з причини загибелі (втрати) обладнання, орендар сплачує орендодавцю вартість обладнання (його складових частин) згідно оціночної вартості, зазначеної в додатках (специфікаціях ) до цього Договору та актах прийому-передачі обладнання протягом трьох днів з дня виставлення йому рахунку орендодавцем.

Підписаний Акт прийому дефектного товару або відображення дефектів в Акті прийому-передачі, є підставою для відшкодування орендодавцю орендарем вартості дефектного обладнання (його частин) або вартості ремонту такого обладнання протягом 3-х робочих днів з моменту виявлення таких дефектів або визначення вартості ремонту.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, у відповідності до вказаних пунктів Договору орендодавець - ТОВ Ніко Сістем надсилав на адресу відповідача Акт приймання дефектного товару і рахунки на сплату таких дефектів. Зокрема, в матеріалах справи наявна копія претензії від 10.10.2016 р. щодо сплати ТОВ Мепал відшкодування вартості дефектного обладнання, факт надсилання якої на адресу відповідача підтверджується копіями опису вкладення в цінний лист від 10.10.2016 року та фіскального чеку від 10.10.2016 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, відшкодування вартості дефектного обладнання відповідачем здійснено не було.

Окрім того, як встановлено судом за матеріалами справи, 01 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ніко Сістем , яке на підставі рішення загальних зборів учасників (протокол № 3/16 від 28.12.2016 року) перейменовано на ТОВ Промторггруп Інженерія 2017 (далі по тексту - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бау-Євротех (далі - новий кредитор, позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення), умовами якого регулюються правовідносини, пов'язані з відступленням первісним кредитором новому кредитору права вимоги, що належить первісному кредитору відносно боржників, зокрема, ТОВ Мепал .

Згідно п.1.4 Договору про відступлення первісний кредитор відступає право вимоги новому кредитору в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Право на укладення цього договору також передбачено пунктом 4.5. Договору оренди обладнання №НС/А/203/233 від 08.10.2015 р У зв'язку з тим, що договір поруки від 08.10.2015 р є способом забезпечення основного зобов'язання - договору оренди №НС/А/203/233 від 08.10.2015р., при зміні кредитора за основним договором (Договором оренди) заміна кредитора в договорі поруки здійснюється з моменту підписання цього договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.5 Договору про відступлення новий кредитор замінює первісного кредитора як уповноважену сторону у зобов'язані, яке виникло в розмірі вимог, зазначеному в п. 1.3 цього Договору, тобто набуває всіх прав, передбачених чинним законодавством щодо боржника, а первісний кредитор ці права втрачає з моменту підписання цього договору.

Як зазначено в п.1.6 Договору про відступлення права вимоги, сторони підтверджують, що первісний кредитор передав, а новий кредитор передав усі акти наданих послуг за Договором, зазначеним в Додатку №2, а також податкові накладні та іншу бухгалтерську первинну документацію.

До нового кредитора переходить право вимоги за Договорам (Додаток №2) в обсязі і на умовах, які існували на момент переходу цих прав (п.2.2 Договору про відступлення).

При цьому за умовами п. 2.3 Договору про відступлення моментом переходу прав вимоги первісного кредитора до нового кредитора за Договорами (додаток № 1 та № 2) є момент набрання чинності даного Договору відповідно до п. 6.1, згідно якого договір вважається укладеним та набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Таким чином, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повної оплати оренди обладнання, переданого ТОВ Ніко Сістем як первісним кредитором відповідно до умов Договору № НС/А/203/233 оренди обладнання від 08.10.2015 року, та сплати вартості дефектного обладнання, у відповідача перед орендодавцем (первісним кредитором) виникла заборгованість в розмірі 6430,10 грн. орендної плати та 19562,50 грн. вартості пошкодженого (дефектного) обладнання, право вимоги сплати якої на підставі Договору про відступлення перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Бау-Євротех як до нового кредитора, і яку позивач просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає, що спір у даній справі стосується порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором № НС/А/203/233 оренди обладнання від 08.10.2015 року в частині своєчасної та повної оплати оренди наданого ТОВ Ніко Сістем як орендарем обладнання та відшкодування вартості пошкодженого (дефектного) обладнання.

Судом встановлено, що укладений між ТОВ Ніко Сістем та ТОВ Мепал договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу частини 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в ст. 759 Цивільного кодексу України.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 Цивільного кодексу України).

Договір оренди відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

Суд зазначає, що за приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

За змістом частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як визначено сторонами в п. 4.1 Договору, нарахування орендної плати починається з наступного дня, зазначеного в Акті прийому-передачі обладнання і закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як зазначалось судом вище, виходячи зі змісту умов Договору та наданих позивачем доказів, а саме акту приймання - передачі обладнання та акту приймання дефектного товару, обладнання (будівельна люлька) перебувало в оренді відповідача з 10.09.2015 року по 10.12.2015 року.

Відповідно до п.8.1 Договору вказаний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року, а в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання.

По закінченню або дострокову припиненні терміну дії цього Договору орендар передає (повертає) орендодавцю обладнання за Актом прийому - передачі обладнання. (п.7. Договору).

При цьому як визначено сторонами в п.7.3 Договору, у будь - якому разі днем розірвання цього Договору вважається день фактичного повернення обладнання орендодавцю.

У разі дострокового розірвання Договору орендар зобов'язаний виконати умови п. 3.3 та п.4.2 цього Договору, здійснити остаточне погашення заборгованості (при наявності орендної плати) та інших зобов'язаннях, що випливають із умов цього Договору (п.7.3.1 Договору).

Згідно абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зокрема, строк сплати орендної плати за користування переданим в тимчасове платне користування обладнанням визначений умовами розділу 4 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (ч. 2 ст. 779 ЦК України).

При цьому умовами спірного Договору оренди обладнання (п.5.2.9) передбачений обов'язок орендаря з відшкодування орендодавцю повну вартість пошкодженого (знищеного) обладнання, перелік та вартість якого зафіксовані в Акті приймання дефектного товару.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Окрім того, зважаючи на обставини укладення між сторонами Договору про відступлення права вимоги від 01.03.2017 року суд зазначає, зі змісту зазначеного договору вбачається, що його метою є заміна особи на активній стороні зобов'язання із збереженням всіх інших елементів зобов'язального правовідношення, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що метою вказаного договору є передання прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Суд зазначає, що за змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з укладенням договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, боржник - ТОВ Мепал був повідомлений первісним кредитором про укладення Договору про відступлення та перехід до позивача всіх прав та обов'язків орендаря по Договору № НС/А/203/233 оренди обладнання від 08.10.2015 року.

Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Так, в матеріалах справи наявні копії додатків № 1 та № 2 до Договору про відступлення, засвідчених також новим кредитором, згідно яких новому кредитору передані документи згідно переліку, серед яких, зокрема, документи за Договором № НС/А/203/233 оренди обладнання від 08.10.2015 року.

У відповідності до положень ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Вказаним приписам цивільного законодавства кореспондують умови п. 4.2 Договору первісний кредитором несе відповідальність перед новим кредитором за недійсність переданого йому права вимоги.

За таких обставин, за матеріалами справи судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Сістем (ТОВ Промторггруп Інженерія 2017) (код 38018941) на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю Бау-Євротех , яке здійснено шляхом укладання в належній формі та з погодженням всіх необхідних умов Договору про відступлення права вимоги від 01.03.2017 року.

Тобто, виходячи з положень ст. ст. 512, 514 ЦК України, на підставі Договору про відступлення права вимоги від 01.03.2017 року, ТОВ Бау-Євротех набуло прав кредитора ТОВ Мепал у зобов'язанні, яке виникло з Договору № НС/А/203/233 оренди обладнання від 08.10.2015 року, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто прав вимоги до боржника щодо сплати вартості орендної плати за період вересень - грудень 2015 року в сумі 6430,10 грн. та вартості пошкодженого обладнання на суму 19562,50 грн.

Проте, після укладення Договору про відступлення відповідачем - ТОВ Мепал в рахунок погашення заборгованості за Договором грошові кошти сплачено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що первісний кредитор (орендодавець) взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши орендарю (відповідачу) в користування обладнання (будівельну люльку) згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в обумовлений строк не сплатив оренду плату в повному обсязі і вартість пошкодженого обладнання та має перед позивачем заборгованість з оплати останніх в сумі 6430,10 грн. орендної плати та 19562,50 грн. вартості дефектного обладнання.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В свою чергу Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № НС/А/203/233 оренди обладнання від 08.10.2015 року та Договору про відступлення права вимоги від 01.03.2017 року та/ або їх окремих положень суду не надано.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 6430,10 грн. заборгованості за оренду обладнання та 19562,50 грн. вартості пошкодженого обладнання, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати за Договором позивачем на підставі п.6.3 Договору, згідно якого у разі прострочення виконання орендарем зобов'язання зі сплати на останнього покладається відповідальність у вигляді сплати на користь орендодавця 24 (двадцяти чотирьох) % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України тощо, здійснено нарахування процентів річних в сумі 2193,92 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 9 названого Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (далі - Постанова № 14) сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 23.01.12 р. у справі № 37/64, постанова від 01.10.14 р. у справі № 6-113цс14).

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних с способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64). За таких обставин, на відміну від пені, 3% річних та інфляційні втрати розраховуються за весь період прострочення, а не за шість місяців.

В свою чергу, відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши перевірку здійсненого позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 2193,92 грн. процентів річних за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань зі сплати орендної плати за Договором відповідають вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та Договору і є арифметично вірними, а тому вказані вимоги в частині стягнення з відповідача процентів річних підлягають задоволенню в розмірі, визначеному позивачем, а саме 2193,92 грн. процентів річних.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мепал (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 36217520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бау-Євротех (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21; код ЄДРПОУ 39965449) 6 430 (шість тисяч чотириста тридцять) грн. 10 коп. - орендної плати, 2 193 (дві тисячі сто дев'яносто три) грн. 92 коп. - процентів річних, 19 562 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп. - вартості пошкодженого обладнання, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 03.07.2017 року.