АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 642/5253/17-к Головуючий 1ї інтанції ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/790/680/17 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючогосудді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Холодногірського району м. Харкова ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12015220510001378,-
ВСТАНОВИЛА:
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що згідно відповіді Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_8 податковий номер НОМЕР_1 належить квартира, яка розташована адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомості має істотне значення у кримінальному провадженні та у разі не накладення арешту на вказане майно це може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, або настання інших наслідків що можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого Холодногірського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 по кримінальному провадженню № 12015220510001378 від 22.05.2015 року, за підозрою ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, про арешт майна - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 , займаючи, відповідно до статуту ТОВ «Індиго Груп», затвердженого протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Індиго Груп» від 16.10.2012, посаду директора товариства та будучи наділеним, відповідно до «Правил внутрішнього трудового розпорядку» від 01.06.2013 обов`язком дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме: - зобов`язаний проводити інструктажі з робітниками, згідно вимог охорони праці та правил безпеки при проведенні робіт, - зобов`язаний перевіряти у робітників знання відповідних інструкцій з техніки безпеки, - зобов`язаний забезпечити робочі місця відповідними матеріальними ресурсами (спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, відповідно до нормативно правових актів) порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві ТОВ «Індиго Груп», що спричинило настання тяжких наслідків у вигляді ампутації 3, 4 та 5 пальців у працівника підприємства ОСОБА_11 . Проте, враховуючи, що на теперішній час не вбачається достатніх підстав для арешту майна підозрюваного, відсутність доказів на підтвердження намірів відчуження підозрюваним майна, беручи до уваги, що накладення арешту може порушити права третіх осіб, те що заявлений цивільний позов, метою забезпечення якого є клопотання про арешт майна, також стосується стягнення моральної шкоди, розмір якої повинен бути визначений з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, тому суд відмовив у задоволенні клопотання слідчого.
Зазначив, що згідно уточнюючої позовної заяви, поданої потерпілим та цивільним позивачем ОСОБА_12 заявлено позов на суму 3 млн. 073 тис. 614 грн. 14 коп.
У зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 272 КК України, відомості відносно якого внесено до ЄРДР за № 12015220510001378 від 22.05.2015 р., слідчий СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор прокуратури Холодногірського району м. Харкова подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05.04.2017 року .
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив наступне.
Суд ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого необґрунтовано вказує на те, що подане до суду клопотання містить формальний перелік підстав, у зв`язку із яким потрібно здійснити арешт. Однак вказане твердження суду необґрунтоване, оскільки підставою звернення із зазначеним клопотанням є забезпечення заявленого цивільного позову.
Крім того, суд під час ухвалення вказаного рішення посилається на те, що відсутні докази на підтвердження намірів відчуження підозрюваним майна, однак слід зазначити, що це твердження суду не ґрунтується на законодавстві і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Також суд в ухвалі вказує на те, що накладення арешту на майно може порушити права третіх осіб, однак не вказує яких саме, хоча згідно відповіді Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_8 , податковий номер НОМЕР_1 , належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовляючи в задоволенні клопотання суд також посилається на те, що заявлений цивільний позов, також стосується стягнення моральної шкоди та не встановлення слідчим розміру шкоди. З цим теж не можна погодитись, оскільки шкода встановлена, а саме відсутність частин тіла у потерпілого і підтверджена судово-медичною експертизою, а те що, цивільний позов також стосується моральної шкоди не є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора про підтримку апеляційної скарги, пояснення захисника, який заперечував проти її задоволення, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Приймаючи рішення про відмову в накладенні арешту на майно, слідчий суддя прийняв до уваги той факт, що на теперішній час не вбачається достатніх підстав для арешту майна підозрюваного, відсутність доказів на підтвердження намірів відчуження підозрюваним майна, беручи до уваги, що накладення арешту може порушити права третіх осіб, те що заявлений цивільний позов, метою забезпечення якого є клопотання про арешт майна, також стосується стягнення моральної шкоди, розмір якої повинен бути визначений з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості.
Слідчим не встановлено розмір шкоди, а отже і не доведено співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Майно, відносно якого слідчий подав клопотання про накладення арешту, придбано під час шлюбу з гр.. ОСОБА_13 .. Відповідно належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Отже, накладення арешту на це майно порушить право власності трьох осіб, про що слушно зазначено в ухвалі слідчого судді.
За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1 ст.173 КПК України і підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта, на думку колегії суддів, немає.
Керуючись ст.ст.392,405,407,419,422,423 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Холодногірського району м. Харкова відхилити.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12015220510001378 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 67567188 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Харківської області
Бездітко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні