Рішення

від 22.06.2017 по справі 183/1749/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1749/17

№ 2/183/1728/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Віта 2000 про розірвання договору оренди землі,

встановив:

подано позов, в якому позивач просить розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 4,870 га (кадастровий номер 1223282000:02:011:0221), укладений між ОСОБА_2, який помер 13 серпня 2016 року та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Віта 2000 (код ЄДРПОУ 35601700), зареєстрований 07 грудня 2007 року у Новомосковському районному відділі ДП ДРФ Центру ДЗК.

В обґрунтування позову зазначає, що йому згідно свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування № 117 виданого 14 лютого 2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав № 19003626 належить земельна ділянка площею 4,870 га (кадастровий номер 1223282000:02:011:0221), розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Вказана земельна ділянка належала його батьку ОСОБА_2, який помер 13 серпня 2016 року на підставі державного акту І-ДП № 007709 виданий 17 жовтня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією. Між ОСОБА_2 (Орендодавцем) та ТОВ Агро Віта 2000 (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки, строком до 31 грудня 2021 року, який зареєстрований 07 грудня 2007 року у Новомосковському районному відділі ДП ДРФ Центру ДЗК. У відповідності до п. 2.2. Договору оренди відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щороку орендну плату у грошовій формі до 30 грудня кожного року. Позивач вказує, що за час користування земельною ділянкою позивача, відповідачем не виплачено орендну плату за 2015-2016 роки, після смерті ОСОБА_2 також матеріальну допомогу не надав, чим також порушив умови договору. На усні звернення позивача до відповідача з вимогою виплатити орендну плату залишені без реагування. Означені факти позивач розцінює, як систематичну несплату орендної плати відповідачем, а тому просить договір, укладений між ним та відповідачем - розірвати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечував проти задоволення позовних вимог.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-ДП № 007709 виданим Новомосковською районною державною адміністрацією 17 жовтня 2002 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 4,870 га (кадастровий номер 1223282000:02:011:0221), яка розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

При житті ОСОБА_2 між ним та ТОВ Агро Віта 2000 укладено Договір оренди земельної ділянки строком до 31 грудня 2021 року, який зареєстрований 07 грудня 2007 року у Новомосковському районному відділі ДП ДРФ Центру ДЗК. У відповідності до Договору оренди, позивач передав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,870 га терміном до 31 грудня 2021 року. Відповідно до п. 2.2. Договору оренди відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щороку орендну плату у грошовій формі.

13 серпня 2016 року ОСОБА_2 помер.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування зареєстрованого в реєстрі за № 117 виданого 14 лютого 2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав № 19003626 позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 4,870 га (кадастровий номер 1223282000:02:011:0221), розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2

Як вбачається з довідки ТОВ Агро Віта 2000 за 2015-2016 роки орендна плата ОСОБА_2 не виплачувалась.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Ст.2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.15 Закону України Про оренду землі відносить до істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлює, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України Про оренду землі встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

П.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Ч.1 ст.14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.10 ЦПК України, а відповідач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Положення ст.11 ЦК України визначають, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Нормами ст.58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.27,46 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Предметом доказування у даному спорі є факт виконання договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати за договором за строк, що перевищує 1 рік який свідчить про відсутність систематичного характеру порушення договору. При цьому, обов`язок з доведення перед судом факту виконання обов`язку щодо виплати орендної плати покладається, в силу об`єктивних причин неможливості надання таких доказів позивачем, саме на відповідача.

За способом утворення докази поділяються на первинні (відомості про факти одержують із першоджерела - з оригіналу документа, від свідка-очевидця і т.п.) і похідні (відомості про факти одержують із джерела, що відтворює інший доказ, - з копії документа).

За відношенням до шуканого факту докази поділяються на прямі (прямо вказують на наявність або відсутність шуканого факту) і непрямі (дозволяють зробити припускаємий висновок про шуканий факт).

Відповідачем докази на спростування того факту, що ним були дотримані вказані вимоги договору щодо оплати орендної плати суду не надавалися.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, суду не надано належних та допустимих доказів своєчасної виплати позивачу в повному обсязі орендної плати відповідачем за Договором за 2015-2016 роки, що свідчить про несвоєчасність виплати відповідачем позивачу орендної плати, невиплату її протягом 2015-2016 років та на думку суду є підставою для висновку про систематичне невиконання обов`язку щодо виплати орендної плати та розірвання договору, що передбачено ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується положеннями ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Віта 2000 про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 4,870 га (кадастровий номер 1223282000:02:011:0221), укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Віта 2000 (код ЄДРПОУ 35601700), зареєстрований 07 грудня 2007 року у Новомосковському районному відділі ДП ДРФ центру ДЗК.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Віта 2000 (код ЄДРПОУ 35601700) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер 220880955) судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов