Постанова

від 25.05.2007 по справі 29/21-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/21-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2007 р.                                                           Справа № 29/21-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Плужник О.В. , Демченко В.О.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бурлаченко О.О.

відповідача -  Калугін О.Ю., Михайлов Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1423Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.07 р. по справі № 29/21-07

за позовом Державне підприємство "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Харківське науково-дослідне, проектно-вишукувальне виробниче підприємство екологічних проблем залізничного транспорту "Харківтрансекологія", м. Харків

про стягнення 96752,31 грн. -

встановила:

У січні 2007 р. позивач –Державне підприємство „Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Харківське науково-дослідницьке підприємство екологічних проблем залізничного транспорту України „Харківтрансекологія”, м. Харків 92403,03 грн. передплати з урахуванням індексу інфляції, 4349,28 грн. штрафу, 967,52 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що  відповідно до умов договору, а саме п. п. 3.1- 3.5 позивач 12.04.2006 р. та 13.04.2006 р.  перерахував відповідачу передплату у сумі 86 985,60 гривень, що складає 30 % від загальної вартості робіт, але  відповідач до їх виконання не приступив.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.2007 р. (суддя –Тихий П.В.) по справі № 29/21-07 в задоволені позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач з моменту отримання передплати належним чином виконував свої зобов'язання за спірним договором та використав сплачені йому позивачем грошові кошти на виконання робіт за вказаним договором.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що судом безпідставно встановлено, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно посилався на те, що відповідач забезпечив проведення будівельно-монтажних робіт по ремонту ВММ позивача, уклавши договір з ВП “ЛІГАБУД”№ 18/04-06 як з субпідрядником, та оплатив ці роботи на загальну  суму   59864 грн. оскільки це суперечить п. 4.3.1. договору № ПР/Л-0651 7/НЮ так як відповідачем не було надано жодних доказів згоди позивача на залучення субпідрядника, та не надано доказів участі представників ВП “ЛІГАБУД” в роботах по договору; що господарський суд безпідставно дійшов висновку про те, що роботи за договором відповідачем виконувались на території Криворізької дирекції залізничних перевезень. Також, позивач вказує, що господарський суд безпідставно зазначив, що відповідач тричі звертався до позивача з листами від 11.05.2006 р. б/н, від 22.05.2006р. № 07/03, від 02.06.2006 р. № 08/03,  в яких попереджав про неможливість подальшого виконання будівельних робіт за спірним договором та про призупинення виконання своїх зобов'язань  керуючись  п.  4.3.2.  договору,  у  зв'язку з демонтажем металоконструкцій ВММ на об'єкті, оскільки такі висновки суду, на думку позивача, не відповідають дійсності, так як листи на адресу позивача не надходили. Крім того позивач зазначає, що висновки суду, про те, що факт демонтажу вказаних конструкцій підтверджує факт їх будівництва відповідачем в порядку виконання договору ПР/Л-06517/НЮ від 05.04.2006 р., не відповідають обставинам справи оскільки дані конструкції збудовані відповідачем раніше за договором № ПР/Л-03-71/НЮ-2501 від 03.09.03 р. та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до відзиву відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність тверджень позивача про те, що роботи за договором відповідачем виконувались не на території Криворізької дирекції залізничних перевезень, на те, що роботи відповідно до умов спірного договору підприємством відповідача виконувались належним чином; що позивач не належним чином виконував умови договору ПР/Л-06517/НЮ від 05.04.2006 р. в зв'язку з чим, відповідач не мав змоги виконати свої зобов'язання за вказаним договором; що факт демонтажу металоконструкцій ВММ, на думку відповідача, підтверджує факт їх будівництва відповідачем на підставі договору ПР/Л-06517/НЮ від 05.04.2006 р.; що сплачені позивачем відповідачу в якості передоплати грошові кошти були використані відповідачем на виконання робіт за спірним договором; що відповідач листами від 11.05.06 р., від 22.05.06 р., від 02.06.06 р. попереджав позивача про факти, які унеможливлюють виконання відповідачем робіт та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

05.04.06 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № ПР/Л-06517/НЮ, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався виконати підрядні роботи по капітальному ремонту вагономийної машини (ВММ) пасажирських вагонів, а позивач прийняти роботи та оплатити їх, строк виконання робіт за договором складає два місяці з моменту отримання передоплати відповідно до календарного плану до 31.05.2006р. Згідно з п. 3.1  договору вартість робіт складала 289 952 грн.

Умовами договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків за виконані роботи: 30% вартості робіт –передоплата до початку виконання робіт, 70% вартості - по факту виконання робіт.

На виконання умов договору позивач 12.04.2006 та 13.04.2006 року перерахував відповідачу передплату у сумі 86 985,60 гривень, що складає 30% від загальної вартості робіт. і роботи повинні були завершені до 12.06.2006р.

Як свідчать матеріали справи в порушення умов договору, робити передбачені  договором в установлений строк відповідачем не виконані, про невиконання зобов'язань за спірним договором позивач повідомив відповідача телеграмами 55/99 та 55/100 від 25.05.06р., в яких  просив відповідача вжити певних заходів щодо виконання ним умов договору. Позивачем на адресу відповідача також було направлено лист № Н-21/1397 від 12.09.06 р. про розірвання договору № ПР/Л-06517/НЮ від 05.04.06 р. З урахуванням того, що такі дії позивача не суперечать умовам укладеного між сторонами договору ПР/Л-06517/НЮ від 05.04.06р. (п. 4.1.3) та ст. 849 ЦК України даний договір є таким, що втратив чинність.

 Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 849 ЦК України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги —відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно вважав, що відповідач з моменту отримання передоплати належним чином виконував умови спірного договору. При цьому суд не врахував, що відповідно до п. 8.1 спірного договору поетапна та кінцева здача-приймання виконаних робіт оформлюється приймально -здаточними актами форми КБ-2В, підписаними сторонами.

Отже, доказами виконання робіт повинні бути належним чином оформлені та підписані сторонами акти виконаних робіт.  В матеріалах справи відсутні підписані позивачем акти виконаних робіт за договором № ПР/Л-06517/НЮ та відповідач не надав доказів їх надсилання на адресу позивача  після закінчення виконання робіт.

Господарський суд також обґрунтовуючи факт виконання відповідачем робіт за договором № ПР/Л-06517/НЮ посилається на те, що відповідачем для забезпечення виконання робіт за договором  залучався субпідрядник, а саме ВП „ЛІГАБУД” (договір № 18/04-06), якому він оплатив виконані роботи на суму 59864грн. Однак, дані посилання є безпідставними, оскільки по-перше п. 4.3.1 договору № ПР/Л-06517/НЮ передбачено можливість залучення відповідачем субпідрядника до виконання робіт тільки за згодою позивача, і доказів надання позивачем такої згоди відповідач не надав, і по-друге відповідач не надав доказів виконання ВП „ЛІГАБУД” будь-яких робіт які відповідач мав виконати відповідно до умов договору  № ПР/Л-06517/НЮ укладеного з позивачем.

Суд першої інстанції неправомірно прийняв в якості належного доказу виконання відповідачем спірних робіт посилання на посвідчення про відрядження  працівників підприємства відповідача, оскільки дані посвідчення не є первинними документами на підставі яких можливо зробити висновок про те, що відповідачем виконувались роботи  за спірним договором, відсутній перелік та обсяги виконаних робіт, а також не підтверджений факт виконання робіт.  

Суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що у спірний період відповідачем  закуплялися та використовувались певні матеріали (бетон, цемент, пісок, арматура та ін.), оскільки відповідачем  не доведено, що закупівля вказаних позивачем матеріалів дійсно здійснювалась на виконання договору та не доведено, що дані матеріали використовувались при виконанні робіт.

Суд першої інстанції безпідставно всупереч матеріалам справи прийняв до уваги твердження відповідача про те, що наявність металоконструкцій підтверджує факт виконання відповідачем робіт за спірним договором, оскільки, як свідчать акти приймання виконаних робіт № 4 та № 5 за грудень 2004 р. дані металоконструкції були збудовані відповідачем відповідно до раніш укладеного між сторонами договору № ПР/Л-03-71/НЮ-2501 від 03.09.03 р.

Відповідно до положень ст. 848 ЦК України підрядник має право відмовитись від договору підряду та право на відшкодування збитків якщо замовник, не зважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не усуне обставин, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що відповідач тричі звертався до позивача з попередженням про неможливість виконання робіт, так як відповідач не довів, що  листи б/н від 11.05.06 р., № 07/03 від 22.05.06 р., № 08/03 від 02.06.06 р., яким він нібито попереджував позивача про неможливість виконання робіт за спірним договором, відправлялися ,тому  що з наданих відповідачем в якості доказу їх надсилання поштових чеків неможливо зробити висновок про їх надсилання, та що надані до матеріалів справи копії вказаних листів та поштових чеків  належним чином не завірені.   

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано, так як він не довів факту виконання робіт та їх обсягу.

Враховуючи , що позивач направляв відповідачу лист-претензію №НЗЛ-9/171 від 19.09.06 р. з вимогою про погашення суми передоплати з штрафними санкціями, і дану претензію відповідач залишив без задоволення, що нарахування позивачем штрафних санкцій та інфляційних здійснювалось на підставі п. 10.7 спірного договору, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 92403,03 грн. передоплати з урахуванням індексу інфляції та 4349,28 грн. штрафних санкцій підлягають задоволенню, а рішення суду про відмову в позові підлягає скасуванню.

 Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 3 ст. 104,  ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.03.07 р. по справі № 29/21-07 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське науково-дослідницьке, проектно-вишукувальне виробниче підприємство екологічних проблем залізничного транспорту України "Харківтрансекологія" (м. Харків, вул. Енгельса, б. 29-б, МФО 351663, код ЄДРПОУ 23747635, р/р 26000300717 в АКБ "Меркурій", м. Харків) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; МФО 306964; код ЄДРПОУ 01073828; р/р 26006000012 у ДФ АБ "Експрес-Банк") 92403,03 грн. передоплати з урахуванням індексу інфляції, 4349,28 грн. штрафу, 967,52 грн. держмита, 118 грн. судових витрат, 483,76 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Плужник О.В.  

                                                                                                               Демченко В.О.