Постанова

від 24.05.2007 по справі 15/500-06-13128а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/500-06-13128А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" травня 2007 р. Справа № 15/500-06-13128А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді  Туренко В.Б.

суддів  Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання  Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Тимошенко Т. Ф.

від відповідача – Гайдайчук В.В., Юреско Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу               Б-Дністровської об'єднаної державної податкової  інспекції

на постанову господарського суду Одеської області від  13.02.2007р.

у справі № 15/500-06-13128А

за позовом Дочірнього підприємства „Б-Дністровський морський торговельний порт”

до Б-Дністровської об'єднаної державної податкової  інспекції

про  скасування податкових  повідомлень-рішень

По справі оголошувалась перерва до 24.05.2007р.

                                встановив:

       Б-Дністровською ОДПІ здійснена виїзна планова перевірка  ДП                „Б-Дністровський морський торговельний порт” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2005р. по 1.07.2006р., за наслідками якої складено акт  № 2496/2320-01125689, де зазначено про встановлення порушень:

- п.4.1. п.4.1. ст.4, п.п.5.2.5. п.5.2., п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5,  п.п.8.1.1., 8.1.4. п.8.1., п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму  91848.00грн. (а.с.32-48 т.1):

- п.4.2., п.п.4.5.1. п.4.5. ст.4, п.п.7.4.3. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період в сумі 88239.00грн. (а.с.48-53 т.1)

На підставі вказаного акту,  Б-Дністровсько ОДПІ 11.10.2006р. прийняті податкові повідомлення-рішення:

-   № 0002222301/0 про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 91848.00грн. та штрафної санкції в сумі 29071.80грн.    (а.с.11 т.1);

-   № 0002232301/0 про визначення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ в сумі 88239.00грн. та штрафної санкції в сумі 43712.20грн (а.с.12 т.1).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником в адміністративному порядку в частині визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 86815.87грн. і штрафної санкції по цьому податку на суму 28720.90грн., по податку на додану вартість в сумі 50149.00грн. і штрафній санкції по цьому податку на суму 25074.00грн..

Рішенням Б-Дністровської ОДПІ від 29.11.2006р. № 16351/23-1 вказані податкові повідомлення-рішення скасовані частково: по податку на прибуток на загальну суму 7043.50грн., по ПДВ на загальну суму 6097.50грн., в інших частинах залишені без змін (а.с.13-18 т.1).  

З урахуванням результатів адміністративного оскарження,                               Б-Дністровською ОДПІ 29.11.2006р. прийняті податкові повідомлення-рішення:

-  № 0002222301/1 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 86765.00грн. і штрафній санкції в сумі 27111.30грн.          (а.с.10 т.1);

- № 0002232301/1 про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 84174.00грн. і штрафній санкції в сумі 41679.70грн. (а.с.9 т.1).

        В грудні 2006 року ДП „Б-Дністровський морський торговельний порт” звернулось з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2006р. № 0002222301/1 та № 0002232301/1 з підстав їх прийняття із порушенням діючого  законодавства  (а.с.2-6  т.1).

Заперечуючи проти задоволення позову, ДПІ зазначила про необґрунтованість та незаконність доводів позивача (а.с.150-153 т.2).

          Постановою господарського суду Одеської області від 13.02.2007р. (суддя Петров В.С.), яка складена  у повному обсязі відповідно до вимог ст.160 КАС України 12.03.2007р., позов задоволено у повному обсязі з мотивів недоведеності відповідачем правомірності прийнятих ним оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ 20.02.2007р. подана заява про апеляційне оскарження, а 12.03.2007р. –апеляційна скарга за вих. № 3191/10 від 7.03.2007р., в якій скаржник просить постанову скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. 27.03.2007р. до місцевого господарського суду від Б-Дністровської ОДПІ знову надійшла апеляційна скарга за вих. № 3835/10 від 22.03.2007р., яка за змістом ідентична раніше поданій скарзі.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив про її безпідставність, у зв'язку з чим просив судове рішення залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі та додатково надані документи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги частково, виходячи із наступного.

     Як вбачається з акту перевірки за перевіряємий період податковою службою встановлено:

-          заниження скоригованого валового доходу на 250749.00грн.;

-          завищення валових витрат на суму 20132.00грн.;

-          завищення амортизаційних відрахувань на суму 96515.00грн.;

-          заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 50149.00грн.;

-          завищення податкового кредиту за серпень 2005 року на суму 21045.00грн.;

-          заниження податкового  зобов'язання з ПДВ за липень, серпень                   

         2005 року на 17045.00грн.

        У судовому засіданні апеляційної інстанції з'ясовано,  що спірними є суми 250749.00грн., 96515.00грн. та 50149.00грн., решта не оспорюється позивачем, хоча позовні вимоги заявлені про скасування податкових  повідомлень-рішень від 29.11.2006р. у повному обсязі.

        Щодо заниження скоригованого валового доходу на 250749.00грн. та податкових зобов'язань з ПДВ на 50149.00грн., то в акті перевірки зазначено, що в порушення п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997р.                (із змінами), п.4.2. ст.4  Закону України „Про податок на додану вартість”        № 168/97-ВР від 3.04.1997р. (із змінами), підприємством не включено до складу валового доходу та податкових зобов'язань по ПДВ надані послуги по буксиру (перешвартовці) суден від одного причала до другого. Вартість цих послуг в рахунок для сплати портових зборів судновласникам не зараховувались. Дані витрати проведено за рахунок морського торгового порту (а.с.32-34, 51-52 т.1). Однак, при вирішенні спору судом першої інстанції встановлено, що така перестановка суден здійснювалась портом за його власної ініціативи у зв'язку із виробничою необхідністю, а не на замовлення судновласників, що не спростовано податковим органом, і тому такі операції не є продажем (поставкою) результатів робіт (послуг), у розумінні п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону № 283, п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону  № 168. Отже, висновки ДПІ про заниження скоригованого валового доходу на 250749.00грн. та податкових зобов'язань з ПДВ на суму 50149.00грн. є неправомірними.

       Щодо завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 96515.00грн., то в акті перевірки зазначено слудуюче:

-          в порушення п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону № 283 позивач нарахував амортизаційні відрахування на об'єкти основних фондів другої групи (транспортні засоби), що знаходились на ремонті і не використовувались в господарській діяльності протягом 365 календарних днів, у зв'язку з чим завищені амортизаційні  відрахування на 2066.12грн.; основні транспортні засоби не підтверджені в акті державного технічного огляду транспортних засобів, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на 54404.41грн. (а.с.38-40 т.1);

-          в порушення п.п.8.1.4. п.8.1. ст.8 Закону № 283 у перевіряємому періоді підприємство віднесло до першої групи основних засобів об'єкти невиробничих фондів та нарахувало на них амортизацію, в результаті чого амортизаційні відрахування завищені в сумі 40044.76грн. (а.с.40-41 т.1).

           Розглядаючи спір в цій частині, суд першої інстанції проаналізувавши положення п.п.8.1.1., п.п.8.1.2., п.п.8.1.4. п.8.1., п.п.8.2.1. п.8.2., п.п.8.4.6. п.8.4. ст.8 Закону № 283, дійшов обґрунтованих висновків про правомірність нарахування амортизації на транспортні засоби, які знаходились у ремонті, а також на транспортні засоби, незалежно від проходження ними технічного огляду,  на об'єкти невиробничих фондів, перелік яких наведений на сторінці 22 акту перевірки, що підпадають під визначення першої групи основних фондів, які використовувались позивачем у господарській діяльності. Отже, висновок ДПІ про завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 96515.00грн. є неправомірним.

             Разом з тим, скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення у повному обсязі, суд першої інстанції не врахував визнані позивачем факти завищення валових витрат та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 38090.00грн. за липень, серпень 2005 року, а також те, що податковою інспекцією податкові зобов'язання з податку на прибуток  визначались як за три  квартали (9 місяців) 2005 року, так і за 2005 рік, тоді як податкові декларації з податку на прибуток подаються щоквартально наростаючим підсумком. Отже, сума завищення валових витрат за 9 місяців 2005 року, яка  виявлена при перевірці в сумі 12344.00грн. врахована у показнику валових витрат по річній декларації з податку на прибуток за 2005 рік ( заниження за 2005 рік склало 288.00грн.), а тому донарахування податку на прибуток за          9 місяців 2005 року є неправомірним. Крім того, органом ДПС  податкові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 7500.00грн. за І квартал  2006 року визначені без урахування подання 7.06.2006р. уточнюючого розрахунку у зв'язку із самостійно виправленої платником помилки у визначенні валових витрат, про що зазначено у таблиці наведеній на сторінці 17 акту перевірки.

        Проаналізувавши дані Декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року, 2005 рік, І квартал 2006 року,  І півріччя 2006 року, прийнявши до уваги виявлені податковою інспекцією при перевірці факти завищення валових витрат з урахуванням вищенаведених обставин, судова колегія встановила, що мало місце заниження податку на прибуток лише за 2005 рік в сумі 47.00грн. Відповідно до п.п.1.7.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181,  розмір штрафної санкції у даному випадку становить десять  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 170.00грн.

      Таким чином податкове повідомлення-рішення від 29.11.2006р.                      № 0002222301/1, підлягає скасуванню в частині визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 86718.00грн. (86765.00-47.00) і штрафній санкції по цьому податку в сумі 26941.30грн. (27111.30-170.00).

      З урахуванням визнаної позивачем суми заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 38090.00грн. (за липень, серпень 2005 року), податкове повідомлення-рішення від 29.11.2006р. № 0002232301/1 слід скасувати в частині визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 46084.00грн. (84174.00-38090.00) і штрафній санкції по цьому податку в сумі 22634.70 (41679.70-19045.00), розмір якої, згідно п.п.17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону № 2181, у даному випадку становить 50% від суми недоплати (38090.00грн.) сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

     За наведених обставин постанова суду підлягає скасуванню, а позов задоволенню частково.

   Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

                                       постановив:

Апеляційну скаргу Б-Дністровської ОДПІ задовольнити частково.

        Постанову господарського суду Одеської області від 13.02.2007р. у справі № 15/500-06-13128А скасувати, позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Б-Дністровської ОДПІ: від 29.11.2006р. № 0002222301/1 в частині визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 86718.00грн і штрафній санкції по цьому податку в сумі 26941.30грн.; від 29.11.2006р. № 0002232301/1 в частині визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 46084.00грн. і штрафній санкції по цьому податку в сумі 22634.70грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП                            „Б-Дністровський морський торговельний порт” судовий збір  в сумі 3.40грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови у повному обсязі.

      Головуючий суддя                                                  Туренко В.Б.

Суддя                                                                      Бандура  Л.І.

     Суддя                                                                     Поліщук Л.В.