Рішення

від 04.07.2017 по справі 914/1111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017р. Справа № 914/1111/17

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Сало О.А.

за позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560, як уповноваженої особи ОСОБА_1 про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД, м. Львів,

про: стягнення боргу, розірвання договору та зобов'язання повернути майно;

ціна позову: 49411,46 грн.

Представники:

Позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 10.01.2017р. №01-05/13);

Відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія до Товариства з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560, як уповноваженої особи ОСОБА_1 про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД про стягнення боргу, розірвання договору та зобов'язання повернути майно. Ціна позову 49411,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 06.06.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.06.2017р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалі від 20.06.2017р. у справі, зокрема у зв'язку із неявкою повноважного представника Відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду у справі, зокрема, щодо подання відзиву на позовну заяву.

Спір розглядається із врахуванням поданої Позивачем 16.06.2017р. заяви про зміну предмета позову (вх. №2632/17).

Представнику Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені ОСОБА_3, в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, 26.06.2017р. подала заяву (вх.№2782/17) про зменшення розміру позовних вимог, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору, аналогічні до викладених у позовній заяві, заяві від 16.06.2017р. вх. №2632/17 про зміну предмета позову та заяві від 26.06.2017р. вх. №2782/17 про зменшення розміру позовних вимог. ОСОБА_4 заяву оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Суд зазначає і аналогічна правова позиція викладена у п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями), що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції; під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Оглянувши та дослідивши подану заяву і матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив, що заява Позивача від 26.06.2017р. вх. №2782/17 про зменшення розміру позовних вимог за своєю правовою природою є заявою про відсутність предмета спору в частині стягнення суми основного боргу, оскільки Позивач не зменшує кількісну характеристику позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 46782,75 грн. суми основного боргу та не відмовляється від стягнення з Відповідача на користь Позивача суми існуючого боргу зі сплати орендної плати, а повідомляє суд про повне погашення Відповідачем вказаного боргу у добровільному порядку після порушення провадження у справі, що підтверджується долученим до заяви ОСОБА_5 дорученням від 16.06.2017р. №33.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 -3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалі про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 -3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4 -7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Впродовж розгляду справи в судових засіданнях суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Спір розглядається з урахуванням заяви Позивача від 16.06.2017р. вх. №2632/17 про зміну предмета позову.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

06.05.2015р. між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія (надалі - Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560, як уповноваженою особою ОСОБА_1 про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (надалі - Відповідач, ОСОБА_6) укладено ОСОБА_7 оренди індивідуально визначеного майна №01-07/15 (надалі - ОСОБА_7), згідно умов якого (п.1.1.-1.3.), Орендодавець зобов'язувався передати, ОСОБА_6 прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: ОСОБА_8 №3 - Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, що перебуває на балансі Позивача та є власністю Національної акціонерної компанії Надра України (надалі - ОСОБА_6) з метою розконсервації (відновлення) ОСОБА_8, виконання підготовчих та ремонтних робіт по ОСОБА_8, а також використання ОСОБА_8 для видобування вуглеводнів та іншої діяльності, пов'язаної з промисловою експлуатацією ОСОБА_8, після завершення капітального ремонту ОСОБА_8.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. ОСОБА_1 ОСОБА_6 вступає в строкове платне користування Майном з дати підписання ОСОБА_4 приймання-передачі ОСОБА_6 між Орендодавцем та ОСОБА_6. Орендодавець зобов'язаний передати ОСОБА_6 в день підписання ОСОБА_4 приймання-передачі ОСОБА_6. Орендодавець зобов'язаний у строк не більше п'яти робочих днів з дати підписання ОСОБА_1 передати супровідну, технічну та проектну документацію (зі справою свердловини, паспортами та геофізичними матеріалами), з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством, а також попередити про всі особливості ОСОБА_1.

Пунктом 2.4. ОСОБА_1 ОСОБА_3 встановлено, що, у разі припинення дії ОСОБА_1, майно повертається ОСОБА_6 Орендодавцю протягом десяти робочих днів з моменту припинення дії ОСОБА_1 в стані не гіршому, ніж ОСОБА_1 було одержано ОСОБА_6, з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до пункту 2.5. ОСОБА_1 вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання ОСОБА_3 прийому-передачі ОСОБА_1 між Орендодавцем та ОСОБА_6.

Згідно пункту 2.6. ОСОБА_1 обов'язок по складанню ОСОБА_3 приймання-передачі покладається на Сторону, яка передає ОСОБА_1.

Пунктом 3.1. ОСОБА_1 ОСОБА_3 встановлено, що орендна плата під час користування Майном з метою розконсервації (відновлення) ОСОБА_8, виконання підготовчих та ремонтних робіт по ОСОБА_8 становить 10000,00 грн. за один календарний місяць. ОСОБА_6 плата під час користування Майном з метою видобування вуглеводнів та іншої діяльності, пов'язаної з промисловою експлуатацією ОСОБА_8, після завершення капітального ремонту ОСОБА_8 складає 10668,30 грн. за один календарний місяць. Базовий місяць - місяць, в якому ОСОБА_3 підписано ОСОБА_7. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з дати підписання ОСОБА_1 до місяця, за який здійснюється платіж.

Відповідно до пункту 3.3. ОСОБА_1 орендна плата перераховується ОСОБА_6 на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за місцем оренди, за який проводиться оплата.

Пунктами 3.4. та 3.5. ОСОБА_1 визначено, що нарахування орендної плати виходячи з розміру, визначеного пунктом 3.1.1. ОСОБА_1 починається з дати підписання ОСОБА_3 приймання-передачі ОСОБА_1; нарахування орендної плати виходячи з розміру, визначеного пунктом 3.1.2. ОСОБА_1 починається з дати введення ОСОБА_8 в експлуатацію.

Пунктом 4.8. ОСОБА_1 Сторони дійшли згоди про те, що, у разі припинення дії ОСОБА_1 ОСОБА_6 зобов'язаний повернути Орендодавцеві орендоване ОСОБА_6 у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) орендованого ОСОБА_6, завдані з вини ОСОБА_6.

Відповідно до пункту 9.1. ОСОБА_1 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за ОСОБА_1 Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов, визначених ОСОБА_1.

Згідно пункту 9.2. ОСОБА_1 виконання зобов'язань ОСОБА_6 забезпечується неустойкою. ОСОБА_6, який прострочив виконання зобов'язань, передбачених пунктом 3.1. ОСОБА_1, на вимогу Орендодавця зобов'язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

ОСОБА_7 є укладеним та набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 2 років та 11 місяців, тобто до 06.04.2018р. (п.11.1. ОСОБА_1).

Згідно пункту 11.4.1. ОСОБА_1 Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від ОСОБА_1 достроково у випадку несплати ОСОБА_6 орендної плати в сумі, що становить розмір двохмісячної орендної плати або невиконання ОСОБА_6 однієї або декількох умов, передбачених пунктами 4.1., 4.3., 4.5.-4.7. ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 11.6. ОСОБА_1 дія ОСОБА_1 припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого ОСОБА_1; відмови Орендодавця від ОСОБА_1 відповідно до пункту 11.4.1. ОСОБА_1; відмови ОСОБА_6 від ОСОБА_1 відповідно до пункту 11.4.2. ОСОБА_1; визнання ОСОБА_6 банкрутом або ліквідації ОСОБА_6; достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду.

Позивач на виконання умов укладеного між ОСОБА_3 ОСОБА_9 приймання-передачі орендованого майна від 22.06.2015р. передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування ОСОБА_6 за ОСОБА_9. ОСОБА_4 акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін ОСОБА_9.

В подальшому, Актами наданих послуг (виконаних робіт) за січень 2017р. від 31.01.2017р. №1 на суму 11490,01 грн., за березень 2017р. від 31.03.2017р. №3 на суму 11732,57 грн., а також Рахунками від 31.01.2017р. №11/02 на суму 11490,01 грн., від 28.02.2017р. №16/02 на суму 11616,41 грн., від 31.03.2017р. №23/02 на суму 11732,57 грн., від 30.04.2017р. №15/02 на суму 11943,76 грн. Позивач надав Відповідачу послуги з оренди ОСОБА_6 за ОСОБА_9 на суму 46782,75 грн. ОСОБА_4 підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін ОСОБА_9.

Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань зі сплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 04.04.2017р. утворився борг в розмірі 111038,65 грн., що підтверджується ОСОБА_9 звіряння розрахунків між ОСОБА_3. ОСОБА_4 акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін ОСОБА_9.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із Претензіями від 28.02.2017р. вих. №01-383/13 про сплату боргу в розмірі 11490,01 грн.; від 30.03.2017р. вих. №03-593/13 про сплату боргу в розмірі 23106,42 грн.

У своїй Відповіді від 07.04.2017р. вих. №0704-3 Відповідач визнав суму боргу перед Позивачем в розмірі 23106,42 грн. та гарантував її сплату у місячний строк з моменту отримання Претензії від 30.03.2017р. вих. №03-593/13 (06.04.2017р.).

З підстав наведеного Позивач (з урахуванням заяви Позивача від 16.06.2017р. вх. №2632/17 про зміну предмета позову) просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 46782,75 грн. суми основного боргу зі сплати орендної плати за ОСОБА_9.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. ОСОБА_7 може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно приписів частини третьої статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 773 ЦК України якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приписами ч. 1 ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Про невиконання зобов'язання можна говорити, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання, тобто не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо, або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. Другим випадком порушення зобов'язання є його неналежне виконання тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання.

Так, підставою для розірвання ОСОБА_9 є факт боргу Відповідача зі сплати орендної плати на суму, що перевищує сумі двохмісячної орендної плати, внаслідок чого Позивач позбавляється того, на що розраховував при укладенні ОСОБА_9 і йому завдається цим матеріальна шкода.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, наявність підстав для розірвання ОСОБА_9, беручи до уваги наявність вини Відповідача щодо несплати орендної плати згідно умов ОСОБА_9, перевіривши розрахунок сум нарахованої орендної плати, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 46782,75 грн. боргу зі сплати орендної плати, розірвання ОСОБА_9 та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу ОСОБА_10 оренди є мотивованими та обґрунтованими.

Проте, як зазначалось в описовій частині рішення, 26.06.2017р. за вх.№2782/17 від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій, з підстав часткового погашення Відповідачем ОСОБА_5 дорученням від 16.06.2017р. №33 суми основного боргу, яка є предметом спору у справі в розмірі 46782,75 грн., просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 1611,36 грн. пені, 173,00 грн. трьох відсотків річних, 844,35 грн. інфляційних втрат, а також розірвати укладений між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_7 оренди індивідуально визначеного майна від 06.05.2015р. №01-07/15 та зобов'язати Відповідача повернути Позивачу ОСОБА_8 №3 - Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, у порядку, передбаченому п.п. 2.4., 2.5., 2.6., 4.8., 4.10., 4.11. ОСОБА_9 оренди індивідуально визначеного майна від 06.05.2015р. №01-07/15.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено в пункті 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , що перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2. Постанови).

Відповідно до п.4.4. Постанови господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 -1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно п.1 -1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом роз'яснено представнику Позивача правові наслідки припинення провадження у справі, передбачені статтями 22 та 80 ГПК України.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що Відповідачем повністю погашено заборгованість в частині сплати 46782,75 грн. основного боргу, а відтак, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1 -1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Щодо стягнення 1611,36 грн. пені.

Позивач у своїй позовній заяві (з урахуванням заяви Позивача від 16.06.2017р. вх. №2632/17 про зміну предмета позову) просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 1611,36 грн. пені за порушення порядку і строку сплати орендної плати.

Згідно пункту 9.2. ОСОБА_9 виконання зобов'язань ОСОБА_6 забезпечується неустойкою. ОСОБА_6, який прострочив виконання зобов'язань, передбачених пунктом 3.1. ОСОБА_9, на вимогу Орендодавця зобов'язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 ЦК України, ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

При цьому суд взяв до уваги, що, згідно ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Здійснивши перерахунок суми пені, яку належить стягнути з Відповідача на користь Позивача за порушення порядку та строку сплати орендної плати за ОСОБА_9, суд встановив, що такий проведено невірно, оскільки невірно розраховано періоди існування заборгованості, а відтак, сума пені за порушення порядку і строку сплати орендної плати становить 1614,89 грн.

З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1611,36 грн. пені за порушення порядку і строку сплати орендної плати підлягають до задоволення повністю в межах заявлених позовних вимог; при цьому суд зазначає, що за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог

Щодо стягнення 173,00 грн. 3% річних та 844,35 грн. інфляційних втрат.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 173,00 грн. трьох відсотків річних та 844,35 грн. інфляційних втрат.

Згідно п.1 ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (із змінами та доповненнями), що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.

Суд також зазначає, і аналогічна правова позиція викладена в пункті 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

При цьому суд взяв до уваги, що, згідно ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Здійснивши перерахунок сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат, які належить стягнути з Відповідача на користь Позивача за порушення порядку та строку сплати орендної плати за ОСОБА_9, суд встановив, що такий проведено невірно, оскільки невірно розраховано періоди існування заборгованості, а відтак, сума трьох відсотків річних за порушення порядку і строку сплати орендної плати становить 180,79 грн., інфляційних втрат - 867,69 грн.

З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 173,00 грн. трьох відсотків річних та 844,35 грн. інфляційних втрат за порушення порядку і строку сплати орендної плати підлягають до задоволення повністю в межах заявлених позовних вимог; при цьому суд зазначає, що за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог

Відповідно до вимог ст.4 -7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

04.07.2017р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.07.2017р.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір .

При поданні позову згідно ОСОБА_5 доручення від 24.05.2017р. №1837 Позивачем сплачено 1600,00 грн. судового збору за позовною вимогою про стягнення з Відповідача на користь Позивача 46782,75 грн. суми основного боргу, 1611,36 грн. пені, 173,00 грн. трьох відсотків річних та 844,35 грн. інфляційних втрат, що відповідає приписам частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір .

Окрім того, до заяви від 16.06.2017р. вх. №2632/17 про зміну предмета позову Позивачем долучено ОСОБА_5 доручення від 13.06.2017р. №2131 про сплату судового збору в розмірі 3200,00 грн. за позовними вимогами про розірвання укладеного між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_9 оренди індивідуально визначеного майна від 06.05.2015р. №01-07/15 та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу ОСОБА_8 №3 - Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, у порядку, передбаченому п.п. 2.4., 2.5., 2.6., 4.8., 4.10., 4.11. ОСОБА_9 оренди індивідуально визначеного майна від 06.05.2015р. №01-07/15.

Згідно ч.1; п.п.1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (у чинній станом на момент подання позовної заяви до суду редакції) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою статті 7 Закону України Про Державний Бюджет України на 2017 рік установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір , у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Суд зазначає і аналогічна правова позиція висловлена у пункті 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Враховуючи неподання передбаченого Законом клопотання про повернення сплаченого судового збору у зв'язку із припиненням провадження у справі суд зазначає про відсутність правових підстав для вирішення питання щодо такого повернення. Проте, наведене не позбавляє Позивача права звернення до суду з відповідним клопотанням.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 3285,12 грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4 -3 , 4 -5 , 4 -7 , 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560, як уповноваженої особи ОСОБА_9 про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (79008, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37362560) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія (79000, Львівська область, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8; ідентифікаційний код 01432606) 46782,75 грн. суми основного боргу зі сплати орендної плати припинити на підставі п.1 -1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560, як уповноваженої особи ОСОБА_9 про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (79008, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37362560) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія (79000, Львівська область, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8; ідентифікаційний код 01432606) 1611,36 грн. пені, 173,00 грн. трьох відсотків річних, 844,35 грн. інфляційних втрат та 3285,12 грн. судового збору.

4. Розірвати укладений між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія (79000, Львівська область, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8; ідентифікаційний код 01432606) та Товариством з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560, як уповноваженою особою ОСОБА_9 про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (79008, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37362560) ОСОБА_7 оренди індивідуально визначеного майна від 06.05.2015р. №01-07/15.

5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560, як уповноважену особу ОСОБА_9 про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (79008, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37362560) повернути Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія (79000, Львівська область, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8; ідентифікаційний код 01432606) ОСОБА_8 №3 - Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, у порядку, передбаченому п.п. 2.4., 2.5., 2.6., 4.8., 4.10., 4.11. ОСОБА_9 оренди індивідуально визначеного майна від 06.05.2015р. №01-07/15.

Стягувач: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія (79000, Львівська область, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8; ідентифікаційний код 01432606).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Західбудкапітал 37362560, як уповноважена особа ОСОБА_9 про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (79008, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37362560).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т. Б.