Постанова

від 27.07.2017 по справі 914/1111/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2017 р. Справа № 914/1111/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу за вих.№ 1407-1 від 14.07.17 Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» , м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 04.07.17

у справі №914/1111/17

за позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» «Західукргеологія» , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» , м. Львів

про: стягнення боргу, розірвання договору та зобов'язання повернути майно

За участю представників :

від позивача - ОСОБА_2 - представник;

від відповідача - не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/1111/17 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Галушко Н.А.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.17 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 27.07.17.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.17 у справі № 914/1111/17 (суддя Фартушок Т.Б.) позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» 37362560, як уповноваженої особи Договору про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» «Західукргеологія» 46782,75 грн. суми основного боргу зі сплати орендної плати припинено на підставі п.1 -1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» 37362560, як уповноваженої особи Договору про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» «Західукргеологія» 1611,36 грн. пені, 173,00 грн. трьох відсотків річних, 844,35 грн. інфляційних втрат та 3285,12 грн. судового збору. Розірвано укладений між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» «Західукргеологія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» 37362560, як уповноваженою особою Договору про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД Договір оренди індивідуально визначеного майна від 06.05.2015р. №01-07/15. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» 37362560, як уповноважену особу Договору про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД повернути Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» «Західукргеологія» Свердловину №3 - Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, у порядку, передбаченому п.п. 2.4., 2.5., 2.6., 4.8., 4.10., 4.11. Договору оренди індивідуально визначеного майна від 06.05.2015р. №01-07/15.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, наявність вини відповідача щодо несплати орендної плати згідно умов договору місцевий господарський суд встановив підстави для розірвання договору оренди.

Зважаючи на часткове погашення відповідачем орендної плати на суму 46782,75 грн. основного боргу, місцевий господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині.

З огляду на встановлений факт порушення відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати, місцевий господарський зазначив про задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені в розмірі заявленому позивачем.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду , відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.17 у даній справі скасувати.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує на те, що місцевим господарським судом не обгрунтовано в мотивувальній частині рішення обстави які б свідчили про те, що позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, а саме надіслання пропозиції про розірвання договору оренди.

Також, апелянт зазначає про те, що суд розриваючи договір оренди не врахував, що відповідачем виконано зобов'язання в частині сплати основного боргу по орендній платі.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, натомість у судовому засіданні представником позивача надано усні пояснення щодо поданої апеляційної скарги.

Скаржник участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, натомість 24.07.17 подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та підтримку доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 06.05.2015р. між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» «Західукргеологія» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» 37362560, як уповноваженою особою договору про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна №01-07/15.

Відповідно до умов укладеного договору, згідно п.1.1.-1.3., орендодавець зобов'язувався передати, орендар прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: Свердловину №3 - Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, що перебуває на балансі Позивача та є власністю Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» з метою розконсервації (відновлення) Свердловини, виконання підготовчих та ремонтних робіт по Свердловині, а також використання Свердловини для видобування вуглеводнів та іншої діяльності, пов'язаної з промисловою експлуатацією Свердловини, після завершення капітального ремонту Свердловини.

Згідно з п. 2.1. та 2.2. договору орендар вступає в строкове платне користування Майном з дати підписання акту приймання-передачі майна між орендодавцем та орендарем. Орендодавець зобов'язаний передати орендарю майно в день підписання акту приймання-передачі майна.

Орендодавець зобов'язаний у строк не більше п'яти робочих днів з дати підписання договору передати супровідну, технічну та проектну документацію (зі справою свердловини, паспортами та геофізичними матеріалами), з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством, а також попередити про всі особливості майна.

Згідно пункту 2.6. договору обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Пунктом 3.1. договору сторонами встановлено, що орендна плата під час користування Майном з метою розконсервації (відновлення) Свердловини, виконання підготовчих та ремонтних робіт по Свердловині становить 10000,00 грн. за один календарний місяць.

Орендна плата під час користування майном з метою видобування вуглеводнів та іншої діяльності, пов'язаної з промисловою експлуатацією Свердловини, після завершення капітального ремонту Свердловини складає 10668,30 грн. за один календарний місяць. Базовий місяць - місяць, в якому сторонами підписано договір.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з дати підписання Договору до місяця, за який здійснюється платіж.

Відповідно до пункту 3.3. договору орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за місцем оренди, за який проводиться оплата.

Пунктами 3.4. та 3.5. договору визначено, що нарахування орендної плати виходячи з розміру, визначеного пунктом 3.1.1. договору починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна; нарахування орендної плати виходячи з розміру, визначеного пунктом 3.1.2. договору починається з дати введення Свердловини в експлуатацію.

Відповідно до пункту 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов, визначених договором.

Згідно пункту 9.2. договору виконання зобов'язань орендаря забезпечується неустойкою.

Орендар, який прострочив виконання зобов'язань, передбачених пунктом 3.1. Договору, на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Договір є укладеним та набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 2 років та 11 місяців, тобто до 06.04.2018р. (п.11.1. Договору).

Згідно пункту 11.4.1. договору орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору достроково у випадку несплати орендарем орендної плати в сумі, що становить розмір двохмісячної орендної плати або невиконання орендарем однієї або декількох умов, передбачених пунктами 4.1., 4.3., 4.5.-4.7. договору.

Відповідно до пункту 11.6. договору дія договору припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; відмови орендодавця від договору відповідно до пункту 11.4.1. договору; відмови орендаря від договору відповідно до пункту 11.4.2. договору; визнання орендаря банкрутом або ліквідації орендаря; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Орендодавець на виконання умов укладеного між сторонами договору актом приймання-передачі орендованого майна від 22.06.2015р. передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно за договором. Вказаний акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець надано орендарю послуги з оренди майна за договором.

Вказані акти підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору.

Покликаючись на невиконання орендарем взятих на себе зобов'язань по сплаті орендної плати, орендодавець звернувся до орендаря із претензіями від 28.02.2017р. вих. №01-383/13 про сплату боргу в розмірі 11490,01 грн.; від 30.03.2017р. вих. №03-593/13 про сплату боргу в розмірі 23106,42 грн.

В подальшому між сторонами складено акт звіряння розрахунків . Вказаний акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - cторін договору.

07 квітня 2017 року орендарем надіслано орендодавцю відповідь за вих. №0704-3 в якій орендарем визнано суму боргу в розмірі 23106,42 грн. та гарантував її сплату у місячний строк з моменту отримання претензії від 30.03.2017р. вих. №03-593/13.

З огляду на наведені обставини, Дочірнє підприємство Національна акціонерна компанія ОСОБА_1 України Західукргеологія звернулося до суду з позовом до ТОВ Західбудкапітал про стягнення 49 411,46 грн. боргу, з яких : 46782,75 грн. - основного боргу, 1 611,36 грн. - пені, 173 грн. - 3% річних та 844,35 грн. - інфляційних втрат.

В подальшому, Дочірнім підприємством Національна акціонерна компанія ОСОБА_1 України Західукргеологія подано заяву про збільшення позовних вимог, яка правомірно розцінена місцевим господарським судом як заява про зміну предмету позовних вимог. Згідно з поданою заявою, Дочірнє підприємство Національна акціонерна компанія ОСОБА_1 України Західукргеологія просить окрім стягнення зазначених сум , розірвати договоір оренди №01-07/15 від 06.05.15 та зобов'язати орендодавця повернути Свердловину №3 - Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою Україна, Івано - Франківська область, Рожнятівський район у порядку передбаченому пунтками 2.4, 2.5,2.6,4.8,4.10,4.11 договору оренди.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Між сторонами у справі виникло зобовязання з приводу оренди на підставі договору оренди №01-07/15 від 06.05.15 в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов'язання згідно статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Неналежним виконанням, виходячи з установлених господарськими судами обставин, є несплата відповідачем орендної плати протягом значного періоду часу, що також тягне за собою правові наслідки, передбачені частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України.

В силу приписів ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з приписами статті 782 Цивільного кодексу України орендодавець має право відмовитися від договору найма і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору (постанова ВСУ від 08.05.12 у справі №3-26гс12)

Згідно пункту 11.4.1. договору орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору достроково у випадку несплати орендарем орендної плати в сумі, що становить розмір двохмісячної орендної плати або невиконання орендарем однієї або декількох умов, передбачених пунктами 4.1., 4.3., 4.5.-4.7. договору.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що, у разі припинення дії договору, майно повертається орендарем орендодавцю протягом десяти робочих днів з моменту припинення дії договору в стані не гіршому, ніж майно було одержано орендарем, з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до пункту 2.5. договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі майна між орендодавцем та орендарем.

Пунктом 4.8. договору сторони дійшли згоди про те, що, у разі припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) орендованого майна, завдані з вини орендаря.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором оренди належним чином не виконував, орендну плату в повному обсязі не сплачував, внаслідок чого на момент звернення позивача до суду у нього виникла заборгованість за договором в розмірі 46782,75 грн., договір підлягає розірванню, а приміщення звільненню і поверненню орендодавцю.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначено про погашення відповідачем суми основного боргу, яка є предметом спору у справі в розмірі 46 782,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.06.2017р. №33.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 -1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , що перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2. Постанови).

З огляду на наведені обставини, місцевим господарським судом підставно припинено провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 46782,75 грн. основного боргу.

При цьому, сплата заборгованості після порушення провадження у справі не виправдовує бездіяльність відповідача, як господарюючого суб'єкта за спірний період та не змінює вимог закону та умов договору щодо розірвання договору у випадку невнесення плати за користування майном протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.

Сплата орендної плати відповідачем після порушення провадження у справі також не підтверджує належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірний період.

Наведеним вище спростовуються доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд, задовільняючи позов про розірвання договору не взяв до уваги факт сплати відповідачем заборгованості по орендній платі після порушення провадження у справі. Такий висновок узгоджується з постановою ВСУ від 25.06.11 у справі №6-17цс11.

Покликання апелянта на недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору спростовуються судом апеляційної інстанції з огляду на таке:

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору (постанова ВСУ від 08.05.12 у справі №3-26гс12).

Таким чином, встановивши факт невиконання орендарем зобов'язань за договором в частині сплати орендної плати, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задовоелння вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені, з огляду на таке:

Згідно пункту 9.2. договору виконання зобов'язань орендаря забезпечується неустойкою.

Орендар, який прострочив виконання зобов'язань, передбачених пунктом 3.1. договору, на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України, ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Згідно п.1 ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність здійснено місцевим господарським судом перерахунку заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 1611,36 грн. пені, 173,00 грн. 3% річних та 844,35 грн. інфляційних втрат у зв'язку з порушенням порядку і строку сплати орендної плати.

З огляду на все вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом підставно задоволено позовні вимоги, щодо розірвання договору оренди, стягнення нарахованих сум пені, інфляційних втрат, 3% річних та повернення орендованого майна.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України .

Таким чином , істотне порушення орендарем (наймачем ) такої умови договору оренди, як не внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю ) (постанова ВСУ від 08.05.12 у справі №3-26гс12).

Разом з цим, оцінивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що місцевий господарський суд, задовільняючи позов в частині повернення орендованого майна зазначено про його повернення в порядку передбаченому п.п.2.4, 2.5, 2.6, 4.8, 4.10, 4.11 договору.

Однак, зі змісту ч.2 ст.84 ГПК України, вбачається, що при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується: найменування майна, що підлягає передачі і його місцезнаходження.

При цьому, відповідно до п.9 постанови Пленуму ВГС України №6 від 23.03.12 Про судове рішення резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно).

У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно.

При цьому, господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Таким чином, встановлення в резолютивній частині рішення порядку повернення майна відповідно до умов укладеного договору, не може вважатися викладенням резолютивної частини рішення чітко та зрозуміло.

Крім того, задоволення позову в частині повернення майна згідно з пунктами 2.4, 2.5, 2.6, 4.8, 4.10, 4.11 договору, утруднить його виконання виконавчою службою, оскільки, відповідно до вимог ЗУ Про виконавче провадження виконавча служба не вправі вимагати від сторін договору додаткові докази (в даному випадку договір, який містить відповідні пунтки) для його виконання.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про зміну рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.17 у даній справі в частині викладення п.5 резолютивної частини рішення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами у справі обставини на які він посилається в апеляційній скарзі, а відтак вони не спростовують правомірної позиції суду першої інстанції.

Разом з цим, зважаючи на неправильне викладення місцевим господарським судом п.5 резолютивної частини рішення у даній справі, рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.17 в цій частині підлягає зміні.

Судові витрати покласти на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» .

2. Пункт 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.17 у справі №914/1111/17 змінити шляхом викладення його в наступній редакції: Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» 37362560, як уповноважену особу Договору про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (79008, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37362560) повернути Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» «Західукргеологія» (79000, Львівська область, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8; ідентифікаційний код 01432606) Свердловину №3 - Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район.

Стягувач: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «ОСОБА_1 України» «Західукргеологія» (79000, Львівська область, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8; ідентифікаційний код 01432606).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудкапітал» 37362560, як уповноважена особа Договору про спільну діяльність від 25.12.2014р. № 01-38/14-СД (79008, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37362560) .

3. В решті рішення суду залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.08.17

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Галушко Н.А.