Постанова

від 04.07.2017 по справі 906/103/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"04" липня 2017 р. Справа № 906/103/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житомирської обласної дирекції головного офісу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення господарського суду Житомирської області від 11.04.2017 року у справі № 906/103/17 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара"

до Житомирської обласної дирекції головного офісу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 11 707,17 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

В судовому засіданні від 04.07.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова приймається 04.07.2017 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Сахара" звернулось з позовом про стягнення з Житомирської обласної дирекції головного офісу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 11707,17 грн., з яких 9754,25 грн. боргу згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 67 від 13.04.2016 року, 499,97 грн. пені, 699,38 грн. інфляційних нарахувань, 53,57 грн. 3% річних та 700,00 грн. затрат, пов'язаних з оцінкою транспортного засобу.

16.03.2017 року позивач звернувся із заявою про збільшення позовних вимог до 12291,24 грн., з яких 9754,25 грн. страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 828,30 грн. пені, 919,95 грн. інфляційних нарахувань, 88,74 грн. 3% річних та 700,00 грн. затрат, пов'язаних з оцінкою транспортного засобу Mitsubishi Space Star державний номер НОМЕР_1 з метою визначення вартості матеріального збитку.

11.04.2017 року від позивача надійшли збільшені розрахунки пені, інфляційних нарахувань та 3% річних станом на 10.04.2017 року, згідно яких за період з 25.11.2016 року по 10.04.2017 року пеня становить 1014,87 грн., інфляційні нарахування - 919,95 грн., 3% річних - 108,73 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.04.2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9754,25 грн. страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 828,30 грн. пені, 919,95 грн. інфляційних нарахувань, 88,74 грн. 3% річних та 700,00 грн. затрат, пов'язаних з оцінкою транспортного засобу Mitsubishi Space Star державний номер НОМЕР_1 з метою визначення вартості матеріального збитку та 1600,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 20.06.2017 року представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

В судове засідання 04.07.2017 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та враховуючи обмежені строки, встановлені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Рівненський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2016 року між позивачем (далі - страхувальник) та відповідачем (далі - страховик) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 67 та поліс № АЕ/7579293, згідно якого страховик застрахував цивільно-правову відповідальність страхувальника перед третіми особами при використанні транспортного засобу - автомобіля марки ЗИЛ 5301 з державним номерним знаком 2185 ІОВ. Згідно п.3 полісу № АЕ/7579293, строк його дії встановлено з 15.05.2016 року до 14.05.2017 року.

28.07.2016 року о 09 год. 15 хв. в місті Коростені по вул. Красіна трапилась дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів, які належать позивачу, а саме: вказаного застрахованого автомобіля марки ЗИЛ 5301 з державним номерним знаком 2185 ІОВ під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки "Mitsubishi Space Star" з державним номерним знаком AM 0321 АА під керуванням водія ОСОБА_2 Факт зазначеної ДТП підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ВДАІ Коростенського МВ № 97028272 від 12.01.2017 року.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.08.2016 року у справі № 279/3853/16-п водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

28.07.2016 року позивач письмово повідомив відповідача про дорожньо-транспортну пригоду за участю автомобіля марки ЗИЛ 5301 з державним номерним знаком 2185 ІОВ під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок якої автомобілю - "Mitsubishi Space Star" номерний знак AM 0321АА були нанесені механічні пошкодження (а.с.47,48).

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування заподіяних збитків.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було вказано про те, що після ДТП останнім були виконані всі дії щодо повідомлення страховика про ДТП, надано заяви та всі необхідні документи для здійснення страхової виплати, які за формою та змістом відповідають вимогам, передбаченим ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

14.11.2016 року позивачем було отримано від відповідача лист від 03.11.2016 року № 09-02-09/12594, згідно якого останній повідомив про відсутність правових підстав для здійснення страхового відшкодування внаслідок ДТП у зв'язку з тим, що обидва транспортні засоби належать одній юридичній особі.

В свою чергу позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 23.11.2016 року № 771 з вимогою проведення страхової виплати у сумі 37555,00 грн. згідно виставленого рахунку ПП Хлань № 22 від 23.11.2016 року для проведення відновлюваного ремонту автомобіля "Mitsubishi Space Star" державний номерний знак AM 0321 AA, у відповідь на яку відповідач у листі від 08.12.2016 року. № 09-02-12/13891 відмовив у задоволенні претензії, посилаючись на ст. 606 ЦК України, ч. 32.1 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та на відсутність правових підстав для здійснення страхового відшкодування внаслідок ДТП у зв'язку з тим, що обидва транспортні засоби належать одній юридичній особі.

18.01.2017 року було проведено незалежну експертну оцінку автомобіля марки "Mitsubishi Space Star" з державним номерним знаком AM 0321 АА з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого йому внаслідок ДТП, в результаті чого матеріальний збиток станом на 28.07.2016 року становить 9754,25 грн. без ПДВ. Зазначене підтверджується наявним в матеріалах справи звітом № 02/17 від 20.01.2017 року.

Зважаючи на відмову відповідача у здійсненні страхового відшкодування внаслідок ДТП, ТзОВ "Сахара" звернулось за захистом своїх прав та інтересів до господарського суду Житомирської області з відповідним позовом, який суд в свою чергу задовольнив частково та стягнув з відповідача на користь позивача 9754,25 грн. страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 828,30 грн. пені, 919,95 грн. інфляційних нарахувань, 88,74 грн. 3% річних та 700,00 грн. затрат, пов'язаних з оцінкою транспортного засобу Mitsubishi Space Star державний номер НОМЕР_1 з метою визначення вартості матеріального збитку та 1600,00 грн. судового збору. В решті позову відмовив.

Колегія суддів, повно та всебічно перевіривши рішення суду першої інстанції на предмет відповідності нормам матеріального та процесуального права, дійшла висновку про його законність, зважаючи на наступне.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодування шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно ст.8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно ст. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Згідно п. 22.1 ст. 22 цього ж Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судами встановлено, а вище зазначено про те, що відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації автомобіля марки ЗИЛ 5301 з державним номерним знаком 2185 ІОВ була застрахована відповідачем.

Відтак, у зв'язку з укладенням 13.04.2016 року між сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 67, у відповідача виникло зобов'язання здійснити грошове відшкодування власнику застрахованого автомобіля внаслідок ДТП.

Враховуючи той факт, що Законом гарантовано особі - власнику наземного транспортного засобу, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції підставно відхилив посилання відповідача на ст. 22 Закону, ст. 606 ЦК України, а також твердження про те, що шкода завдана внаслідок ДТП повинна відшкодовуватись третій особі, а не позивачу, оскільки обидва автомобілі, яким було завдано шкоду при ДТП належать позивачу та, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції 9754,25 грн. страхове відшкодування внаслідок ДТП відповідачем не виплачене. Зазначений факт підтверджується довідкою позивача від 11.04.2017 року № 176.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Як зазначено вище, позивачем в суді першої інстанції було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1014,87 грн. пені, 919,95 грн. інфляційних збитків та 108,73 грн. 3% річних.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня). В силу ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно пп.13.25 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, або МГСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Суд першої інстанції, з яким повністю погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що заявлені позивачем до стягнення збільшені суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних від 10.04.2017 року № 172 не можуть бути задоволені судом, оскільки дане фактичне збільшення позовних вимог позивачем здійснено без дотримання процесуальних вимог, тобто позивачем не було надіслано відповідачу до судового засідання копії документа, в якому викладене це збільшення.

Відтак, суд першої інстанції підставно визнав обґрунтованими пеню в сумі 828,30 грн., інфляційні нарахування в сумі 919,95 грн., 3% річних - 88,74 грн.

Позивачем в суді першої інстанції також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 700,00 грн. затрат, пов'язаних з оцінкою транспортного засобу, в підтвердження чого подав копію платіжного доручення № 75 від 19.01.2017 року про сплату 700,00 грн., які були сплачені згідно виставленого експертом рахунку-фактури № 5 від 18.01.2017 року. Зазначена вимога була задоволена судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку законності задоволення такої вимоги судом першої інстанції, дійшов висновку про її підставність.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, а тому оскаржуване рішення винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирської обласної дирекції головного офісу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 11.04.2017 року у справі № 906/103/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Коломис В.В.