Рішення

від 06.07.2017 по справі 415/3032/16-ц

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 415/3032/16-ц

Провадження № 2/415/716/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.17 року Лисичанський міський суд Луганської області

в складі : головуючої судді Чернобривко Л.Б.

при секретарі Павлові О.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізінг Холдінг про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізінг Холдінг про захист прав споживачів,в якому просить визнати договір фінансового лізингу № 000246 від 18 квітня 2016 року зі всіма додатками до нього укладеного між позивачем та відповідачем . Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений авансовий платіж в сумі 68 900грн. та здійснити розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Посилається на те, що 18 квітня 2016 року між позивачем та ТОВ Євролізинг Холдинг ( надалі відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 000246 від 18.04.2106 року.

Відповідно до п.1.1 Договору фінансового лізингу лізингодавець ( Відповідач) зобов'язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно( предмет договору визначений у п. 3.1 договору), а лізингоодержувач (позивач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п.п.3.1, 3.2 Договору фінансового лізингу, предметом лізингу є транспортний засіб марки Mazda, моделі CX-5 DRIVE. Вартість предмета лізингу на момент укладання даного Договору та розмір авансового платежу вказується в Додатку № 1 до даного Договору, який є невід'ємною частиною.

Пунктом 5 Договору фінансового лізингу передбачено, що предмет лізингу передається в користування позивачу протягом строку, який становить не більше 90 робочих днів з моменту сплати позивачем на рахунок відповідача авансового платежу та комісії за передачу предмету лізингу.

Згідно з розділом 2 Визначення Договору , авансовий платіж це сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі вказаному в Додатку № 1 до даного Договору, сплачена лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця до дати передачі предмета лізингу.

18 квітня 2016 року позивача вніс на рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 68 900,00грн. , що підтверджується квитанцією № 23 від 18.04.2016 року.

Згідно з Додатком № 2 до Договору фінансового лізингу, вартість предмета лізингу визначено в сумі 689 000,00 грн., авансовий платіж визначено в сумі 50%, сума лізингу-344 500, 00 грн., викупна вартість -10 335,00 грн., відсоткова ставка- 22 % , комісія-5%, період лізингу 60 місяців, щомісячний платіж- 10519, 42 грн.

Позивач вважає , що вищевказані умови Договору фінансового лізингу такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують його права як споживача, бо за умовами вищевказаного договору до отримання транспортного засобу, позивач має сплатити відповідачу не менше половини його вартості, зокрема комісійну винагороду у розмірі 5% від вартості предмета лізингу, аванс у розмірі не менше 50% вартості предмета лізингу, викупну вартість у розмірі 10 335,грн.., сплатити відсоткову ставку за користування предметом лізингу в розмірі 22% та комісію за супроводження договору. Такі умова позивач вважає несправедливими, а обов'язком сплатити 50% вартості транспортного засобу у вигляді авансу є фактичним залучення коштів для його придбання, що потребує ліцензію як для залучення фінансових активів від фізичних осіб, які у відповідача відсутня.

Позивач вважає Договір фінансового лізингу нікчемним в силу ст. 19 Закону України Поро захист прав споживачів , оскільки відповідач застосував нечесну підприємницьку практику.

Станом на сьогоднішній день відповідач не передає та відмовляється передавати предмет лізингу з посиланням на те, що Договором фінансового лізингу передбачено передачу предмету договору в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 90 днів з моменту сплати позивачем на рахунок відповідача авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу . Відповідач зазначає, що у нього виникли деякі труднощі з продавцем транспортного засобу, і вони не мають змоги відшукати саме той автомобіль зі специфікаціями згідно умов Договору фінансового лізингу, та який було замовлено позивачем. Умови п.3.5 договору фінансового лізингу про те, що лізингодавець, тобто відповідач, не відповідає перед лізингоодержувачем, тобто позивачем, за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості , комплектності, справності предмета лізингу, його заміні, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку , своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу, тощо, суперечить вимогам частини 1 ст. 808 ЦК України щодо солідарної відповідальності продавця і лізингодавця .

На час укладання Договору позивачу не надали інформацію стосовно того, чи має відповідач відповідно ліцензію для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що свідчить про відсутність такого дозволу ( ліцензії) , що суперечить законодавству.

Договором фінансового лізингу передбачена жорстка відповідальність споживача ( позивача) перед лізингодавцем( відповідачем) за невиконання будь-яких умов договору, і водночас відсутня така відповідальність лізингодавця ( відповідача) перед споживачем ( позивачем)

Визнання недійними в казаних положень Договору окремо призведе до необхідності зміни інших умов Договору, суттєво змінить зміст Договору, а тому договір фінансового лізингу може біти визнаний недійсним в цілому.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав , просив його задовольнити. Пояснив, що самого договору він не бачив, поки не заплатив 68900грн. , після чого йому надали договір, який він уважно не прочитав , оскільки представник фірми дуже поспішала , запевнила його що через з дня автомашина буде знаходиться в салоні і він зможе її забрати. Уважно прочитав договір лише вдома. Він не думав укладати з фірмою договір фінансового лізингу, а хотів укласти договір купівлі-продажу автомашини. Він був упевнений , що за 344тис. гр.. купить автомашину, але до теперішнього дня автомашину йому так і не передали. Він зрозумів, що його обманули і тому звернувся до адвоката. Фірму знайшов по Інтернету , документи її , він не перевіряв. Підтримує всі позовні вимоги , вказані у позовній заві.

Представник позивача у судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. У своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позовній заяві, про що надав суду відповідні докази. Доповнив, що положення укладеного договору є несправедливими щодо позивача , ліцензії на проведення таких дій відповідач немає. Укладений договір є нікчемним. Тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду письмові клопотання про долучення до матеріалів справи письмових заперечень на позов та розгляд справи без участі представника Відповідача. Зазначає, що відповідач здійснює свою господарську діяльність відповідно до норм чинного законодавства України. Зокрема, відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 22.01.2004 року № 21 затверджено Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичним особам - суб'єктам господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами.

Предмет лізингу передається в користування лізингоодержувач протягом терміну , який становить не більше 90 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу ( 50% від вартості предмета лізину та комісії за передачу предмета лізингу( 3% від вартості предмету лізингу п.5.1. договору ). З моменту підписання договору до дати написання даних заперечень позивачем було виконано умови договору по сплаті платежів лише в частині комісії за організацію. Авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу не було сплачено взагалі. Враховуючи невиконання Позивачем свого обов'язку в частині оплати авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу у Відповідача по справі відсутній обов'язок по передачі в користування Позивачу обраного ним предмету лізингу.

В позовній заяві чітко не вказано, які умови на думку позивача є несправедливими, не обґрунтованими , в чому саме полягає порушення принципу добросовісності, який дисбаланс прав та обов'язків та в чому він полягає, а також якої шкоди йому, як споживачу завдають ті чи інші умови договору.

Відповідно до п.2.1 ст. 2 Положення Юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, за наявності : довідки про взяття на облік юридичної особи , виданої Держфінпослуг та/або Нацкомфінпослуг. Враховуючи вищевикладене суб'єкт господарювання має право надавати послуги з фінансового лізингу за умови отримання відповідної довідки та без отримання статусу фінансової установи, а фінансовий лізинг взагалі не підлягає ліцензуванню. Відповідно до п.а) ч.2 ст.16 Закону України про захист прав споживачів - лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу. В теперішньому випадку авансовий платіж відшкодовує 50% вартості предмета лізингу( що не суперечить чинному законодавству) на які не нараховуються жодні відсотки. Тому посилання позивача на відсутність ліцензії, як на підставу визнання договору недійсним безпідставні та необґрунтовані.

Відповідно до ст. 16 ЗУ Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати : а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. Законодавством не визначено конкретного складу платежів, якого слід дотримуватися лізингодавцем, при отримання платежів від лізингоодержувачів. Сторони вправі обирати та погоджувати будь-які умови договору та будь-які лізингові платежі, які необхідні сторонам для належного виконання правочину. Тому , перелік лізингових платежів, що передбачені ст.16 ЗУ Про фінансовий лізинг не є вичерпним та не є обов'язковим, а являється суто рекомендованим.

Тому просить відмовити повністю в задоволені позовних вимог - визнання договору недійсним.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2, дослідивши наявні в матеріалах письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг було укладено договір фінансового лізингу № 000246 ( надалі договір).

Відповідно до п.1.1. Договору фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування предмет лізингу ,визначений в п.3.1 цього Договору, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.3.1 Договору предметом лізингу є транспортний засіб марки Mazda, моделі CX-5 DRIVE.

Позивач посилається на те, що відповідач не мав права укладати договір фінансового лізингу без наявності ліцензії для надання послуг з фінансового лізингу. Вважає договір фінансового лізингу нікчемним в силу ст.. 19 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі , встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є 1) договори та інші правочини.

Відповідно до ст..806 ч.1 ЦК України за договором лізингу одна сторона(лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні(лізингоодержувач) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем ( прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця ( постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов ( непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату ( лізинговий платіж).

Відповідно до ст.807 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Із копії Довідки про взяття на облік юридичної особи , доданої до письмових заперечень на позов, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18.02.2015 року ( а.с.42) вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдинг , зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1 кімната 301-Б , код за ЄДРПОУ 39348129, як такої, що має право надавати послуги з фінансового лізингу, дата прийняття та номер рішення про взяття на облік 18.02.2015 № 109, серія та номер довідки ФЛ № 546, дата видачі довідки 18.02.2015. На час розгляду справи суду не надано доказів про скасування, чи визнання недійсною даної довідки. Тому суд вважає безпідставним посилання позивача на відсутність права відповідача укладати договір фінансового лізингу № 000246 від 18.04.2016 року.

Відповідно п.3.1 предметом Лізингу поданому договору є транспортний засіб марки марки Mazda, моделі CX-5 DRIVE. Вартість його та розмір авансу вказується в Додатку № 1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно з Додатком № 1 до Договору встановлено : вартість предмету лізингу - 689 000,00 грн., відсоток платежів-50%, сума виплат - 344 000, 00 грн. , місячний платіж - 28 708,33 грн.; комісія за організацію ( 10%) - 68 900, 00 грн.,; комісія за передачу ( 3%) - 20 670,00грн ( а.с.19)

Пунктом 5.5. Договору зазначено, що лізингоодержувач зобов'язаний оглянути предмет лізингу. За результатами огляду лізингоодержувач та лізингодавець підписують ОСОБА_3 приймання-передачі. ОСОБА_3 приймання-передачі має засвідчити повне прийняття предмету лізингу лізингоодержувачем. Разом з підписаним ОСОБА_3 приймання-передачі лізингодавець передає лізингоодержувачу Графік сплати лізингових платежів. Пунктом 5.6 передбачено, що будь-яка невідповідність предмета лізингу п.3.1 даного договору, специфікації, складені на момент передачі предмета лізингу ( є Додатком № 3 до цього Договору) зазначається в ОСОБА_3 приймання-передачі, який підписується уповноваженим представником Лізингодавця та Лізингоодержувача ( а.с.14-21)

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови( пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови , які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач просить визнати недійсним договір фінансового лізингу №000246 від 18.04.2016 року.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною( сторонами) вимог, які встановлені частинами першо-третьою, п ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин) У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У встановлених цим Кодексом , нікчемний правочин може біти визнаний судом дійсним.

Позивач у позовній заяви посилається на ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів на застосування відповідачем нечесної підприємницької практики, не зазначивши у чому саме полягає нечесна підприємницька практика відповідача та яким чином вона вплинула на позивача при укладанні договір фінансового лізингу №000246 від 18.04.2016 року.

Статтею 230 ЦК України зазначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману, щодо обставин, які мають істотне значення ( ч.1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Виходячи з вищезазначеного суд вважає, у судовому засіданні позивачем не надані суду докази щодо введення його в оману відповідачем, адже укладений договір підписаний сторонами. Судом не встановлені підстави для визнання договору фінансового лізингу №000246 від 18.04.2016 року недійсним, тому у задоволені позову позивачу слід відмовити.

На підставі ст.ст. 203,215-216, 230, 806,807 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В ;

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізінг Холдінг про захист прав споживачів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Суддя: