Рішення

від 04.07.2017 по справі 390/445/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/445/17

Провадження № 2/390/327/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Пасічника Д.І.

при секретарі - Рац М.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агромир 2005 , в особі директора ОСОБА_4, про визнання додаткової угоди договору оренди земельної ділянки недійсною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ Агромир 2005 , в особі директора ОСОБА_4, в якому просила визнати недійсною додаткову угоду від 03.09.2014 року до договору оренди землі від 15.07.2009 року, який укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 щодо земельної ділянки, загальною площею 9,47 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником вказаної земельної ділянки, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_5, яка померла 07.06.2015 року. 15.07.2009 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 5 років, який 16.10.2009 року зареєстровано у Кіровоградському районному відділені КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України за реєстраційним №040937200134. 03.09.2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15.07.2009 року терміном на 20 років. Проте, вказані договори містять неточності та пункти, що суперечать один одному, а саме: в пункті 5, яким передбачено, що договір укладено на 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації; у пункті 39, де зазначено, що договір набирає чинності з моменту державної реєстрації договору оренди землі від 15.07.2009 року; підпунктом 5 пункту 27 договору оренди землі від 15.07.2009 року було визначено підвищення родючості ґрунтів та зберігання інших корисних властивосте землі, однак у додатковій угоді зазначену умову виключено; відповідно до пункту 9 додаткової угоди, орендна плата сплачується Орендарем за вирахування сум податку; в обох договорах відсутня істотна умова про збереження стану об'єкта. Зазначені умови суперечать цивільно-правовому законодавству та порушують права позивача, а тому ОСОБА_1 звернулася до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення по обставинам справи, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав до суду письмові заперечення на позовні вимоги, просив відмовити в задоволені позов у повному обсязі, надав пояснення по обставинам справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.06.2015 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОЛ №207321, виданим 09.06.2015 року виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис №10.

За життя померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР №067578 належала земельна ділянка №45 загальною площею 9,47 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.07.2009 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,47 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на 5 років, який 16.10.2009 року зареєстровано у Кіровоградському районному відділені КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України за реєстраційним №040937200134.

03.09.2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15.07.2009 року зареєстрованого 16.10.2009 року за зареєстрованим номером 040937200134 щодо земельної ділянки загальною площею 9,47 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0045, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно якого змінено ряд пунктів договору оренди землі, зокрема строк дії договору на 20 років та розмір орендної плати.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1762 від 10.10.2016 року земельна ділянка загальною площею 9,4680 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0045, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_1 після ОСОБА_5, яка померла 07.06.2015 року, що також підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №70658164 від 17.10.2016 року.

Статтями 11, 60, 212 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У ч.1, 3 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В якості підстав для визнання недійсною додаткової угоди від 03.09.2014 року до договору оренди землі від 15.07.2009 року сторона позивача посилається на той факт, що вказані договори містять пункти, що суперечать один одному, а саме: строк дії договору оренди землі починається з моменту державної реєстрації додаткової угоди, разом з тим у п. 39 договору зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Також, розбіжності щодо істотних умов у договорах: питання про продовження строку дії договору мало би вирішуватися виключно по закінченню договору, що відповідає ст. 33 Закону України Про оренду землі ; в додатковій угоді виключено з договору оренди землі підпункт щодо обов'язку орендаря підвищувати родючість ґрунту та зберігати інші корисні властивості землі; п. 9 викладено в редакції, яка суперечить Податковому кодексу України; в додатковій угоді відсутня істотна умова щодо умов збереження стану об'єкта. Тому, зазначені умови суперечать цивільно-правовому законодавству, а додаткова угода до договору оренди землі підлягає визнанню недійсною.

Доводи сторони позивача щодо невідповідності строку дії договору оренди землі, які передбачено п. 39 договору, не відповідає фактичним обставинам, оскільки додатковою угодою сторони внесли зміни у вже укладений раніше між ними договорів оренди землі від 15.07.2009 року на добровільних засадах, де зазначили, що договір укладено на 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Таким чином, строк в 20 років починає рахуватися саме з дати державної реєстрації самого договору оренди землі, який був укладений між сторонами 15.07.2009 року, а не з моменту державної реєстрації оскаржуваної додаткової угоди. Крім того, додаткова угода не містить положень про те, що строк дії договору оренди землі починається з моменту державної реєстрації додаткової угоди.

Аналізуючи твердження сторони позивача про продовження строку дії договору, яке мало би вирішуватися виключно по закінченню договору у відповідності до ст. 33 Закону України Про оренду землі , суд приходить до висновку, що відповідно до вимог законодавства сторони за взаємною згодою мають право вносити зміни до договору оренди, в період його дії, що і було зроблено між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 шляхом укладення оскаржуваної додаткової угоди.

Сторона позивача аргументує порушення істотних умов договору тим, що в додатковій угоді виключено з договору оренди землі підпункт 5 пункту 27 договору щодо обов'язку орендаря підвищувати родючість ґрунту та зберігати інші корисні властивості землі, однак виключення вказаного підпункту було здійснено за взаємною згодою сторін, що укладали вказаний договір. Проте, пунктом 15 договору оренди землі від 15.07.2009 року передбачені умови збереження стану об'єкту оренди, а саме: дотримання вимог екологічної безпеки та збереження родючості ґрунтів, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання земель, що спростовує вказаний довід позивача та твердження про відсутність істотної умови про збереження стану об'єкта.

На підтвердження позовних вимог стороною позивача вказано на те, що п. 9 договору викладено в редакції, яка суперечить п.п. 282.1.10, п. 282.1 ст. 282 Податковому кодексу України. Вказана стаття регулює питання застосування пільг щодо сплати земельного податку юридичними особами. Оскаржуваною додатковою угодою сторони внесли зміни до п. 9 договору щодо утримання орендарем при виплаті орендодавцеві орендної плати податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, орендар, при виплаті орендної плати орендодавцеві, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми нарахованої орендної плати, оскільки така орендна плата є доходом фізичної особи - орендодавця.

Крім того, договір оренди землі від 15.07.2009 року, а також додаткова угода до вказаного договору від 03.09.2014 року укладені між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 щодо земельної ділянки, загальною площею 9,47 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0045, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за згодою сторін на добровільних засадах, без вчинення жодного примусу, а тому умови та строки договору оренди землі і додаткової угоди були прийнятними для кожної із сторін.

Таким чином, зваживши у сукупності надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано належних і достатніх доказів, якими підтверджуються позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 13, 15, 21, 30, 33 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 203, 215, 627, 638, 651, 792 ЦК України, ст.ст. 10 , 58-60 , 88 , 179 , 209 , 212-215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агромир 2005 , в особі директора ОСОБА_4, про визнання додаткової угоди договору оренди земельної ділянки недійсною - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя