Ухвала

від 17.10.2017 по справі 390/445/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1675/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Пасічник Д. І.

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

17.10.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Єгорової С.М.

за участю секретаря:Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Агромир2005 , в особі директора Чебановського В'ячеслава Федоровича про визнання додаткової угоди договору оренди земельної ділянки недійсною, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ТОВ Агромир 2005 , в якому просила визнати недійсною додаткову угоду від 03.09.2014 року до договору оренди землі від 15.07.2009 року, який укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 щодо земельної ділянки, загальною площею 9,47 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 є власником вказаної земельної ділянки, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 15.07.2009 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 5 років, який 16.10.2009 року зареєстровано у Кіровоградському районному відділені КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України за реєстраційним №040937200134. 03.09.2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15.07.2009 року терміном на 20 років.

Проте, вказані договори містять неточності та положення, що суперечать один одному, а саме: в пункті 5, яким передбачено, що договір укладено на 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації; у пункті 39, де зазначено, що договір набирає чинності з моменту державної реєстрації договору оренди землі від 15.07.2009 року; підпунктом 5 пункту 27 договору оренди землі від 15.07.2009 року було визначено підвищення родючості ґрунтів та зберігання інших корисних властивосте землі, однак у додатковій угоді зазначену умову виключено; відповідно до пункту 9 додаткової угоди, орендна плата сплачується Орендарем за вирахування сум податку; в обох договорах відсутня істотна умова про збереження стану об'єкта.

Зазначені умови суперечать цивільно-правовому законодавству та порушують права позивача, а тому ОСОБА_3 звернулася до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовано чи було дотримано вимог реєстрації додаткової угоди від 03.09.2014 року у відповідності до Закону України Про оренду землі .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин

З матеріалів справ вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданим 09.06.2015 року виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис №10 (а.с.7).

За життя померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР №067578 належала земельна ділянка №45 загальною площею 9,47 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.16).

15.07.2009 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,47 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на 5 років, який 16.10.2009 року зареєстровано у Кіровоградському районному відділені КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України за реєстраційним №040937200134 (а.с.8).

03.09.2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15.07.2009 року зареєстрованого 16.10.2009 року за зареєстрованим номером 040937200134 щодо земельної ділянки загальною площею 9,47 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно якого змінено ряд пунктів договору оренди землі, зокрема строк дії договору на 20 років та розмір орендної плати (а.с.21-23).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1762 від 10.10.2016 року земельна ділянка загальною площею 9,4680 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_3 після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що також підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №70658164 від 17.10.2016 року (а.с 6; 28-29).

Згідно статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У ч.1, 3 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано належних і достатніх доказів, якими підтверджуються позовні вимоги та правильно встановив, що строк дії договору, в двадцять років, починає рахуватися саме з дати державної реєстрації самого договору оренди землі, який був укладений між сторонами 15.07.2009 року, а не з моменту державної реєстрації оскаржуваної додаткової угоди.

Крім того, додаткова угода не містить положень про те, що строк дії договору оренди землі починається з моменту державної реєстрації додаткової угоди.

Також, правильним є те, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони за взаємною згодою внесли зміни до договору оренди, в період його дії, що і було зроблено між ОСОБА_5 та ТОВ Агромир 2005 шляхом укладення додаткової угоди. Пунктом 15 договору оренди землі від 15.07.2009 року передбачені умови збереження стану об'єкту оренди, а саме: дотримання вимог екологічної безпеки та збереження родючості ґрунтів, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання земель, а тому спростовується твердження про відсутність істотної умови про збереження стану об'єкта.

Чинним законодавством та додатковою угодою передбачено, що орендар, при виплаті орендної плати орендодавцеві, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми нарахованої орендної плати.

Апеляційний суд згідно вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності відповідачем фактів порушення його прав, свобод та інтересів та виходячи з визначених ст. 1 ЦПК України завдань цивільного судочинства правомірно задовольнив позов.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: