Рішення

від 19.06.2017 по справі 716/6/17

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/6/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2017 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді Пухарєвої О.В.,

секретаря - Кульки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом Релігійної громади парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області до Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області та Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Релігійна громада парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, в особі представника ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області та Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання права власності, в якому просить визнати за релігійною громадою парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області право власності на каплицю по вул. Чернівецькій, 21А в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, яка складається з двох приміщень: притвор, площею 3,60 кв.м. та каплиця, площею 7,90 кв.м., загальною площею 11,50 кв.м.

В обґрунтування позову посилається на те, що релігійна громада парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області є правокористувачем земельної ділянки, кадастровий №7312588000:02:005:0058 за адресою: вул. Чернівецька, с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, площею 0,035 га за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, власником якої є територіальна громада с.Ржавинці в особі Рживинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області. З метою збільшення кількості місць, де б жителі села могли помолитися, дізнатись якомога більше про духовність, християнство і святе письмо релігійною громадою було побудовано капличку на цій земельній ділянці. Рішенням Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 13.04.2008 р. громаді с. Ржавинці надано земельну ділянку, приблизно площею 0,06 га. для будівництва каплички, на підставі якого позивачем у 2008 р. було самочинно збудовано каплицю літ. А , ганок, літ А-а , огорожу літ. №1 , що підтверджується даними технічного паспорту станом на 21.10.2016 р. 16.12.2016 р. позивач звернувся в Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області із заявою про надання погодження щодо можливості узаконення самочинно побудованої каплиці по вул. Чернівецька,21-А, с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області. Однак, 22.12.2016 р. Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області було надано відмову щодо можливості узаконення самочинної добудови.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не з'явився, направив до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі і просить розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Чернівецькій області - в судове засідання не з'явився, свою позицію виклав в письмових запереченнях, які надіслав на адресу суду, в яких вказує, що Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Чернівецькій області визнає та не оспорює право власності на спірне нерухоме майно, розгляд справи просив провести без його участі.

Суд вирішив за можливе розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.197 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки відповідачі визнали позовні вимоги і вони знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, суд приймає вказане визнання позову, оскільки такі дії відповідачів не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд вважає, що вказані позовні вимоги є цілком доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у вказаному обсязі.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У відповідності до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

В судовому засіданні було встановлено, що 09.10.1991 була проведена державна реєстрація релігійної громади парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 33512462), з юридичною адресою у с.Ржавинці, вул. Партизанська, 8 а , керівником якої зареєстрований ОСОБА_2 (а.с.19).

23.07.2015 розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації був зареєстрований статут (нова редакція) релігійної громади парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області (а.с.7-13).

Згідно рішення Ржавинецької сільської ради від 13.04.2008 - громаді с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області було надано земельну ділянку приблизною площею 0,06 га, яка розташована за адресою: с. Ржавинці, вул. Чернівецька, 21А, для будівництва каплиці (а.с.25).

Відповідно до ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно п. "б" ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Згідно рішення №11-07/15 сьомої сесії Ржавинецької сільської ради VII скликання від 20.05.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування - Релігійній громаді парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області належить право постійного користування землею площею 0,035 га, яка розташована за адресою: с. Ржавинці, вул. Чернівецька, 21 "А", яка була виділена для обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (а.с.87). Зазначене також підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №66557834 від 25.08.2016 (а.с.21-23).

У відповідності до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вказаній земельній ділянці за кошти релігійної громади позивачем самочинно побудовано каплицю, позначену в технічному паспорті на громадську будівлю за реєстровим №6716 від 21.10.2016, наступними літерами: А - каплиця, А-а - ганок та №1 - огорожа. Згідно об'ємно планувального рішення каплиця складається з двох приміщень: притвор площею 3,60 кв.м. та каплиця площею 7,90 кв.м. Загальна площа будівлі становить 11,50 кв.м. (а.с.26-31).

Згідно довідки виконкому Ржавинецької сільської ради від 11.11.2016 р. встановлено, що каплиця на честь святителя ОСОБА_3 дійсно знаходиться в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області по вул. Чернівецька, 21"А" (а.с.58).

Згідно свідоцтва Чернівецько-Буковинської єпархії парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області підтверджено, що каплиця на честь святителя ОСОБА_3 є власністю релігійної громади парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області (а.с.59).

Згідно ч.5 ст. 376 Цк України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30.03.2012 року, передбачено що відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:

- про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;

- про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво - про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки (п. п. 1, 2 ч. 2 Пленуму).

При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил, (абз. 1 ч.4 Пленуму).

Відповідно до п.2 Пленуму та ч.5 ст. 376 ЦК України, суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно користувачем земельної ділянки.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно- правових договорів із фізичною чи юридичною особою (абз 4. ч. 4 Постанови Пленуму)

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (ч. 8 Пленуму).

Згідно п.9 Пленуму при розгляд справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону №2789-ХІІ спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або спорювання ч.1 ст. 15 ЦК, ч.1 ст. 3 ЦПК України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Як встановлено в судовому засіданні позивач 16.12.2016 звернувся в Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області із заявою про надання погодження щодо можливості узаконення самочинно побудованої каплиці.

Однак, 22.12.2016 управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області було надано письмову відповідь про те, що прийняття в експлуатацію будівель, які збудовано самочинно, можливе лише після вирішення у суді питання про право власності на зазначену будівлю, а також роз'яснено механізм та умови прийняття в експлуатацію об'єктів, збудованих самочинно (а.с.62-63).

Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК), (абз. 1-2 ч. 12 Пленуму).

Cамочинно збудована каплиця не порушує права третіх осіб, оскільки з цього приводу будь - хто зі скаргами не звертався.

Згідно технічного висновку про стан будівельних конструкцій по вул. Чернівецькій, 21 А в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області і можливість експлуатації у відповідності до архітектурно-будівельних, санітарно-технічних та протипожежних норм №42/16 за результатами проведеного технічного обстеження каплиці встановлено, що об'ємно-планувальне рішення каплиці відповідає архітектурно-будівельним, санітарно-технічним та протипожежним нормам; стан будівельних конструкцій та інженерних мереж оцінюється як добрий та рекомендовано до здачі в експлуатацію (а.с.32-40).

З огляду на це, суд на підставі ст. 92 ЗК України, ст.ст.375, 376 Цивільного кодексу України може визнати за релігійною громадою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Приймаючи до уваги вимоги позивача, зважаючи на відсутність заперечень проти позову зі сторони відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 325, 328, 375, 376 п.5 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 30, 62, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за Релігійною громадою парафії на честь Святої Троїці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області ( ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23552021, юридична адреса: с.Ржавинці, вул. Партизанська,8, Заставнівського району Чернівецької області) право власності на каплицю, розташовану по вул. Чернівецькій, 21 "А" в с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, яка складається з двох приміщень: притвору, площею 3,60 кв.м. та каплиці, площею 7,90 кв.м., загальною площею 11,50 кв.м.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з часу проголошення, якщо сторони не подадуть апеляційну скаргу на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Пухарєва О.В.