Ухвала

від 30.06.2017 по справі 208/5224/13-к

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5224/13-к

провадження № 1-кп/208/306/17

УХВАЛА

30 червня 2017 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 .

Розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом, по обвинуваченню ОСОБА_4 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , відомості про яке внесено до ЄРДР за №32012040160000022 від 11.12.2012 року, з обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_5 та самим обвинуваченим заявлені клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, бо вважають що він не відповідає вимогам цього Кодексу.

В обґрунтування клопотань обвинувачений та його захисник посилались на наступні обставини.

Захисник обвинувачено, адвокат ОСОБА_5 зазначив що, у відповідності до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими. Натомість, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 прокурор не викладає фактичні обставини справи, а описує отримані в ході досудового розслідування докази, в тому числі детально викладає показання свідків, висновки експертиз і т.п. Це порушує не тільки п.5 ч.2 ст.291 КПК України, але й принцип безпосередності дослідження судом показань, речей і документів, закріпленого в ст.23 КПК України. Прокурор, детально описуючи в обвинувальному акті отримані в ході досудового розслідування докази, в тому числі показання свідків, на думку захисту, намагається заздалегідь сформувати в суду думку щодо ОСОБА_4 в обвинувальному ракурсі та фактично надати суду докази до початку судового розгляду в порушення ч.4 ст.291 КПК України.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити формулювання обвинувачення. При цьому, враховуючи позицію ЄСПЛ з цього питання (напр. рішення у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року) та Верховного Суду України, формулювання обвинувачення має бути конкретним, в тому числі із наведенням даних про час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення та ін. Натомість, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 взагалі не містить відомостей щодо встановлених, на думку прокурора, обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме часу, місця та способу його вчинення. Більше того, відсутність в обвинувальному акті посилання на місце вчинення кримінального правопорушення унеможливлює вирішення питання про територіальну підсудність справи, що є також предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні згідно п.4 ч.3 ст.314 КПК України.

Також, оскільки відповідно до ст.212 КК України, суб`єктом вчинення цього кримінального правопорушення є саме службова особа підприємства, установи чи організації, прокурор в обвинувальному акті мав би зазначити на підставі чого ним встановлено, що саме ОСОБА_4 є такою службовою особою в ПП «Кіт-97». При цьому прокурор в обвинувальному акті не посилалися на статут ПП «Кіт-97» чи посадову інструкцію ОСОБА_4 , а лише на підставі Закону України «Про систему оподаткування» (який доречи втратив чинність з 01.01.2011 року з прийняттям Податкового Кодексу України) не зрозуміло як зробив висновок, що « ОСОБА_4 виконує функції по керівництву трудовим колективом, керівництвом діяльністю всіх підрозділів і працівників підприємства, а також функції по керуванню й розпорядженню коштами й майном підприємства тобто виконує організаційно-розпорядницькі й адміністративно-господарські функції і, отже, є службовою особою підприємства». На думку захисту, формулювання обвинувачення особі у вчиненні кримінального правопорушення як службовою особою без посилання на її права та обов`язки, зазначені в статуті підприємства чи посадовій інструкції, на підставі лише загального закону, який до того втратив чинність до початку спірних правовідносин, є неприпустимим.

Так само, при формулюванні обвинувачення та при описі встановлених, на думку прокурора, обставин справи слідчим та прокурором в обвинувальному акті міститься посилання на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», який також втратив чинність до початку спірних правовідносин у зв`язку із прийняттям Податкового Кодексу України.

Згідно обвинувального акту відносно ОСОБА_4 сторона обвинувачення вдається до припущення про скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме зазначає, що « ОСОБА_4 вірогідно знаючи, що в період з березня по липень 2011 року ПП «Кіт-97» не мало фінансово-господарських відносин із ТОВ «ТВК «Град»...», що є неприпустимим в силу ч.3 ст.62 Конституції України, яка встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно тексту обвинувального акту, він був затверджений прокурором 27.06.2013 року, однак складений слідчим ще 27.04.2013 року. В той же час, відповідно до Реєстру матеріалів досудового розслідування, після 27.04.2013 року (тобто після дати складання обвинувального акту) ще проводились слідчі дії та приймались процесуальні рішення. Виходячи із системного аналізу положень ст.ст. 283, 290, 291 КПК України, складання обвинувального акту є заключною стадією досудового розслідування і його складання до закінчення всіх слідчих дій та прийняття всіх процесуальних рішень є неприпустимим.

Крім того, при зазначенні в обвинувальному акті додатків до нього (реєстру матеріалів та розписки про одержання) стоїть прочерк щодо кількості аркушів цих додатків

Обвинувачений ОСОБА_4 в свою чергу зазначив наступне.

Вважає що обвинувальний акт затверджений 27.06.2013 прокурором прокуратури м. Дніпродзержинська юристом 1 класу ОСОБА_3 та реєстр у вказаному кримінальному провадженні не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Так, в зазначеному обвинувальному акті викладені обставини встановлені під час досудового розслідування однак в порушення п.5 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення.

Крім того, в порушення п.6 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті відсутні обставини, які пом`якшують покарання.

В порушення п.7 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті взагалі не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Також, відповідно до змісту обвинувального акта не можливо встановити місце його складення та затвердження, що є порушенням п.9 ч.2 ст.291 КПК України.

Реєстр у вказаному кримінальному провадженні в порушення вимог ч.2 ст.109 КПК України взагалі не зазначено заходи забезпечення кримінального провадження.

Прокурором зазначено, що не вбачається підстав для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт складено до вимог ч.2 ст.291 КПК України, належним чином викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені в ході досудового розслідування, чи відповідають вони фактичним обставинам справи, може бути перевірено в ході судового провадження, питання щодо чи було кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду та який її розмір є предметом розгляду в стадії судового розгляду.

Вислухавши заявлене клопотання, думку прокурора, захисника, обвинуваченого, розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 реєстр матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України неодноразово змінювався, остання редакція обвинувального акту знаходиться в т. 16 а.с.189-193. Справа була предметом апеляційного розгляду.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування повинні бути складені відповідно до вимог статті 291 КПК України, і містити всі передбачені реквізити зазначеної статті.

Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні затверджений прокурором, реєстр матеріалів досудового розслідування відповідають вимогам ст.291 КПК України.

Посилання захисника у клопотанні на наявність викладення в обвинувальному акті пояснень свідків, викладення висновків експертиз, що означає формування у суду думки щодо ОСОБА_4 в обвинувальному ракурсі та фактичне надання доказів до початку судового розгляду, є необґрунтованими.

Відповідно до ч.4 ст.291 КПК України надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється. Справа була предметом апеляційного розгляду і повернута Апеляційним судом Дніпропетровської області на новий розгляд в 17 томах з додатками.

Згідно ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Посилання про те що обвинувальний акт взагалі не містить відомостей щодо встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме часу, місця та способу його вчинення, не зазначення на підставі яких актів обвинувачений є службовою особою, посилання на скасовані правові акти, фактично зводяться до оцінки доказів у справі, що є неможливим без їх дослідження в судовому засіданні, оскільки, прийняття судом обґрунтованого рішення допускається лише на підставі об`єктивно з`ясованих обставин справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України, яка надає право суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На зазначеній стадії судового провадження обставини справи не досліджуються, оцінка доказів не проводиться, інші документи, окрім обвинувального акту до початку судового розгляду судом не вивчались.

Зазначені захисником обвинуваченого обставини не є підставами для повернення прокурору обвинувального акту.

Керуючись ст.ст..291,314 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012040160000022 від 11.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, прокурору в зв`язку з невідповідністю вимогам 291 статті КПК України - відмовити.

Суддя ОСОБА_1