Ухвала

від 04.07.2017 по справі 638/5176/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/3496/17 Головуючий 1 інст. - Подус Г.С.

Справа № 638/5176/17-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Каюкова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2017 року за виділеними матеріалами цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвантаж , ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс звернувся до суду з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвантаж , ОСОБА_1 та просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Адвантаж та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс 110000,00 грн. моральної шкоди; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Адвантаж та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс суму сплаченого судового збору в розмірі 1650,00 грн.

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої посилався на те, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Volkswagen Transporter, 2015 року випуску, білий, № кузова WV1ZZZ7HZFH048500, державний номер НОМЕР_1.

Зазначив, що автомобіль є тим самим майном, на яке можна звернути стягнення з метою реального виконання можливого рішення суду про солідарне стягнення 110000,00 грн. немайнової шкоди.

Вважав, що у разі не застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 має можливість відчужити вказане вище рухоме майно на користь третіх осіб, що призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Просив накласти арешт на належне ОСОБА_1 рухоме майно - автомобіль Volkswagen Transporter, 2015 року випуску, білий, № кузова WV1ZZZ7HZFH048500, державний номер НОМЕР_1.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2017 року, в якому ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 травня 2017 року виправлено описку, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс про забезпечення позову - задоволено, накладено арешт на належне ОСОБА_1 рухоме майно - автомобіль Volkswagen Transporter, 2015 року випуску, білий, № кузова WV1ZZZ7HZFH048500, державний номер НОМЕР_1.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу - скасувати. При цьому посилалася на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що позивачем в заяві про забезпечення позову жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, а також обґрунтування необхідності застосування того чи іншого виду забезпечення позову зазначено не було; що в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодних обставин, що підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; що Товариство з обмеженою відповідальністю Адвантаж вже отримав від неї завдані матеріальні збитки та шкоду; що вид забезпечення позову не співмірний із заявленими позивачем вимогами; що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 червня 2016 року по справі № 638/12217/16-ц в порядку забезпечення позову накладено арешт на нежитлові приміщення першого поверху № 22, 23, 28-а, загальною площею 36,1 кв.м. в літ. А-4 , що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Римарська, № 23, що належать їй на праві власності.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши виділені матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду - скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Адвантаж та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс 110000,00 грн. моральної шкоди; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Адвантаж та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс суму сплаченого судового збору в розмірі 1650,00 грн.

Відповідно до частиною 1 статті 151 ЦПК України за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс на те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки ОСОБА_1 має можливість відчужити зазначене рухоме майно на користь третіх осіб , судовою колегією не приймаються з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Проте, як вбачається з виділених матеріалів справи відсутні причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто об'єктивні обставини та (або) припущення щодо обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Так, підставою застосування заходів забезпечення позову може стати достатньо аргументоване припущення про те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може бути реалізовано.

У цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання, тобто на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс .

Однак, об'єктивних обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс не наведено.

Виходячи з того, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду не вбачається.

Оскільки ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права, судова колегія вважає за необхідне відповідно до ч.2 ст.312 ЦПК України апеляційну скаргу - задовольнити, ухвалу суду - скасувати.

При цьому судова колегія звертає увагу суду на те, що одним з відповідачів є юридична особа та зазначає, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.313, п.6 ч.1.ст.314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2017 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Аквітенс - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії