Постанова

від 29.06.2017 по справі 804/1966/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 р. Справа № 804/1966/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.,

при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Спеціалізовної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, відповідач, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2016 №0000094801 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4072727,85 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 2715151,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1357575,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки воно не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою суду від 22.03.2017 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.04.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, СДПІ у м.Дніпропетровську згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до Наказу СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС від 01.02.2016 №44 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , Наказу СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС від 09.03.2016 №99 Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля - проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля (код за ЄДРПОУ 00178353) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість з наступними підприємствами за відповідні періоди: з 01.01.2015 по31.01.2015, з 01.03.2015 по 31.10.2015 з ПП Фірма "МСД" (код за ЄДРПОУ 25008882); з 01.01.2015 по 30.06.2015, з 01.08.2015 по 31.10.2015 з ТОВ "ЗФ "Богучарская" (код за ЄДРПОУ 38471688);.з 01.03.2015 по 31.03.2015, з 01.07.2015 по 31.10.2015 з ПП "Аннтей-В" (код за ЄДРПОУ 35152080); з 01.08.2015 по 31.10.2015 з ТОВ Фірма "Дніпро-Контракт" (код за ЄДРПОУ 23359123); з 01.10.2015 по 31.10.2015 з ТОВ "Промислова компанія "Збагачувач" (код за ЄДРПОУ 39784028), ТОВ "Технології анкерного кріплення" (код за ЄДРПОУ 39668863), ПП "Форсайд-Т" (код за ЄДРПОУ 39856956), ПрАТ "Корум Україна" (код за ЄДРПОУ 25332714), ТОВ "Торгівельний будиток "НГМЗ-БУР" (код за ЄДРПОУ 33577027), ТОВ "ДТЕК Трейдінг" (код за ЄДРПОУ 36511938), ТОВ "Високовольтний Союз-РЗВА" (код за ЄДРПОУ 4704105), ПрАТ "Макіївський завод "Лазер" (код за ЄДРПОУ 14310684), ТОВ "ФБС Велес" (код за ЄДРПОУ 39276620). ТОВ "Леспромснаб" (код за ЄДРПОУ 39276620).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.03.2016 №54/28-01-48-00178353.

Перевіркою встановлені порушення при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з наступними підприємствами: ПП Фірма "МСД", ТОВ "ЗФ "Богучарская", ПП "Аннтей-В", ТОВ Фірма "Дніпро-Контракт", ПП "Форсайд-Т", ПрАТ "Корум Україна", ТОВ "ФБС Велес" та ТОВ "Леспромснаб": п. 44.1 ст. 44. п. 198.1. п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 СТ.198 Податкового кодексу України (що діяли на момент здійснення господарських операцій) завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ - 10 650 938.71 грн., у т.ч. по періодах: січень 2015 року на загальну суму ПДВ 256 400,10 грн.; лютий 2015 року на загальну суму ПДВ 339 515,00 грн.; березень 201 5 року на загальну суму ПДВ 756 805.09 грн.; квітень 2015 року па загальну суму ПДВ 382 411, 24 грн.; травень 2015 року на загальну суму ПДВ 295 291,46 грн.; червень 2015 року на загальну суму ПДВ 533 310,02 грн.; липень 2015 року на загальну суму ПДВ 620 050,91 грн.; серпень 2015 року на загальну суму ПДВ 1 429 647,56 грн.; вересень 2015 року на загальну суму ПДВ 1 472 203.57 грн.; жовтень 2015 року на загальну суму ПДВ 4565303,76 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 15.04.2016 №0000094801, яким було збільшено платнику податків суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10650938, 71 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 5325469, 36 грн., загальна сума грошового зобов'язання, нарахованого податковим органом, становить 15976408,07 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення позивач вважає неправомірним, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом, про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Статтею 81 ПК України визначені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних позапланових виїзних перевірок встановлено статтями 78, 81 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено вимоги до оформлення податкових накладних.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/1 1/13-1 1 від 01.11.2011 року Щодо підтвердження даних податкового обліку документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надасться змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків.

Суд зазначає, що недоліки в товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права па формування податкового кредиту. При цьому, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, визначено такий документ як товарно-транспортна накладна, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників); При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема. товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та пропажу товарно-матеріальних цінностей.

Не передбачений обов'язок замовника перевіряти можливість виконавця па виконання послуг, його виробничих потужностей або наявність співробітників, які потрібні для виконання послуг/робіт.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Товарно-транспортні накладні, не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки, законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або їх недоліки з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. З урахуванням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лите встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно того що відповідач стверджує про неможливість фактичного виконання робіт контрагентами позивача через наявність у штаті лише декілька працівників суд зазначає наступне.

Підрядники платника податків мають ліцензії на виконання будівельних робіт. Порядок отримання ліцензій передбачає відповідність ліцензії та кваліфікаційним вимогам (основні фонди, трудові ресурси, матеріально-технічна база). Невідповідність кваліфікаційним вимогам є підставою для анулювання ліцензії. Контроль за дотриманням ліцензійних умов здійснює спеціальний орган в сфері ліцензування. Проте ліцензії контрагентів не анульовано та факти невідповідності ліцензійним умовам з боку органу ліцензування не виявлено.

Крім того, не виключається можливість залучення робочої сили за цивільно-правовими договорами або трудовими договорами без приймання їх в штат підприємства, тим паче, що обов'язок залучення робочої сили передбачено спірними підрядними договорами.

Так, відповідно до п. 2.6. Наказу державного комітету статистики № 286 від 28.09.2005 Про затвердження Інструкції із статистики кількості працівників , не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства. До них належать такі працівники: залучені до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду; прийняті для виконання разових спеціальних робіт: наприклад, консультації лікарів у медичних закладах, ремонтні роботи тощо; прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств та ін.

Таким чином, податковим органом не доведено відсутність укладення контрагентами позивача трудових або цивільно-правових угод.

Як вбачається з установлених судом обставин справи, факт отримання товарів/послуг позивачем підтверджується первинними документами, які були досліджені судом під час судового розгляду справи та містяться в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпунктами 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг.

Зазначені обставини залишились не спростованими в ході судового розгляду справи.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань державної податкової інспекції є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Висновки, які зроблені податковим органом на підставі програмного забезпечення судом до уваги не беруться, оскільки програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Таким чином, позивачем отримані вказані податкові накладні у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Так, у відповідності до роз'яснень ОСОБА_3 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд звертає увагу на той факт, що до перевірки були надані всі первинні документи, по взаємовідносинам позивача з контрагентами, які підтверджують здійснення господарської операції за зазначеними договорами, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти, паспорти якості, платіжні документи.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 94 КАС України, присудити із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (код ЄДРПОУ 00178353) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 61090,92 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Спеціалізовної державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2016 №0000094801 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4072727,85 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 2715151,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1357575,95 грн.

Присудити із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (код ЄДРПОУ 00178353) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 61090,92 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 04 липня 2017 року.

Суддя ОСОБА_4