Ухвала

від 06.07.2017 по справі 815/5167/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2017 р.м. ОдесаСправа № 815/5167/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Бойка А.В.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - Кисельова О.М. (довіреність від 20.07.2016 року)

представника позивача - Угненка І.А. (довіреність від 05.10.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства Діамант до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство Діамант звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 28.09.2016 року №0009681201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 81 901,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 24 088,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість не відповідають дійсності, не ґрунтуються на Законі, у зв'язку із чим рішення контролюючого органу є безпідставним та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 28.09.2016 року №0009681201.

В апеляційній скарзі Комінтернівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2016 року Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих СФГ Діамант у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року, за результатами якої складено акт №319/15/17-12-01-19-25033035 (а.с. 10-12).

При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість (уточнюючий розрахунок) за грудень 2015 року від 11.04.2016 року №1600006086.

За висновками перевірки, у зв'язку із не заповнення платником обов'язкового додатку 10 до спеціальної декларації, а саме шляхом не розподілення сум податку на додану вартість на 85% - до державного бюджету та 15% - до спеціального рахунку платника, до державного бюджету не надійшла сума ПДВ у розмірі 81 901,75 грн.

За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про наявність підстав для збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 81 901,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 24 088,75 грн., про що прийняв податкове повідомлення-рішення від 28.09.2016 року №0009681201 (а.с. 9).

Не погоджуючись із визначенням грошового зобов'язання, посилаючись на необґрунтованість рішення контролюючого органу, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про його скасування.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача не було обов'язку подавати контролюючому органу звітність з податку на додану вартість із обов'язковим розподілення цього податку до державного бюджету, а також залишенням сум податку на спеціальному рахунку платника, у відсотковому співвідношенні таких сум, висновки відповідача про ненадходження до бюджету від позивача податку на додану вартість за грудень 2015 року є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на Законі, у зв'язку із чим визначення грошового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованим.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 209.1, 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин до 31.12.2015 року) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для такого акумулювання сільськогосподарські підприємства зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку, відкриті для перерахування коштів на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, зараховані на такі рахунки в системі електронного адміністрування податку, автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їх рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у розмірі, достатньому для перерахування на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм показав, що сільськогосподарське підприємство, яке обрало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, здійснює оподаткування цього податку за особливостями, визначеними ст. 209 Податкового кодексу України.

Так, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Сільськогосподарське підприємство самостійно забезпечує перерахування на рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у розмірі, достатньому для перерахування на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

При цьому, суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні відповідного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (який діяв до 01.02.2016 року), платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Згідно із п. 9 Порядку від 23.09.2014 року №966 (який діяв до 01.02.2016 року) декларація 0110 подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Декларація 0121 - 0123/0130 подається платником, який застосовує спеціальні режими оподаткування або особливий порядок сплати податку на додану вартість (стаття 209 розділу V Кодексу/пункт 209.18 статті 209 розділу V Кодексу), за звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник податку таку діяльність у звітному періоді.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларацій 0110/0121 - 0123/0130) подаються платником у визначених Кодексом випадках.

Пунктом 10 Порядку від 23.09.2014 року №966 (який діяв до 01.02.2016 року) визначено, що Додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг (ДС9) (додаток 9).

Колегія суддів враховує, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За загальним правилом, визначеним у п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним податковим періодом за податком на додану вартість є один календарний місяць.

Отже, при виконанні податкового обов'язку платник податків має застосувати установлений порядок звітування з податку на додану вартість у такий спосіб, який визначений для виконання вказаного обов'язку у відповідному звітному періоді.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно вказав на те, що подаючи декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2015 року, позивач, керуючись правилами Порядку від 23.09.2014 року №966 (який діяв до 01.02.2016 року), правильно додав до відповідної декларації дев'ять додатків до декларації у вигляді розрахунків коригування сум податку на додану вартість, суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, довідки, розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг.

У зв'язку із чим судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що у позивача відсутній обов'язок розраховувати суми податку на додану вартість за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва), що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок, за звітній податковий період - грудень 2015 року, оскільки такий обов'язок у платника виникає за звітні податкові періоди 2016 року шляхом додавання до декларації з цього податку Додатку 10 на виконання Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21.

Враховуючи викладене, оскільки за звітній податковий період позивач як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість є самостійним розпорядником цього податку, у позивача не було обов'язку розподілу цього податку як до державного бюджету так і шляхом залишення іншої частини податку на спеціальному рахунку підприємства, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу про недонарахування позивачем сум податку за цей період не відповідають нормам податкового законодавства, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість збільшення позивачу грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є безумовною підставою для його скасування.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.07.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

А.В. Бойко