Ухвала

від 04.07.2017 по справі 820/5237/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 липня 2017 р.Справа № 820/5237/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. по справі № 820/5237/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-м-сервіс"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-м-сервіс" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними.

На зазначену постанову суду Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 25 листопада 2016 року подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2016 року апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3031 грн. 60 коп.

19 грудня 2016 року Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року клопотання Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено, продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 10.01.2017 року.

Враховуючи, що вимоги ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року не були виконані, апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повернуто ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року.

Копію ухвали суду від 16 січня 2017 року про повернення апеляційної скарги отримано апелянтом 19 січня 2017 року (а.с. 207).

14 червня 2017 року Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції. До апеляційної скарги відповідачем надано платіжне доручення № 2011 від 10 травня 2017 року про сплату судового збору у розмірі 3307,20 грн.

Разом із апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якого апелянт зазначає, що відповідно до кошторису 2017 року видатків на сплату судового збору в 2017 року передбачено згідно КЕКВ 2800 - 300 000,00 грн., а враховуючи План асигнувань на 2017 рік в лютому та березні поточного року на сплату судового збору передбачено 90 700,00 грн. Але у період 05.01.2017 року по травень 2017 року Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова винесені повідомлення про здійснення безспірного списання коштів з рахунків Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (копії підтверджуючих повідомлень про безспірне списання додаються). Отже, у кошторисі відповідача на 2017 рік передбачено видатки на сплату судового збору, які надходять на рахунок відповідача, але фактично їх списання йдуть по винесеним Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повідомленням про здійснення безспірного списання коштів. Вказує, що апеляційна скарга подавалась з дотриманням строків на апеляційне оскарження, визначених КАС України, але без платіжного доручення, ці обставини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення ОДПІ та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.'

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання апелянта не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина друга статті 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", на момент первинного подання апеляційної скарги суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

Відповідач всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше (3031,60 грн.) та не надав суду доказів неможливості сплати судового збору на час подання апеляційної скарги та на виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору в порядку ст. 88 КАС України, ст. 8 Закону України Про судовий збір від відповідача до суду також не надходили.

При цьому, судом апеляційної інстанції згідно ухвали від 20 грудня 2016 року було задоволено клопотання Інспекції та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, однак відповідач вимоги ухвали суду від 02.12.2016 не виконав та недоліки апеляційної скарги не усунув, у зв'язку з чим апеляційна скарга була повернута ухвалою суду від 16 січня 2017 року.

Після отримання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року про повернення апеляційної скарги (19.01.2017), апелянт мав можливість подати апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, надавши суду належні докази неможливості сплати судового збору на час первинного подання апеляційної скарги та її повернення.

Вказаним правом відповідач не скористався, що свідчить про невжиття податковим органом всіх можливих заходів для своєчасного подання апеляційної скарги з дотриманням строку, передбаченого ч. 2 ст. 186 КАС України.

Повторно апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 07 листопада 2016 року апелянтом подано лише 14 червня 2017 року. При цьому, як вбачається з наданого до апеляційної скарги платіжного доручення № 211 від 10 травня 2017 року, судовий збір за подання даної апеляційної скарги було сплачено відповідачем 10 травня 2017 року, тобто апеляційну скаргу Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області подано більше ніж через місяць після сплати судового збору.

При цьому, обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутністю коштів на сплату судового збору у період з січня 2017 року по травень 2017 року, апелянт не надав жодних доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у розмірі 3031 грн. 60 коп. фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою вперше.

Надані до суду листи-повідомлення Управління Державної казначейської служби України і Шевченківському районі м. Харкова від 07.12.2016, 09.12.2016 та від 14.12.2016 (а.с. 195-196) свідчать лише про наявність судових рішень та виконавчих листів щодо стягнення з ОДПІ судових витрат та необхідність податкового органу протягом п'яти днів надати інформацію, пов'язану з виконанням рішення про стягнення коштів, та жодним чином не підтверджують відсутності коштів на рахунках ДПІ для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у вищезазначеному розмірі у період з 25 листопада 2016 року по травень 2017 року, а тому не прийняті судом у якості доказу відсутності коштів на рахунках податкового органу для сплати судового збору та неможливості здійснення відповідного перерозподілу коштів для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом листопада, грудня, лютого-травня 2017 року, тобто на час первинного подання апеляційної скарги та після її повернення, відбувалась сплата Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судового збору за подання апеляційних скарг до Харківського апеляційного адміністративного суду по іншим справам, що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, зокрема: від 25.11.2016 на суму 1515,80 грн., від 29.11.2016 на суму 4195,09 грн., від 13.12.2016 на суму 202667,28 грн., від 19.12.2016 на суму 182181,58 грн., від 20.12.2016 на суму 23098,00 грн., від 21.12.2016 на суму 3031,60 грн., від 23.12.2016 на суму 1515,80 грн., від 27.12.2016 на суму 606,32 грн., від 17.02.2017 на суму 606,33 грн., від 17.02.2017 на суму 1515,80 грн., від 15.03.2017 на суму 704,00 грн., від 15.03.2017 на суму 4547,40 грн., від 17.03.2017 на суму 15107,10 грн., від 20.03.2017 на суму 7292,80 грн., від 28.03.2017 на суму 6063,20 грн., від 19.04.2017 на суму 9094,80 грн., від 19.04.2017 на суму 606,33 грн., від 19.04.2017 на суму 23594,82 грн., від 20.04.2017 на суму 10401,70 грн., від 20.04.2017 на суму 142600,13 грн., від 11.05.2017 на суму 606,32 грн., від 25.05.2017 на суму 4423,47 грн.

За таких обставин, твердження апелянта щодо неможливості сплати судового збору у розмірі 3031,60 грн. на час первинного подання апеляційної скарги та після її повернення судом, не відповідають дійсним обставинам.

Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку колегія суддів визнає неповажними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення. У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року.

Керуючись ст.ст. 41, 100-102, 160, 167, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. по справі № 820/5237/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис)Жигилій С.П. Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2017