Рішення

від 03.07.2017 по справі 908/1021/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/24/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017 Справа № 908/1021/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АПТК 2015 , 52030, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Комсомольська, буд. 29

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Відрадненське , 70406, Запорізька область, Запорізький район, с. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агро-Хорса , 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Краснозаводська 68

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, свідоцтво №001141 від 29.06.2016, договір № 2 від 04.01.2017;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 51 від 27.01.2017;

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулося ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АПТК 2015 , Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Відрадненське , Запорізька область, Запорізький район, с. Відрадне про стягнення суми боргу за договором поставки у розмірі 547 926,31 грн., а також витрати за надання правової допомоги у розмірі 50 000,00 грн.

16.05.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 16.05.2017 порушено провадження у справі № 908/1021/17, присвоєно справі номер провадження 15/24/17, судове засідання призначене на 01.06.2017.

Ухвалою суду від 16.05.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агро-Хорса , м. Дніпро.

Ухвалами суду від 01.06.2017 та 13.06.2017 розгляд справи відкладався на 13.06.2017 та 03.07.2017.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої на підставі договору поставки продукції, у зв'язку з чим за ПАТ Відрадненське утворилась заборгованість у розмірі 539 101,00 грн. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу 3% річних в розмірі 2555,77 грн. за період з 28.01.2017 по 15.05.2017, суму інфляційних втрат в розмірі 6269,54 грн. за період лютий, березень 2017, а також витрати за надання правової допомоги у розмірі 50 000,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. ст. 509, 525 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 231 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 2, 44 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.07.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях щодо наявності заборгованості не заперечив, просив відкласти розгляд спору для вирішення питання про укладення мирової угоди. Після надання судом такої можливості було з'ясовано, що сторони не дійшли згоди з приводу цього питання, підписану сторонами мирову угоду до суду не надали.

Представник третьої особи не з'явився в судових засіданнях 01.06.2017, 13.06.2017 та 03.07.2017. Надіслав на адресу суду пояснення в яких зазначає, що дійсно між ТОВ Агро-Хорса та позивачем укладено договір № 0604 про відступлення прав вимоги, у зв'язку з цим проти задоволення позовних вимог не заперечив.

В судовому засіданні 03.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

11.01.2016 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АПТК 2015 , Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (ТОВ АПТК 2015 , позивач, постачальник) та ОСОБА_2 акціонерним товариством Відрадненське , Запорізька область, Запорізький район, с. Відрадне (ПАТ Відрадненське , відповідач, покупець) підписано договір поставки № 2.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві макуху соняшника, олію соєву (товар), в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору кількість товару, що поставляється однією партією, його ціна і загальна вартість, якісні характеристики товару, а також строки поставки кожної партії товару визначаються згідно двосторонній узгодженій специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку (типова форма специфікації передбачена додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору).

Пунктами 2.2, 2.3 договору передбачено, що терміни поставки товару встановлюється відповідно до спеціфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Спеціфікація на кожну партію товару підписується уповноваженими представниками сторін за умови погодження (письмового чи усного) постачальником специфікації покупця.

Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару виключно за узгодженою належним чином специфікацією. Постачальник не має права самостійно зменшувати або збільшувати (змінювати) кількість і асортимент товару у відповідності зі специфікацією без письмового дозволу від покупця про таке зменшення або збільшення (зміну)(п. 2.4. договору).

У пунктах 2.7, 2.8 договору сторони погодили, що датою поставки партії товару є дата фактичної передачі покупцеві товару, зазначеного в специфікації, а також товаросупровідної документації (накладної на товар та інших документів,підписаних уповноваженими представниками та скріплені печаткою постачальника, а також документів, що підтверджують якість товару).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при його прийманні на території покупця. Передача (приймання) кожної партії товару оформляється накладними. Накладні по кожній партії товару підписуються повноважними представниками постачальника і покупця або спрямованого ним перевізника.

Згідно з п. 5.2 договору оплата товару за цим договором здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки, або по передоплаті, на підставі виставлених постачальником рахунків або підписаних специфікацій. За домовленістю сторін можливий інший порядок оплати, про що зазначається у специфікації. Ціна товару після передоплати змінюватись не може.

Відповідно до п. 6.1. договору за невиконання або не належне виконання зобов'язань, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України з урахуванням умов цього договору.

Пункти 8.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками.

Термін дії договору встановлюється до 31 грудня 2016 року, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна з сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на один рік.

Договір може бути розірваний достроково або змінений за згодою сторін, а також у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 9.1 договору).

Доказів припинення договору сторони не надали, отже на час розгляду справи його умови є чинними.

11.01.2017 між постачальником та покупцем підписано специфікацію № 3 за умовами якої протягом 2 днів ТОВ АПТК 2015 повинно поставити покупцеві макуху соняшникову кількістю 41,2 тон загальною вартістю 222 480,00 грн.

11.01.2017 на виконання взятих на себе обов'язків ТОВ АПТК 2015 передало у власність (поставило), а покупець прийняв макуху соняшника у кількості 41,2 тон загальною вартістю 222 480,00 грн., що підтверджується Товарно-транспортною накладною № 110117 від 11.01.2017 підписану представником покупця, видатковою накладною № РН-0000006 від 11.01.2017, рахунком № СФ-0000006 від 11.01.2017.

Оплата товару здійснюється відповідно до п. 5.1-5.4 договору (п. 3 Специфікації №3).

Таким чином, факт поставки товару підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками зазначеними вище документами.

Відповідачем в порушення взятого на себе зобов'язання до цього часу заборгованість не оплачена.

13.01.2017 між постачальником та покупцем укладено специфікацію № 4 згідно умов якою протягом 2 днів ТОВ АПТК 2015 повинно поставити покупцеві макуху соняшника кількістю 29,8 тон загальною вартістю 160 920,00 грн.

13.01.2017 на виконання взятих на себе обов'язків ТОВ АПТК 2015 передало у власність (поставило), а покупець прийняв макуху соняшника у кількості 29,8 тон загальною вартістю 160 920,00 грн., що підтверджується Товарно-транспортною накладною № 110117 від 11.01.2017 підписану представником покупця, видатковою накладною № РН-0000007 від 13.01.2017, рахунком № СФ-0000007 від 13.01.2017.

Оплата Товару здійснюється відповідно до п. 5.1-5.4 договору (п. 3 Специфікації №3).

Таким чином, факт поставки товару підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками зазначеними вище документами.

13.01.2017 покупець перерахував за поставлений товар за цією поставкою 160 918 грн., а тому заборгованість за цією партією перед постачальником, що залишилась не сплаченою складає 2,00 грн.

10.03.2017 на виконання взятих на себе обов'язків по договору ТОВ АПТК 2015 передало у власність (поставило), а покупець прийняв макуху соняшника у кількості 20,04 тон загальною вартістю 104 208,00 грн., що підтверджується Товарно - транспортною накладною № 100317 від 10.03.2017 підписану представником покупця, видатковою накладною № РН-0000021 від 11.03.2017, рахунком № СФ-0000019 від 11.03.2017.

11.03.2017 постачальником та покупцем на виконання цієї поставки було підписано специфікацію № 6 згідно умов якою протягом 2 днів ТОВ АПТК 2015 повинно поставити покупцеві макуху соняшникову кількістю 20,04 тон загальною вартістю 104 208,00 грн.

Оплата товару здійснюється відповідно до п. 5.1-5.4 договору (п. 3 Специфікації №6).

Таким чином, факт поставки товару підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками зазначеними вище документами.

29.03.2017 покупець перерахував за поставлений товар за цією поставкою 14 205,00 грн., а тому заборгованість за цією партією перед постачальником, що залишилась не сплаченою складає 90 003,00 грн.

01.04.2017 постачальником та покупцем укладено специфікацію № 9 за умовами якої протягом 2 днів ТОВ АПТК 2015 повинно поставити покупцеві макуху соняшника кількістю 18,1 тон загальною вартістю 94 120,00 грн.

01.04.2017 року на виконання взятих на себе обов'язків ТОВ АПТК 2015 передало у власність (поставило), а Покупець прийняв макуху соняшника у кількості 18,1 тон загальною вартістю 94 120,00 грн., що підтверджується Товарно-транспортною накладною № 10117 від 01.04.2017 підписану представником покупця, видатковою накладною № РН-0000033 від 01.04.2017, рахунком № СФ-0000032 від 11.04.2017.

Оплата товару здійснюється відповідно до п. 5.1-5.4 договору (п. 3 Специфікації №3).

Таким чином, факт поставки товару підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками зазначеними вище документами.

В порушення взятого на себе зобов'язання за договором, заборгованість за отриманий товар відповідачем не сплачена.

Відповідно до п. 9.2 договору, усі суперечки та розбіжності за даним договором сторони будуть вирішувати шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди спір буде переданий на розгляд до господарського суду відповідно до чинного законодавства України.

Як вказує позивач, з метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався з усною вимогою до відповідача погасити борг, але звернення залишені з боку відповідача без реагування.

11.04.2017 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агро-Хорса , м. Дніпро (Первинний кредитор), з одного боку, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АПТК 2015 , Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (Новий кредитор) укладено договір № 0604 про відступлення прав вимоги.

Пунктом 1.1 договору визначено, що Первинний кредитор поступається, а Новий кредитор переймає на себе право вимоги виконання зобов'язань за договором № 48 від 08.11.2016, укладеним між "Первинним кредитором" та ПАТ Відрадненське , іменованим надалі Боржник .

Відповідно до п. 1.2 договору Новий кредитор отримує право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язань за договором № 48 від 08.11.2016, а саме оплати вартості поставленого Первинним кредитором товару Боржнику на суму 132 496,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за основним зобов'язанням складає 539 101,00 грн.

Дана заборгованість також засвідчується Актом звірки взаємних розрахунків за 01.01.2017-11.05.2017 між позивачем та відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В порушення умов п. 5.1-5.4 договору та п. 1 специфікацій до договору відповідач свої зобов'язання з оплати вартості товару в строк не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів повної оплати основного боргу у розмірі 539 101,00 грн. відповідачем суду не надано, обґрунтованого відзиву не подано.

Враховуючи часткову оплату відповідачем під час розгляду справи 12.06.2017 відповідно до виписки з особового рахунку ПАТ Відрадненське суми у розмірі 20 080,00 грн., в цій частині провадження підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вимога про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 2 від 11.01.2016 в розмірі 519 021,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 544,38 грн. за період з 28.01.2017 по 15.05.2017 та суму інфляційних втрат в розмірі 6 269,54 грн. за період лютий, березень 2017.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано, однак в розрахунку 3% річних позивачем допущені помилки. У зв'язку з цим суд здійснив їх перерахунок.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача за період з 28.01.2017 по 15.05.2017 підлягають стягненню 3% річних у сумі 2 537,51 грн. У стягненні 3% річних в сумі 18,26 грн. суд відмовляє.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимогу про стягнення інфляційних втрат в розмірі 6 269,54 грн. та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо витрат на оплату послуг адвоката суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі, як судових витрат, тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказу оплати позивачем витрат на послуги адвоката у даній справі на суму 50 000,00 грн., позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 2 від 04.01.2017, укладений між адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АПТК 2015 , з додатковою угодою до договору № 1 від 04.01.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001141, акт виконаних робіт від 15.05.2017 до договору про надання правової допомоги № 2 від 04.01.2017 на суму 50 000,00 грн. та квитанції № 6 від 03.04.2017 на суму 10 000,00 грн., № 8 від 14.04.2017 на суму 10 000,00 грн., № 9 від 21.04.2017 на суму 10 000,00 грн., № 10 від 28.04.2017 на суму 10 000,00 грн., № 15 від 15.05.2017 на суму 10 000,00 грн.

Суд вважає, що з огляду на обставини справи (стягнення заборгованості за чотирма накладними та договору відступлення права вимоги предмет позову складається з суми основного боргу, інфляційних витрат та 3% річних, невеликий період прострочення) справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому сплачені витати порівняно з ціною позову та складністю справи, є неспіврозмірними та завищеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 25 000,00 грн., яку стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства Відрадненське (70406, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3; ідентифікаційний код 00852186) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АПТК 2015 (52030, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Комсомольська, буд. 29; ідентифікаційний код 40038464) основну заборгованість у розмірі 519 021,00 грн. (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч двадцять одна гривня 00 коп.), суму інфляційних втрат в розмірі 6269,54 (шість тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 54 коп.), 3% річних у розмірі 2 537, 51 (дві тисячі п'ятсот тридцять сім гривень 51 коп.), адвокатські витрати у розмірі 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.) та 8218,62 грн.(вісім тисячі двісті вісімнадцять гривень 62 коп.) судового збору.

Провадження в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 20 080,00 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06 липня 2017 року.

Суддя І.С. Горохов