Рішення

від 03.07.2017 по справі 908/959/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/1/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017 Справа № 908/959/17

За позовом Селянського (фермерського) господарства Ілона , 70623, Запорізька область Пологівський район, с. Балочки, вул. Молодіжна буд. 15

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області, 70600, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Єдності, 32

про визнання недійсним рішення

Суддя Горохов І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 03.02.2017;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №2 від 03.01.2017;

від третьої особи: не з'явився.

суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулось Селянське (фермерське) господарство Ілона , Запорізька область, Пологівський район, с. Балочки до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення оформлене листом-повідомленням № 27-8-0.4-7601/2-16 від 12.10.2016.

10.05.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 порушено провадження у справі № 908/959/16, присвоєно справі номер провадження № 15/1/17, розгляд якої призначено на 25.05.2017.

Ухвалою суду від 25.05.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пологівську районну державну адміністрацію Запорізької області, розгляд справи відкладено до 14.06.2017. Ухвалою суду від 14.06.2017 розгляд справи відкладався на 03.07.2017.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно листом - повідомленням відмовив позивачу в поновленні (продовженні) договору оренди землі, укладеного між Селянським (фермерським) господарством Ілона та Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області. Позивач своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України звернувся до відповідача з переважним правом на поновлення договору оренди землі і до вказаного листа - повідомлення додав проект додаткової угоди. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи ст. ст. 181, 183, 184 Господарського кодексу України, Закону України Про оренду Землі та просив позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 03.07.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого заперечив проти позовних вимог. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідач вважає, що Селянським (фермерським) господарством Ілона , не було доведено обставину належного виконання обов'язків за умовами договору. Крім того, договір було укладено до 01.11.2016, тобто - на менш ніж 9 років, при поновленні договору оренди землі строк його дії має залишатися незмінним. Натомість, проект додаткової угоди, доданої до вказаного листа-повідомлення позивача передбачав укладення його на 10 років. Вищенаведені обставини, на думку відповідача свідчать, що лист - повідомлення позивача за своєю юридичною природою не є листом - повідомленням в розумінні ч. 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а є фактично пропозицією про зміну умов вказаного договору в частині зміни строку його дії. Таким чином, позивачем не було вчинено всіх необхідних та достатніх дій, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі , направлених на укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання поновленим відповідного договору оренди землі.

Представник третьої особи не з'явився в судовому засіданні, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Надіслав пояснення по справі в яких зазначив, що до 01.01.2013 розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення здійснювали місцеві державні адміністрації. З 01.01.2013 Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у користування передано територіальним органам центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Тобто, відбулася зміна компетентного орану, який представляє інтереси держави. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, та іншими законами України і договором оренди землі. 26.10.2007 між позивачем та Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області був укладений договір оренди землі кадастровий номер 2324288200:20:014:0030. Строк дії договору - до 01.11.2016. Положення договору та правомірність його укладання не оскаржувалися жодним органом, договір укладено відповідно до норм законодавства, органом, компетенцію якого було встановлено відповідне до ст. 122 Земельного кодексу України у редакції 20.06.2007. Претензій до контрагента за договором - селянського (фермерського) господарства Ілона , Пологівська районна державна адміністрація протягом дії договору не мала. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням положень ст. 170 Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі , на думку третьої особи, при зміні уповноваженого органу інтереси держави не змінюються, не відміняються і не припиняються. А отже, правовідносини, які склалися у результаті укладання договору між позивачем та Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області, є чинними і обов'язковими для виконання стороною, якій державою передано розпорядження земельними ділянками за діючим договором у силу закону.

Ухвалою суду від 14.06.2017 судом відмолено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження управі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

В обґрунтування відмови у задоволенні клопотання судом зазначено про те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України. Вимогами статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік справ, підвідомчі господарським судам, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, утому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: 1) участь у спорі суб'єкта господарювання; 2) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; 3) наявність у законі норми, що прямо передбачила б вирішення спору господарським судом; 4) відсутність у законі норми, що прямо передбачила б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2007 між Селянським (фермерським) господарством Ілона та Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області був укладений договір оренди землі. 13.08.2014 між ГУ Держземагенства у Запорізькій області та позивачем укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 26.10.2007. Спір між сторонами виник щодо поновлення зазначеного договору. Тобто, спір виник з господарських правовідносин.

Доводи відповідача викладені в клопотання про припинення провадження щодо того, що спір є адміністративним, суд вважає безпідставними оскільки спір у справі стосується поновлення договору оренди землі та жодна із сторін у правовідносинах, що склалися не здійснює владні управлінські функції. Відтак в даному випадку, спір не є публічно-правовим, а є господарським і підлягає розгляду в господарському суді Запорізької області.

14.06.2017 представником позивача заявлено клопотання в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України з проханням у випадку необхідності захисту прав та охоронюваних законом інтересів вийти за межі позовних вимог.

За результатами оцінки доказів, поданих сторонами, пояснень сторін та обставин справи, суд приймаючи рішення не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог. В задоволенні клопотання судом відмовляється.

В судовому засіданні 03.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

26.10.2007 Селянським (фермерським) господарством Ілона , Запорізька область Пологівський район, с. Балочки (позивач по справі) та Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області, Запорізька область, м. Пологи укладений договір оренди землі кадастровий номер 2324288200:20:014:0020.

Пунктом 1 визначено, що на підставі розпорядження голови Пологівської райдержадміністрації від 11.08.2006 № 524 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування землі сільськогосподарського призначення (землі запасу), які знаходяться на території Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6482 га сіножатей докорінного поліпшення. (п. 2 договору).

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено до 01.11.2016. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 20 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-ти денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Про факт виконання сторонами зазначеного пункту договору свідчить підписаний обома учасниками правочину Акт про передачу та прийом земельної ділянки.

Невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та зареєстрований у Пологівському райвідділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.03.2008 за № 040827600076.

Зазначений договір укладений на підставі розпорядження голови Пологівської райдержадміністрації від 11.08.2006 № 524.

13.08.2014 ОСОБА_1 управлінням Держземагенства у Запорізькій області, м. Запоріжжя (орендодавець, відповідач по справі) та се лянським (фермерським) господарством Ілона , Запорізька область Пологівський район, с. Балочки (орендар, позивач по справі) укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 26.10.2007, яким внесено зміни до договору оренди.

Відповідно п. 1 додаткової угоди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер ділянки 2324288200:20:014:0020), яка знаходяться за адресою: Чубарівська сільська рада Пологівський район Запорізька область (за межами населеного пункту).

Пунктом 8 додаткової угоди передбачено, що договір укладено до 01.11.2016. Після закінчення строку дії цього договору орендар має переважене право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України Про оренду землі , у редакції на момент укладення зазначеного договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

З урахуванням положень вищезазначених статей укладений між сторонами договір набув чинності 31.03.2008. Відповідно до умов договору та приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України позивач набув право користуватися зазначеною в договорі земельною ділянкою до 01.11.2016.

21.09.2016 орендар (позивач у справі), приймаючи до уваги умови договору та положення ст. 33 Закону України Про оренду землі спрямував на адресу орендодавця лист з проханням продовжити термін дії договору оренди землі від 26.10.2007 на новий строк. До листа додані: копія договору оренди землі, копія витягу про державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі, копія Статуту С(Ф)Г «Ілона» , копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідка про відсутність заборгованості по орендній платі за землю, проект додаткової угоди до договору оренди землі (3 екземпляри).

12.10.2016 на адресу позивача від Голов ного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов лист-повідомлення № 27-8-0.4-7601/2-16 про відмову у наданні переважно го права на поновлення (продовження) дії договору оренди землі. В якості причини відмови зазначено, що згідно листа позивач просить продовжити термін дії договору на новий термін, проте згідно проекту додаткової угоди доданої до листа мова іде про внесення змін до умов договору оренди землі в частині збільшення строку договору оренди землі, що не приймається орендодавцем. Крім того, зазначено, що надані лист та документи з урахуванням вимог ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та ст. 96 Земельного кодексу України не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору .

Не погодившись із зазначеною відповіддю, позивач звернувся до господарського суду з позовом.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним листа-повідомлення підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Вирішуючи даний спір, господарський суд застосовує редакцію вказаної статті, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

За змістом статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5). У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 7). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді (частина 8). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 9).

Із наведеної норми вбачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України (в редакції на час звернення позивача до відповідача), землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.

Звертаючись до відповідача з листом - повідомленням позивачем були додані до листа: копія договору оренди землі, копія витягу про державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі, копія Статуту С(Ф)Г «Ілона» , копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідка про відсутність заборгованості по орендній платі за землю, проект додаткової угоди до договору оренди землі (3 екземпляри), як це визначено вимогами ст. 33 Закону України Про оренду землі . Будь-які інші документи необхідні для подачі при зверненні до орендодавця для вирішення питання про продовження на новий строк договору оренди землі вказаною статтею не визначено.

Зазначення відповідачем у листі-повідомленні про те, що лист та документи, подані позивачем до головного управління не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору з посиланням на ст. 96 Земельного кодексу України є безпідставним. Вказана стаття Земельного кодексу містить загальні вимоги до землекористувачів, яких вони повинні дотримуватись при користування земельними ділянками та не містить вимог щодо надання документів в підтвердження належного користування земельною ділянкою наданою в оренду при зверненні для вирішення питання про поновлення на новий строк договору оренди землі.

Будь-яких доказів неналежного користування позивачем земельною ділянкою, яка перебувала в нього в оренді відповідачем не надано, будь-які перевірки з цього приводу не проводились.

Також необхідно зазначити, що статтею 15 Закону України Про оренду землі до однієї із істотних умов договору оренди землі віднесено строк дії договору оренди.

Частиною 4 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідач посилається на те, що з урахуванням вимог статті 33 Закону України Про оренду землі поновлення договору оренди землі можливе лише на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором. Тоді як, проект додаткової угоди, доданої до листа-повідомлення позивача містить пропозицію укладення договору на 10 років, замість 9 років як це було первісно визначено в договорі оренди землі від 26.10.2007.

Необхідно зазначити, що будь-якого погодження щодо збільшення строку дії договору оренди землі між сторонами не відбувалось. Лише було зазначено відповідачем у листі-повідомленні що умова про збільшення строку договору оренди землі не приймається орендодавцем без належного обґрунтування такої причини. Стаття 33 Закону України Про оренду землі не містить вимоги поновлення договору оренди землі саме на такий строк як було укладено договір оренди землі первісно. В частині 1 статті 33 вказаного Закону України зазначено про те, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Зазначено саме про новий строк, а не про той самий строк, і вирішення питання про новий строк договору оренди у разі наявності пропозиції його збільшити повинно відбуватись в процедурі погодження з досягненням згоди сторін, як це передбачено ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також збільшення строку дії договору не свідчить про неналежне виконання орендарем умов договору оренди землі.

Жодних доказів неналежного виконання своїх обов'язків за договором відповідачем не надано, натомість Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області в своїх поясненнях, наданих до суду зазначає про те, що відповідно до частини 1 статті 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. 26.10.2007 між Селянським (фермерським) господарством Ілона та Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області був укладений договір оренди землі кадастровий номер 2324288200:20:014:0030. Строк дії договору до 01.11.2016. Положення договору та правомірність його укладення не оскаржувалися жодним органом, договір укладено відповідно до норм законодавства, органом, компетенцію якого було встановлено відповідно до статті 122 Земельного кодексу України у редакції 20.06.2007. Претензій до контрагента за договором - Селянського (фермерського) господарства Ілона , Пологівська районна державна адміністрація протягом дії договору не мала.

Позивач до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк додавши до листа - повідомлення проект додаткової угоди.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи фактичні обставини справи та підстави позову спір між сторонами виник у зв'язку із реалізацією позивачем права на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення додаткової угоди до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

З приписами даної статті кореспондується погоджена сторонами умова, передбачена п. 8 договору. За змістом якої позивач як орендар після закінчення строку договору має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 внесено зміни, зокрема, до Земельного кодексу України. Так, ст. 122 викладена у новій редакції. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

До таких органів відноситься, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом договору, розташована на території Запорізької області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відноситься до компетенції ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Відповідно до положень пункту 9-1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

На виконання вимог ст. 122 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України Про оренду землі , п. 8 договору позивач звернувся до відповідача, як до органу, який має право розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності, із листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі. До листа було додано проект додаткової угоди.

З огляду на те, що відповідачем не надано господарському суду доказу чи то пояснення щодо прийняття ним рішення про заперечення у поновленні договору оренди землі у формі іншого документа (наказу) та враховуючи положення ч. 5 та 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі , господарський суд вважає лист - повідомлення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди землі № 27-8-0.4-7601/2-16 від 12.10.2016 тим рішенням орендодавця про відмову в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, яке може бути оскаржено в суді.

За таких обставин, вимога позивача про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі, зареєстрованого у Пологівському райвідділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.03.2008 за № 040827600076, викладеного в листі - повідомленні № 27-8-0.4-7601/2-16 від 12.10.2016 є такою, що відповідає способу захисту, передбаченому ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення, відповідач заперечив пропозицію позивача про поновлення договору оренди землі від 26.10.2007, з підстав, які не передбачені чинним законодавством, що регулює земельні відносини, та які не відповідають дійсності.

Таким чином господарський суд дійшов висновку, що відповідач не мав достатніх підстав для відмови в поновленні договору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доведення полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Згідно із приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи: обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя про заперечення у поновленні договору оренди землі, зареєстрованого 31.03.2008 за № 040827600076, викладеного у листі - повідомленні від 12.10.2016 за № 27-8-0.4-7601/2-16.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя оформлене листом - повідомленням від 12.10.2016 за № 27-8-0.4-7601/2-16.

Стягнути з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50; ідентифікаційний код 39820689) на користь Селянського (фермерського) господарства Ілона (70623, Запорізька область Пологівський район, с. Балочки, вул. Молодіжна буд. 15; ідентифікаційний код 30870485) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.). Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06 липня 2017 року.

Суддя І. С. Горохов