Рішення

від 26.06.2017 по справі 916/3390/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р.Справа № 916/3390/14

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді В.С. Петрова

суддів Н.В. Рога

ОСОБА_1

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідачів:

1) ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області -

не з'явився,

2) СВК «Маяк» - не з'явився;

3) ОСОБА_2 районної державної адміністрації - не з'явився,

4) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - не з'явився,

від прокуратури - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства Приватно-орендного підприємства «Мрія» до ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» , ОСОБА_2 районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за участю прокурора Одеської області, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Приватне підприємство Приватно-орендне підприємство «Мрія» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 громади с.Ананьїв-4 дільниця, в особі ОСОБА_2 Першої сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: вагову (вул. Лісова, 59-а), склад (вул. Лісова, 61), заправка (вул. Лісова, 63), контору, кухню, підсобне приміщення (вул. Лісова, 64), літній душ (без номеру).

В обґрунтування позовних вимог ПОП «Мрія» зазначило, що підприємство з дня свого заснування (14.08.2001 р.) користується майстернею, ваговою і іншим майном, яке раніше знаходилось в користуванні КСП «Перемога» . Пошуки власника майна результатів не дали. Позивач відкрито користується вищезазначеним майном для задоволення власних виробничих потреб, проводить поточні ремонти будівель і споруд, утримує їх у належному технічному і санітарному стані. Таким чином, позивач, посилаючись на норми ст.ст. 182, 317, 321, 325, 328, 344 ЦК України, ст.ст. 20, 85, 144 ГК України, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2014 р. (суддя Погребна К.Ф.) позовну заяву ПП ПОП „Мрія» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/3390/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2014 р. по справі № 916/3390/14 за заявою позивача було виключено зі складу відповідачів ОСОБА_3 громаду с. Ананьїв-4 дільницю в особі ОСОБА_2 Першої сільської ради та залучено до участі у справі в якості належного відповідача ОСОБА_2 Першу сільську раду Ананьївського району Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2014 р. по справі № 916/3390/14 позов ПП ПОП „Мрія» задоволено та визнано за останнім право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: вагову (вул. Лісова, 59-а), склад (вул. Лісова, 61), заправка (вул. Лісова, 63), контору, кухню, підсобне приміщення (вул. Лісова, 64), літній душ (без номеру).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Заступник прокурора м. Одеси звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 р. у справі № 916/3390/14 припинено апеляційне провадження у справі (порушене за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Одеси) на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому в ході вказаного апеляційного провадження ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. за клопотанням СВК "Маяк" та на підставі ст.24 ГПК України залучено до участі у справі № 916/3390/14 в якості відповідача СВК "Маяк".

В подальшому постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 р. апеляційну скаргу СВК "Маяк" задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2014 р. по справі № 916/3390/14 скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 р. рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2014 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 р. у справі № 916/3390/14 скасовано, а вказану справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 10.05.2016 р. № 570 було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/3390/14, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Бездолі Ю.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2016 р. справу № 916/3390/14 прийнято до провадження суддею Бездолею Ю.С. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2016 р. залучено до участі у справі № 916/3390/14 в якості іншого відповідача - ОСОБА_2 районну державну адміністрацію та розгляд справи відкладено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2016 р. залучено до участі у справі № 916/3390/14 в якості іншого відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області та розгляд справи відкладено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2016 р. провадження у справі № 916/3390/14 було зупинено до вирішення спору у справі Одеського окружного адміністративного суду № 815/7269/16 за позовом Приватного підприємства Приватно-орендне підприємство «МРІЯ» до ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання нечинним та скасування рішення ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 06.07.2016 р. №79-VII про взяття на облік нежитлових приміщень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2017 р. провадження у справі № 916/3390/14 поновлено.

Також ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2017 р. призначено колегіальний розгляд справи № 916/3390/14.

За результатами проведеного автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 916/3390/14 було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Бездоля Ю.С., судді - Рога Н.В. та Малярчук І.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2017 р. справу № 916/3390/14 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Бездоля Ю.С., суддів - Рога Н.В. і ОСОБА_1 та розгляд справи призначено в засіданні суду.

У зв'язку з закінченням у головуючого судді по справі ОСОБА_4 повноважень судді господарського суду Одеської області з 25.04.2017 р. згідно розпорядження керівника апарату суду від 25.04.2017 р. № 469 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/3390/14. За результатами повторного автоматизованого розподілу справи № 916/3390/14 було визначено наступний склад колегії суддів для розгляду цієї справи: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Рога Н.В. і ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2017 р. справу № 916/3390/14 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Рога Н.В. і ОСОБА_1 та розгляд справи призначено в засіданні суду.

Позивач під час розгляду справи позовні вимоги підтримав, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 20-23 т. 5). Зокрема, позивач зазначає, що посилання СВК Маяк про те, що спірне майно перебуває в нього на балансі, яке ним було отримане при ліквідації КСП Перемога згідно акту закріплення основних засобів за 1999 рік є безпідставними, так як доказів того, що СВК Маяк є правонаступником КСП Перемога не надано (відомості щодо правонаступництва не підтвердженні у встановленому Законом порядку в Державного реєстратора); згідно акту закріплення основних засобів від 1999 року, порядковий номер 16 - СВК Маяк було отримано склад мінеральних добрив, на яке СВК Маяк незаконно було оформлено право власності згідно рішення ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області № 03 від 18.01.2005 року та на яке ОСОБА_2 Першою сільською радою Ананьївського району Одеської області було видано свідоцтво про право власності № 1 від 20.01.2005 року - на будівлю складу за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с. Ананьїв Перший, четверта дільниця, вул. Лісова, 60. В подальшому, як зазначає позивач, СВК Маяк було відчужено зазначений склад іншій особі, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 42751715 від 25.08.2015 року. Як вказує позивач, жодного відношення до майна, яке являється предметом спору, зазначений склад не має, так як це є зовсім іншим об'єктом нерухомості (інша адреса), однак СВК Маяк необґрунтовано та незаконно стверджує, що ним було отримано від КСП Перемога саме те майно, яке являється предметом спору, однак жодного доказу на підтвердження своїх вимог надано не було. Так, позивач стверджує, що з моменту своєї реєстрації в 2001 році Приватно-орендне підприємство Мрія добросовісно заволоділо чужим майном та продовжує відкрито і безперервно ним володіти протягом більше ніж 10 років поспіль, що не заперечувалось відповідачем - ОСОБА_2 Першою сільською радою Ананьївського району Одеської області. Також протягом всього строку володіння та користування вказаним нерухомим майном жодною юридичною або фізичною особою не пред'являлось вимог до ПОП Мрія щодо повернення об'єктів нерухомості власникам майна. Як зазначає позивач, належним доказом отримання СВК Маяк та відповідно прийняття на баланс господарства спірних об'єктів нерухомості мав би бути розподільчий баланс КСП Перемога , в якому мало би бути зазначено точний перелік майна з інвентарними номерами, адресами, характерними ознаками, тощо, однак СВК Маяк до суду було надано лише довідку № 44 від 27.05.2013 року про перебування на балансі даного господарства спірних об'єктів нерухомості, яка ніяким чином не підтверджена та відповідно не може бути прийнята судом до уваги як належний доказ існування майнових прав на спірні об'єкти у СВК Маяк .

Відповідач - ОСОБА_2 Перша сільська рада Ананьївського району Одеської області під час нового розгляду справи надав заяву (а.с. 149 т. 5) про розгляд справи без участі представника, так як сільська рада не має жодного відношення до об'єктів нерухомого майна, яке розташоване за межами населеного пункту.

Відповідач - СВК «Маяк» проти позову заперечує з підстав, зазначених у заперченнях на позову (а.с. 213-214 т. 4). Зокрема, відповідач вказує, що спірне майно перебувало не в користуванні, а у власності КСП Перемога і належить всім його членам. 15 січня 1999 року в зв'язку з реорганізацією КСП Перемога дане майно було передано правонаступником СВК Маяк , що підтверджується протоколом засідання реорганізаційної комісії. Як зазначає відповідач, засновник і власник ПП ПОП Мрія громадянин ОСОБА_5 не повідомив суду про те, що раніше свої права за набувальною давністю на спірне майно заявляли робітники ПП Мрія ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Також відповідач зазначає, що дане майно є спільною власністю всіх членів колишнього КСП Перемога на підставі виданих їм майнових сертифікатів. Відповідач вважає не доведеними посилання позивача на те, що він протягом тривалого часу сумлінно володіє чужим майном, оскільки документів, які підтверджують факт добросовісного володіння, у позивача немає. Наразі відповідач вказує, що вищевказані об'єкти дійсно знаходяться в користуванні позивача, однак заволодів і користується позивач ними самовільно, свідченням чого є численні судові суперечки. В процесі реформування КСП Перемога було розподілені майнові паї і видані відповідні сертифікати, в тому числі і на спірне майно, тобто у даного майна є співвласники - фізичні особи. Після реформування КСП Перемога його правонаступником став СВК Маяк , до якого перейшли всі права та обов'язки, у тому числі майнові права, а також кредиторська і дебіторська заборгованість. Всього до СВК Маяк від КСП Перемога було передано майно на загальну суму 4307685,00 грн., куди входило і спірне майно. Відповідно до ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство всі члени КСП отримали право розпоряджатися своїми майновими паями з власної волі. Відповідач вказує, що у 2000 році КСП Перемога було реформовано, і майнові паї за згодою їх співвласників колишніх членів КСП Перемога перейшли в користування і управління сільськогосподарському виробничому кооперативу Маяк . Таким чином, відповідач зазначає, що співвласники одноголосно передали в користування СВК Маяк спірне майно, а саме: нежитлові будівлі і споруди тракторної бригади, розташовані за адресою: м. Ананьїв, Одеської області, вул. Лісова, 59-а, 60, 63, 64. При цьому за ствердженнями відповідача, позивач самовільно зайняв зазначені приміщення і користується ними безоплатно, без оформлення відповідних правовстановлюючих документів, тобто незаконно. До того у зв'язку з постійними судовими процесами з 2013 року СВК Маяк був позбавлений права видати колишнім членам КСП Перемога майнові сертифікати на спірне майно. Поряд з цим відповідач вказує, що СВК Маяк погасив заборгованість КСП Перемога перед кредиторами і державою, з лютого 2015 року повністю видані майнові сертифікати, в тому числі і на спірне майно, розташоване за адресою: м. Ананьїв, Одеської області, вул. Лісова, 59-а, 60, 63, 64.

Відповідач - ОСОБА_2 районна державна адміністрація відзив на позов не надала, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області вважає, що є неналежним відповідачем, про що ним було подано клопотання про заміну відповідача (а.с. 151-155 т. 5). Зокрема, відповідач вказує, що на території ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області діяло КСП Перемога , якому було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ОД, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 000154 від 21.11.2000 р. Як вказує відповідач, рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 23.06.2015 р., яке набуло законної сили 02.08.2015 р., у справі № 491/508/15-ц було: припинено право колективної власності на земельні ділянки, зазначені у Державному акті на право колективної власності на землю серії ІІ-ОД, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 00015 від 21.11.2000 р., виданого колективному сільськогосподарському підприємству Перемога , розташованого на території ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту); визнано таким, що втратив чинність вказаний Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ОД. Також відповідач зазначає, що за інформацією Відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області земельні ділянки, які знаходяться на території ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області за адресами: вул. Лісова, 59-а, вул. Лісова, 61, вул. Лісова, 63, вул. Лісова, 64 (за межами населених пунктів) згідно державної статистичної звітності форми 6-зем Звіт про наявність земель, розподіл їх по власникам землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності станом на 01.01.2016 року враховуються в рядку 94 - землі запасу, які не надані у власність чи користування, графа 14 - під господарськими будівлями і дворами. Відповідач зазначає, що згідно наявних у Відділі Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 р. не зареєстровано державні акти та договори оренди земельних ділянок за ПОП Мрія або адресами, вказаними в рішенні ОСОБА_2 Першої сільської ради від 06.07.2016 №79-УІІ: вул. Лісова, 59-а, вул. Лісова, 61, вул. Лісова, 63, вул. Лісова, 64.

Прокурор проти позову заперечував з підстав, зазначених у поясненнях (а.с. 102-104 т. 4). Зокрема, відповідач вказує, що у даній справі порушення інтересів держави полягає у порушенні законодавчо встановленої процедури набуття права власності, зокрема, за набувальною давністю. Предмет спору стосується інтересів територіальної громади та мешканців, які отримали майнові сертифікати на спірне майно. Так, прокурор вказує, що спірне нерухоме майно перебувало у власності КСП Перемога і належало всім його членам. На загальних зборах Колективного сільськогосподарського підприємства Маяк (протокол №1 від 20.02.1999 р.) прийнято Статут КСП Маяк , відповідно до п. 1.3 якого останній є правонаступником колишнього колгоспу Перемога . В свою чергу у зв'язку з реорганізацією КСП дане майно було передано правонаступнику СВК Маяк , що підтверджується протоколом засідання реорганізаційної комісії № 3 від 03.03.2000 р. Як зазначає прокурор, в процесі реформування КСП Перемога усім його членам були нараховані майнові паї, у тому числі і на спірне майно, тобто у даного майна є співвласники - фізичні особи. Так, прокурор вказує, що у відповідності до ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство всі члени КСП отримали право розпоряджатися своїми майновими паями з власної волі. Також прокурор зазначає, що у 2000 р. КСП Перемога реформовано і майнові паї зі згоди співвласників колишніх членів колгоспу перейшли у користування і управління сільськогосподарському виробничому кооперативу Маяк . Таким чином, співвласники одноголосно передали в користування СВК Маяк спірне майно та у 2015 р. отримали майнові сертифікати. Крім того прокурор зазначає, що позивачем не було надано інших доказів, які б підтверджували добросовісність ПП Мрія при заволодінні спірним майном, відкритості користування і безперервності володіння протягом встановлених законом строків. Так, у відповідності до приписів ч.ч. 1,4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Прокурор зазначає, що для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно правилами статті 344 Цивільного кодексу України, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб. По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків. Прокурор зазначає, що така правова позиція викладена у пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 р. При цьому, прокурор вказує, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці. Факт добросовісності заявника повинен враховуватись саме на момент отримання ним майна. Крім того прокурор зазначає, що позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Отже, прокурор вказує, що твердження позивача суперечливі, а його вимоги про визнання за ним право власності на спірне майно за набувальною давністю незаконні, оскільки в цьому випадку позивачу у відповідності зі ст. 33 ГПК України необхідно надати докази того, що він добросовісно заволодів спірним майном. Також прокурор вказує, що навіть якщо б такі документи були, то в разі ліквідації державного підприємства, все його майно у відповідності зі ст. 335 ЦК України необхідно було взяти на облік як безхазяйне органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. При цьому, як зазначає прокурор, ОСОБА_2 перша сільська рада не уповноважена вирішувати питання щодо розпорядження спірним майном та земельною ділянкою, оскільки об'єкти нерухомості знаходяться за межами с. Ананьїв на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядженні ОСОБА_2 районної державної адміністрації.

22.06.2017 р. представником відповідача - СВК „Маяк» була подана до суду заява про перенесення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника у розгляді кримінальної справи. Вказану заяву судом залишено без задоволення, оскільки участь вказаного представника в інших судових процесах не свідчить про неможливість самого відповідача брати участь у даній справі. Тим більш заявником не надано доказів на підтвердження викладених в заяві обставин.

Також подане позивачем до суду 26.06.2017 р. електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення з огляду на його необґрунтованість та безпідставність, та з урахуванням приписів ст. 69 ГПК України. При цьому слід зауважити, що розгляд справи згідно ухвали суду від 12.06.2017 р. було відкладено на 26.06.2017 р. за клопотанням позивача. Так, позивач як зацікавлена особа мав можливість дізнатися про результати розгляду судом вказаного клопотання та подальший хід розгляду справи.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Приватно-орендне підприємство «Мрія» зареєстровано 14.08.2001 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 13-14 т. 1).

Предметом діяльності Приватного підприємства Приватно-орендного підприємства «Мрія» , згідно з його статутом, є, зокрема, виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих та непродовольчих товарів, виготовлення продовольчих та непродовольчих товарі.

Позивач зазначає, що для здійснення своєї господарської діяльності з часу заснування використовує нежитлові приміщення, а саме: складські приміщення, майстерню, вагову та інше майно, яке раніше знаходилося в користуванні КСП "Перемога", проте не було його власністю, а тому не включалося у список майна, що підлягало розподілу (розпаюванню).

Рішенням 21-ї сесії ОСОБА_2 Першої сільради від 01.02.2012 р. № 04 "Про присвоєння адреси на нежитлові будівлі" присвоєно адреси нежитловим будівлям: вагова - с. Ананьїв Перший Ананьївського району Одеської області, вул. Лісова, 59-а; склад - с. Ананьїв Перший Ананьївського району Одеської області, вул. Лісова, 61; сторожка - с. Ананьїв Перший Ананьївського району Одеської області, вул. Лісова, 62; АЗС - с. Ананьїв Перший Ананьївського району Одеської області, вул. Лісова, 63; контора (кухня, підсобне приміщення) - с. Ананьїв Перший Ананьївського району Одеської області, вул. Лісова, 64.

Звертаючись до суду із заявленим позовом, ПОП «Мрія» вказує, що, починаючи з моменту створення - 2001 року, фактично добросовісно, відкрито, безперервно володіло нерухомим майном, також жодною фізичною або юридичною особою не пред'являлось вимог до ПОП «Мрія» щодо повернення об'єктів нерухомості власникам майна. Наразі позивач зазначає, що за всі роки користування відповідним майном воно щорічно проводило поточні ремонти будівель і споруд, утримувало їх у належному стані, проводило протипожежні заходи. При цьому використання Підприємством нежитлових приміщень понад десять років підтверджується довідкою, виданою Сільрадою, з якої вбачається що позивач з 2001 року використовує майно: вагова (вул. Лісова, 59-а), склад (вул. Лісова, 61), заправка (вул. Лісова, 63), контора, кухня, підсобне приміщення (вул. Лісова, 64), літній душ (б/номеру) та вказане майно "не оформлене і нікому не належить". Згідно з іншою довідкою Сільради в останньої відсутні відомості щодо землевласників земельних ділянок, на яких розташовані названі об'єкти; ці об'єкти і земельні ділянки перебувають у користуванні позивача.

Отже, позивач вважає, що в результаті безперервного відкритого користування ПОП «Мрія» об'єктами нерухомості, а саме: ваговою (вул. Лісова, 59-а), складом (вул. Лісова, 61), заправкою (вул. Лісова, 63), конторою, кухнею, підсобним приміщенням (вул. Лісова, 64), літнім душем (без номеру), строком більше 10 років поспіль, у нього виникло право приватної власності на вищезазначені об'єкти нерухомості у розумінні положень ст. 344 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Главою 24 ЦК України передбачено, що одним із способів набуття права власності є набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Частиною 1 статті 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч.3 ст.397 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Стаття 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме: володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна; встановлення характеру володіння (добросовісне і недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю; володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним; володіння має бути безперервним упродовж визначених законом строків (для нерухомого майна - упродовж 10 років, а для рухомого майно - 5 років).

Інститут набувальної давності базується на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.

При вирішенні спорів, пов'язаних з правом власності в силу набувальної давності, слід враховувати, що задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст.344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Отже, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Відповідно до ч.1 ст. 32, ст.33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Так, позивач стверджує, що він протягом тривалого часу - з 2001 р. користується спірним майном, щорічно проводив поточні ремонти будівель і споруд, утримував їх у належному технічному і санітарному стані, проводив протипожежні заходи. Однак, на підтвердження вказаних обставин щодо обслуговування та утримання спірного майна ПОП «Мрія» протягом 10 років, зокрема, починаючи з 2001р., позивачем не надано належних доказів. Тим більш обслуговування та утримання спірного майна не може свідчити про добросовісне володіння спірним майном в розумінні ст.344 ЦК України, оскільки вказані заходи, у разі їх наявності, є лише діями з обслуговування майна при користуванні ним.

Крім того, позивачем не надано доказів добросовісності заволодіння спірним майном та моменту, з якого почалося володіння нерухомим майном. Добросовісність означає, що володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю. Натомість зі змісту позову та пояснень позивача по справі вбачається обізнаність позивача про те, що спірне майно є чужою річчю.

Недоведеними є також ствердження щодо безперервності такого володіння, починаючи з 2001 року. Довідка ОСОБА_2 Першої сільської ради №433 від 14.10.2014 р., яка була додана позивачем до позовної заяви в якості доказу обставин відкритого безперервного володіння і користування ПОП «Мрія» спірним майном з 2001 р., не є належним та допустимим доказом в розумінні норм ст. 34 ГПК України. До того ж в під час нового розгляду справи ОСОБА_2 Перша сільська рада в заяві (а.с. 149 т. 5) зазначила, що не має жодного відношення до об'єктів спірного майна, так як воно розташоване за межами населеного пункту, як зазначено в постанові Ананьївського районного суду Одеської області від 27.02.2017 р. по справі № 491/1598/16-а. Слід зазначити, що вказаною постановою суду скасовано рішення ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 06.07.2016 р. № 79-VIІІ про взяття на облік як безхазяйних нежитлових приміщень, серед яких спірні будівлі.

Щодо доказів передачі в користування земельної ділянки площею 41,7 га (а.с. 171-177 т. 1) та сплати за неї орендної плати, на думку суду, ці докази не є належними стосовно безперервного володіння саме спірним нерухомим майном протягом 10 років.

Крім того, слід зазначити, що земельна ділянка площею 41,7 га передана у фактичне користування громадянину ОСОБА_8, а не ПОП «Мрія» , для сінокосіння на 5 років, що випливає зі змісту п. 1 рішення ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 25.01.2006 р. № 239-VI та акту приймання-передачі земельної ділянки б/н і б/дати

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірних об'єктів нерухомості від 15.10.2014 р. (а.с. 100, 102, 104, 106 т. 1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо права власності на ці спірні об'єкти, інші речові права, іпотеки, обтяження.

При цьому доводи позивача про те, що будь-яка інша особа не заявляла вимог стосовно прав на спірне нерухоме майно, спростовуються матеріалами справи. Так, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що вимоги про визнання права власності за набувальною давністю на спірне майно заявляли до Ананьївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (справа № 1501/998/12), обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Вказані особи працювали в КСП Перемога Ананьївського району Одеської області; під час розпаювання земель та майна між членами колишнього КСП Перемога отримали сертифікати на майнові паї у сумі 59145 грн. (ОСОБА_6Г.) та 32203 грн. (ОСОБА_7Г.); у зв'язку з реформуванням КСП Перемога вказані особи вийшли з його складу, однак належні їм паї в натурі, грошима чи цінними паперами не отримали; водночас відповідно до Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство отримали право розпоряджатися своїми майновими паями за власним розсудом; а тому належне їм спірне майно передали у користування ПОП Мрія ; усі документи з реформування аграрного сектору економіки були передані ОСОБА_2 Першій сільській раді Ананьївського району Одеської області, проте остання свідоцтво про право власності не видає, тоді як заявники користуються нерухомим майном відкрито та безперервно протягом 12 років. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 27.11.2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено (а.с. 4-7 т. 4). У вказаному рішенні суду зазначено про те, що з пояснень позивачів вбачається, що володіння нерухомим майном не вважається безтитульним, що позивачі мають майнові сертифікати та водночас спірним нерухомим майном фактично не володіють і ним не користувались, оскільки, за їх ствердженнями, воно було у володінні та користуванні СВК Маяк і ПОП Мрія .

Поряд з цим з огляду на доводи позивача про те, що спірне майно раніше знаходилося в користуванні КСП "Перемога", судом з'ясовано, що ПОП „Мрія» не є правонаступником прав та обов'язків КСП „Перемога» , а також не має ніякого відношення до майна вказаного КСП.

Наразі, як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» (протокол № 1 від 20.02.1999 р.) було прийнято статут Колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» (дата реєстрації Статуту державною адміністрацією Ананьївського району Одеської області - 22.10.1999р.).

Відповідно до п.1.3 Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» останнє є правонаступником колишнього колгоспу «Перемога» .

У 2000 році (затверджено зборами засновників 03.03.2000 р., протокол №3) шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Маяк» був створений сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» , який є правонаступником КСП «Маяк» .

Відповідно до Акту закріплення основних засобів за господарством «Маяк» (IV дільниця), за господарством «Маяк» , зокрема, закріплено наступне майно: будинок тракторної бригади, гараж тракторної бригади, контора бригади, склад міндобрив, ангар, столова, ваги 31 т, ваги 10 т (а.с. 12 т. 2).

Згідно довідки ОСОБА_2 Першої сільської ради №154 від 15.06.2015 р. нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: вагова - вул. Лісова, 59а., склад - вул. Лісова, 61, заправка - вул. Лісова, 63, контора, кухня, підсобне приміщення - вул. Лісова, 64, сільською радою на облік взято не було (а.с. 168 т. 2).

Відповідно до довідки, виданої СВК «Маяк» № 44 від 27.05.2013 р. (а.с. 167 т. 2), на балансі СВК «Маяк» наявні (перебувають):

- склад балансовою вартістю 397010 грн., залишкова вартість складає на 01.04.2013 р. 98498 грн., який знаходиться по вул. Лісова, 61;

- ваги 30 т балансовою вартістю 1069 грн., залишкова вартість складає 4455 грн., які знаходяться по вул. Лісова, 59а.

Наразі згідно з постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 р., якою справу направлено на новий розгляд, акт закріплення основних засобів за господарством "Маяк" та довідка Кооперативу про перебування певного майна на його балансі не спростовують, зокрема, правонаступництво Кооперативу щодо КСП "Маяк" саме в частині, що стосується спірного нерухомого майна, а також наявність у Кооперативу певних прав на спірне нерухоме майно. Адже, зі змісту зазначеного акта не випливає, що до вказаного в ньому майна відноситься й спірне нерухоме майно, те саме стосується й згаданої довідки. До того ж перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату; баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (пункт 9 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом").

Між тим вказані обставини не свідчать про наявність усіх умов та підстав для виникнення саме у позивача права власності на спірне майно за набувальною давністю, адже судом не встановлено та позивачем не доведено законність об'єкту володіння, добросовісність володіння цим об'єктом позивачем на момент його заволодіння, давність володіння та його безперервність, понад 10 років.

Таким чином, з огляду на відсутність необхідних підстав, з якими закон пов'язує можливість виникнення у позивача права власності на спірні будівлі за набувальною давністю, суд доходить до висновку, що вважає, що позивач не міг набути право власності на спірне майно, що в свою чергу виключає можливість визнання за позивачем права власності за рішенням суду на підставі ст. 344 ЦК України.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватно-орендного підприємства «Мрія» необґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства Приватно-орендного підприємства «Мрія» до ОСОБА_2 Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» , ОСОБА_2 районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за участю прокурора Одеської області відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 03 липня 2017 р.

Головуючий суддя В.С. Петров

Суддя Н.В. Рога

Суддя І.А. Малярчук