Ухвала

від 05.07.2017 по справі 805/1351/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року справа №805/1351/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 805/1351/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Курдюмівський завод кислототривких виробів» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.09.2016 року на суму 33351 грн., -

ВСТАНОВИВ :

14 березня 2017 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду до із позовом до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.09.2016 року на суму 33351 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 року № НОМЕР_1 суперечать нормам чинного законодавства, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі - Розпорядження № 1275-р). Просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.09.2016 року на суму 33351 грн

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 805/1351/17-а позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 06.09.2016 року № НОМЕР_1 про плату штрафу у розмірі 20% у сумі 33351 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачу за результатами перевірки було нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, визначених у наданій податковій звітності та відповідно до приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VІІ ПАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів» не звільняється від сплати нарахованих штрафних санкцій з цього податку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, Приватне акціонерне товариство «Курдюмівський завод кислототривких виробів» (ідентифікаційний код 00293545, адресою 84571, Донецька область, Артемівський район, селище Опитне, Вулиця Київська, б.5) зареєстроване в якості юридичної особи 12 жовтня 1995 року.

Бахмутською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток за період з жовтня 2014 року - лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 29.08.2016 року № 144/15/00293545.

В ході проведення перевірки встановлено порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. Відповідальність за встановлений факт несвоєчасного перерахування коштів самостійно визначеного грошового зобов'язання передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України при затримці сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання до 30 календарних днів платника податків зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 10 % такої суми, та більше 30 календарних днів - у розмірі 20% такої суми.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Донецькій області.

06 вересня 2016 року на підставі акту перевірки від 29.08.2016 року № 144/15/00293545 Бахмутською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 33351,00грн.

Встановлено, що ПАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області подано податкову декларацію з податку на прибуток, згідно наданої звітної нової податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік № НОМЕР_2 від 26.02.2014 року.

Розділом III Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на прибуток підприємств.

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Платниками податків згідно п. 15.1 ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Крім того, згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, слід зазначити, що позивачем не заперечується факт затримки сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток та це не є спірним питанням.

Спірним питання даної справи, є звільнення позивача, що здійснював свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, щодо сплати податку, з огляду на приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII, що набув чинності 15.10.2014 року, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону №1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» .

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу №405.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» . Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» . Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» .

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» .

Вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р та №1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить с. Опитне.

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно ст.11 Закону № 1669-VII, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

Отже, підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема невчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток вартість, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Торгово-промисловою палатою України видано ПАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів» сертифікат № 3105, № 3104, № 1095, № 1096 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 серпня 2014 року ПАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів» при здійсненні господарської діяльності на території с.Опитне Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Як зазначалось раніше, позивач у спірний період був зареєстрований як платник податків та перебував на обліку в Бахмутській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, здійснював основну господарську діяльність на території с. Опитне Донецької області.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та аналізу вищенаведених норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджено належними документами, позивач був позбавлений такої можливості.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 805/1351/17-а - залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 805/1351/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Курдюмівський завод кислототривких виробів» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.09.2016 року на суму 33351 грн.,- залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 07 липня 2017 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_3