Постанова

від 06.07.2017 по справі 904/4073/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року Справа № 904/4073/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Імпорт та експорт" на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі№ 904/4073/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпропетровську доПриватного підприємства "Імпорт та експорт" прозвернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників:

позивача: Пистогова С.В.

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 у справі № 904/4073/16 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк", звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 50113Z11 від 16.10.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мельником О.І. за реєстровим № 1808, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Дніпропетровську, а саме на нерухоме майно, що складається з будівель, споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового 34м, а саме Комплекс, що належить на підставі права власності Приватному підприємству "Імпорт та експорт": реєстраційний номер майна - 7132112232, кадастровий(і) номер(и) земельної(их) ділянки(ок), на якій(яких) розташовані будівлі, споруди 1223255600: 02:003:0018

Літера А - Адміністративно-виробнича будівля, загальна площа 803,6 м 2 ;

Літера Б - Компресорна;

Літера В- Сторожка,

Літера Г - Склад гелькоута та смол, загальна площа 64,7 м 2 ,

Літера № 9, Д Насосна станція пожежогасіння з пожежними водоймами, загальна площа, 18,9 м 2 ;

Літера Е, Навіс;

Літера І - Навіс;

Літера Л - навіс;

Літера я-я 14, оглядові колодязі;

Літера 10 - Ємність Біолайн 100;

Літера вод - водонапірна башта Рожновського,

шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, за початковою ціною - 3003536 грн.,

Стягнуто з Приватного підприємства "Імпорт та експорт" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний екпортно-імпортний банк України" витрати зі сплати судового збору у розмірі 79745, 69 грн.

Приватне підприємство "Імпорт та експорт" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 у справі № 904/4073/16 та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Дніпропетровським апеляційним господарським судом рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 904/4073/16 (колегія суддів у складі: головуючого судді Чус О.В., суддів Кузнецова В.О., Науменка І.М.) відмовлено Приватному підприємству "Імпорт та експорт" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто Приватному підприємству "Імпорт та експорт" без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Імпорт та експорт" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 904/4073/16, направити справу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

У касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені статтею 94 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Статтею 97 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за яких подана скаржником апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, серед яких відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Приватним підприємством "Імпорт та експорт" були порушені вимоги вищезазначених норм, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

В свою чергу, Приватне підприємство "Імпорт та експорт" просило суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору, мотивуючи відповідне клопотання важким фінансовим становищем.

Розглянувши доводи клопотання Приватного підприємства "Імпорт та експорт" щодо відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції відмовив у його задоволенні.

Положеннями частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Однак, Приватним підприємством "Імпорт та експорт" не надано відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору. Такі докази не надано і суду касаційної інстанції при зверненні з касаційною скаргою.

Подання стороною апеляційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення апеляційної скарги згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та оскільки Приватним підприємством "Імпорт та експорт" в порушення приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів на підтвердження її майнового стану, що перешкоджав (перешкоджає) сплаті відповідачем судового збору у встановленому порядку і розмірі, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та правомірно повернув Приватному підприємству "Імпорт та експорт" апеляційну скаргу без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Імпорт та експорт" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 904/4073/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР