Рішення

від 04.07.2017 по справі 918/103/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2017Справа №918/103/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 918/103/17

за позовом фермерського господарства Марічка , с. Лісопіль,

до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, м. Рівне, та

Рівненської обласної державної адміністрації, м. Рівне,

про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання,

за участю представників:

позивача - Свинарського В.В. (голова господарства);

Власюка В.В. (довіреність від 01.06.2017 №246);

відповідача-1 - не з'явились;

відповідача-2 - Ганова О.О. (довіреність від 03.01.2017 №вих.-70/0/01-22/17).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Марічка (далі - Господарство) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - Управління) та Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Адміністрація) про припинення договору оренди землі від 17.07.2015 (далі - Договір) шляхом його розірвання.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.02.2017 було порушено провадження у справі №918/103/17 та призначено судовий розгляд на 27.02.2017.

Управління 27.02.2017 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило про те, що: Управлінням, за дорученням Адміністрації, було розглянуто клопотання Господарства від 13.04.2016 №304 щодо розірвання Договору; за результатами розгляду клопотання Управлінням внесені пропозиції листом від 04.05.2016 №13-17-0.5-4682/2-16; Адміністрацією на клопотання позивача було надано відповідь від 10.05.2016 №вих.-2872/0/01-31/16, згідно з якою необхідною умовою припинення права оренди (розірвання Договору) земельної ділянки площею 2,4014 га є виникнення такого права після його державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; за інформацією позивача право оренди земельної ділянки Господарство зареєструвало лише 18.05.2016, тобто після відповіді на клопотання позивача; повторне клопотання позивача про розірвання Договору до Управління за дорученням Адміністрації надійшло лише 06.10.2016; Управлінням, за дорученням Адміністрації, було розглянуто повторне клопотання позивача та надано відповідь від 24.10.2016 №13-17-0.5-12911/2-16, в якій було зазначено, що у разі здійснення реєстрації права на земельну ділянку та проведення її рекультивації земельна ділянка може бути повернута згідно з умовами її надання.

Адміністрація 27.02.2017 подала суду відзив на позовну заяву, в якому вказала таке: Адміністрацією не укладався з Господарством Договір, а тому Адміністрація не може його розірвати; проте, оскільки орендована земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, тобто земель, якими відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, розпоряджаються обласні адміністрації, а тому з метою розірвання Договору до нього можливо, за взаємною згодою сторін, внести зміни, замінивши орендодавця.

Господарство 09.03.2017 подало суду додаткові пояснення, в яких виклало свої доводи щодо інвентаризації орендованої земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.04.2017 було продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.05.2017 було ухвалено передати матеріали справи №918/103/17 за підсудністю до Господарського суду міста Києва в порядку статей 16, 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За результатами автоматичного розподілу справу №918/103/17 передано судді Курдельчуку І.Д. для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 прийнято справу №918/103/17 до провадження та призначено розгляд справи на 15.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 розгляд справи було відкладено на 04.07.2017 у зв'язку з неявкою у судове засідання представників Управління.

Позивач 09.07.2017 подав суду письмові пояснення, в яких виклав додаткові обґрунтування позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Адміністрації надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник Управління у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова №18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.07.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача і Адміністрації, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.07.2015 Господарством (орендар) і Управлінням (орендодавець) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець на підставі наказу Управління від 16.07.2015 №17-1026/16-15-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5623483900:04:032:0016, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області (пункт 1 Договору);

- в оренду передається земельна ділянка державної власності загальною площею 2,4014 га (пункт 2 Договору);

- Договір укладено на термін дії спеціального дозволу на користування надрами №5307, виданого орендарю 13.01.2011, строком на 15 років, для видобування піску, придатного в якості штукатурних розчинів для опоряджувального шару і для дорожнього будівництва (до 13.01.2026) (пункт 8 Договору);

- об'єкт за Договором вважається переданим орендодавцем орендарю з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (пункт 20 Договору);

- зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (пункт 36 Договору);

- дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 38 Договору);

- Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права користування земельною ділянкою (пункт 43 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - головою ОСОБА_1, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - в.о. начальника ОСОБА_5, яка діяла на підставі Положення, та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 17 Закону встановлено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що Договір посвідчено 16.05.2016 приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Гладишом Олександром Андрійовичем, про що вчинено запис у реєстрі за №14545227.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: після відпрацювання отриманої в оренду земельної ділянки, Господарство неодноразово зверталося до Адміністрації з листами про розірвання Договору, проте Адміністрацією було відмовлено у розірванні Договору, оскільки не було проведено державної реєстрації Договору, а також інвентаризації орендованої земельної ділянки.

Наказом Управління від 17.07.2014 №17-362/16-14-СГ на підставі звернення позивача та відповідно до статті 56 Закону України Про землеустрій надано згоду на поділ земельної ділянки площею 19,0000 га, яка розташована на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району та перебуває в користуванні Господарства.

В результаті поділу земельної ділянки утворилося дві земельні ділянки площами 10,0000 га та 9,0000 га відповідно.

На підставі наказу Управління від 31.03.2015 №17-319/16-15-СГ за зверненням позивача проведено поділ земельної ділянки площею 9,0000 га, в результаті якого утворилися земельні ділянки площами 2,4014 га, 2,6400 га, 2,6406 га і 1,3180 га.

Цільове призначення земельної ділянки площею 9,0000 га змінено наказом Управління від 16.07.2015 №17-1026/16-15-СГ, згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 9,0000 гектара в оренду Господарству на строк дії спеціального дозволу на користування надрами, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, з урахуванням поетапного освоєння, та передано в оренду Господарству земельну ділянку площею 2,4014 га за відповідним цільовим призначенням.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частин першої і другої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, після зміни цільового призначення земельної ділянки державної власності та передачі її в оренду, її розпорядником стала Адміністрація.

Управлінням, за дорученням Адміністрації, було розглянуто клопотання Господарства від 13.04.2016 №304 щодо розірвання Договору.

За результатами розгляду клопотання позивача Управлінням внесені пропозиції листом від 04.05.2016 №13-17-0.5-4682/2-16.

В свою чергу, Адміністрацією на клопотання Господарства було надано відповідь від 10.05.2016 №вих.-2872/0/01-31/16, в якій було вказано, що необхідною умовою припинення права оренди (розірвання Договору) земельної ділянки площею 2,4014 га, є виникнення такого права, після його державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з довідкою від 18.05.2016 №59290573 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію Договору здійснено 16.05.2016, тобто після вказаної відповіді.

Повторне клопотання позивача про розірвання Договору до Управлінням за дорученням Адміністрації надійшло лише 06.10.2016.

Управлінням, за дорученням Адміністрації було розглянуто повторне клопотання Господарства та підготовлено відповідь від 24.10.2016 №13-17-0.5-12911/2-16, згідно з якою у разі здійснення реєстрації права на земельну ділянку та проведення її рекультивації, земельна ділянка може бути повернута згідно з умовами її надання.

Відповідно до пункту 21 Договору після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбачено почергове освоєння земельної ділянки та послідуюче відновлення (рекультивація) відповідно до умов визначених робочим проектом із землеустрою щодо рекультивації порушених земель з послідуючим повернення до земель сільськогосподарського призначення у складі угідь - сіножаті.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №513, інвентаризація земель проводиться з метою визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь, а також прийняття за результатами інвентаризації земель відповідних рішень.

Замовниками технічної документації можуть бути органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

Таким чином, Господарство має провести інвентаризацію земельної ділянки площею 2,4014 га, що перебуває у його користуванні, з метою визначення складу угідь земельної ділянки та повернення її орендодавцю на підставі матеріалів інвентаризації у стані не гіршому, ніж він її отримав в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню оскільки розпорядником орендованої земельної ділянки є Адміністрація, яка може погодити розірвання Договору після внесення відповідних змін у Договір щодо орендодавця, що зроблено не було, а також у зв'язку з тим, що позивачем не було проведено інвентаризацію орендованої земельної ділянки.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Згідно з частиною першою статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів (у розумінні статі 32 ГПК України) наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з частиною п'ятою статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 07.07.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук