Постанова

від 12.09.2017 по справі 918/103/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа№ 918/103/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства Марічка

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р.

по справі №918/103/17 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Фермерського господарства Марічка

до Головного управління Держгеокадастру у Рівненської області

Рівненської обласної державної адміністрації

про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р. по справі №918/103/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Фермерське господарство Марічка звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р. по справі №918/103/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017р. апеляційну скаргу Фермерського господарства Марічка на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р. по справі №918/103/17 прийнято до провадження.

Розпорядженням №09-53/3311/17 від 21.08.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В., у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 21.08.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В, який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р. апеляційну скаргу Фермерського господарства Марічка на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р. по справі №918/103/17 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Рівненська обласна державна адміністрація зазначила, що не являється стороною по договору оренди землі, а тому позовні вимоги щодо відповідача 2 є безпідставними.

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача 1, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

17.07.2015р. між Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області (орендодавець) та Фермерським господарством Марічка (орендар) укладено договору оренди землі, за умовами якого Орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 16.07.2015р. №17-1026/16-15-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5623483900:04:032:0016, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Згідно п. 2. договору оренди в оренду передається земельна ділянка державної власності загальною площею 2,4014 гектарів.

Згідно п. 8. договору оренди договір укладено на термін дії спеціального дозволу на користування надрами №5307 виданого орендарю 13 січня 2011 року строком на 15 років, для видобування піску, придатного в якості штукатурних розчинів для опоряджувального шару і для дорожнього будівництва (до 13 січня 2026 року).

Згідно п. 18. договору оренди землі передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення та технічної документації щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Підставою для розроблення проекту відведення земельної ділянки є наказ Головного управління Дерземагенства у Рівненській області від 21.06.2013р. №РВ/5623483900:04:032/00000008.

Підставою для розроблення технічної документації щодо поділу та об'єднання земельних ділянок є наказ Головного управління Держземагенства у Рівненській області від 31.03.2015р. №17-319/16-15-СГ.

Організація розроблення проекту відведення та технічної документації щодо поділу та об'єднання земельних ділянок і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря.

Після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. (п. 21. договору оренди).

Згідно п. 38. договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

13.04.2016р. позивач звернувся до Рівненської ОДА із листом №304 про розірвання договору оренди землі, у зв'язку із відпрацюванням площі та проведенням рекультивації земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням розірвати договір оренди землі.

Рівненська обласна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повернули клопотання позивача без відповідного рішення, посилаючись на те, що позивачем не проведено державної реєстрації договору оренди землі. (листи №13-17-0.5-4682/2-16 від 04.05.2016р. та №2872/0/01-31/16 від 10.05.2016р.).

Після чого, 18.05.2016р. позивачем здійснено держану реєстрацію договору оренди землі.

Листами №13-17-0.5-12911/2-16 від 24.10.2016р., №2506/0/01-31/16 від 20.04.2016р. відповідачі повідомили позивачу, що розірвання договору оренди землі можливе за наявності інвентаризації земель.

Згідно висновку ФОП ОСОБА_2 (інженер-землевпорядник) на земельних ділянках проведено технічну та біологічну рекультивацію в повному обсязі у відповідності до Робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель, розробленого ДП Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (арх. №133 від 10.03.2015р.).

Земельні ділянки придатні для сільськогосподарського використання в складі покращених кормових угідь - сіножатей.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про землеустрій інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 57 зазначеного Закону технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає завдання на складання технічної документації із землеустрою; пояснювальну записку; рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про інвентаризацію земель (у разі якщо інвентаризація земель проводиться щодо земель державної чи комунальної власності); копії документів, що містять вихідні дані, які використовувалися під час інвентаризації земель; матеріали топографо-геодезичних вишукувань; переліки земельних ділянок (земель) у розрізі за категоріями земель та угіддями, наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування, що використовуються без документів, які посвідчують право на них, що використовуються не за цільовим призначенням, невитребуваних земельних часток (паїв), відумерлої спадщини; пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі; робочий і зведений інвентаризаційні плани; матеріали погодження технічної документації із землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України.

Листом №344 від 16.03.2017р. позивач просив Рівненську ОДА надати дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 03.04.2017р. №202 Про надання дозволу на проведення інвентаризації земель позивачу надано дозвіл на проведення інвентаризації орендованої земельної ділянки.

Матеріали справи містять технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки (кадастровий номер: 5623483900:04:032:0016).

За матеріалами проведеної інвентаризації площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5623483900:04:032:0016), яка перебуває в оренді ФГ Марічка за межами населених пунктів на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, становить 2,4014 га у складі угідь: сіножаті - 2,4014га.

Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, що перебувають в оренді ФГ Марічка за межами населених пунктів на території Малолюбашанської сільської ради Костопільської району Рівненської області затверджено відділом у Костопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За статтею 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

За статтею 16 Цивільного кодексу України кожен має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до відповідача 1 - сторона по договору, із пропозицією про розірвання договору оренди землі, здійснив рекультивацію земельної ділянки, а тому висновок суду першої інстанції щодо передчасності позовних вимог є помилковим.

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга Фермерського господарства Марічка підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р. у справі №918/103/17 - скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача 1, як на сторону по договору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства Марічка задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р. у справі №918/103/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розірвати укладений 17 липня 2015р. між Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та Фермерським господарством Марічка договір оренди землі (рішення про державну реєстрацію, індексний номер 29638322 від 18.05.2016 року) площею 2,4014 га, яка знаходиться за межами населеного пункту Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, кадастровий номер земельної ділянки 5623483900:04:032:0016.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (код 39768252, 33013, Рівненська область, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 37) на користь Фермерського господарства Марічка (код 21082829, 35065, Рівненська область, Костопілський район, с. Лісопіль, вул. Хотинська, 2) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (код 39768252, 33013, Рівненська область, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 37) на користь Фермерського господарства Марічка (код 21082829, 35065, Рівненська область, Костопілський район, с. Лісопіль, вул. Хотинська, 2) 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

2. Матеріали справи №918/103/17 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

Т.І. Разіна