Ухвала

від 21.06.2017 по справі 196/1547/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

21 червня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Карпенко С.О.,

суддів: Євграфової Є.П., Кузнєцова В.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2016 року ,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що 18 жовтня 2014 року рішенням правління сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба (далі - СВК Дружба ) його звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки відсутність на робочому місці обумовлена відстороненням його від роботи головою правління ОСОБА_2 Тому, уточнивши вимоги, просив визнати протиправним рішення правління СВК Дружба , оформлене протоколом № 6 від 18 жовтня 2014 року, про його звільнення, посилаючись на його неправомочність; поновити його на посаді тракториста-машиніста СВК Дружба і стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення з роботи по день ухвалення рішення у розмірі 82 204,08 грн та відшкодувати спричинену йому моральну шкоду у сумі 5 000 грн.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано рішення правління СВК Дружба , оформлене протоколом № 6 від 18 жовтня 2014 року, про звільнення ОСОБА_1 протиправним.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста СВК Дружба з 20 жовтня 2014 року.

Стягнено з СВК Дружба на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 жовтня 2014 року по 20 жовтня 2015 року у розмірі 82 204,08 грн і 5 000 грн - у відшкодування моральної шкоди.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, допущено до негайного виконання.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2016 року рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати зазначені судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах його повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, у складі, визначеному цим Законом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 1 квітня 2000 року ОСОБА_1 прийнятий в члени сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба з наданням роботи механізатора, що стверджується випискою з протоколу № 2 від 1 квітня 2000 року засідання правління СК Дружба . Відповідний запис міститься у трудовій книжці ОСОБА_1, який у 2007 році було змінено із зазначенням, що позивач працює в СВК Дружба на посаді тракториста-машиніста.

10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в робочий час, виконуючи виробниче завдання зі збору врожаю кукурудзи, на робочому місці розпивали алкогольні напої, перебували у стані алкогольного сп'яніння. За усним розпорядженням голови кооперативу ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до кінця робочого дня були відсторонені від виконання трудових обов'язків. Наведені факти підтверджуються показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 жовтня 2014 року з 8 год до 13 год, а також з 13 по 17 жовтня включно протягом поточного часу ОСОБА_1 на роботі був відсутній.

Пунктом четвертим ч. 1 ст.40 КЗпП Українивстановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, правильно виходив із того, що відповідачем правомірно звільнено позивача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за вчинення прогулу, оскільки останній був відсторонений від роботи головою кооперативу тільки на 10 жовтня 2014 року з підстав перебування на роботі у нетверезому стані, а 11 та 13-17 жовтня 2014 року позивач був відсутній на роботі без поважних причин.

Крім того, рішення про звільнення прийнято повноважним складом правління у відповідності до статуту кооперативу і вимог трудового законодавства.

З такими висновками суду апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийС.О.Карпенко Судді: Є.П.Євграфова В.О.Кузнєцов