Рішення

від 03.07.2017 по справі 451/1549/16-ц

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2017 рокуСправа №451/1549/16-ц Провадження № 2/451/115/17

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Лозової Х.І.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ Приват-Агро-Львів про відшкодування грошового боргу за неналежне виконання умов договору, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року до суду із позовом звернувся ОСОБА_2, відповідно до вимог якого просить стягнути із ТзОВ Приват-Агро-Львів борг за неналежне виконання умов договору в розмірі 5000 гривень.

В обґрунтування позову посилається на обставини, що у травні 2016 року він успадкував земельну ділянку, що відповідно до договору №300 від 04.01.2012 року перебувала в оренді в ТзОВ Приват-Агро-Львів .

У червні цього ж року він звернувся до керівництва орендаря із вимогою доплатити частину коштів орендної плати, оскільки такі не нараховані відповідачем із-за не приведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідність закону.

Через незначний проміжок часу після його звернення до директора ТзОВ Приват-Агро-Львів , представник відповідача повідомив, що у найближчий час усі вимоги будуть задоволені і, при цьому запропонував йому укласти договір оренди успадкованої земельної ділянки, на що він і погодився.

Однак, після підписання договору оренди землі, його попередні вимоги відповідач не задоволив та уже в грудні 2016 року йому повідомили, що за захистом своїх прав він може звернутися до суду.

Навівши у позовній заяві відповідний розрахунок, ОСОБА_2 вважає, що відповідач зобов'язаний йому відшкодувати борг, еквівалентний 5000 гривень.

У подальшому в ході розгляду справи, надавши заяву про збільшення вимог, позивач просив про стягнення із відповідача 5450 гривень (а.с.90).

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав та в обґрунтування таких озвучив пояснення аналогічно зазначеним у заявах (а.с.2-3,90). Крім цього наголосив, що сума боргу ним розрахована виключно за 2015 рік. Також зазначає, що за використання земельної ділянки у 2015 році ОСОБА_3 кошти виплачені не були, а у відомості, що міститься в матеріалах справи (а.с.65-66) і, яка окрім іншого не відповідає вимогам бухгалтерського обліку, а від так не може слугувати доказом у справі, напроти прізвища останнього та суми коштів, підпис проставлено не спадкодавцем, а невідомою особою. Більше того, наголосив, що отримати орендну плату ОСОБА_3 за 2015 рік не міг, оскільки на момент виплати такої був уже мертвий. Позов просить задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила та, озвучивши позицію у судовому засіданні, надала для долучення до матеріалів справи обґрунтування, викладені нею у письмовому вигляді (а.с.57-58). Окрім цього зазначила, що позивач набув права на спадкове майно з моменту реєстрації таких, тобто з травня 2016 року, а тому його вимоги стосовно заборгованості орендної плати за 2015 рік не ґрунтуються на законі. Зазначає, що за користування земельною ділянкою у 2015 році ОСОБА_3 нарахована і виплачена орендна плата в повному обсязі. У подальшому в ході розгляду справи надала додаткові пояснення, відповідно яких ствердно зазначила, що при обчисленні орендної плати товариством враховується індексація нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.114). Не погоджуючись із розміром шкоди та обґрунтуваннями такої, у задоволенні позову просила відмовити.

Вислухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

На підставі ст.ст.10,60,61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Так, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3, яка мала місце 27 серпня 2015 року, право земельну ділянку площею 1,3412 га, що розташована на території Оглядівської сільської ради Радехівського району та, яка була предметом договору оренди №300 від 04.01.2012 року (а.с.5-6), набув, як спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 - позивач у справі (а.с.2-3,7,9).

Згідно вимог ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до договору оренди землі №300 від 04.01.2012 року, ОСОБА_3 (спадкодавець) передав в оренду ТзОВ Приват-Агро-Львів земельну ділянку площею 1,2412 га на строк 10 років, на умовах, викладених у такому правочині (а.с.5-6).

У контексті ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі №161-XIV від 06.10.1998 року, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форму платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; тощо.

Згідно зі ст.21 Закону №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Сама орендна плата, відповідно до ст.15 цього Закону, є істотною умовою договору, майном орендодавця, тому відповідно під час проведення розрахунків, розмір орендної плати має істотне значення щодо прав та обов'язків сторін договору оренди землі.

Згідно п.п.6,7 Договору №300, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік і обчислення розміру такої (орендної плати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції (а.с.5).

Відповідно до інформації, викладеної відділом Держгеокадастру у Радехівському районі за №8-1316-03-193/2-17 від 24.01.2017 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, вказаної у Договорі №300 станом на 01.01.2015 року становить 27204 гривні 61 копійка (а.с.54), тобто з врахуванням наведеного розмір орендної плати у 2015 році повинен становити 816 гривень 13 копійок (27204,61х3%=816,13).

Згідно інформації Державної служби статистики України, індекс споживчих цін у 2015 році становив 143,3% (а.с.61).

Таким чином, орендна плата за використання земельної ділянки ОСОБА_3 повинна була бути розрахована орендарем із врахуванням індексу інфляції та повинна була становити 1169 гривень 51 копійку (816,16х143,35=1169,51).

Згідно даних, що знайшли відображення у відомості на виплату грошей №177, ОСОБА_3 отримав орендну плату за використання земельної ділянки у 2015 році в розмірі 908 гривень 59 копійок (а.с.66), від так недоплаченою є орендна плата в сумі 260 гривень 92 копійки (1169,51-908,59=260,92).

Пунктом 11 Договору №300 сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1% за кожний день прострочки платежу (а.с.5).

Шляхом проведення відповідного розрахунку, судом констатується, що загальний розмір пені, нарахований на недоплачену суму орендної плати, становить 954 гривні 97 копійок (260,92х366х1%=654,97).

Відповідно до змісту статей 629 та 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами і зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що ОСОБА_3 орендна плата за 2015 рік не виплачена, а у відомості №177 (а.с.66) зазначено не підпис спадкодавця, оскільки такі не підтверджені належними доказами і сторона не клопотала про призначення відповідної експертизи для підтвердження (спростування) таких обставин.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що із відповідача в користь позивача слід стягнути 1215 гривень 89 копійок (260,92+954,97=1215,89) та відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209-212,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Львів (інд.80522, Львівська область, Буський район, с.Заводське, код ЄДРПОУ 33176513) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 1215 гривень 89 копійок грошового боргу.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Львів (інд.80522, Львівська область, Буський район, с.Заводське, код ЄДРПОУ 33176513) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 640 гривень понесених ним судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_4