Постанова

від 10.07.2017 по справі 814/1323/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10.07.2017 р. Справа № 814/1323/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н.В. за участю секретаря судового засідання Ткач Г.С. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за поданнямГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Северпродторг", вул. Арх.Старова, 6/4, м. Миколаїв, 54046 пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, За участю представників сторін:

від позивача: Мерзлікіна О.М.,

від відповідача: Пляки С.В.,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Северпродторг".

В обґрунтування подання зазначено, що директор ОСОБА_3 не допустила перевіряючих до проведення фактичної перевірки товариства. Вказані обставини послугували підставою для прийняття в.о. начальника ГУ ДФС рішення про повний адміністративний арешт майна, обґрунтованість якого і просить підтвердити позивач.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити подання в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення подання заперечував та просив суд відмовити у його задоволені, зазначивши, що недопуск перевіряючих до проведення перевірки був законним, так як Наказ на проведення перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства, окрім цього посвідчення одного з перевіряючих (ОСОБА_4.) видане ще Міністерством доходів та зборів, а не ДФС.

У судовому засіданні 10.07.2017 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що подання належить задоволенню, виходячи з наступного:

26.06.2017 р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області було видано наказ № 1028 про проведення з 27.06.2017 р. фактичних перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території Миколаївської області з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Згідно додатку до наказу, перевірці підлягала закусочна позивача. 26.06.2017 р. було видано направлення на перевірку.

03.07.2017 р. фахівцями позивача здійснено вихід за адресою розташування торговельного об'єкта та пред'явлено директору ТОВ "Северпродторг" наказ та направлення на проведення перевірки.

Директор ТОВ "Северпродторг" ОСОБА_3 відмовилась від допуску перевіряючих до проведення перевірки, про що було складено відповідні акти.

05.07.2017 р. в.о. начальника ГУ ДФС прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна ТОВ "Северпродторг", яке того ж дня надіслане відповідачу.

У відповідності до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, вичерпний перелік яких викладений у даному пункті.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно п. 94.1 п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосований, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктом п. 94.3 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Згідно 94.6.1 п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

У відповідності до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Суд критично оцінює доводи відповідача в частині того, що наказ про призначення перевірки не був вручений суб'єкту господарювання, що позбавило відповідача можливості його оскаржити. Викладене спростовується поясненнями самого представника відповідача, який був присутнім при пред'явленні Наказу на проведення перевірки з додатком особисто директору ОСОБА_3 Наказ був сфотографований Представником відповідача, про що останній засвідчив в судовому засіданні. А відтак, у Відповідача були всі підстави та можливості з 03.07.2017 р. оскаржити Наказ на проведення перевірки, якщо він вважав Наказ незаконним.

Надаючи оцінку законності винесення наказу на проведення перевірки, суд зазначає, що Наказ № 1028 від 26.06.2017 р. містить всі необхідні вимоги, визначенні у п.п. 81.1.3 п. 81.1. ст. 81 ПК України. Посилання Відповідача на те, що на кожне підприємство повинен бути свій окремий наказ на перевірку, та те, що використання Додатку до Наказу з переліком суб'єктів господарювання, які необхідно перевірити в межах перевірки, є хибним , оскільки Додаток до наказу є невід'ємною частиною наказу. Та така форма наказу не протирічить діючому законодавству та вимогам ПК України.

Суд не приймає також до уваги доводи відповідача про те, що в посвідченні ревізора-інспектора ОСОБА_4 було вказано ГУ Міндоходів замість ГУ ДФС, оскільки жодних доказів вказаного відповідачем не надано.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін суд встановив, що перевіряючими виконано вимоги ст. 80-81 ПК України, відтак Відповідач не мав підстав для недопущення посадових осіб ГУ ДФС до проведення перевірки. Наказ про призначення фактичної перевірки відповідачем не оскаржений.

З огляду на викладене вище, суд вважає рішення в.о. начальника ГУ ДФС від 05.07.2017 р. про застосування повного адміністративного арешту майна ТОВ "Северпродторг" обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Подання задовольнити.

2. Підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Северпродторг" (вул. Архітектора Старова, 6/4, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40159748), застосованого рішенням Головного управління ДФС у Миколаївській області від 05.07.2017 р.

3. Звернути постанову до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 10.07.2017 р.

Суддя Н. В. Лісовська