Ухвала

від 04.10.2017 по справі 814/1323/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1323/17

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Северпродторг на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю Северпродторг про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,-

В С Т А Н О В И Л А :

06 липня 2017 року Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Северпродторг , застосованого рушенням ГУ ДФС у Миколаївській області від 05.07.2017 року.

В обґрунтування подання ГУ ДФС у Миколаївській області зазначило, що у зв'язку з не допуском посадовою особою ТОВ Северпродторг працівників заявника до проведення фактичної перевірки, воно отримало право на застосування до платника податку адміністративного арешту.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що оскільки наказ на проведення перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства, а посвідчення одного із перевіряючих видане ліквідованим Міністерством доходів та зборів, то не допуск посадових осіб ГУ ДФС до проведення перевірки є обґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року подання задоволено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ Северпродторг подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в підтвердженні обґрунтування повного адміністративного арешту.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.06.2017 р. ГУ ДФС у Миколаївській області видано наказ № 1028 про проведення з 27.06.2017 р. фактичних перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території Миколаївської області з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно додатку до наказу, перевірці підлягала закусочна відповідача. 26.06.2017 р. було видано направлення на перевірку (а.с.13-14).

03.07.2017 р. посадовими особами позивача згідно направлення від 26.06.2017 року здійснено вихід за адресою розташування торговельного об'єкта та пред'явлено директору ТОВ "Северпродторг" наказ та направлення на проведення перевірки.

Директор ТОВ "Северпродторг" ОСОБА_2 відмовилась від допуску перевіряючих до проведення перевірки, про що було складено відповідні акти від 03.07.2017 року № 64 та № 65.

05.07.2017 р. в.о. начальник ГУ ДФС прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна ТОВ "Северпродторг", яке того ж дня надіслане відповідачу.

Задовольняючи подання ГУ ДФС у Миколаївській області, суд першої інстанції виходив з того, що у ТОВ Северпродторг відсутні, визначені абз.5 п.81.1 ст.81 ПК України, підстави для не допуску посадових осіб контролюючого органу на проведення перевірки, а тому рішення ГУ ДФС про застосування повного адміністративного арешту майна ТОВ Северпродторг є обґрунтованим.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовою підставою для прийняття ГУ ДФС у Миколаївській області рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено ст.. 94 ПК України, фактичною підставою - недопуск посадових осіб органу державної податкової служби для проведення фактичної перевірки.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 ПК України визначено вичерпний перелік обставин, за умови настання яких до платника може бути застосовано арешт майна, зокрема підпунктом 94.2.3 вказаного пункту передбачено таку обставину, як відмова платника податків від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Судова колегія приходить до висновку, що для вирішення питання щодо підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна відповідача, на підставі рішення від 05.07.2017 року, необхідно встановити факт відмови від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби та наявність законних підстав для проведення документальної перевірки.

Статтею 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.80.1 та п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у цій статті.

Підпунктами 80.5 та 80.7 цієї статті встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Пунктом 81.2 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом ГУ ДФС у Миколаївській області № 1028 від 26.06.2017 року, заплановано проведення фактичної перевірки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території миколаївської області з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема закусочної відповідача.

Направленнями на перевірки від 26.06.2017 року № 1302/14-29-03-43 та № 1303/14-29-03-43 на проведення перевірки ТОВ Северпродторг направлено посадових осіб ГУ ДФС у Миколаївській області, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Апелянт у скарзі зазначає, що 03 липня 2017 року він не допустив зазначених посадових осіб на проведення фактичної перевірки, посилаючись на те, що посвідчення ОСОБА_3 видане Міністерством доходів і зборів України, а не ДФС України. Крім того, апелянт посилається на те, що у наказі від 26.06.2017 року № 1028 відсутні обов'язкові реквізити, визначені ст.81 ПК України, а саме, найменування та реквізити суб'єкта перевірки та період діяльності, який буде перевірятись.

Судова колегія вважає зазначені доводи апелянта помилковими та такими, що не спростовують висновків суду, враховуючи наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України утворено, як юридичну особу, зокрема, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Відповідно до п.2 зазначеної постанови, Головне управління Міндоходів у Миколаївській області реорганізовано, шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Згідно з ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що посвідчення видане Міністерством доходів і зборів України є дійним для працівників ДФС України, а тому доводи відповідача щодо недійсності посвідчення ОСОБА_3 є помилковими.

Твердження апелянта щодо не зазначення ГУ ДФС у наказі від 26.06.2017 року найменування та реквізитів суб'єкта перевірки та період діяльності, який буде перевірятись, спростовується матеріалами справи.

Так, з п.1 наказу про проведення фактичних перевірок від 26.06.2017 № 1028 вбачається, що перелік суб'єктів господарювання, відносно яких здійснюються перевірки, визначений у додатку (а.с.13).

Відповідно до витягу з додатку до наказу зазначені наступні найменування та реквізити суб'єкта перевірки: ТОВ СЕВЕРПРОДТОРГ , м.Миколаїв, вул.Архітекторська Старова, 6/4 (закусочна), код ЄДРПОУ 40159748, а перевіряємим періодом визначений період з 01 червня 2017 року по момент закінчення перевірки. (а.с.14).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що доводи, якими відповідач обумовив недопуск посадових осіб контролюючого органу на проведення фактичної перевірки є безпідставними, а тому застосування до нього адміністративного арешту є законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення по суті спору з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Северпродторг - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян