Постанова

від 06.07.2017 по справі 816/765/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/765/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Чалої О.Д.,

представника відповідача - Базавлук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техінпром" до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Техінпром" (надалі - позивач, ТОВ фірма "Техінпром") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2017 №0004251405.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки позивача, які набрали форму акту від 12.04.2017 № 484/16-31-14-05-10/30485824. Зазначали, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентом ТОВ "Апекс-інвест" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Пояснювали, що у періоді, який перевірявся, формували свій податковий кредит у відповідності із вимогами чинного на час вчинення господарських правовідносин законодавства про податок на додану вартість, та не можуть нести відповідальність у разі невиконання зобов'язань по сплаті ПДВ до бюджету контрагентом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Техінпром" (ідентифікаційний код 30485824) 22.07.1999 року зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про державну реєстрацію 1 588 120 0000 002178. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з 28.07.1999 за № 4633 та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до Витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1516014501232, виданого ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області, індивідуальний податковий номер 304858216322.

Основними видами діяльності товариства є виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування, виробництво інших кранів та клапанів, виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва.

В період з 28.03.2017 по 05.04.2017 ГУ ДФС у Полтавській області на підставі направлення від 27.03.2017 №1108 та відповідно до наказу від 27.03.2017 № 796, у зв'язку з наданням ТОВ фірма Техінпром неповної відповіді на письмові запити контролюючих органів №5057/10/16-31-14-06-17 від 10.10.216, №6148/10/16-31-14-06-17 від 21.11.2016 №486/10/16-31-14-05-18 від 01.02.2017, №1018/10/16-31-14-05-18 від 17.02.2017 (листи-відповіді №389 від 26.10.2016, №420 від 06.12.2016, №63 від 23.02.2017, №71 від 06.03.2017, якими не представлено достатніх пояснень та їх документальних підтверджень), проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ фірма Техінпром (код за ЄДРПОУ 30485824) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ Нефтидалюкс (код ЄДРПОУ 404773778) за період з 01.07.2016 по 31.08.2016, ТОВ Апекс-інвест (код ЄДРПОУ 40171207) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016, ТОВ Техкомпроект (код ЄДРПОУ 32385960) за період з 01.10.2016 по 31.10.2016, ТОВ Вітара - груп (код ЄДРПОУ 405266149) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 та контрагентами покупцями за період з 01.07.2016 по 30.11.2016.

Проведеною перевіркою встановлено завищення ТОВ фірма Техінпром суми податкового кредиту за період вересень-жовтень 2016 року по взаємовідносинах із придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Апекс-інвест на суму ПДВ 76987,00 грн., в т.ч. за вересень 2016 року на 17 134 грн., за жовтень 2016 року на суму 59 853 грн.

Відповідач заперечує правомірність визначення позивачем сум податкового кредиту по операціях із ТОВ "Апекс-інвест" із посиланням відсутність підтвердження фактичного виконання договору поставки від 22.09.2016 № 15/2-16 та додаткових угод до нього, згідно яких погоджений асортимент, кількість та ціну товару, виконання зобов'язань по доставці товару покупцем. До перевірки позивачем відповідачеві були надані видаткові та податкові накладні (перелік яких зазначений на стор. 10 акту перевірки), однак, на письмові запити позивачем не надано доказів транспортування зазначеного в видаткових накладних товару. В результаті вказаного складений відповідний акт про ненадання документів № 271/16-31-14-05/30485824 від 03.04.2017.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (за ф.1 - ДФ) поданого 14.010.2016 № 9193065724 в штаті ТОВ Апекс-інвест працювало 10 осіб. Щодо подання податкової звітності підприємством контрагентом позивача, то ТОВ Апекс-інвест не подано декларацію з податку на прибуток підприємств, баланс та звіт про фінансові результати, що унеможливлює встановлення наявності у підприємства основних засобів, необхідних для здійснення статутної діяльності підприємства. Також ТОВ "Апекс-інвест" до контролюючого органу не подані податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2016 року, та податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року - лютий 2017 року.

Крім того, згідно податкової інформації Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 24.10.2016 №491/10-13-14-04/40171207 щодо ТОВ Апекс-інвест за звітний період декларування ПДВ з 01.08.2016 по 30.09.2016 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, встановлено відсутність можливості ТОВ Апекс-інвест здійснення господарських операцій, відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та

Відповідач також вказав, що з єдиного реєстру податкових накладних встановлено здійснення ТОВ Апекс-інвест на протязі 2016 року придбання аутсорсингових послуг, алкогольної продукції, цигарок, продуктів харчування та реалізацію запчастин, різноманітних послуг, будівельних матеріалів, що, за твердженням відповідача свідчить про підміну номенклатури придбаної та реалізованої продукції, фіктивність укладених угод та нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій.

З урахуванням даного, відповідач дійшов висновку про безпідставність включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинах із ТОВ "Апекс-інвест".

За результатами проведеної перевірки складений акт від 12.04.2017 № 484/16-31-14-05-10/30485824, яким зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 76 987 грн., у тому числі в розрізі періодів: вересень 2016 року на 17 134 грн., жовтень 2016 року на суму 59 853 грн.

У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДФС у Полтавській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 №0004251405, яким ТОВ фірма "Техінпром" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в розмірі 76 987 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 38 493,50 грн.

Із даним рішенням позивач не погодився та оскаржив податкове повідомлення - рішення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм, податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 22.09.2016 між ТОВ "Апекс-інвест" (постачальник) та ТОВ фірма "Техінпром" (покупець) укладений договір поставки №15/2-16, згідно якого постачальник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, а покупець - прийняти і оплатити його. Найменування, асортимент, якість, кількість, ціна та вартість товару наводяться в Додаткових угодах, оформлених у вигляді додатків до договору, що є його невід'ємними частинами. Поставка товару здійснюється на умовах та в строки, що передбачаються в додаткових угодах до договору (а.с. 55-57).

У період з 26.09.2016 по 29.09.2016 між ТОВ "Апекс-інвест" та ТОВ фірма "Техінпром" укладено додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, згідно яких постачальником передано у власність покупця: корпус елеватора ЕТА-50; вставки елеватора ЕТА-50-60Г; серги елеватора ЕТА-50; вставки елеватора ЕЗН-80-73Г; штропи ЕЗН-80; комплект поковок деталей КМТ (згідно креслень), ст. 40 ХН; серги елеватора ЕЗН-80; корпуси елеватора ЕЗН-80 (а.с. 58-64).

Крім того, вказаними додатковими угодами погоджено, що щодов'язанні по доставці товару бере на себе покупець.

В рамках виконання вказаного договору, ТОВ фірма "Техінпром" у вересні 2016 року придбало у ТОВ "Апекс-інвест" товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 461918,40 грн., в т.ч. ПДВ 76986 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ фірма "Техінпром" та ТОВ "Апекс-інвест" з придбання ТМЦ, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки фактури від 26.09.2016 №092605, №092606, №092607, від 27.09.2016 №092713, від 28.09.2016 №092811, від 29.09.2016 №092905, №092906; видаткові накладні від 26.09.2016 №172, №173, №174, від 27.09.2016 №175, від 28.09.2016 №176, від 29.09.2016 №179, №180; податкові накладні від 26.09.2016 №172, №173, №174, від 27.09.2016 №175, від 28.09.2016 №176, від 29.09.2016 №179, №180 (а.с. 65-92).

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту за вересень 2016 року суму 17134 грн, за жовтень 2016 року суму 59853 грн.

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Апекс-інвест" на користь ТОВ фірма "Техінпром" в результаті здійснення у вересні 2016 року спірних господарських операцій, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість поставлених товарів, ціну постачання.

При цьому, недоліків податкових накладних, на основі яких позивач має право на формування податкового кредиту, перевіряючими в ході перевірки не встановлено.

Як пояснив представник позивача та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, згідно договору про відступлення права вимоги від 14.11.2016 ТОВ "Апекс-інвест" (первісний кредитор) відступило, а ТОВ "Рубін-ТК" (новий кредитор) набуло право вимоги від ТОВ фірма "Техінпром" (боржник) сплати грошових коштів за товар, поставлений згідно договору поставки №15/2-16 від 22.09.2016, укладеного між ТОВ "Апекс-інвест" та ТОВ фірма "Техінпром" (а.с. 99).

Судом встановлено, та не заперечується представником відповідача, що сплата позивачем на користь кредитора ТОВ "Рубін-ТК" коштів за товар, поставлений ТОВ "Апекс-інвест" згідно договору поставки №15/2-16 від 22.09.2016, проводилася у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 93-98). Зі змісту вказаних банківських виписок слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Рубін-ТК" за придбані товарно-матеріальні цінності, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації доручень встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником ТОВ фірма "Техінпром" ОСОБА_3 на підставі довіреності та підпис якого є також у видаткових накладних (а.с. 213-214).

Із пояснень, наданих представником позивача, судом встановлено, що придбаний у вересні 2016 року товар у ТОВ "Апекс-інвест" доставлявся на виробничу базу ТОВ фірма "Техінпром", що розташована за адресою: вул. Ковпака, 21, м. Полтава, Полтавська область. Наявність у власності позивача виробничої бази за даною адресою підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, витягом про державну реєстрацію права власності (а.с. 120-121).

Представником позивача до матеріалів справи надано журнал-ордер по рахунку 631 за 01.09.2016-28.03.23017 та дані складського обліку, з яких вбачається оприбуткування товару, придбаного у ТОВ "Апекс-інвест" за перевіряємий період (а.с. 115, 180-196), згідно яких відображено прихід та розхід товару по вказаних постачальниках, а операції по поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача, що не заперечується відповідачем.

Згідно пояснень представника позивача перевезення придбаного товару здійснювалося за рахунок позивача, за допомогою автомобіля Volkswagen Caddy 1.9 SDI, який належить першому заступнику директора ТОВ фірма "Техінпром" ОСОБА_3, на підтвердження чого останнім до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 212). За поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні, транспортування товару було можливе легковим автомобілем завдяки невеликим габаритам придбаного обладнання.

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 545 ЦК України підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують фактичність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Апекс-інвест" є видаткові та податкові накладні.

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку та суворої звітності, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не являються єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що ТМЦ придбавалися позивачем у ТОВ "Апекс-інвест" з метою використання у своїй господарській діяльності, а саме: для подальшої обробки та виготовлення готової продукції (устаткування та деталей), що відповідає основним видам діяльності товариства, а саме: виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування, виробництво інших кранів та клапанів, виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва.

Для обробки придбаних заготовок та виготовлення готової продукції позивач має відповідні дозволи Держгірпромнагляду №№ 007.15.33, 591.14.53 (а.с. 118-119), відповідний штат кваліфікованих працівників та інженерно-технічного персоналу (а.с. 116).

Списання придбаних ТМЦ у виробництво здійснювалось на підставі накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с. 176-179) у відповідності до наказу від 28.12.2012 № 12-ОД "Про оприбуткування ТМЦ в механічний цех підприємства" (а.с. 145).

Оприбуткування готової продукції підтверджується накладною на передачу готової продукції (а.с. 197).

Таким чином, придбані позивачем ТМЦ призначалися для використання у власному виробництві, з метою отримання прибутку, про що свідчить розрахунок економічного ефекту (рентабельності) продукції, виготовленої (в тому числі) з матеріалів, придбаних в ТОВ "Апекс-інвест" (а.с. 215).

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджено товарність спірних господарських операцій, наявність в діях позивача ділової мети, а також рух активів в ході здійснення господарської діяльності.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на податкову інформацію, отриману від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 24.10.2016 №491/10-13-14-04/40171207 щодо ТОВ Апекс-інвест , згідно якої встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та придбання аутсорсингових послуг, алкогольної продукції, цигарок, продуктів харчування та реалізацію запчастин, різноманітних послуг, будівельних матеріалів, що свідчить про підміну номенклатури придбаної та реалізованої продукції, фіктивність укладених угод та нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки отримання контролюючим органом податкової інформації стосовно контрагента платника податків, в якому викладені висновки про відсутність можливості для здійснення господарської діяльності, не звільняє контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже податкова інформацію стосовно контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит з ПДВ не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Як висновок, суд зазначає, що допущені попередніми постачальниками певні порушення податкового законодавства можуть тягнути негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Підставою для визначення добросовісному платнику податків грошових зобов'язань зі сплати ПДВ може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Так само, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено зміни у структурі активів позивача, які підпадають під визначення господарської операції у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", осіб які приймали участь у проведенні зазначеної господарської операції, а відтак і реальність їх проведення, а доводи відповідача щодо нереальності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Апекс-інвест" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техінпром" до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2017 №0004251405, яким Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Техінпром" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в розмірі 76 987 грн. (сімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 38 493,50 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто три гривні п'ятдесят копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техінпром" (код ЄДРПОУ 30485824) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 732,22 грн (одна тисяча сімсот тридцять дві гривні двадцять дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 липня 2017 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва