Постанова

від 04.07.2017 по справі 820/2007/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 липня 2017 р. 13:19 год. справа № 820/2007/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Король Д.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - не прибув,

представника третьої особи - Бериндя О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Максіменко Марина Олександрівна філії Комунального підприємства "Комунально-реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю факторингова компанія ВЕКТОР ПЛЮС , про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Максіменко Марина Олександрівна філії Комунального підприємства "Комунально-реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю факторингова компанія ВЕКТОР ПЛЮС , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Максіменко Марини Олександрівни Філії Комунального підприємства Комунально-реєстраційні послуги Великобугаївської сільської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 34831462 від 19.04.2017 року, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс код ЄДРПОУ 38004195.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2 від 04.05.2017 року власником квартири зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс . Позивач вважає, що рішення державного реєстратора Максіменко М.О. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 індексний номер: 34831462 від 19.04.2017 року за ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс є незаконним та протиправним з огляду на невідповідність вимогам діючого на час його прийняття законодавства що регулює питання державної реєстрації права власності, таким, що порушує її права, а отже підлягає скасуванню через те, що станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності, відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 16.02.2017 року у справі № 922/558/17, постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова ГТУЮ у Харківській області накладено арешт. Отже реєстрація права власності проведена за наявності відповідного обмеження - арешту такого нерухомого майна.

Окрім цього, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що державним реєстратором Максіменко М.О. було здійснено державну реєстрацію права власності, при тому що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме в матеріалах реєстраційної справи відсутній договір факторингу №15 від 28.11.2012 року про відступлення права вимоги по Кредитному договору №2001/0808/98-018 від 28.02.2011 року між Акціонерним товариством Сведбанк та ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс .

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань або заяв не надав, правом надання заперечень проти адміністративного позову не скористався.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що державним реєстратором правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 34831462 від 19.04.2017 року, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс код ЄДРПОУ 38004195, вказані дії вчинені у відповідності до приписів чинного законодавства. З огляду на викладене, представник третьої особи вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що на підставі договору дарування від 14.05.2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 339, позивач є власником відповідного нерухомого майна - квартири № 8, що розташована в будинку № 80 по вулиці Сумській у місті Харкові.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії іпотечного договору №2001/0808-98-018-Z-1 від 08.08.2008 року, на забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором №2001/0808/98-018 від 08.08.2008 позивач, в якості майнового поручителя, передала в іпотеку ВАТ Сведбанк вказану квартиру.

19.04.2017 року державним реєстратором Максіменко Мариною Олександрівною Філії Комунального підприємства Комунально-реєстраційні послуги Великобугаївської сільської ради прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 34831462 від 19.04.2017 року, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс код ЄДРПОУ 38004195.

Суд зазначає, що під час здійснення реєстраційних дій державні реєстратори керуються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 року та іншими нормативно - правовими актами України.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.2 Закону України №1952-IVдержавна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 4 ст.18 Закону України №1952-IV визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з положеннями п.1 та п.2 ч.3 ст.10 Закону України №1952-IV, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно положень статті 13 Закону Державний реєстр прав складається з розділів, а у свою чергу Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 6 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Судом встановлено, що станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності індексний номер: 34831462 від 19.04.2017 року на вказане нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1, відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 16.02.2017 року у справі № 922/558/17, постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова ГТУЮ у Харківській області було накладено арешт.

Відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, наданої відповідачем в межах реєстраційної справи, вбачається, що станом на 19.04.2017 року вказаний запис про арешт нерухомого майна був наявний, отже державному реєстратору було достеменно відомо про наявність вказаного обтяження.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що державний реєстратор, встановивши наявність відповідного обтяження - арешту нерухомого майна, у відповідності до вимог п.6 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов'язаний був відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 травня 2015 року у справі №21-121а15, де визначено, що аналіз наведених норм матеріального права дає колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України підстави для висновку про те, що наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-357а14).

Також, Верховний Суд України у постанові від 09.02.2016 року по справі №803/74/15-а зазначив: що "Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права у спорах цієї ж категорії. Так, у постановах, на які посилається у своїй заяві Товариство, міститься правовий висновок, відповідно до якого наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте"

Відповідно до положень ч.2 ст.161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, у зв'язку із тим, що відповідачем не дотримано вимог п.6 ч.1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та задоволення його в повному обсязі.

Окремо суд зазначає, що надані відповідачем матеріали реєстраційної справи не містять жодних документів, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме відсутній договір факторингу №15 від 28.11.2012 року про відступлення права вимоги по Кредитному договору №2001/0808/98-018 від 28.02.2011 року між Акціонерним товариством Сведбанк та ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс .

Таким чином, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що є підставою для відмови у державній реєстрації відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та не було враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відносно тверджень представника третьої особи, що відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 16.02.2017 року у справі №922/558/17 арешт було накладено до розгляду справи по суті, а на час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, рішення суду вже набрало законної сили, суд зазначає наступне. Матеріали реєстраційної справи не містять будь-яких відомостей про розгляд Господарським суду Харківської області вказаної справи.

Відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Матеріали реєстраційної справи та докази, надані сторонами у справі не містять відомостей, які вказують що державному реєстратору на час прийняття оскаржуваного рішення було відомо про наявність рішення або ухвали Господарського суду Харківської області про скасування забезпечення позову.

При цьому, саме наявність запису про арешт майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Також суд зазначає, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, як і порядок проведення такої реєстрації встановлює Кабінет Міністрів України (частини друга, тринадцята статті 15 Закону № 1952-IV).

Так, відповідно до пункту 46 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Таким чином, пунктом 46 Порядку визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 9 та 15 Закону № 1952-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

У ході розгляду справи суд встановив, що до заяви про державну реєстрацію права власності, поданої ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс додано копію свідоцтва приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 28 березня 2017 року №194 про те, що заява про вимогу була передана цінним рекомендованим листом з описом вкладення та зворотнім повідомленням через Державне підприємство УКРПОШТА та вручено особисто ОСОБА_3 19.01.2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.04.2017 року на підставі зазначених документів державний реєстратор провів державну реєстрацію права приватної власності та прийняв оскаржуване рішення.

Згідно зі статтею 84 Закону № 3425-XII нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви.

За правилами пункту 3 глави 20 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, заяви подаються нотаріусу належним чином оформлені і не менше ніж у двох примірниках, один з яких пересилається поштою зі зворотним повідомленням або особисто передається адресатам під розписку. Витрати, пов'язані з поштовою пересилкою заяви чи з використанням інших технічних засобів, оплачуються заявником.

Ураховуючи наведені норми, підтвердженням отримання позивачем письмової вимоги ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс , яка, як зазначено у вищезгаданому свідоцтві нотаріуса, пересилалася поштою рекомендованим листом, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта від 12 травня 2006 року № 211.

Судом встановлено, що таке повідомлення, як і документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення, ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс разом із іншими документами для проведення державної реєстрації права не подав.

Тобто вимоги Порядку щодо надання документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, не виконано.

Отже, державна реєстрація за ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс права власності на квартиру АДРЕСА_1 за умови неподання для цього передбачених пунктом 46 Порядку документів проведена державним реєстратором без дотримання положень статей 9 та 15 Закону № 1952-IV, а тому рішення зазначеного суб'єкта владних повноважень про реєстрацію права власності є протиправним.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 11.04.2017 року по справі №822/864/15.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Максіменко Марини Олександрівни Філії Комунального підприємства Комунально-реєстраційні послуги Великобугаївської сільської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 34831462 від 19.04.2017 року, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс код ЄДРПОУ 38004195.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд присуджує документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Філії Комунального підприємства Комунально-реєстраційні послуги Великобугаївської сільської ради на користь ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державного реєстратора Максіменко Марина Олександрівна філії Комунального підприємства "Комунально-реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю факторингова компанія ВЕКТОР ПЛЮС , про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Максіменко Марини Олександрівни Філії Комунального підприємства Комунально-реєстраційні послуги Великобугаївської сільської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 34831462 від 19.04.2017 року, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс код ЄДРПОУ 38004195.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Філії Комунального підприємства Комунально-реєстраційні послуги Великобугаївської сільської ради (61017, Харківська область, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 106, код ЄДРПОУ 40992109) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61002, ід. код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 10.07.2017 року.

Суддя Біленський О.О.