Ухвала

від 05.07.2017 по справі 805/3899/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року справа №805/3899/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представника позивача Лебедєва В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 805/3899/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовконтракт" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001061401 від 04.10.2016року,-

ВСТАНОВИВ :

25 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовконтракт" звернулось до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001061401 від 04.10.2016року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 29.07.2016року по 09.09.2016року відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питаннь дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014року по 31.03.2016року, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнооов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011року по 31.03.2016року, за результатами вказаної перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 16.09.2016р. за №603/05-19-14-01/24065464.

Згідно висновків атку перевірки встановлені, зокрема, порушення п.п.134.1.1 ст.134, п.п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст.138, п.п.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4 884 859грн., у тому числі за період з 01.01.2014року по 31.12.2014року в розмірі 2 139 903грн., з 01.01.2015року по 31.12.2015року в розмірі 2 445 675грн., за період з 01.01.2016року по 31.03.2016року в розмірі 299 281грн.

За висновками акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0001061401 від 04.10.2016року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 5 494 655грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 4 884 859грн., за штрафними санкціями в розмірі 609 796грн.

Позивач не погоджується з даними висновками та податковим повідомленням-рішеннямсч податкового органу, вважає, що письмові докази у вигляді первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками ПП "Логос-Трейд", ТОВ "Азовкор", ТОВ "Атолл-Агро", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Цукорагропром", ТОВ Торговий дім "ТАН", спростовують висновки податкового органу стосовно безпідставного документального оформлення нереальних (безтоварних) операцій з придбання продукції/робіт, послуг.

З огляду на зазначене, вважає доводи податкового органу, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність понесених витрат для здійснення відповідних господарських операцій, тільки припущенням контролюючого органу, яке не грунтується на фактичних обставинах справи.

Стосовно включення до складу витрат суми у розмірі 3 818 377,93грн. за період 2014рік, сплаченої на придбачння зернових, які у подальшому використовуються у операціях звільнених від оподаткування ПДВ згідно п.15-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, позивач посилаючись на приписи п.10 П(С)БО "витрати" №16, п.9 П(С)БО "Запаси" №9, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2014року), зазначив, що витратами вважаються сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 805/3899/16-а позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0001061401 від 04.10.2016року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4 884 859грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 609 796грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.217-218 т.5). На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції не надано вірної оцінки обставинам справи та судове рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає про неможливість здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами - постачальниками ПП "Логос-Трейд", ТОВ "Азовкор", ТОВ "Атолл-Агро", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Цукорагропром", ТОВ Торговий дім "ТАН", у зв'язку з чим позивачем було здійснено документальне оформлення операцій, які фактично не відбулися в межах господарської діяльності особи, з метою отримання податкової вигоди у вигляді зменшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток за спірні періоди.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, наголошуючи на законності ухваленої судом першої інстанції постанови.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовконтракт" зареєстроване в якості юридичної особи 15.12.1995року, включене до ЄДРПОУ за номером 24065464, юридична адреса: 87548, м. Маріуполь, вул. Громової, буд.69. Знаходиться на обліку платників податків в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що не є спірним в даній справі.

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Встановлено, що з 29.07.2016року по 09.09.2016року відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питаннь дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014року по 31.03.2016року, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнооов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011року по 31.03.2016року, за результатами вказаної перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 16.09.2016р. за №603/05-19-14-01/24065464.

У висновках атку перевірки були зазначені порушення встановлені, зокрема, порушення п.п.134.1.1 ст.134, п.п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст.138, п.п.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4 884 859грн., у тому числі за період з 01.01.2014року по 31.12.2014року в розмірі 2 139 903грн., з 01.01.2015року по 31.12.2015року в розмірі 2 445 675грн., за період з 01.01.2016року по 31.03.2016року в розмірі 299 281грн.

За висновками акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0001061401 від 04.10.2016року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 5 494 655грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 4 884 859грн., за штрафними санкціями в розмірі 609 796грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції встановив наступне.

Позивач суму сплачену у складі вартості придбаних зернових у відповідності до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України на підставі податкових накладних постачальників зерна включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та у відповідності до пункту 2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року №141 податковий кредит з податку на додану вартість, за наявності податкових накладних, відобразив за дебетом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" у кореспонденції з кредитом Рахунків 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Податок на додану вартість сплачений у ціні постачальникам зернових, залишається як податковий кредит позивача і не збільшив собівартість товарів.

Таким чином, позивач суму ПДВ сплачену у складі витрат на придбання товарів (податковий кредит) було віднесено не до собівартості товарів, а до розрахунків з бюджетом та постачальниками.

Спірне питання виникло при подальшій реалізації на експорт придбаних товарів, а саме зернових, які у відповідності до пункту 15-1 підрозділу 2 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України позивач нарахував податкові зобов'язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за зерновими, під час придбання яких суми податку були ним включені до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами по справі, той факт, що позивачем за даними операціями було нараховано собі податкові зобов'язання з податку на додану вартість та складено у відповідності до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №10 від 14.01.2014 року, податкові накладні, які в подальшому були відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди. При цьому, відповідач не заперечує правильність визначення позивачем умовного продажу зернових та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Нараховані позивачем у відповідності до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України податкові зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до пункту 1 та 1.3 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року №141 були відображені за кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" у кореспонденції з дебетом рахунку обліку витрат діяльності.

Таке відображення в бухгалтерському обліку кореспондується з приписами Міністерства фінансів України у листі №31-34020-07-25/5805 від 02.03.2011 року, де зазначено що при визнанні умовної поставці товарів, нараховане податкове зобов'язання збільшує первісну вартість цих товарів.

Крім зазначених приписів Міністерства фінансів України, положення Податкового кодексу України не дозволяють нараховане податкове зобов'язання з умовної продажі віднести до доходу.

Ддохід звітного періоду, визначається згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, та у відповідності до пп. 14.1.54-14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходом є все, що платник податків отримує протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Разом з тим, згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Як вбачається з наведених норм Податкового кодексу України нараховане податкове зобов'язання позивач повинен сплатити до відповідного бюджету, що в свою чергу унеможливлює визначення цієї суми в якості його доходу.

Нараховані позивачем податкові зобов'язання з ПДВ за умовним продажем в операціях, що звільнені від оподаткування, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, зменшуючи його при цьому. Це пов'язано з тим, що податкові зобов'язання нараховуються позивачем самостійно (умовна продаж), але ніякої компенсації від покупця позивач не отримує.

У відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Украіїни витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

За таких обставин, нараховані податкові зобов'язання, які зменшують економічну вигоду та реальний майновий стан позивача, не можна віднести до доходів.

Віднесення позивачем до витрат податкових зобов'язань з ПДВ за умовним продажем в операціях, що звільнені від оподаткування, відповідає пп. "в" пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, де до інших операційних витрат включаються суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом ... за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що нараховане позивачем податкове зобов'язання не сплачується постачальнику, а підлягає сплаті в бюджет, тому на нього не поширюється виняток передбачений пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Судом першої інстаеції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що отримані від постачальників зернові позивач реалізував у подальшому наступним контрагентам: фірмі "ROSSCO ALLIANCE L.P." (Великобританія) за контрактами №0108-2014 від 01.08.2014 року, №2710-2014 від 27.10.2014 року, №0112-2014 від 01.12.2014 року, №2711-1-2014 від 27.11.2014 року, №2711-2014 від 27.11.2014 року, №2807-1-2015 від 28.07.2015 року, №2109-2015 від 21.09.2015 року, №0510-1-2015 від 05.10.2015 року, №2310-2015 від 23.10.2015 року, №1512-1-2015 від 15.12.2015 року, австрійській фірмі "I.KERN Handelsges.m.b.H" за контрактами №1002-1-2016 від 10.02.2016 року, №2902-1-2016 від 29.02.2016 року, №2103-1-2016 від 21.03.2016 року про що, свідчать вантажні митні декларації №700120003/2014/007799 від 20.08.2014 року на суму 18580152,20 грн., №700120003/2014/010790 від 17.11.2014 року на суму 5089659,35 грн., №700120003/2014/010792 від 17.11.2014 року на суму 1689202,87 грн., №700120003/2014/012465 від 05.01.2015 року на суму 40162121,99 грн., №700120003/2015/000293 від 23.01.2015 року на суму 2930208,28 грн., №700120003/2015/000296 від 23.01.2015 року на суму 8425783,86 грн., №700120003/2015/003442 від 27.08.2015 року на суму 5780864,90 грн., №700120003/2015/004344 від 23.11.2015 року на суму 13193356,20 грн., №700120003/2015/004647 від 23.11.2015 року на суму 13060478,58 грн., №700120003/2015/004870 від 16.11.2015 року на суму 6495647,93 грн., №700120003/2015/004871 від 16.11.2015 року на суму 1508524,04 грн., №700120003/2016/000044 від 21.01.2016 року, №700120003/2016/000701 від 12.03.2016 року, №700120003/2016/000946 від 23.03.2016 року, №700120003/2016/000947 від 23.03.2016 року, №700120003/2016/001159 від 14.04.2016 року.

Суд першої інстанції зазначив, що контролюючим органом не доведений факт порушення позивачем п. 138.6, пп. 139.1.6 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів суми ПДВ, сплаченої у складі витрат на придбання товарів та включеної до складу податкового кредиту згідно з р. V ПКУ, що призвело до завищення витрат на загальну суму 3818377,93 грн., що в свою чергу свідчить про неправомірність прийнятя спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині, та як наслідок застосування штрафних санкцій на суму заниження податку.

Щодо виявлених під час проведення перевірки позивача порушень приписів п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в частині неправомірного віднесення до витрат суми в розмірі 15 249 757,72грн. по господарським операціям з контрагентами - постачальниками ПП "Логос-Трейд", ТОВ "Азовкор", ТОВ "АТОЛЛ-АГРО", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Цукорагропром", ТОВ Торговий дім "ТАН", суд першої інстанції зазначити наступне.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „АТОЛЛ-АГРО" було укладено договір поставки №3 від 03.11.2015 року. Відповідно до пункту 1.1 цього договору ТОВ „АТОЛЛ-АГРО" зобов'язано поставити зерно пшениці урожаю 2015 року.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000004 від 03.11.2015 року на суму 81760,00 грн., №РН-0000005 від 05.11.2015 року на суму 79278,00 грн., №РН-0000006 від 10.11.2015 року на суму 100418,00 грн., №РН-0000009 від 20.11.2015 року на суму 90636,00 грн., №РН-0000010 від 23.11.2015 року на суму 190476,00 грн., №РН-0000011 від 25.11.2015 року на суму 89170,00 грн., №РН-0000012 від 26.11.2015 року на суму 84242,00 грн., на загальну суму 715980,00 грн., за товарно-транспортними накладними №35 від 03.11.2015 року, №2 від 05.11.2015 року, №4 від 06.11.2015 року, №21 від 20.11.2015 року, №24 від 23.11.2015 року, №27 від 23.11.2015 року, №16 від 25.11.2015 року, №15 від 26.11.2015 року.

Отримані від ТОВ „АТОЛЛ-АГРО" зернові, позивач передав приватному підприємству "Інстал" за договором транспортно-експедиторського обслуговування №01/02-09 Е від 01.02.2009 року на склад у селі Іллічівське за актом прийому-передачі №201115 від 20.11.2015 року, №231115 від 23.11.2015 року, що також підтверджується реєстрами ПП "Інстал" про прийняті зернові за листопад 2015 року від 30.11.2015 року, за березень 2015 року від 31.03.2015 року, за квітень 2015 року від 30.04.2015 року, за травень 2015 року від 31.05.2015 року, за червень 2015 року від 30.06.2015 року.

Отримані за договором ТМЦ було оплачено згідно рахунків-фактури №СФ-0000004 від 03.11.2015 року, №СФ-0000005 від 05.11.2015 року, №СФ-0000006 від 10.11.2015 року, №СФ-0000009 від 20.11.2015 року, №СФ-0000010 від 23.11.2015 року, №СФ-0000011 від 25.11.2015 року, №СФ-0000012 від 26.11.2015 року, платіжними дорученнями №178 від 05.11.2015 року на суму 161038,00 грн., №1536 від 10.11.2015 року на суму 100418,00 грн., №1656 від 26.11.2015 року на суму 90636,00 грн., №1648 від 26.11.2015 року на суму 190476,00 грн., №1680 від 01.12.2015 року на суму 173412,00 грн.

Вищезазначені документи по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "АТОЛЛ-АГРО". Також, слід звернути увагу на те, що відповідач не висловив зауважень до оформлення первинних документів та не зазначив у акті перевірки жодного недоліку у їх оформлені.

Доводи відповідача про те, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "АТОЛЛ-АГРО" мав постачальників сільгоспвиробників, але здійснив постачання позивачу ТМЦ без нарахування ПДВ, оскільки це свідчить про можливе порушення податкового законодавства з боку ТОВ "АТОЛЛ-АГРО" є припущенням податкового органу, яке не підтверджено жодним доказом.

Ввідповідач не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій з ТОВ "АТОЛЛ-АГРО", та свідчив би про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту або про наявність інших обставин, які підтверджують несумлінність позивача як платника податків і виключає право на формування валових витрат у сумі 715980,00 грн.

Між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу ячменю №4500 від 01.11.2015 року. Відповідно до пункту 1.1 цього договору ФОП ОСОБА_3 зобов'язався поставити ячмень.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №33 від 04.11.2015 року на суму 82088,00 грн., №34 від 05.11.2015 року на суму 86391,00 грн., №35 від 05.11.2015 року на суму 79506,20 грн., №36 від 06.11.2015 року на суму 92812,40 грн., №37 від 06.11.2015 року на суму 92272,50 грн., на загальну суму 438070,10 грн., за товарно-транспортними накладними №1 від 04.11.2015 року, №2 від 05.11.2015 року, №3 від 05.11.2015 року, №4 від 06.11.2015 року, №5 від 06.11.2015 року.

Отриманий від ФОП ОСОБА_3 ячмінь, позивач передав на зберегання Кальчицькому елеватору за реєстрами накладних на прийняте зерно за 04.11.2015 року, за 05.11.2015 року, за 06.11.2015 року.

Отримані за договором зернові було оплачено згідно рахунків-фактури №33 від 04.11.2015 року, №34 від 05.11.2015 року, №36 від 05.11.2015 року, №36 від 06.11.2015 року, №37 від 06.11.2015 року, платіжними дорученнями №198 від 07.12.2015 року на суму 300000,00 грн., №201 від 08.12.2015 року на суму 138070,10 грн.

Вищезазначені документи по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 Також, слід звертає увагу на те, що відповідач не висловив зауважень до оформлення первинних документів та не зазначив у акті перевірки жодного недоліку у їх оформлені.

Доводи контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_3 на запит відповідача відмовився надати документи для підтвердження господарських правовідносин з позивачем, спростовуються документами, що містяться в матеріалах справита підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_3

Таким чином, відповідач не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, свідчив би про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту або про наявність інших обставин, які підтверджують несумлінність позивача як платника податків і виключає право на формування валових витрат у сумі 438070,10 грн.

Також, між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу №090216 від 09.02.2016 року. Відповідно до пункту 1.2 цього договору ФОП ОСОБА_4 зобов'язався поставити пшеницю.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000012 від 11.02.2016 року на суму 117018,00 грн., №РН-0000013 від 17.02.2016 року на суму 101211,00 грн., №РН-0000014 від 17.02.2016 року на суму 102960,00 грн., №РН-0000015 від 21.02.2016 року на суму 100881,00 грн., №РН-0000016 від 22.02.2016 року на суму 90519,00 грн., №РН-0000016 від 22.02.2016 року на суму 90519,00 грн., №РН-0000017 від 22.02.2016 року на суму 89925,00 грн., №РН-0000018 від 23.02.2016 року на суму 78243,00 грн., №РН-0000026 від 26.02.2016 року на суму 108640,00 грн., №РН-0000027 від 27.02.2016 року на суму 94974,00 грн., №РН-0000032 від 18.03.2016 року на суму 104610,00 грн., №РН-0000034 від 20.03.2016 року на суму 100320,00 грн., №РН-0000035 від 21.03.2016 року на суму 105732,00 грн., №РН-0000036 від 21.03.2016 року на суму 96690,00 грн., №РН-0000037 від 22.03.2016 року на суму 103290,00 грн., №РН-0000038 від 23.03.2016 року на суму 101706,00 грн., №РН-0000039 від 29.03.2016 року на суму 165957,00 грн., на загальну суму 1662676,00 грн., за товарно-транспортними накладними №100 від 11.02.2016 року, №305 від 17.02.2016 року, №205 від 18.02.2016 року, №8 від 21.02.2016 року, №1000 від 22.02.2016 року, №1001 від 22.02.2016 року, №1003 від 23.02.2016 року, №301 від 26.02.2016 року, №302 від 27.02.2016 року, №111 від 18.03.2016 року, №112 від 19.03.2016 року, №110 від 21.03.2016 року, №19 від 21.03.2016 року, №114 від 22.03.2016 року, №115 від 23.03.2016 року, №112 від 28.03.2016 року, №205 від 28.03.2016 року.

Отримані від ФОП ОСОБА_4 зернові, позивач передав приватному підприємству "Інстал" за договором транспортно-експедиторського обслуговування №01/02-09 Е від 01.02.2009 року на станції відвантаження за приймальними актами №3/68 від 17.02.2016 року, №1/8А від 19.02.2016 року, картками обліку руху експортного вантажу №1/19А від 21.02.2016 року, №1/29А від 22.02.2016 року, №1/25А від 22.02.2016 року, №1/34А від 23.02.2016 року, приймальними актами №3/81 від 26.02.2016 року, №3/86 від 27.02.2016 року, №3/106 від 18.03.2016 року, №3/107 від 20.03.2016 року, №3/109 від 21.03.2016 року, №3/111 від 21.03.2016 року, №3/113 від 22.03.2016 року, №3/117 від 23.03.2016 року.

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі згідно рахунків-фактур №СФ-0000002 від 11.02.2016 року, №СФ-0000015 від 11.02.2016 року, №СФ-0000016 від 17.02.2016 року, №СФ-0000005 від 17.02.2016 року, №СФ-0000017 від 19.02.2016 року, №СФ-0000006 від 19.02.2016 року, №СФ-0000007 від 22.02.2016 року, №СФ-0000030 від 26.02.2016 року, платіжними дорученнями №1890 від 11.02.2016 року на суму 156800,00 грн., №50 від 19.02.2016 року на суму 8097,60 грн., №1924 від 17.02.2016 року на суму 100000,00 грн., №1988 від 15.03.2016 року на суму 140000,00 грн., №1989 від 15.03.2016 року на суму 90000,00 грн., №1997 від 15.03.2016 року на суму 65000,00 грн., №2016 від 17.03.2016 року на суму 106000,00 грн.

Вищезазначені документи по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 Також, слід звернути увагу на те, що відповідач не висловив зауважень до оформлення первинних документів та не зазначив у акті перевірки жодного недоліку у їх оформлені.

Не заслуговують на увагу доводи контролюючого органу щодо не надання ФОП ОСОБА_4 до ДПІ розрахунку сум доходу (форма 1ДФ), як доказу визнання не реальності здійснення господарської операції, оскільки податкове законодавство не ставить право платника податків на віднесення сум до складу витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт, поставки товарів чи надання послуг контрагентами.

Таким чином, відповідач не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій з ФОП ОСОБА_4, свідчив би про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту або про наявність інших обставин, які підтверджують несумлінність позивача як платника податків і виключає право на формування валових витрат у сумі 1662676,00 грн.

Між позивачем та Приватним підприємством „ЛОГОС-ТРЕЙД" було укладено договір поставки №17 від 17.07.2014 року. Відповідно до пункту 1.1 цього договору ПП „ЛОГОС-ТРЕЙД" зобов'язано поставити зерно пшениці урожаю 2014 року.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000002 від 06.02.2015 року на суму 109650,00 грн., без ПДВ, №РН-0000003 від 12.02.2015 року на суму 71136,00 грн., без ПДВ, №РН-0000006 від 20.02.2015 року на суму 105866,00 грн., без ПДВ, №РН-0000007 від 23.02.2015 року на суму 229768,00 грн., без ПДВ, №РН-0000008 від 24.02.2015 року на суму 247126,00 грн., без ПДВ, №РН-0000009 від 25.02.2015 року на суму 242990,00 грн., без ПДВ, №РН-0000010 від 26.02.2015 року на суму 60896,00 грн., без ПДВ, №РН-0000011 від 27.02.2015 року на суму 229504,00 грн., без ПДВ, №РН-0000012 від 02.03.2015 року на суму 231300,00 грн., без ПДВ, №РН-0000019 від 11.03.2015 року на суму 175636,00 грн., без ПДВ, №РН-0000035 від 04.04.2015 року на суму 105222,00 грн., без ПДВ, №РН-0000052 від 05.05.2015 року на суму 53428,00 грн., без ПДВ, №РН-0000054 від 06.05.2015 року на суму 66880,00 грн., без ПДВ, №РН-0000055 від 07.05.2015 року на суму 72580,00 грн., без ПДВ, №РН-0000062 від 04.06.2015 року на суму 78210,00 грн., без ПДВ, №РН-0000064 від 02.07.2015 року на суму 86355,00 грн., без ПДВ, №РН-0000065 від 03.07.2015 року на суму 33630,00 грн., без ПДВ, на загальну суму 2200177,00 грн., за товарно-транспортними накладними №2 від 06.02.2015 року, №8 від 12.02.2015 року, №20 від 20.02.2015 року, №18 від 23.02.2015 року, №23 від 23.02.2015 року, №20 від 24.02.2015 року, №25 від 24.02.2015 року, №22 від 25.02.2015 року, №27 від 25.02.2015 року, б/н від 26.02.2015 року, №22 від 26.02.2015 року, №27 від 27.02.2015 року, №2 від 02.03.2015 року, №3 від 02.03.2015 року, №9 від 10.03.2015 року, №7 від 04.04.2015 року, №12 від 05.05.2015 року, №4 від 06.05.2015 року, №15 від 07.05.2015 року, №3 від 04.06.2015 року, №2 від 01.07.2015 року, №4 від 03.07.2015 року.

Отримані від ПП „ЛОГОС-ТРЕЙД" зернові, позивач в подальшому передав приватному підприємству "Інстал" за договором транспортно-експедиторського обслуговування №01/02-09 Е от 01.02.2009 року на склад у селі Іллічівське за актом прийому-передачі №060215 від 06.02.2015 року, №120215 від 12.02.2015 року, №200215 від 20.02.2015 року, №230215 від 23.02.2015 року, №240215 від 24.02.2015 року, №250215 від 25.02.2015 року, №270215 від 27.02.2015 року, №020315 від 02.03.2015 року, №110315 від 11.03.2015 року, №040415 від 04.04.2015 року, №050515 від 05.05.2015 року, №060515 від 06.05.2015 року, №070515 від 07.05.2015 року, №040615 від 04.06.2015 року, №010715 від 01.07.2015 року, №030715 від 03.07.2015 року, що також підтверджується реєстрами ПП "Інстал" про прийняті зернові за лютий 2015 року від 28.02.2015 року, за березень 2015 року від 31.03.2015 року, за квітень 2015 року від 30.04.2015 року, за травень 2015 року від 31.05.2015 року, за червень 2015 року від 30.06.2015 року.

Розрахунки між сторонами за договором здійснювались в безготівковій формі згідно рахунків-фактур №СФ-0000002 від 06.02.2015 року, №СФ-0000003 від 12.02.2015 року, №СФ-0000006 від 20.02.2015 року, №СФ-0000007 від 23.02.2015 року, №СФ-0000008 від 24.02.2015 року, №СФ-0000009 від 25.02.2015 року, №СФ-0000010 від 26.02.2015 року, №СФ-0000011 від 27.02.2015 року, №СФ-0000012 від 02.03.2015 року, №СФ-0000019 від 11.03.2015 року, №СФ-0000035 від 04.04.2015 року, №СФ-0000052 від 05.05.2015 року, №СФ-0000054 від 06.05.2015 року, №СФ-0000055 від 07.05.2015 року, №СФ-0000062 від 04.06.2015 року, №СФ-0000063 від 30.06.2015 року, №СФ-0000064 від 02.07.2015 року, №СФ-0000065 від 03.07.2015 року, платіжними дорученнями №150 від 09.02.2015 року на суму 104650,00 грн., №151 від 09.02.2015 року на суму 20000,00 грн., №25 від 16.02.2015 року на суму 51136,00 грн., №234 від 23.02.2015 року на суму 105866,00 грн., №252 від 25.02.2015 року на суму 129768,00 грн., №256 від 25.02.2015 року на суму 50000,00 грн., №257 від 25.02.2015 року на суму 50000,00 грн., №292 від 19.03.2015 року на суму 175636,00 грн., №375 від 07.04.2015 року на суму 105222,00 грн., №544 від 06.05.2015 року на суму 53428,00 грн., №554 від 07.05.2015 року на суму 66880,00 грн., №566 від 12.05.2015 року на суму 72580,00 грн., №760 від 22.06.2015 року на суму 78210,00 грн., №49 від 30.06.2015 року на суму 1000,00 грн., №64 від 06.07.2015 року на суму 15000,00 грн., №71 від 07.07.2015 року на суму 71355,00 грн., №92 від 09.07.2015 року на суму 115596,00 грн., виписка ОТП банку від 27.02.2015 року на суму 247126,00 грн., від 02.03.2015 року на суму 353390,00 грн., від 03.03.2015 року на суму 180000,00 грн., від 13.03.2015 року на суму 131300,00 грн., від 17.03.2015 року на суму 100000,00 грн., на загальну суму 2200177,00 грн.

Окрім іншого, між позивачем та Приватним підприємством „ЛОГОС-ТРЕЙД" було укладено договір поставки №1 від 01.07.2015 року. Відповідно до пункту 1.1 цього договору ПП „ЛОГОС-ТРЕЙД" зобов'язано поставити зерно пшениці.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000066 від 04.07.2015 року на суму 236236,50 грн., без ПДВ, №РН-0000067 від 06.07.2015 року на суму 81966,00 грн., без ПДВ, №РН-0000071 від 10.07.2015 року на суму 174069,00 грн., без ПДВ, №РН-0000072 від 11.07.2015 року на суму 165249,00 грн., без ПДВ, №РН-0000074 від 14.07.2015 року на суму 85176,00 грн., без ПДВ, №РН-0000077 від 16.07.2015 року на суму 179968,00 грн., без ПДВ, №РН-0000079 від 17.07.2015 року на суму 88192,00 грн., без ПДВ, №РН-0000081 від 18.07.2015 року на суму 97984,00 грн., без ПДВ, №РН-0000084 від 20.07.2015 року на суму 213760,00 грн., без ПДВ, №РН-0000103 від 27.07.2015 року на суму 70924,00 грн., без ПДВ, №РН-0000115 від 31.07.2015 року на суму 170460,00 грн., без ПДВ, №РН-0000128 від 12.08.2015 року на суму 140186,00 грн., без ПДВ, №РН-0000129 від 13.08.2015 року на суму 134734,00 грн., без ПДВ, №РН-0000133 від 14.08.2015 року на суму 81200,00 грн., без ПДВ, на загальну суму 1920104,50 грн., за товарно-транспортними накладними №6 від 04.07.2015 року, №29 від 04.07.2015 року, №31 від 04.07.2015 року, №8 від 06.07.2015 року, №12 від 10.07.2015 року, №120 від 10.07.2015 року, №16 від 11.07.2015 року, №138 від 11.07.2015 року, №45 від 11.07.2015 року, №16 від 16.07.2015 року, №17 від 16.07.2015 року, №21 від 17.07.2015 року, №21 від 18.07.2015 року, №200 від 20.07.2015 року, №201 від 20.07.2015 року, №34 від 27.07.2015 року, №38 від 31.07.2015 року, №39 від 31.07.2015 року, №13 від 12.08.2015 року, №14 від 12.08.2015 року, №13/1 від 12.08.2015 року, №15 від 13.08.2015 року, №15/1 від 13.08.2015 року, №16 від 13.08.2015 року, №17 від 14.08.2015 року, №17/1 від 14.08.2015 року.

Отримані від ПП „ЛОГОС-ТРЕЙД" зернові, позивач в подальшому передав приватному підприємству "Інстал" за договором транспортно-експедиторського обслуговування №01/02-09 Е от 01.02.2009 року на склад у селі Іллічівське за актом прийому-передачі №040715 від 04.07.2015 року, №060715 від 06.07.2015 року, №100715 від 10.07.2015 року, №110715 від 11.07.2015 року, №160715 від 16.07.2015 року, №170715 від 17.07.2015 року, №180715 від 18.07.2015 року, №200715 від 20.07.2015 року, №270715 від 27.07.2015 року, №310715 від 31.07.2015 року, картками обліку руху експортного вантажу №1/87А від 13.08.2015 року, №1/90А від 13.08.2015 року, №1/91А від 13.08.2015 року, №1/94А від 13.08.2015 року, №1/101А від 14.08.2015 року, що також підтверджується реєстрами ПП "Інстал" про прийняті зернові за липень 2015 року від 31.07.2015 року.

Розрахунки між сторонами здійснювались в безготівковій формі ззгідно рахунків-фактур №СФ-0000066 від 04.07.2015 року,№СФ-0000067 від 06.07.2015 року, №СФ-0000071 від 10.07.2015 року, №СФ-0000072 від 11.07.2015 року, №СФ-0000074 від 14.07.2015 року, №СФ-0000077 від 16.07.2015 року, №СФ-0000079 від 17.07.2015 року, №СФ-0000081 від 18.07.2015 року, №СФ-0000084 від 20.07.2015 року, №СФ-0000103 від 27.07.2015 року, №СФ-0000115 від 31.07.2015 року, №СФ-0000128 від 12.08.2015 року, №СФ-0000129 від 13.08.2015 року, №СФ-0000133 від 14.08.2015 року, платіжними дорученнями №99 від 09.07.2015 року на суму 236236,50 грн., №118 від 13.07.2015 року на суму 338318,00 грн., №802 від 16.07.2015 року на суму 45176,00 грн., №806 від 17.07.2015 року на суму 40000,00 грн., №819 від 20.07.2015 року на суму 100000,00 грн., №834 від 21.07.2015 року на суму 168160,00 грн., №841 від 22.07.2015 року на суму 97984,00 грн., №855 від 24.07.2015 року на суму 213760,00 грн., №931 від 04.08.2015 року на суму 70924,00 грн., №954 від 06.08.2015 року на суму 70460,00 грн., №970 від 11.08.2015 року на суму 100000,00 грн., №985 від 13.08.2015 року на суму 140186,00 грн., №991 від 14.08.2015 року на суму 134734,00 грн., №1019 від 18.08.2015 року на суму 81200,00 грн.

Суд першої інстанції встановив допущені контролюючим органом розбіжності між сумою, на яку складені видаткові та податкові накладні за операціями позивача з ПП "Логос-Трейд" зазначеною у додатку 12 до акту перевірки, де вказано 4 120 281,50 грн. та актом перевірки (стор.акту 39), де зазначена сума 4 145 526,62 грн.

Позивачем надані до матеріалів справи первині бухгалтерські документи по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій з ПП "Логос-Трейд". Відповідач не висловив зауважень до оформлення первинних документів та не зазначив у акті перевірки жодного недоліку у їх оформлені.

Між тит, відповідач не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій з ПП "Логос-Трейд", свідчив би про невідповіднічть цих операцій дійсному економічному змісту або про наявність інших обставин, які підтверджують несумлінність позивача як платника податків і виключає право на формування валових витрат у сумі 4 120 281,50 грн.

Окрім іншого, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Азовкор" було укладено договір купівлі-продажу №091214/1 від 09.12.2014 року. Відповідно до пункту 1.2 цього договору ТОВ „Азовкор" зобов'язано поставити пшеницю.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000005 від 14.12.2014 року на суму 175318,00 грн., та ПДВ у розмірі 35063,60 грн., №РН-0000007 від 15.12.2014 року на суму 69736,33 грн. та ПДВ - 13947,27 грн., №РН-0000013 від 19.12.2014 року на суму 284188,67 грн. та ПДВ - 56837,73 грн., №РН-0000014 від 20.12.2014 року на суму 424900,67 грн. та ПДВ - 84980,13 грн., №РН-0000017 від 23.12.2014 року на суму 142142,00 грн. та ПДВ - 28428,40 грн., №РН-0000019 від 25.12.2014 року на суму 282568,00 грн. та ПДВ - 56513,60 грн., №РН-0000020 від 26.12.2014 року на суму 289908,67 грн. та ПДВ - 57981,73 грн.

Також, встановлено, що позивач звернувся до постачальника ТОВ "Азовкор", який надав видаткові накладні, за якими він отримав у господарств зернові, які згідно його розпорядженням завантажувалися на автотранспорт.

Позивач отримав зернові за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №141214 від 14.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №190 від 14.12.2014 року, б/н від 14.12.2014 року, №192 від 14.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №151214 від 15.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №149 від 15.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №191214 від 19.12.2014 року та товарно-транспортними накладними б/н від 19.12.2014 року, №153 від 19.12.2014 року, №197 від 19.12.2014 року, №198 від 19.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №201214 від 20.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №155 від 22.12.2014 року, б/н від 22.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №231214 від 23.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №288 від 23.12.2014 року, №290 від 23.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №241214 від 24.12.2014 року та товарно-транспортними накладними б/н від 24.12.2014 року, №158 від 24.12.2014 року, №301 від 24.12.2014 року, №302 від 24.12.2014 року, №303 від 24.12.2014 року, №307 від 24.12.2014 року, №310 від 24.12.2014 року, №311 від 24.12.2014 року, №312 від 24.12.2014 року.

Зернові було оплачено згідно рахунків-фактури №СФ-0000005 від 14.12.2014 року, №СФ-0000006 від 15.12.2014 року, №СФ-0000007 від 15.12.2014 року, №СФ-0000008 від 16.12.2014 року, №СФ-0000010 від 17.12.2014 року, №СФ-0000012 від 18.12.2014 року, №СФ-0000013 від 19.12.2014 року, №СФ-0000014 від 20.12.2014 року, №СФ-0000015 від 22.12.2014 року, №СФ-0000016 від 23.12.2014 року, №СФ-0000017 від 23.12.2014 року, №СФ-0000018 від 24.12.2014 року, №СФ-0000019 від 25.12.2014 року, №СФ-0000020 від 26.12.2014 року, платіжними дорученнями №78 від 27.01.2015 року на суму 75000,00 грн., №145 від 09.02.2015 року на суму 25000,00 грн., №186 від 16.02.2015 року на суму 2500,00 грн., №267 від 27.02.2015 року на суму 2500,00 грн., №344 від 31.03.2015 року на суму 2500,00 грн., №418 від 15.04.2015 року на суму 3200,00 грн., №528 від 30.04.2015 року на суму 2800,00 грн., №590 від 14.05.2015 року на суму 3500,00 грн., №685 від 29.05.2015 року на суму 2500,00 грн., №738 від 18.06.2015 року на суму 3500,00 грн., №770 від 23.06.2015 року на суму 500,00 грн., №783 від 16.07.2015 року на суму 3500,00 грн., №937 від 03.08.2015 року на суму 3000,00 грн., №1017 від 17.08.2015 року на суму 3500,00 грн., №1115 від 01.09.2015 року на суму 3000,00 грн., №1174 від 11.09.2015 року на суму 3500,00 грн., №1267 від 01.10.2015 року на суму 3000,00 грн., №1380 від 15.10.2015 року на суму 3500,00 грн., №1486 від 29.10.2015 року на суму 2500,00 грн., №1579 від 16.11.2015 року на суму 4500,00 грн., №1677 від 01.12.2015 року на суму 2000,00 грн., №1756 від 15.12.2015 року на суму 4500,00 грн., №1867 від 30.12.2015 року на суму 1500,00 грн., №14 від 14.01.2016 року на суму 1500,00 грн., №24 від 14.01.2016 року на суму 3000,00 грн., №73 від 01.02.2016 року на суму 4000,00 грн., №1908 від 15.02.2016 року на суму 3500,00 грн., №114 від 01.03.2016 року на суму 3500,00 грн., №1990 від 15.03.2016 року на суму 4000,00 грн., на загальну суму 181100,00 грн.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Азовкор" було укладено договір купівлі-продажу №091214/2 від 09.12.2014 року. Відповідно до пункту 1.2 цього договору ТОВ „Азовкор" зобов'язано поставити пшеницю.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000006 від 15.12.2014 року на суму 275625,33 грн., та ПДВ у розмірі 55125,07 грн., №РН-0000008 від 16.12.2014 року на суму 363192,00 грн. та ПДВ - 72638,40 грн., №РН-0000010 від 17.12.2014 року на суму 146470,00 грн. та ПДВ - 29294,13 грн., №РН-0000012 від 18.12.2014 року на суму 439856,00 грн. та ПДВ - 87971,20 грн., №РН-0000015 від 22.12.2014 року на суму 149726,67 грн. та ПДВ - 29945,33 грн., №РН-0000016 від 23.12.2014 року на суму 155548,00 грн. та ПДВ - 31109,60 грн., №РН-0000018 від 24.12.2014 року на суму 674337,33 грн. та ПДВ - 134867,47 грн.

Встановлено, що позивач отримав зернові за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №151214 від 15.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №247 від 15.12.2014 року, б/н від 15.12.2014 року, б/н від 15.12.2014 року, №243 від 15.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №161214 від 16.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №253 від 16.12.2014 року, б/н від 16.12.2014 року, №149 від 16.12.2014 року, №248 від 16.12.2014 року, №255 від 16.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №171214 від 17.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №259 від 17.12.2014 року, №260 від 17.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №181214 від 18.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №151 від 18.12.2014 року, №152 від 18.12.2014 року, №241 від 18.12.2014 року, №263 від 18.12.2014 року, №266 від 18.12.2014 року, №268 від 18.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №221214 від 22.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №155 від 22.12.2014 року, б/н від 22.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №231214 від 23.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №288 від 23.12.2014 року, №290 від 23.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №241214 від 24.12.2014 року та товарно-транспортними накладними б/н від 24.12.2014 року, №158 від 24.12.2014 року, №301 від 24.12.2014 року, №302 від 24.12.2014 року, №303 від 24.12.2014 року, №307 від 24.12.2014 року, №310 від 24.12.2014 року, №311 від 24.12.2014 року, №312 від 24.12.2014 року,

Також, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Азовкор" було укладено договір купівлі-продажу №161214 від 16.12.2014 року. Відповідно до пункту 1.2 цього договору ТОВ „Азовкор" зобов'язано поставити пшеницю 2 класу.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000009 від 16.12.2014 року на суму 255808,00 грн., та ПДВ у розмірі 51161,60 грн., №РН-0000011 від 17.12.2014 року на суму 328272,00 грн. та ПДВ - 65654,40 грн.

Позивач отримав зернові за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №161214 від 16.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №21 від 16.12.2014 року, №22 від 16.12.2014 року, №23 від 16.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №171214 від 17.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №26 від 17.12.2014 року, №27 від 17.12.2014 року, №28 від 17.12.2014 року, №150 від 17.12.2014 року.

Також, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Азовкор" було укладено договір купівлі-продажу №241214/1 від 24.12.2014 року. Відповідно до пункту 1.2 цього договору ТОВ „Азовкор" зобов'язано поставити пшеницю 3 класу.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000021 від 26.12.2014 року на суму 99079,17 грн., та ПДВ у розмірі 19815,83 грн., №РН-0000022 від 29.12.2014 року на суму 100082,50 грн. та ПДВ - 20016,50 грн.

Встановлено, що позивач отримав зернові за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №261214 від 26.12.2014 року та товарно-транспортною накладною №100 від 26.12.2014 року, за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №291214 від 29.12.2014 року та товарно-транспортною накладною №101 від 29.12.2014 року.

Також, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Азовкор" було укладено договір купівлі-продажу №251214/1 від 25.12.2014 року. Відповідно до пункту 1.2 цього договору ТОВ „Азовкор" зобов'язано поставити пшеницю 3 класу.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманою позивачем видатковою накладною №РН-0000023 від 29.12.2014 року на суму 351936,00 грн., та ПДВ у розмірі 70387,20 грн.

Встановлено, що позивач отримав зернові за розпорядженням ТОВ "Азовкор" №291214 від 29.12.2014 року та товарно-транспортними накладними №162 від 29.12.2014 року, б/н від 29.12.2014 року, №317 від 29.12.2014 року, №318 від 29.12.2014 року.

В подальшому, позивач передав отримані від ТОВ „Азовкор" зернові приватному підприємству "Інстал" за договором транспортно-експедиторського обслуговування №01/02-09 Е от 01.02.2009 року на склад у селі Іллічівське що підтверджується реєстрами ПП "Інстал" прийнятої пшениці 2 класу для ТОВ "Азовконтракт" за грудень 2014 року та реєстром ПП "Інстал" прийнятої пшениці 3 класу для ТОВ "Азовконтракт" за грудень 2014 року.

Таким чином, твердження відповідача, що позивач в взаємовідносинах з ТОВ "Азовкор" не здійснював реальних операцій по придбанню зернових є безпідставним та спростовуються матеріалами справи.

Позивачем надані до матеріалів справи первині бухгалтерські документи по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "Азовкор". Крім того, слід зазначити, що відповідач не висловив зауважень до оформлення первинних документів та не зазначив у акті перевірки жодного недоліку у їх оформлені.

Доводи відповідача про неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв'яку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та реального задекларованного виробництва, спростовується доданими до матеріалів справи видатковими накладними сільгоспвиробників про постачання зернових товариству з обмеженою відповідальністю "Азовкор" та розпорядженнями ТОВ "Азовкор" на відвантаження зернових у автотранспорт позивача.

Також не заслуговують на увагу висновки відповідача про відсутність у видаткових накладних ТОВ "Азовкор" посилання на фактичне місце здійснення господарської операції, оскільки вони не підтверджується приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", де до обов'язкових реквізитів первинних документів не віднесено зазначення фактичного місця здійснення господарської операції.

Відповідач не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій з ТОВ "Азовкор", свідчив би про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту або о наявності інших обставин, які підтверджують несумлінність позивача як платника податків і виключає право на формування валових витрат у сумі 5 006 695,99 грн.

Між позивачем та приватним підприємством „ЛОГОС-ТРЕЙД" було укладено договір купівлі-продажу №31 від 31.03.2014 року. Відповідно до пункту 1.1 цього договору ПП „ЛОГОС-ТРЕЙД" зобов'язано поставити зерно пшениці урожаю 2013 року.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000022 від 02.04.2014 року на суму 112150,00 грн., без ПДВ, №РН-0000024 від 03.04.2014 року на суму 111750,00 грн., без ПДВ, №РН-0000025 від 04.04.2014 року на суму 110600,00 грн., без ПДВ, №РН-0000026 від 08.04.2014 року на суму 116100,00 грн., без ПДВ, №РН-0000027 від 11.04.2014 року на суму 119250,00 грн., без ПДВ, №РН-0000028 від 15.04.2014 року на суму 63600,00 грн., без ПДВ, №РН-0000030 від 06.05.2014 року на суму 89880,00 грн., без ПДВ, на загальну суму 723330,00 грн., за товарно-транспортними накладними №1 від 01.04.2014 року, №2 від 01.04.2014 року, №3 від 03.04.2014 року, №4 від 03.04.2014 року, №5 від 04.04.2014 року, №6 від 04.04.2014 року, №8 від 08.04.2014 року, №9 від 08.04.2014 року, №10 від 11.04.2014 року, №11 від 11.04.2014 року, №12 від 15.04.2014 року, №3 від 06.05.2014 року, №4 від 06.05.2014 року.

Встановлено, що позивач передав отримані від ПП „ЛОГОС-ТРЕЙД" зернові приватному підприємству "Інстал" за договором транспортно-експедиторського обслуговування №01/02-09 Е от 01.02.2009 року на склад у селі Іллічівське за актом прийому-передачі №010414 від 02.04.2014 року, №030414 від 03.04.2014 року, №040414 від 04.04.2014 року, №080414 від 08.04.2014 року, №110414 від 11.04.2014 року, №15 від 15.04.2014 року, №060514 від 06.05.2014 року, що підтверджується реєстрами ПП "Інстал" прийнятої пшениці для ТОВ "Азовконтракт" за квітень та травень 2014 року.

Зернові було оплачено згідно рахунків-фактури №СФ-0000022 від 02.04.2014 року, №СФ-0000024 від 03.04.2014 року, №СФ-0000025 від 04.04.2014 року, №СФ-0000026 від 08.04.2014 року, №СФ-0000027 від 11.04.2014 року, №СФ-0000028 від 15.04.2014 року, №СФ-0000030 від 06.05.2014 року, платіжними дорученнями №594 від 02.04.2014 року на суму 112150,00 грн., №622 від 04.04.2014 року на суму 91750,00 грн., №623 від 04.04.2014 року на суму 10000,00 грн., №624 від 04.04.2014 року на суму 10000,00 грн., №628 від 07.04.2014 року на суму 110600,00 грн., №646 від 10.04.2014 року на суму 10000,00 грн., №656 від 14.04.2014 року на суму 106100,00 грн., №29 від 17.04.2014 року на суму 63600,00 грн., №32 від 17.04.2014 року на суму 119250,00 грн., №789 від 13.05.2014 року на суму 89880,00 грн., на загальну суму 723330,00 грн.

Між позивачем та приватним підприємством „ЛОГОС-ТРЕЙД" було укладено договір поставки №17 від 17.07.2014 року. Відповідно до пункту 1.1 цього договору ПП „ЛОГОС-ТРЕЙД" зобов'язано поставити зерно пшениці урожаю 2014 року.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №РН-0000051 від 17.07.2014 року на суму 64492,00 грн., без ПДВ, №РН-0000052 від 18.07.2014 року на суму 51060,00 грн., без ПДВ, №РН-0000053 від 19.07.2014 року на суму 55936,00 грн., без ПДВ, №РН-0000054 від 21.07.2014 року на суму 54096,00 грн., без ПДВ, №РН-0000055 від 22.07.2014 року на суму 51796,00 грн., без ПДВ, №РН-0000056 від 23.07.2014 року на суму 51428,00 грн., без ПДВ, №РН-0000057 від 24.07.2014 року на суму 59064,00 грн., без ПДВ, №РН-0000087 від 25.08.2014 року на суму 54600,00 грн., без ПДВ, №РН-0000115 від 01.10.2014 року на суму 41285,20 грн., без ПДВ, №РН-0000118 від 03.10.2014 року на суму 32331,20 грн., без ПДВ, №РН-0000120 від 06.10.2014 року на суму 70034,80 грн., без ПДВ, №РН-0000122 від 07.10.2014 року на суму 29959,60 грн., без ПДВ, №РН-0000134 від 17.10.2014 року на суму 67158,00 грн., без ПДВ, №РН-0000136 від 20.10.2014 року на суму 45756,00 грн. без ПДВ, №РН-0000137 від 21.10.2014 року на суму 28585,20 грн. без ПДВ, №РН-0000139 від 24.10.2014 року на суму 30897,60 грн. без ПДВ, №РН-0000140 від 27.10.2014 року на суму 45362,40 грн. без ПДВ, №РН-0000141 від 28.10.2014 року на суму 58498,80 грн. без ПДВ, №РН-0000142 від 30.10.2014 року на суму 63172,80 грн. без ПДВ, №РН-0000144 від 03.11.2014 року на суму 62976,00 грн. без ПДВ, №РН-0000145 від 04.11.2014 року на суму 63320,40 грн. без ПДВ, №РН-0000146 від 05.11.2014 року на суму 66450,00 грн. без ПДВ, №РН-0000150 від 07.11.2014 року на суму 42150,00 грн. без ПДВ, №РН-0000154 від 12.11.2014 року на суму 69218,00 грн. без ПДВ, №РН-0000155 від 13.11.2014 року на суму 68741,00 грн. без ПДВ, №РН-0000156 від 14.11.2014 року на суму 70914,00 грн. без ПДВ, №РН-0000157 від 17.11.2014 року на суму 69748,00 грн. без ПДВ, №РН-0000158 від 18.11.2014 року на суму 64531,00 грн. без ПДВ, №РН-0000159 від 20.11.2014 року на суму 164730,00 грн. без ПДВ, №РН-0000161 від 21.11.2014 року на суму 91428,00 грн. без ПДВ, №РН-0000162 від 25.11.2014 року на суму 54036,00 грн. без ПДВ, №РН-0000164 від 26.11.2014 року на суму 73473,00 грн. без ПДВ, №РН-0000165 від 27.11.2014 року на суму 70840,00 грн. без ПДВ, №РН-0000169 від 01.12.2014 року на суму 53181,00 грн. без ПДВ, №РН-0000170 від 04.12.2014 року на суму 74043,00 грн. без ПДВ, №РН-0000171 від 05.12.2014 року на суму 39786,00 грн. без ПДВ, №РН-0000176 від 10.12.2014 року на суму 83580,00 грн. без ПДВ, №РН-0000180 від 15.12.2014 року на суму 50406,00 грн. без ПДВ, №РН-0000182 від 18.12.2014 року на суму 57897,00 грн. без ПДВ, №РН-0000183 від 19.12.2014 року на суму 60669,00 грн. без ПДВ, №РН-0000185 від 22.12.2014 року на суму 60416,00 грн. без ПДВ, на загальну суму 3191376,80 грн., товарно-транспортними накладними №21 від 16.07.2014 року, №20 від 18.07.2014 року, №21 від 18.07.2014 року, №23 від 21.07.2014 року, №24 від 22.07.2014 року, №24 від 23.07.2014 року, №25 від 24.07.2014 року, б/н від 25.08.2014 року, №40 від 01.10.2014 року, №4 від 03.10.2014 року, №5 від 06.10.2014 року, №6 від 07.10.2014 року, №19 від 17.10.2014 року, №18 від 20.10.2014 року, №20 від 20.10.2014 року, №18 від 21.10.2014 року, №26 від 27.10.2014 року, №27 від 27.10.2014 року, №29 від 30.10.2014 року, №1 від 03.11.2014 року, №3 від 04.11.2014 року, №5 від 05.11.2014 року, б/н від 07.11.2014 року, №15 від 12.11.2014 року, №11 від 13.11.2014 року, №19 від 14.11.2014 року, №21 від 17.11.2014 року, №23 від 18.11.2014 року, №24 від 24.11.2014 року, №25 від 20.11.2014 року, №26 від 21.11.2014 року, №29 від 25.11.2014 року, №31 від 26.11.2014 року, №33 від 27.11.2014 року, №17 від 01.12.2014 року, №04 від 04.12.2014 року, б/н від 05.12.2014 року, б/н від 10.12.2014 року, б/н від 15.12.2014 року, №18 від 18.12.2014 року, №20 від 19.12.2014 року, №22 від 22.12.2014 року.

Встановлено, що отримані від ПП „ЛОГОС-ТРЕЙД" зернові, позивач передав приватному підприємству "Інстал" за договором транспортно-експедиторського обслуговування №01/02-09 Е от 01.02.2009 року на склад у селі Іллічівське за актом прийому-передачі №170714 від 17.07.2014 року, №061014 від 06.10.2014 року, №171014 від 17.10.14 року, №201014 від 20.10.2014 року, №211014 від 21.10.2014 року, №241014 від 24.10.2014 року, №271014 від 27.10.2014 року, №301014 від 30.10.2014 року, №031114 від 03.11.2014 року, №041114 від 04.11.2014 року, №051114 від 05.11.2014 року, №121114 від 12.11.2014 року, №131114 від 13.11.2014 року, №141114 від 14.11.2014 року, №171114 від 17.11.2014 року, №181114 від 18.11.2014 року, №201114 від 20.11.2014 року, №211114 від 21.11.2014 року, №251114 від 25.11.2014 року, №261114 від 26.11.2014 року, №271114 від 27.11.2014 року, №181214 від 18.12.2014 року, №191214 від 19.12.2014 року, №221214 від 22.12.2014 року та приймальними актами №3/53 від 01.10.2014 року, №3/92 від 07/11/2014 року, що підтверджується реєстрами ПП "Інстал" про прийняті зернові за липень 2014 року від 31.07.2014 року, за серпень 2014 року від 30.08.2014 року, за жовтень 2014 року від 31.10.2014 року, за листопад 2014 року від 30.11.2014 року, за грудень 2014 року від 31.12.2014 року.

Зернові було оплачено згідно рахунків-фактури №СФ-0000051 від 17.07.2014 року, №СФ-0000052 від 18.07.2014 року, №СФ-0000053 від 19.07.2014 року, №СФ-0000054 від 21.07.2014 року, №СФ-0000055 від 22.07.2014 року, №СФ-0000056 від 23.07.2014 року, №СФ-0000057 від 24.07.2014 року, №СФ-0000087 від 25.08.2014 року, №СФ-0000115 від 01.10.2014 року, №СФ-0000118 від 03.10.2014 року, №СФ-0000122 від 07.10.2014 року, №СФ-0000134 від 17.10.2014 року, №СФ-0000136 від 20.10.2014 року, №СФ-0000139 від 24.10.2014 року, №СФ-0000140 від 27.10.2014 року, №СФ-0000141 від 28.10.2014 року, №СФ-0000142 від 30.10.2014 року, №СФ-0000144 від 03.11.2014 року, №СФ-0000145 від 04.11.2014 року, №СФ-0000146 від 05.11.2014 року, №СФ-0000150 від 07.11.2014 року, №СФ-0000154 від 12.11.2014 року, №СФ-0000155 від 13.11.2014 року, №СФ-0000156 від 14.11.2014 року, №СФ-0000157 від 17.11.2014 року, №СФ-0000158 від 18.11.2014 року, №СФ-0000159 від 20.11.2014 року, №СФ-0000161 від 21.11.2014 року, №СФ-0000162 від 25.11.2014 року, №СФ-0000164 від 26.11.2014 року, №СФ-0000165 від 27.11.2014 року, №СФ-0000169 від 01.12.2014 року, №СФ-0000170 від 04.12.2014 року, №СФ-0000171 від 05.12.2014 року, №СФ-0000176 від 10.12.2014 року, №СФ-0000180 від 15.12.2014 року, №СФ-0000182 від 18.12.2014 року, №СФ-0000183 від 19.12.2014 року, №СФ-0000185 від 22.12.2014 року, платіжними дорученнями №1133 від 18.07.2014 року на суму 30000,00 грн., №1150 від 22.07.2014 року на суму 195584,00 грн., №103 від 04.08.2014 року на суму 162288,00 грн., №265 від 26.08.2014 року на суму 54600,00 грн., №1353 від 03.10.2014 року на суму 41285,00 грн., №1373 від 08.10.2014 року на суму 32331,20 грн., №1374 від 08.10.2014 року на суму 70034,80 грн., №1391 від 10.10.2014 року на суму 29959,60 грн., №1450 від 20.10.2014 року на суму 67158,00 грн., №1466 від 21.10.2014 року на суму 40836,00 грн., №1486 від 23.10.2014 року на суму 33505,00 грн., №1491 від 27.10.2014 року на суму 30897,60 грн., №1514 від 30.10.2014 року на суму 58498,80 грн., №1528 від 31.10.2014 року на суму 45362,40 грн., №1550 від 04.11.2014 року на суму 63172,80 грн., №1562 від 05.11.2014 року на суму 62976,00 грн., №1569 від 06.11.2014 року на суму 63320,00 грн., №1593 від 11.11.2014 року на суму 66450,00 грн., №1622 від 17.11.2014 року на суму 111368,40 грн., №1656 від 18.11.2014 року на суму 68741,00 грн., №1660 від 17.11.2014 року на суму 70914,00 грн., №1670 від 20.11.2014 року на суму 133279,00 грн., №1689 від 24.11.2014 року на суму 256158,00 грн., №1713 від 26.11.2014 року на суму 54036,00 грн., №1720 від 28.11.2014 року на суму 144313,00 грн., №1764 від 03.12.2014 року на суму 53181,00 грн., №1802 від 09.12.2014 року на суму 113829,00 грн., виписка банку від 11.12.2014 року на суму 83580,00 грн.,№1859 від 18.12.2014 року на суму 50406,00 грн., №1869 від 22.12.2014 року на суму 118566,00 грн., виписка банку від 23.12.2014 року на суму 60416,00 грн., на загальну суму 2 468 047,00 грн.

Таким чином, твердження відповідача, що позивач в взаємовідносинах з ПП "Логос-Трейд" не здійснював реальних операцій по придбанню зернових є безпідставним та спростовуються матеріалами справи.

Слід зазначити, що позивачем надані до матеріалів справи первині бухгалтерські документи, які по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій з ПП "Логос-Трейд".

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що на момент укладення договору ПП "Логос-Трейд" не мав у власності зернових, оскільки актом перевірки зазначено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ПП "Логос-Трейд" мав постачальників сільгоспвиробників, але здійснив постачання позивачу без нарахування ПДВ.

Отже, відповідач не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчив би про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту або про наявність інших обставин, які підтверджують несумлінність позивача як платника податків і виключає право на формування витрат у сумі 3 191 376,80 грн.

Стосовно встановленого відповідачем завищення показника собівартості реалізованих товарів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року у сумі 13 587 081,72 грн. у зв'язку з відсутністю реального здійснення господарських операцій, суд першої інстанції зазначив наступне.

Згідно приписів акту перевірки (стор.39) позивач безпідставно визначив витрати, що пов'язані з придбанням цукру у ТОВ "ЦУКРАГРОПРОМ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ТАН", у зв'язку з відсутністю реального здійснення господарських операцій.

Разом з тим, встановлено, що між позивачем та ТОВ "Цукрагропром" було укладено договір поставки №4ЦА/0715/07 від 09.07.2015 року. Згідно пунктів 1.1 та 1.2 договору поставки №4ЦА/0715/07 від 09.07.2015 року ТОВ "Цукрагропром" зобов'язалось поставити цукор-пісок, кількість визначається у відповідних видаткових накладних.

Виконання вищевказаного договору підтверджується, отриманими позивачем видатковими накладними №6443 від 13.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6444 від 13.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6589 від 13.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6592 від 15.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6693 від 15.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6694 від 15.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6695 від 15.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6698 від 16.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6699 від 16.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6700 від 16.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6759 від 20.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6760 від 20.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6912 від 21.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6919 від 22.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6921 від 22.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6930 від 22.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6931 від 22.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6934 від 23.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6956 від 23.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6957 від 23.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6958 від 23.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6961 від 24.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6962 від 24.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6964 від 24.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №6965 від 24.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 222000,00 грн., №7096 від 27.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7097 від 27.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7098 від 27.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7099 від 27.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7128 від 27.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7129 від 27.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7130 від 28.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7131 від 28.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7132 від 28.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7176 від 28.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7177 від 29.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7178 від 29.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7179 від 29.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7180 від 29.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., №7187 від 29.07.2015 року у кількості 20 тон на суму 221000,40 грн., на загальну суму 8865006,00 грн., у тому числі ПДВ - 1477500,99 грн., за товарно-транспортними накладними №6443 від 13.07.20145року, №6444 від 13.07.2015 року, №6589 від 13.07.2015 року, №6592 від 15.07.2015 року, №6693 від 15.07.2015 року, №6694 від 15.07.2015 року, №6695 від 15.07.2015 року, №6698 від 16.07.2015 року, №6699 від 16.07.2015 року, №6700 від 16.07.2015 року, №6759 від 20.07.2015 року, №6760 від 20.07.2015 року, №6912 від 21.07.2015 року, №6919 від 22.07.2015 року, №6921 від 22.07.2015 року, №6930 від 22.07.2015 року, №6931 від 22.07.2015 року, №6934 від 23.07.2015 року, №6956 від 23.07.2015 року, №6957 від 23.07.2015 року, №6958 від 23.07.2015 року, №6961 від 24.07.2015 року, №6962 від 24.07.2015 року, №6964 від 24.07.2015 року, №6965 від 24.07.2015 року, №7096 від 27.07.2015 року, №7097 від 27.07.2015 року, №7098 від 27.07.2015 року, №7099 від 27.07.2015 року, №7128 від 27.07.2015 року, №7129 від 27.07.2015 року, №7130 від 28.07.2015 року, №7131 від 28.07.2015 року, №7132 від 28.07.2015 року, №7176 від 28.07.2015 року, №7177 від 29.07.2015 року, №7178 від 29.07.2015 року, №7179 від 29.07.2015 року, №7180 від 29.07.2015 року, №7187 від 29.07.2015 року.

Цукор було оплачено згідно рахунків-фактур №2281 від 09.07.2015 року, №2323 від 14.07.2015 року, №2405 від 21.07.2015 року платіжними дорученнями №95 від 09.07.2015 року на суму 2220000,00 грн., №803 від 16.07.2015 року на суму 500000,00 грн., №809 від 17.07.2015 року на суму 1700000,00 грн., №828 від 21.07.2015 року на суму 100000,00 грн., №830 від 21.07.2015 року на суму 200000,00 грн., №831 від 21.07.2015 року на суму 830000,00 грн., №837 від 22.07.2015 року на суму 1400000,00 грн., №869 від 24.07.2015 року на суму 1000000,00 грн., №896 від 28.07.2015 року на суму 915006,00 грн.

На виконання вказаного договору позивач отримав від ТОВ "Цукрагропром" податкові накладні №6535 від 09.07.2015 року на суму ПДВ 370000,00 грн., №6843 від 16.07.2015 року на суму ПДВ 83333,33 грн., №6844 від 17.07.2015 року на суму ПДВ 283333,33 грн., №6912 від 21.07.2015 року на суму ПДВ 188333,33 грн., №6919 від 22.07.2015 року на суму ПДВ 233333,33 грн., №6961 від 24.07.2015 року на суму ПДВ 166666,67 грн., №7130 від 28.07.2015 року на суму ПДВ 152501,00 грн., на загальну суму ПДВ 1477500,99 грн., які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. При цьому, відповідачем не було встановлено жодного випадку порушення встановленої форми первинних бухгалтерських документів.

Отже, твердження відповідача про відсутність здійснення реальних операції по придбанню цукру по взаємовідносинах з ТОВ "Цукрагропром" є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Позивачем надані до матеріалів справи первині бухгалтерські документи, які по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "Цукрагропром".

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що неможливо документально підтвердити факт складання ТТН у смт. Савинці Харківської області, у зв'язку з відсутністю інформації щодо фактичної наявності цукру у вказаному населеному пункті, спростовується тим, що за вказаною адресою завантаження: смт. Савинці, Савинське шосе будинок 1 знаходиться ТОВ Агропромислова компанія Савинська" (код ЄДРПОУ 37010685) основним видом діяльності якої згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є виробництво цукру.

Таким чином, відповідач не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчив би про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту або про наявність інших обставин, які підтверджують несумлінність позивача як платника податків і виключає право на формування валових витрат у сумі 7 387 505,00 грн.

Між позивачем та ТОВ "ТД ТАН" було укладено договір поставки №10/7/1 від 10.07.2015 року. Згідно пунктів 1.1, 2.2 договору поставки №10/7/1 від 10.07.2015 року ТОВ "ТД ТАН" зобов'язалось поставити цукор білий кристалічний у кількості 100 тон на суму 1080000,00 грн., у тому числі ПДВ 180000,00 грн. Відповідно до пункту 3.1 договору умови поставки самовивіз зі складу ТОВ „ТД ТАН". Листом №15 від 10.07.2015 року ТОВ "ТД "ТАН" сповістив позивача про те, що поставка цукру буде здійснена зі станції "Костянтинівка" з залізничних вагонів.

Згідно видаткової накладної №13/07-01 від 13.07.2015 року позивач отримав цукор у кількості 100 тон на суму 1080000,00 грн.

У відповідності до листа ТОВ "ТД ТАН" відвантаження цукру здійснювалось на залізничній станції Костянтинівка. Цукор було завантажено на п'ять автомобілів за міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) від 13.07.2015 року №336752, №0649945, №0649946, №0554461 та без номеру.

Цукор було оплачено згідно рахунку-фактури №13/07-01 від 13.07.2015 року платіжними дорученнями №849 від 24.07.2015 року на суму 300000,00 грн., №871 від 24.07.2015 року на суму 650000,00 грн., №897 від 28.07.2015 року на суму 130000,00 грн.

Позивач отримав від ТОВ "ТД ТАН" податкову накладну №1 від 13.07.2015 року на суму ПДВ 180000,00 грн., яка була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про що свідчить квитанція №1.

Подальша реалізація цукру, придбаного у ТОВ "Цукрагропром" та ТОВ "ТД ТАН", була здійснена канадській компанії Nord Trade Compani Ltd.

Так, між позивачем та канадською компанією Nord Trade Compani Ltd. було укладено контракт №200 від 06.07.2015 року. Згідно додаткової угоди №1 від 13.07.2015 року до контракту №200 від 06.07.2015 року позивач зобов'язувався поставити цукор-пісок українського походження у кількості 100 тон на суму 44000,00 доларів США. Згідно додаткової угоди №2 від 27.07.2015 року до контракту №200 від 06.07.2015 року позивач зобов'язувався поставити цукор-пісок українського походження у кількості 1000 тон на суму 440000,00 доларів США. На виконання умов контракту Позивач здійснив поставку цукру на експорт про що свідчать вантажні митні декларації та міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), перелік яких наведено додатку 19 до акту перевірки.

Твердження відповідача щодо ліквідації Nord Trade Company Ltd., спростовується Актом о комерційних корпораціях, свідоцтва провінції Нью-Брансуік Канада, про те що Nord Trade Company Ltd. станом на 01.06.2016 року не ліквідована. Повідомленням про зареєстрований офіс або про зміну зареєстрованого офісу, відповідно до якого місце і адреса зареєстрованого офісу Nord Trade Company Ltd. Авеню Ротсей 337 Сьют 155 Сент Джон НБ, Повідомленням про директорів або про зміну директорів згідно з яким директором Nord Trade Company Ltd. станом на 17.02.2016 р. є Нен Уіддікомб, домашня адреса Клойстер Роуд, 15, Меєрхоф, Хартебееспоорт, Південна Африка, 0216.

Отже, твердження відповідача про те, що позивач в взаємовідносинах з ТОВ "Торговий дім "ТАН" не здійснював реальних операцій по придбанню зернових є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Позивачем надані до матеріалів справи первині бухгалтерські документи по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "Торговий дім "ТАН". При цьому, відповідач не висловив зауважень до оформлення первинних документів та не зазначив у акті перевірки жодного недоліку у їх оформлені.

Мтеріалами справи спростовані доводи відповідача про відсутність товаро-транспортних накладни або інших документів, які б підтверджували факт транспортування цукру ТОВ "Торговий дім "ТАН", оскільки наявні міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR).

Відповідач не надав жодного доказу, який би ставив під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчив би про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту або про наявність інших обставин, які підтверджують несумлінність позивача як платника податків і виключає право на формування витрат у сумі 900 000,00 грн.

Суд першої інстанції дослідивши податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді дійшов висновку, що вони оформлені згідно з нормами статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014 року.

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним було включено до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за вказаний період, що не заперечується актом перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності";

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого прод.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами та доповненнями (далі Закону № 996- ХІV) встановлено, що дії цього Закону № 996- ХІV поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Ст.3 Закону № 996-ХІV встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ст.1 Закону № 996- ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Ст. 4 Закону № 996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення № 88).

Згідно з п.2.4 ст. 2 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що "…підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.…".

Відповідно до ст.8 розділу ІІІ Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Вимога щодо реальних змiн майнового стану платника податкiв як обов'язкова ознака господарської операцiї кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача. Під час перевірки позивача відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками.

Тобто, витрати понесені під час придбання ТМЦ для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, фактично здійснені і підтверджені складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

Слід звернути увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції враховані рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

Судом першої інстанції встановлено, що висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.

Водночас, акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень. Доказів на обґрунтування позиції про неможливість здійснення господарських операцій у спірному періоді позивачем з контрагентами-постачальниками податковим органом не надано.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентами - постачальниками за спірний період не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 805/3899/16-а - залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 805/3899/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовконтракт" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001061401 від 04.10.2016року - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 10 липня 2017 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок