ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2017 року м. Київ К/800/16348/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській областіна постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 рокута ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 рокуу справі №814/2940/14
за позовом Приватного акціонерного товариства Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління (надалі - ПрАТ Первомайське ШРБУ )
до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Голов ного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - Первомайська ОДПІ)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
ПрАТ Первомайське ШРБУ звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ від 15.08.2014 року №0002032201.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, Первомайською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками: ПП Тайс-Ойл за липень, серпень, вересень, листопад 2012 року, березень 2013 року, ПП Бітсервіс за липень 2012 року, ПП Статус-Кво С за вересень, листопад 2012 року, ПП Стандарт-Ойл за листопад, грудень 2012 року, ПП Джей Ком за травень 2013 року, ТОВ Армабуд-Тех за серпень, вересень 2013 року, наслідки якої оформлено актом від 07.08.2014 року №2335/22/03331430.
Перевіркою встановлено порушення ПрАТ Первомайське ШРБУ п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ПП Тайс-Ойл , ПП Бітсервіс , ПП Статус-Кво С , ПП Стандарт-Ойл , ПП Джей Ком , ТОВ Армабуд-Тех товарно-матеріальних цінностей, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на результати контрольних заходів щодо постачальників позивача, де зазначено про неперебування деяких з них за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, відсутність у достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед позивачем, наведено факти порушення контрагентами податкової дисципліни, а також викладено думки про вчинення ними з постачальниками та покупцями правочинів без мети настання реальних наслідків.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 року №0002032201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 452060,00 грн. за основним платежем та 226030,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ПрАТ Первомайське ШРБУ до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; рахунків-фактур; платіжних доручень; звітів матеріально-відповідальної особи, яка приймала та використовувала матеріальні цінності в процесі виробництва.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПрАТ Первомайське ШРБУ розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ПрАТ Первомайське ШРБУ реального характеру розглядуваних господарських операцій.
При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання органу державної фіскальної служби на результати контрольних заходів щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Первомайської ОДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2017 |
Оприлюднено | 11.07.2017 |
Номер документу | 67633863 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні