ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" липня 2017 р.Справа № 916/1158/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Бобошко А.В.
розглянувши справу №916/1158/17
за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідністю "Грін-Порт"
про стягнення 8678,91 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №20/7-40 від 05.01.2017 р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ДП "Одеський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "Грін-Порт" 8678,91 грн., з яких 6721,92 грн. - борг, 1041,47 грн. - пеня, 154,59 грн. - 3% річних та 760,93 грн. - індекс інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №КД-6085 державного рухомого майна №КД від 11.09.2014р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив. При цьому про час та місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.05.2017р. та від 21.06.2017р. Окрім того, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 14.06.2017р., про що свідчить відповідна заява з відміткою представника відповідача про ознайомлення.
За таких обставин, господарський суд визнав за можливе розглянути справу відсутністю відповідача у судив засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 05.07.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
11.09.2004р. між ДП «Одеський морський торговельний порт» (Орендодавець, позивач) і ТОВ "Грін-Порт" (Орендар, відповідач) укладений договір оренди №КД-6085 державного рухомого майна №КД, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування автомобіль, вантажний, сміттєвоз КО-415А-02, КАМАЗ-53215, держ.№512-48 ОВ, інв..№000153 (далі - майно), що знаходиться на балансі Орендодавця. Майно використовується для надання послуг по прибиранню території та акваторії, збору, вивозу та переробці промислового, побутового і харчового сміття, усіх видів відходів, збору і утилізації сміття і відходів з суден на території Орендодавця. Залишкова вартість майна станом на 25.08.2004р. становить 157484,97 грн.
Згідно з п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України №786 від 04.10.1995р. Орендна плата за базовий (вересень 2004р.) місяць оренди визначена у відповідності з Методикою, і складає 1640,47 грн. (без урахування ПДВ), виходячи з орендної ставки 12,5%. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за період з вересня 2004р. до дати укладання цього договору включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п.3.2 договору орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно протягом 10 днів з моменту виставляння Орендодавцем рахунку, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Згідно з п.3.3 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п.3.4 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен прострочення, включаючи день оплати.
Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що Орендар зобов'язується: використовувати орендоване майно у відповідності з його цільовим призначенням та умовами цього договору; своєчасне та у повному розмірі вносити Орендодавцю орендну плату.
Відповідно до п.7.1 договору Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду державне рухоме майно згідно з розділом 1 цього договору по акту приймання-передачі майна згідно чинного законодавства України.
Згідно з п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати підписання акту приймання-передачі. Договір діє протягом одного року.
На виконання умов договору позивач здав, а відповідач прийняв в оренду автомобіль вантажний, сміттєвоз КО-415А-02, КАМАЗ-53215, держ.№512-48 ОВ, інв.№000153 (далі - майно), що знаходиться на балансі порту, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі від 11.09.2004р.
В подальшому сторонами вносилися зміну до укладеного договору щодо об'єкту оренди, оцінки орендованого майна, розміру орендної плати та строку дії договору оренди, про що між сторонами укладені відповідні додаткові угоди, а саме: додаткова угода №КД-6085/1 від 09.09.2005р.; додаткова угода №КД-6085/2 від 30.12.2006р., додаткова угода №КД-6085/3 від 18.12.2007р., додаткова угода №КД-6085/4 від 21.12.2007р., додаткова угода №КД-6085/5 від 01.07.2008р., додаткова угода №КД-6085/6 від 31.12.2008р., додаткова угодою №КД-6085/7 від 31.12.2009р., додаткова угода №КД-6085/8 від 31.12.2010р., додаткова угода №КД-6085/9 від 31.10.2011р., додаткова угода №КД-6085/10 від 21.05.2012р., додаткова угода №КД-6085/11 від 03.12.2012р., додаткова угода №КД-6085/12 від 31.12.2013р., додаткова угода №КД-6085/13 від 31.03.2015р., додаткова угода №КД-6085/14 від 30.12.2015р.
Додатковою угодою №КД-6085/15 від 19.07.2016р. до договору оренди №КД-6085 державного рухомого майна №КД від 11.09.2014р. сторони дійшли згоди:
- розірвати договір у зв'язку з порушенням п.6.5 договору;
- вважати договір оренди державного рухомого майна №КД-6085 від 11.09.2004р., укладений між ДП "Одеський порт" та ТОВ "Грін Груп" розірваним з 19.07.2016р. на підставі того, що Орендар повернув з оренди, а Орендодавець прийняв автомобіль вантажний, сміттєвоз КО-415А-02, КАМАЗ-53215, державний номер НОМЕР_1, інв.№000153, що обліковується на балансі ДП "Одеський порт", згідно акту приймання-передачі (повернення) майна від 19.07.2016р.;
- дана додаткова угода не знімає обов'язків з Орендаря по сплаті орендної плати за орендоване майно.
У зв'язку із розірванням договору оренди державного рухомого майна №КД-6085 від 11.09.2004р., відповідач повернув, а позивач прийняв автомобіль вантажний, сміттєвоз КО-415А-02, КАМАЗ-53215, державний номер НОМЕР_1, інв.№000153, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі від 19.07.2016р.
Також господарським судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за договором.
Складені позивачем рахунки на оплату орендної плати за червень 2016р. та липень 2016р. (з 01.07.2016р. по 19.07.2016р.) відповідачем оплачені частково, а саме: рахунок №250571 від 11.07.2016р. на суму 8013,60 грн. оплачений частково на суму 6198,32 грн., рахунок №250674 від 09.08.2016р. на суму 4088,87 грн. відповідачем не оплачений.
Отже, борг відповідача з оплати орендної плати становить 6721,92 грн.
Факт несплати відповідачем вказаного боргу і став підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір оренди №КД-6085 державного рухомого майна №КД від 11.09.2014р., за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне рухоме майно та зобов'язався сплачувати орендну плату за користування майном.
Згідно з вимогами ч. 1, ч.5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» також встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не належним чином виконувались зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди №КД-6085 державного рухомого майна №КД від 11.09.2014р. за червень 2016р. та липень 2016р. (з 01.07.2016р. по 19.07.2016р.), внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем у сумі 6721,92 грн.
При цьому, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованих відповідачу 3% річних за загальний період з 16.07.2016р. по 03.05.2017р. становить 154,59 грн., перевірений господарським судом та встановлено наявність арифметичних помилок у цьому розрахунку, а саме позивачем правильно здійснений розрахунок 3% річних за кожним рахунком, але при складанні загальної суми 3% річних допущено арифметичну помилку.
Тому, господарський судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснений розрахунок 3% річних та встановлено, що за загальний період з 16.07.2016р. по 03.05.2017р. розмір 3% річних становить 154,19 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок індексу інфляції, згідно з яким розмір індексу інфляції за загальний період з серпня 2016р. по березень 2017р. становить 760,93 грн., господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Тому господарський судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснений розрахунок індексу інфляції та встановлено, що за загальний період з серпня 2016р. по березень 2017р. розмір індексу інфляції становить 782,92 грн. Тобто за розрахунком суду розмір інфляційних більший, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
З огляду на відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції у заявленій позивачем сумі - 760,93 грн.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Умовами п. 3.4. укладеного між сторонами договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен прострочення, включаючи день оплати.
За порушення відповідачем строків сплати орендної плати позивачем здійснено нарахування пені за загальний період з 16.07.2016р. по 14.02.2017р. у сумі 1041,47 грн.
При цьому, розрахунок пені, який здійснений позивачем, перевірений господарським судом та встановлено, що вказаний розрахунок виконаний позивачем з арифметичними помилками.
За таких обставин, господарський судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснено розрахунок пені та встановлено, що загальний розмір пені за загальний період з 16.07.2016р. по 14.02.2017р. становить 1037,32 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином позовні вимоги Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" задовольняються господарським судом частково.
На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
1.Позов Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю "Грін-Порт" (65029, м. Одеса, вул. Пішонівська, 30-А, код ЄДРПОУ 30747669) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, пл. Митна, 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р 2600130103888 в філії Одеського обласного Управління АТ "Ощадбанк" МФО 328845, ІПН 011256615017) 6721 (шість тисяч сімсот двадцять одна) грн. 92 коп. боргу, 1037 (одна тисяча тридцять сім) грн. 32 коп. пені, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 19 коп. 3% річних, 760 (сімсот шістдесят) грн. 93 коп. індексу інфляції та 1599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 04 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 10 липня 2017 р.
Суддя Г.Є. Смелянець
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2017 |
Оприлюднено | 11.07.2017 |
Номер документу | 67635401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Смелянець Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні