Ухвала

від 02.08.2017 по справі 916/1158/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"02" серпня 2017 р.Справа № 916/1158/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Порт

на рішення господарського суду Одеської області від 05.07.2017 року

у справі № 916/1158/17

за позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідністю "Грін-Порт"

про стягнення 8678,91 грн.

ВС Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.07.2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Грін-Порт" на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" 6721 грн. 92 коп. боргу, 1037 грн. 32 коп. пені, 154 грн. 19 коп. 3% річних, 760 грн. 93 коп. індексу інфляції та 1599 грн. 04 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Грін-Порт звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Одночасно скаржник клопотав про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на тяжкий фінансовий стан товариства.

Ознайомившись з одержаними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід повернути, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір» .

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016р., № 1774-VIII були внесені відповідні зміни до Закону України «Про судовий збір» .

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до вимог пп. 1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.), та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами п.4, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання апеляційних скарг на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачена сплата судового збору у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (1760 грн.).

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду судовий збір підлягає сплаті у сумі 1760 грн.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України). Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.

Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, відповідач, заявивши клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не подав жодних доказів (довідку про заборгованість підприємства, копія балансу, звіту про фінансовий стан товариства, копія звіту про фінансові результати, звіт про сукупний дохід за перше півріччя 2017 року, копії довідок банківських установ про залишок коштів на рахунках) на підтвердження того, що його тяжкий майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, посилання скаржника щодо поважності причин для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є безпідставними, оскільки положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов'язок суду звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Отже, обґрунтування причин звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.

Частиною 3 статті 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що ТОВ Грін-Порт не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а при заявлені клопотання про звільнення від сплати судового збору не подано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан є тяжким та перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, колегія судів вважає за необхідне повернути скаржнику апеляційну скаргу без розгляду.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Також колегія суддів зазначає, що у зв'язку з поданням апеляційної скарги з недотриманням вимог процесуального закону клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не розглядається.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 99 ГПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Порт про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Порт з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Справу № 916/1158/17 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Величко Т.А.

ОСОБА_1