Вирок

від 11.07.2017 по справі 149/1345/17

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1345/17

Провадження №1-кп/149/110/17

Номер рядка звіту 23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6 , представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмільник кримінальне провадження №12017020330000181, внесеного до ЄРДР 05.04.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Стадниця Вінницького району Вінницької області, українка, громадянка України, заміжня, на утриманні дитина 2002 р.н., працює продавцем ТОВ «ЛАБР» м.Київ, проживає по АДРЕСА_1 , не судима, не депутат,

у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 відповідно до наказу № 109 від 01.09.2016 призначена на посаду помічника керуючого молочно-товарної ферми (далі - МТФ) Хмільницької філії Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» (ЄДРПОУ 33111456), що в с. Лип`ятин, Хмільницького району, Вінницької області та згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 15 від 01.09.2016 року є особою, яка бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення цілісності матеріальних цінностей переданих їй для виконання службових обов`язків. При цьому, відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.7., 2.8., 2.9., 2.15 посадової інструкції помічника керуючого фермою Хмільницької філії ПАТ «Зернопродукт МХП», затвердженої 21.09.2016 року, до службових обов`язків ОСОБА_4 входить керівництво виробничо-господарською діяльністю ферми; забезпечення механізації виробничих процесів, виявлення і використання резервів підвищення продуктивності праці; організація і впровадження заходів з поліпшення умов праці та підвищення її ефективності; ведення обліку молока і підготовка документів для його відпуску; нарахування заробітної плати працівникам МТФ на відрядні оплаті праці та ведення табелю обліку робочого часу по працівникам МТФ; подання звітів до бухгалтерії; добір та розстановка кадрів; контроль за додержанням працівниками виробничої та трудової дисципліни. Виходячи із вищевикладених завдань і повноважень, ОСОБА_4 , працюючи на посаді помічника керуючого ферми, здійснюючи керівництво виробничо-господарською діяльністю МТФ та виконуючи обов`язки пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій відповідно до положень ст. 18 КК України являлась службовою особою. Працюючи на посаді помічника керуючого ферми ОСОБА_4 грубо порушила свої службові обов`язки та обмеження, використавши надану їй владу та службове становище в особистих корисливих цілях та інтересах вчинила злочин у сфері службової діяльності. Так, ОСОБА_4 будучи службовою особою, діючи умисно посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, які регулюють службову діяльність, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, керуючись єдиним умислом та корисливим мотивом власного незаконного збагачення в період часу з січня 2017 року по лютий 2017 року включно, заволоділа молоком у кількості 1891 л., яким розпорядилась на власний розсуд, а саме реалізувала ОСОБА_7 . Відповідно до акту інвентаризації від 21.02.2017 проведеної посадовими особами Хмільницької філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» встановлено, що на молочно-товарній фермі Хмільницької філії ПрАТ «Зернопродукт МХП», с. Лип`ятин, Хмільницького району, за період січень-лютий 2017 виявлено нестачу молока у кількості 1891 л., що станом на 21.02.2017 становить 9076,80 гривень, що підтверджується довідкою управління північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 26.04.2017 року, чим завдала шкоди ПрАТ «Зернопродукт МХП» на суму 9076,80 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, тобто заволодіння чужом майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

11.07.2017 року між обвинуваченою ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_6 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вищевказаному діянні, щиро розкаялась, сторони узгодили порядок відшкодування шкоди, крім того, сторони угоди погодили покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимогст. 469 КПК Україниугода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винуватою, відповідно дост. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Статтею 471 КПК Українивизначені вимоги до змісту угоди про примирення.

Суд, заслухавши думку прокурора, захисника які зазначили, що умови угоди відповідають нормам КПК України та не заперечували проти її затвердження; думку представника потерпілого, який просив затвердити угоду на визначених в ній умовах, думку обвинуваченої, яка вину визнала повністю, щиро розкаялась, просила затвердити угоду, а також враховуючи те, що представник потерпілого та обвинувачена вказали на добровільність укладення угоди та просили затвердити угоду, дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні, дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 191 КК України, тобто заволодіння чужом майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Також судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України та вимогам закону. Окрім цього, з`ясовано у обвинуваченої ОСОБА_4 , що вона розуміє викладені в ч. 5ст. 474 КПК Україниобставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченій ОСОБА_4 зрозуміло, що наслідком затвердження угоди про примирення для неї є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Представнику потерпілого ОСОБА_6 зрозуміло, що наслідком затвердження угоди про примирення для нього є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався, що укладення даної угоди її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З огляду на викладене, наявні підстави для винесення вироку відносно ОСОБА_4 , яким затвердити угоду про примирення, умови якої відповідають закону, визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.2ст. 191 КК Українита призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України та санкції ч. 2ст. 191 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судима, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, відповідно до висновку досудової доповіді щодо ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, за умови здійснення нагляду та контролю.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 11.07.2017 року між обвинуваченою ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12017020330000181.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 2ст. 191 КК України та призначити їй покарання у виді 2 років позбавленні волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно доп.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та представнику потерпілого.

Суддя ОСОБА_1