Ухвала

від 10.07.2017 по справі 485/986/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №485/986/16-ц 10.07.2017 10.07.2017 10.07.2017

Провадження №22-ц/784/1495/17

Справа №485/986/16-ц

Провадження № 22ц /784/1495/17 Головуючий першої інстанції:Лисенко М.Є. Категорія 23 Доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Самчишиної Н.В.

Серебрякової Т.В.

із секретарем- Лептугою С.С.

за участю

представників:

відповідача - ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю Колосс ( далі - ТОВ Колосс ) на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25.05.2017 р. у справі за

позовом

ОСОБА_5 до ТОВ Колосс про визнання договору оренди землі недійсним,

встановила:

01. 08. 2016 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ТОВ Колосс про визнання договору оренди землі недійсним.

Позивач зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 5,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 01.10.2008 р.

Зазначену земельну ділянку він передав в оренду ТОВ Серпень 2003 строком на 10 років за договором від 02.10.2008 р.

Зазначений договір зареєстровано 29.05.2009 р. у Снігурівському районному центрі МФ ДП Центр ДЗК за № 040**003.

В травні 2015 року йому стало відомо про існування іншого договору укладеного з іншим орендарем ТОВ Колосс теж строком на 10 років за договором від 01.07.2010 р., який зареєстрований РС Снігурівського РУЮ Миколаївської області 16.01.2015 р.

Посилаючись на те, що волевиявлення на укладання такого договору у нього не було, за істотними умовами згоди не досягнуто, і взагалі, вказаний договір ним не підписувався, просив про визнання зазначеного договору оренди земельної ділянки від 01.07.2010 р. недійсним.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25.05.2017 р. позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 01.07.2010 р., укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Колосс , зареєстрований РС Снігурівського РУЮ Миколаївської області за № 8403705. Стягнуто з відповідача на користь позивача 551 грн. 20 коп. судового збору та 3170 грн.88 коп. у відшкодування витрат на проведення експертизи.

В апеляційній скарзі відповідач, не погоджуючись з висновками суду стосовно наявності підстав для визнання угоди недійсною, ставить питання про скасування рішення і просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неналежну оцінку доказів.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК, дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Вважається, що правочин вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в документі та підписано сторонами (ст.207 ЦК).

Статтями 14, 20 Закону України Про оренду землі ( далі - Закон) передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації

Відсутність у договорі хоча б однієї із істотних умов договору оренди земельної ділянки також, відповідно до приписів ч. 2 ст.15 Закону, є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Перелік істотних умов договору оренди земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 15 Закону.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що позивач на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 01.10.2008 р. є власником земельної ділянки площею 5,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

З договору оренди землі від 01.07.2010 р. , зареєстрованому у РС Снігурівського РУЮ Миколаївської області 16.01.2015 р. вбачається, що ОСОБА_5, як орендодавець, та ТОВ Колосс , як орендар, уклали договір оренди земельної ділянки площею 5,00 га, терміном на 10 років.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи Миколаївського відділення Одеського НДІ № 926 від 10.05.2017 р., не виявляється можливим встановити чи належить підпис у договорі оренди землі від 01.07.2010 р. у графі Орендодавець ОСОБА_5

Відповідно до вимог ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Наведені обставини свідчать про те, що позивачем доведено належними доказами, як це передбачено ст. ст. 59, 60 ЦПК України, що оспорюваний договір оренди землі він не підписував.

Таким чином, відсутність власного підпису позивача в спірному договорі, не дозволяє дійти висновку про відповідність умов спірного договору оренди внутрішній волі позивача, що відповідно до вимог ст. 15 Закону, ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи та встановивши, на підставі належної оцінки доказів, відсутність згоди сторін щодо усіх суттєвих умов угоди та відсутність вільного волевиявлення позивача, обґрунтовано задовольнив позов.

При цьому в рішенні наведено відповідний дійсним обставинам справи правовий аналіз норм, якими врегульовано питання щодо визнання угод недійсними з підстав, передбачених ст. 203 ЦК України.

Посилання апелянта на недоведеність позивачем факту відсутності його власного підпису в договорі не заслуговує на увагу, оскільки висновок експерта не містить категоричного ствердження про те, що підпис у договорі в графі орендодавець належить ОСОБА_5

Крім того, слід мати на увазі, що недійсність договору позивач обгрунтовував і відсутністю згоди з усіх істотних умов угоди.

Зокрема, він посилався на відсутність згоди щодо передачі землі, а цей факт дійсно не підтверджений, оскільки і після підписання та реєстрації договору, земля фактично перебуває у користуванні позивача та при укладенні оспорюваного договору новому орендарю не передавалася.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду щодо факту відсутності волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору, не спростовують.

З врахуванням встановленого колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись статтями ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Колосс - відхилити, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25.05.2017 р. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова