Постанова

від 17.03.2016 по справі 804/181/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 р. Справа № 804/181/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Чаплигіної А.А.,

представника позивача: Нестеренка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Стеко

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Стеко звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2015р. №0002832204, від 17.12.2015р. №0003362204, винесені на підставі акта позапланової документальної перевірки №1625/04-64-22-04/38114294 від 03.09.2015р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість та завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп в ході здійснення реальних господарських операцій за договорами поставки товару, укладеними з цими суб'єктами господарювання. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Відповідачу у ході перевірки було надано повний доступ до будь-яких документів, як то первинних документів бухгалтерського обліку, так і господарсько-правових договорів, регістрів бухгалтерського обліку, виписок по руху грошових коштів на банківських рахунках позивача тощо, що підтверджується відсутністю вимог відповідача про надання документів чи інформації у ході перевірки, або скарг на невиконання позивачем своїх обов'язків під час перевірки. Товари, отримані від ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп , використано позивачем у власній господарській діяльності. Щодо походження придбаного товару позивач зазначав, що в ході проведення перевірки контролюючому органу було надано пояснення та відповідне підтвердження походження товару (копії ВМД, копії накладних за ланцюгом постачання), з яких можливо встановити шляхи походження товару (ланцюг постачальників). Крім того, позивач вказував на те, що навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, а, отже, не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту, тим більше, що чинне податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, відсутності у них кваліфікованого персоналу, основних фондів тощо.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що внаслідок віднесення ТОВ Завод Стеко до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп , виписаними за господарськими операціями, реальність яких документально не підтверджена, позивачем було завищено податковий кредит. Так, аналізом баз даних ДФС України встановлено, що вказані контрагенти: ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп є імпортерами, проте протягом 2015 року не ввозили на митну території України товар, що був реалізований ТОВ Завод Стеко . Аналізом ланцюга постачання товару встановлено, що постачальниками ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп не здійснювались операції з імпорту та не ввозились на митну територію України товар реалізований ТОВ Завод Стеко ; по взаємовідносинам з ТОВ Укрметінвест ЛТД встановлено пересорт придбаного та реалізованого товару. В інформаційній базі контролюючого органу наявна негативна податкова інформація відносно контрагентів позивача, а саме: відсутність за місцезнаходженням, відсутність відповідної кількості працівників та основних засобів для здійснення господарської діяльності. Крім того, відповідачем отримано від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акт від 06.08.2015р. №790/04-66-22-01/37071386 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТПГ Алвіс , згідно з висновками якого у ТОВ ТПГ Алвіс встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціям з постачальниками та контрагентами-покупцями, зокрема, з ТОВ Завод Стеко за квітень 2015 року. У зв'язку із вищезазначеним, зроблено висновок про те, що ТОВ Завод Стеко здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а отже, підтвердити реальність його господарської діяльності неможливо.

Відповідач про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте, його представник у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Стеко (далі - ТОВ Завод Стеко ) (код ЄДРПОУ 38114294), зареєстроване 15.03.2012р., перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ у м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області), як платник податків, в тому числі є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу від 26.08.2015р. №1130 та направлення від 26.08.2015р. №483, заступником начальника відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ у м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрейчиковим А.В. проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ Завод Стеко з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн (код ЄДРПОУ 30340619), ТОВ Укрметінвест ЛТД (код ЄДРПОУ 38897939) за березень 2015 року, ТОВ ТПГ Алвіс (код ЄДРПОУ 37071386) та ПП Активторгкріп (код ЄДРПОУ 37359888) за квітень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №1625/04-64-22-04/38114294 від 03.09.2015р., відповідно до якого проведеною перевіркою встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ Завод Стеко , а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ Завод Стеко операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн (код ЄДРПОУ 30340619), ТОВ Укрметінвест ЛТД (код ЄДРПОУ 38897939), ТОВ ТПГ Алвіс (код ЄДРПОУ 37071386) та ПП Активторгкріп (код ЄДРПОУ 37359888) на суму ПДВ 163342грн.;

- порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 163342грн., в тому числі у березні 2015 року на 114723грн., у квітні 2015 року на 48619грн.

Означені висновки обґрунтовані тим, що внаслідок віднесення ТОВ Завод Стеко до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп , виписаними за господарськими операціями, реальність яких документально не підтверджена, позивачем було завищено податковий кредит. Так, аналізом баз даних ДФС України встановлено, що вказані контрагенти: ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп є імпортерами, проте протягом 2015 року не ввозили на митну території України товар, що був реалізований ТОВ Завод Стеко . Аналізом ланцюга постачання товару встановлено, що постачальниками ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп не здійснювались операції з імпорту та не ввозились на митну територію України товар реалізований ТОВ Завод Стеко ; по взаємовідносинам з ТОВ Укрметінвест ЛТД встановлено пересорт придбаного та реалізованого товару. В інформаційній базі контролюючого органу наявна негативна податкова інформація відносно контрагентів позивача, а саме: відсутність за місцезнаходженням, відсутність відповідної кількості працівників та основних засобів для здійснення господарської діяльності. Крім того, відповідачем отримано від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акт від 06.08.2015р. №790/04-66-22-01/37071386 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТПГ Алвіс , згідно з висновками якого у ТОВ ТПГ Алвіс встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціям з постачальниками та контрагентами-покупцями, зокрема, з ТОВ Завод Стеко за квітень 2015 року. У зв'язку із вищезазначеним, зроблено висновок про те, що ТОВ Завод Стеко здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а отже, підтвердити реальність його господарської діяльності неможливо.

На підставі акта перевірки №1625/04-64-22-04/38114294 від 03.09.2015р. Лівобережною ОДПІ у м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення форми В4 від 25.09.2015р. №0002832204, яким ТОВ Завод Стеко зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 48619,00грн. (т.1 а.с.18) та форми Р від 25.09.2015р. №0002822204, яким ТОВ Завод Стеко збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 143404,00грн., з яких за основним платежем - 114723,00грн. та за штрафними санкціями - 28681,50грн. (т.1 а.с.57).

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.12.2015р. №9886/10/04-36-10-07-09 податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ у м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.09.2015р. №0002822204 скасовано та збільшено розмір зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 114723,00грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 25.09.2015р. №0002832204, скарга платника податків - залишена без задоволення.

На підставі рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.12.2015р. №9886/10/04-36-10-07-09 Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 від 17.12.2015р. №0003362204, яким ТОВ Завод Стеко зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 114723,00 грн. (т.1 а.с.17).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на наступне.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а також пов'язана із господарською діяльністю платника податків.

При цьому п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.200.1-п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ Завод Стеко (покупець) та ПП Активторгкріп (постачальник) було укладено договір поставки №018-5 від 19.09.2014р., предметом якого є поставка кріпильних матеріалів. Відповідно до умов вказаного договору постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар (т.1 а.с.89-91).

На виконання умов вказаного договору поставки ПП Активторгкріп поставило позивачу товар (унів. шуруп в асортименті, саморізи для г/к, профіля тощо), що посвідчується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.93-115).

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, вказаний товар був привезений ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПП Активторгкріп за допомогою транспортних засобів: Mercedes-Benz Sprinter 308 CDI Minibus.

Судом встановлено, що листом від 25.09.2015р. за №2509 ПП Активторгкріп було надано пояснення з приводу ланцюга постачання товару та надано документи: вантажно-митні декларації, акти оприбуткування товару, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.119-221).

З наданих документів судом встановлено, що реалізований на адресу ТОВ Завод Стеко товар було придбано ПП Активторгкріп у постачальників: ТОВ ФБМ-Днепр , ПП Активбуд , ТОВ Господар-Днепр , ТОВ СМК Сістем , ТОВ Метизкомплект , які в свою імпортували вказаний товар, на підтвердження чого надано вантажно-митні декларації.

Придбаний товар було оприбутковано ТОВ Завод Стеко та складено відповідні прибуткові ордери на товар (т.3 а.с.18-29).

Також між ТОВ Завод Стеко (покупець) та ТОВ Торгово-промислова група Алвіс (постачальник) було укладено договір поставки №0123/2014 від 03.02.2014р., предметом якого є поставка товару (канцелярські вироби, паперова продукція, товари широкого вжитку та інше). Відповідно до умов вказаного договору постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар (т.1 а.с.239-241).

На підставі вказаного договору ТОВ Завод Стеко протягом квітня 2015 року мало взаємовідносини з ТОВ Торгово-промислова група Алвіс з постачання товару (папір, пакети в асортименті, ручки, скоби, файли, олівець, маркер, набір маркерів, ручка, етикетка самокл. тощо), що посвідчується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.227-238).

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, вказаний товар був привезений водієм ТОВ Торгово-промислова група Алвіс ОСОБА_4 за допомогою транспортних засобів: Mercedes Sprinter фургон.

Придбаний товар було оприбутковано ТОВ Завод Стеко та складено відповідні прибуткові ордери на товар (т.3 а.с.30-35).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, за письмовою вимогою ТОВ Завод Стеко від 24.09.2015р., ТОВ Торгово-промислова група Алвіс надано підтвердження придбання реалізованого на адресу ТОВ Завод Стеко товару, а саме: вантажно-митні декларації щодо постачання виробів з паперу, видаткові накладні (т.1 а.с.245-1.2 а.с.24).

Крім того, між ТОВ Завод Стеко (покупець) та ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн (постачальник) було укладено договір поставки №01ПР06 від 12.01.2015р., відповідно до умов якого постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити комплектуючі до світлопрозорих та огороджуючих систем (товар) (т.2 а.с.150-152).

На підставі вказаного договору протягом березня 2015 року ТОВ Завод Стеко мало взаємовідносини з ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн з постачання товару (комплектуючі до світлопрозорих та огороджуючих систем, бутил для екструдеру, піна монтажна, кріплення, навіс до профілю, навіс дверний, профіль тощо), що посвідчується замовленнями покупця, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.28-149).

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, вказаний товар був привезений водіями ТОВ Завод Стеко ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за допомогою транспортних засобів: ТАТА.

Придбаний товар було оприбутковано ТОВ Завод Стеко та складено відповідні прибуткові ордери на товар (т.2 а.с.214- т.3 а.с.14).

В ході судового розгляду справи, судом досліджено: сертифікат відповідності, що зареєстрований за №UA1.190.0005766-15, згідно з яким продукція профілі полівінілхлоридні системи Framex для виготовлення блоків віконних та дверних , виготовлення ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , відповідають вимогам ДСТУ Б.В.2.7-130:2007; сертифікат відповідності, що зареєстрований за № UA1.029.0030823-14, згідно якого продукція профілі пресовані з алюмінієвих сплав, в тому числі профілі для огороджувальних будівельних конструкцій ТМ Framex , виготовлення ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , відповідають вимогам ДСТУ Б.В.2.6-3-95.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, за письмовою вимогою ТОВ Завод Стеко від 23.09.2015р., ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн надано пояснення щодо підтвердження придбання реалізованого на адресу ТОВ Завод Стеко товару та листом від 06.10.2015р. вказано, що реалізований товар придбано у ТОВ Донмегапром , Yelken Kalip Pencere Ve Kapi Aksesuarlari Ve Metal, Hilal Aluminyum ITH.IHR.SAN.TIC.LTD.STI.

Судом також встановлено, що 06.01.2015р. між ТОВ Завод Стеко (покупець) та ТОВ Укрметінвест ЛТД (постачальник) було укладено договір поставки №06/01, відповідно до умов якого постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар (деталі, найменування, кількість в одиницях виміру (шт..) вказується у рахунку-фактурі (т.2 а.с.168-169).

На виконання умов вказаного договору поставки ТОВ Укрметінвест ЛТД поставило позивачу товар (петля дверна в асортименті, кріплення імпосту), що посвідчується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.171-176).

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, вказаний товар був привезений водіями ТОВ Завод Стеко ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за допомогою транспортних засобів: ТАТА.

Придбаний товар було оприбутковано ТОВ Завод Стеко та складено відповідні прибуткові ордери на товар (т.3 а.с.15-17).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, товари, які були придбані у ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД та ПП Активторгкріп за вище наведеними договорами поставки, в подальшому використані у власній господарській діяльності з метою виготовлення продукції.

До пояснень надано: акти списання товарів, накладні-вимоги щодо переміщення товару, інвентаризаційний опис ТМЦ, що знаходяться на складі (т.3 а.с.36-85).

Оплата за поставлені вищевказаними контрагентами товари проведена в безготівковій формі, про що зазначено в акті перевірки.

Таким чином, факт реальних господарських операцій позивача з ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані товари.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених позивачем з ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні були зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності у встановленому законом порядку, а також були платниками податку на додану вартість.

Щодо посилань відповідача на те що відносно контрагентів ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп в інформаційній базі контролюючого органу наявна негативна податкова інформація, а саме: ці підприємства відсутні за місцезнаходженням, у них немає відповідної кількості працівників та основних засобів та щодо посилань відповідача на висновки акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акт від 06.08.2015р. №790/04-66-22-01/37071386 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТПГ Алвіс , а також щодо доводів про не підтвердження реальності господарських операцій по ланцюгу постачання суд зазначає наступне.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Навіть у разі якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента. Основні та транспортні засоби необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, так як можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами. Крім того, не перебування контрагентів за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ними діяльності за іншою адресою.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Зазначений висновок суду також узгоджується з висновками Верховного Суду України у рішеннях від 06.04.2004 у справі №8/140, від 29.10.2010 №21-14-а10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2450,58 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням (т.1 а.с.3), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню на його користь шляхом стягнення з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Стеко до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.09.2015р. №0002832204 та від 17.12.2015р. №0003362204.

Стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Стеко (код ЄДРПОУ 38114294) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2450,58грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень п'ятдесят вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова