Ухвала

від 09.11.2017 по справі 804/181/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2017 рокусправа № 804/181/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 804/181/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

"12" січня 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» звернулось до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

- від 25.09.2015р. №0002832204, яким ТОВ Завод Стеко зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 48619,00грн.

- від 25.09.2015р. №0002822204, яким ТОВ Завод Стеко збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 143404,00грн., з яких за основним платежем - 114723,00грн. та за штрафними санкціями - 28681,50грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення винесено необґрунтовано., оскільки висновки податкового органу щодо нереального характеру здійснення господарської діяльності непідтверджені належними доказами. Реальний характер укладених угод, та правомірність їх відображення в бухгалтерському обліку підтверджено належним чином сформованими первинними документами, в той час як висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, та інформації щодо господарської діяльності третіх осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 804/181/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки винесені спірні податкові повідомлення-рішення. Податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання, що свідчить про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з контрагентами та призвело до заниження податку на додану вартість. На підставі дослідження наданих сторонами документів, судом встановлено, що протягом перевіряє мого періоду позивач мав господарські відносини з ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп з приводу придбання товарів. Надані позивачем первинні документи повно підтвердили факт придбання товару, його оприбуткування та подальше використання в господарській діяльності. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про доведеність реального характеру здійснення господарської діяльності позивачем та правомірність відображення її результатів в податковому обліку, зокрема щодо формування податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 804/181/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не в повному обсягу встановив та дослідив обставини по справ, що призвело до невірного вирішення справи. Так, скаржник вказує на те, що судом не враховано що по даним контрагентам відсутнє підтвердження походження товару, що свідчить про відсутність можливості реального придбання даного товару позивачем.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами Лівобережної ОДПІ у м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ Завод Стеко з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн (код ЄДРПОУ 30340619), ТОВ Укрметінвест ЛТД (код ЄДРПОУ 38897939) за березень 2015 року, ТОВ ТПГ Алвіс (код ЄДРПОУ 37071386) та ПП Активторгкріп (код ЄДРПОУ 37359888) за квітень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №1625/04-64-22-04/38114294 від 03.09.2015р., відповідно до якого проведеною перевіркою встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ Завод Стеко , а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ Завод Стеко операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн (код ЄДРПОУ 30340619), ТОВ Укрметінвест ЛТД (код ЄДРПОУ 38897939), ТОВ ТПГ Алвіс (код ЄДРПОУ 37071386) та ПП Активторгкріп (код ЄДРПОУ 37359888) на суму ПДВ 163342грн.;

- порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 163342грн., в тому числі у березні 2015 року на 114723грн., у квітні 2015 року на 48619грн.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що внаслідок віднесення ТОВ Завод Стеко до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп , виписаними за господарськими операціями, реальність яких документально не підтверджена, позивачем було завищено податковий кредит. Так, аналізом баз даних ДФС України встановлено, що вказані контрагенти: ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп є імпортерами, проте протягом 2015 року не ввозили на митну території України товар, що був реалізований ТОВ Завод Стеко . Аналізом ланцюга постачання товару встановлено, що постачальниками ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп не здійснювались операції з імпорту та не ввозились на митну територію України товар реалізований ТОВ Завод Стеко ; по взаємовідносинам з ТОВ Укрметінвест ЛТД встановлено пересорт придбаного та реалізованого товару. В інформаційній базі контролюючого органу наявна негативна податкова інформація відносно контрагентів позивача, а саме: відсутність за місцезнаходженням, відсутність відповідної кількості працівників та основних засобів для здійснення господарської діяльності. Крім того, відповідачем отримано від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акт від 06.08.2015р. №790/04-66-22-01/37071386 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТПГ Алвіс , згідно з висновками якого у ТОВ ТПГ Алвіс встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціям з постачальниками та контрагентами-покупцями, зокрема, з ТОВ Завод Стеко за квітень 2015 року. У зв'язку із вищезазначеним, зроблено висновок про те, що ТОВ Завод Стеко здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а отже, підтвердити реальність його господарської діяльності неможливо.

На підставі акта перевірки №1625/04-64-22-04/38114294 від 03.09.2015р. Лівобережною ОДПІ у м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення форми В4 від 25.09.2015р. №0002832204, яким ТОВ Завод Стеко зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 48619,00грн. та форми Р від 25.09.2015р. №0002822204, яким ТОВ Завод Стеко збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 143404,00грн., з яких за основним платежем - 114723,00грн. та за штрафними санкціями - 28681,50грн.

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.12.2015р. №9886/10/04-36-10-07-09 податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ у м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.09.2015р. №0002822204 скасовано та збільшено розмір зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 114723,00грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 25.09.2015р. №0002832204, скарга платника податків - залишена без задоволення.

На підставі рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.12.2015р. №9886/10/04-36-10-07-09 Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 від 17.12.2015р. №0003362204, яким ТОВ Завод Стеко зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 114723,00 грн.

Не погодившись з позицією податкового органу, вважаючи її необґрунтованою та протиправною,позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Завод Стеко (покупець) та ПП Активторгкріп (постачальник) було укладено договір поставки №018-5 від 19.09.2014р., предметом якого є поставка кріпильних матеріалів. Відповідно до умов вказаного договору постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар.

На виконання умов вказаного договору поставки ПП Активторгкріп поставило позивачу товар (унів. шуруп в асортименті, саморізи для г/к, профіля тощо), що посвідчується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, вказаний товар привезений ФОП ОСОБА_1 на замовлення ПП Активторгкріп за допомогою транспортних засобів: Mercedes-Benz Sprinter 308 CDI Minibus. На підтве

Судом першої інстанції встановлено ланцюг постачання придбаного позивачем товару та досліджено відповідні документи: вантажно-митні декларації, акти оприбуткування товару, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Так само матеріалами справи підтверджено, подальше використання придбаного товару в господарській діяльності ТОВ Завод Стеко , що підтверджується прибутковими ордерами та іншою первинною документацією.

Також між ТОВ Завод Стеко (покупець) та ТОВ Торгово-промислова група Алвіс (постачальник) було укладено договір поставки №0123/2014 від 03.02.2014р., предметом якого є поставка товару (канцелярські вироби, паперова продукція, товари широкого вжитку та інше). Відповідно до умов вказаного договору постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити.

На підставі вказаного договору ТОВ Завод Стеко протягом квітня 2015 року мало взаємовідносини з ТОВ Торгово-промислова група Алвіс з постачання товару (папір, пакети в асортименті, ручки, скоби, файли, олівець, маркер, набір маркерів, ручка, етикетка самокл. тощо), що посвідчується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, вказаний товар привезений водієм ТОВ Торгово-промислова група Алвіс .

Придбаний товар належним чином оприбутковано ТОВ Завод Стеко , про що складено відповідні прибуткові ордери на товар.

Судом досліджено ланцюг постачання придбаного позивачем товару, від третіх осіб до ТОВ Торгово-промислова група Алвіс .

Крім того, між ТОВ Завод Стеко (покупець) та ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн (постачальник) було укладено договір поставки №01ПР06 від 12.01.2015р., відповідно до умов якого постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити комплектуючі до світлопрозорих та огороджуючих систем (товар).

На підставі вказаного договору протягом березня 2015 року ТОВ Завод Стеко мало взаємовідносини з ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн з постачання товару (комплектуючі до світлопрозорих та огороджуючих систем, бутил для екструдеру, піна монтажна, кріплення, навіс до профілю, навіс дверний, профіль тощо), що посвідчується замовленнями покупця, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Придбаний товар оприбутковано позивачем та складено відповідні прибуткові ордери на товар.

В ході судового розгляду справи, судом досліджено: сертифікат відповідності, що зареєстрований за №UA1.190.0005766-15, згідно з яким продукція профілі полівінілхлоридні системи Framex для виготовлення блоків віконних та дверних , виготовлення ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , відповідають вимогам ДСТУ Б.В.2.7-130:2007; сертифікат відповідності, що зареєстрований за № UA1.029.0030823-14, згідно якого продукція профілі пресовані з алюмінієвих сплав, в тому числі профілі для огороджувальних будівельних конструкцій ТМ Framex , виготовлення ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , відповідають вимогам ДСТУ Б.В.2.6-3-95.

ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн надано пояснення щодо підтвердження придбання реалізованого на адресу ТОВ Завод Стеко товару та листом від 06.10.2015р. вказано, що реалізований товар придбано у ТОВ Донмегапром , Yelken Kalip Pencere Ve Kapi Aksesuarlari Ve Metal, Hilal Aluminyum ITH.IHR.SAN.TIC.LTD.STI.

06.01.2015р. між ТОВ Завод Стеко (покупець) та ТОВ Укрметінвест ЛТД (постачальник) укладено договір поставки №06/01, відповідно до умов якого постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар (деталі, найменування, кількість в одиницях виміру (шт..) вказується у рахунку-фактурі. На виконання умов вказаного договору поставки ТОВ Укрметінвест ЛТД поставило позивачу товар (петля дверна в асортименті, кріплення імпосту), що посвідчується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, вказаний товар привезений водіями ТОВ Завод Стеко .

Придбаний товар оприбутковано ТОВ Завод Стеко та складено відповідні прибуткові ордери на товар.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, товари, які придбані у ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД та ПП Активторгкріп за вище наведеними договорами поставки, в подальшому використані у власній господарській діяльності з метою виготовлення продукції, що підтверджується актами списання товарів, накладними-вимогами щодо переміщення товару, інвентаризаційними описами ТМЦ, що знаходяться на складі тощо.

Оплата за поставлені вищевказаними контрагентами товари проведена в безготівковій формі, про що зазначено в акті перевірки.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За визначенням, наведеним в п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, з положень статей 183 та 184 ПК України вбачається, що особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Докази відсутності у контрагентів позивача - ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп , статусу юридичної особи, статусу платника ПДВ на момент реалізації господарських операцій з постачання ТМЦ, відповідачем суду не надані, що, в свою чергу, свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у вказаних контрагентів позивача під час реалізації вищевказаних господарських договорів.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З оскарженої постанови вбачається дослідження судом першої інстанції наданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій первинних документів, як таких що стосуються безпосередньої господарської діяльності позивача, так і документів що підтверджують походження товару приданого позивачем.

Доводи скаржника про аналіз даних Реєстру податкових накладних, згідно з яким у періоді, що перевірявся ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп не придбавали товари, які в подальшому поставлено позивачу, колегією суддів відхиляються з огляду на наявність необхідних первинних документів, що підтверджують походження такого товару, а також відсутність доказів дослідження контролюючим органів всього періоду дяльності контрагентів з метою виявлення фактів придбанрня даних ТМЦ в інші періоди ніж період перевірки ТОВ Завод Стеко

Стосовно доводів про відсутність матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів позивача колегія суддів зазначає, що такі доводи скаржника могли б слугувати підставою для висновку про нереальність вищевказаних господарських операцій лише у разі декларування сторонами договору постачання позивачу від ТОВ Хілал Алюмініум Юкрейн , ТОВ Укрметінвест ЛТД , ТОВ ТПГ Алвіс та ПП Активторгкріп товарів власного виробництва. Проте, таких умов ані вищезазначені договори, ані інші первинні документи, ані пояснення позивача не містять.

Тобто посилання податкового органу на відсутність у підприємств-контрагентів умов необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про нереальність таких операцій, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником послуги (робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства є передчасними.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на аналіз ланцюга постачання товарів, згідно з яким ТОВ Завод Стеко при виборі контрагента не дослідив ділову репутацію, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (обладнання, персоналу і т. п.), оскільки скаржником не наведено правову норму, яка б встановлювала обов'язок платника податків збирати та досліджувати зазначені відомості відносно потенційного контрагента, що свідчить про відсутність порушення позивачем чинного законодавства у даному випадку.

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу постачання, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними товариствами було одержання позивачем податкової вигоди, тому твердження скаржника про те, що відносини позивача з контрагентами свідчать про протиправне формування податкової вигоди є недоведними.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, а тому не можуть слугувати підставою для скасування спірної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 804/181/16 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 р. у справі № 804/181/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко