Постанова

від 10.07.2017 по справі 812/1375/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1375/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання - Карча В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Фермерського господарства Луч про стягнення податкової заборгованості в сумі 9671,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Фермерського господарства "Луч" про стягнення податкової заборгованості в сумі 9671,85 грн, в обґрунтування якого позивач послався на таке.

Відповідач перебуває на обліку в позивача та станом на 25.08.2015 має податкову заборгованість в загальній сумі 9671,85 грн, у т.ч.: недоїмка по орендній платі з юридичних осіб - 8463,47 грн, недоїмка по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників - 1208,38 грн. Сума заборгованості виникла в зв'язку з несплатою позивачем самостійно визначених зобов'язань у податкових деклараціях.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України відповідачу було направлено податкову вимогу від 15.04.2015 № 165-25. На цей час податкова вимога не погашена, податковий борг не сплачений.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 замінено позивача у справі - Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області, на належного позивача - Головне управління ДФС у Луганській області.

У судове засідання представник позивача не прибув, надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. В ході судового розгляду справи 23.09.2015 надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив таке. У відповідності до статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VІ, Указу Президента України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та листа Штабу АТЦ при СБУ від 03.06.2015 № 33/5696 м. Попасна з 07 квітня 2014 року визнана районом проведення антитерористичної операції.

Фермерське господарство Луч з місяця початку бойових дій та до кінця 2014 року не користувалось орендованими землями. Комісією при Попаснянській районній військово-цивільній адміністрації було складено акт обстеження орендованих земель на предмет пошкодження посівів та неможливості проведення польових робіт.

Всі наведені факти підтверджують форс-мажорні обставини в господарюванні фермерського господарства Луч . Підприємство відповідача звернулося до Торгово-промислової палати України щодо отримання сертифікату, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання орендних зобов'язань. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов такого.

Судом установлено, що відповідач - Фермерське господарство Луч , зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Первомайській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (арк. справи 4-7).

У податковій декларації з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2014 рік від 14.02.2014 № НОМЕР_1 відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання 16940,91 грн ( по 1411,74 грн щомісяця) (арк. справи 9-10).

У податковій декларації з фіксованого сільськогосподарського податку (єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників) за 2014 рік від 14.02.2014 № НОМЕР_2 відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання 1531,99 грн, з яких: з січня по червень 2014 року по 51,07 грн щомісяця, з липня по вересень 2014 року по 255,33 грн щомісяця, з жовтня по листопад 2014 року по 153,20 грн щомісяця та у грудні 2014 року - 153,18 грн (арк. справи 13-15).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України є обов'язком платника податку подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням податків і зборів. Та відповідно п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Судом установлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб та єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників у строки, передбачені законодавством, у відповідача виник податковий борг за період з липня по грудень 2014 року на суму 9671,85 грн, з яких: з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 8463,47 грн, відповідно до декларації від 14.02.2014 № НОМЕР_1, єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників у розмірі 1208,38 грн, відповідно до декларації від 14.02.2014 № НОМЕР_2, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника (арк. справи 68-78).

З метою погашення податкового боргу Попаснянським відділенням Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 15.04.2015 № 165,25 (арк. справи 8). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Щодо посилання відповідача в запереченнях на ту обставину, що м. Попасна з 07 квітня 2014 року визнана районом проведення антитерористичної операції, а тому Фермерське господарство Луч звільнено від відповідальності за невиконання орендних зобов'язань, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції, чинній у спірний період) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Однак, порядок звільнення від сплати за використання земельними ділянками наведеною нормою не визначений.

Згідно з частиною 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до вимог п.п. 30.1. 30.2, 30.3. 30.3 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

За приписами п.30.4 наведеної норми платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

У відповідності до п.30.9 цієї статті податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обов'язком.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Наказом Міністерства доходів і зборів України 30.12.2013 року № 865 затверджено форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), зокрема додаток 2 Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок .

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560, також містить в собі графи щодо пільг, у яких зазначається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано.

Суд вважає, що наведені норми ПК України не суперечать Закону України № 1669-VII, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ Луч подано до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області податкову декларацію з орендної плати за землю з юридичних осіб 14.02.2014 № НОМЕР_1 з щомісячною сумою платежу 1411,74 грн. за 2014 рік та податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку (єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників) від 14.02.2014 № НОМЕР_2 за 2014 рік з щомісячною сумою платежу: з січня по червень 2014 року по 51,07 грн щомісяця, з липня по вересень 2014 року по 255,33 грн щомісяця, з жовтня по листопад 2014 року по 153,20 грн щомісяця та у грудні 2014 року - 153,18 грн (арк. спр. 9-10, 13-15).

У п.56.11 ст. 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Доказів подання уточнюючої податкової декларації про зменшення задекларованої суми податкового зобов'язання відповідачем не надано. Також відповідачем не надано доказів того, що він звертався до податкового органу з заявою про списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами п.37.3 ст. 37 ПК України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження припинення спірного податкового обов'язку щодо сплати орендної плати за землю та єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників у встановлений законом спосіб.

Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, тому в наявності законі підстави для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з юридичних осіб за період з липня по грудень 2014 року в сумі 8463,47 грн та з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників за період з липня по грудень 2014 року в сумі 1208,38 грн.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо, в тому числі, якщо рішення, за яким такий борг стягується не було скасовано, а отже є чинним, борг не сплачено самостійно, то він підлягає стягненню у судовому порядку.

Таким чином, відповідач, маючи право на пільгу по сплаті орендної плати за землю та єдиного податку, як платник що знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, не скористався нею, звітував до податкового органу за повною ставкою за 2014 рік.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу в сумі 9671,85 грн відповідач не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки на час звернення до суду позивач був звільнений від їх сплати в установленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Враховуючи зазначені положення статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 70, 71, 94, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Фермерського господарства Луч про стягнення податкової заборгованості в сумі 9671,85 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства Луч (93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Калініна, буд. 36, код ЄДРПОУ 20187555) податковий борг в загальній сумі 9671,85 грн (дев'ять тисяч шістсот сімдесят одна гривня 85 коп.), з яких: з орендної плати з юридичних осіб за період з липня по грудень 2014 року в сумі 8463,47 грн до місцевого бюджету на р/р № 33215812700265, код платежу 18010600, отримувач УК у Попаснянському районі, ОКПО 37928777, МФО 804013 ГУДКСУ у Луганській області; єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників за період з липня по грудень 2014 року в сумі 1208,38 грн до місцевого бюджету на р/р № 31411533700265, код платежу 18050500, отримувач - УК у Попаснянському районі, ОКПО 37928777, МФО 804013 ГУДКСУ у Луганській області, за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 10 липня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1