Рішення

від 06.07.2017 по справі 902/585/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 липня 2017 р. Справа № 902/585/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Дочірнього підприємства "ДІНТЕР УКРАЇНА СКАЛА" товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНТЕР УКРАЇНА" (вул. Кам'янець-Подільська, 1А, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, 48720)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ І" (вул. 50-річчя Жовтня, буд. 8, с. Строїнці, Тиврівський район, Вінницька область, 23340)

про стягнення 720 014,19 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 , довіреність № б/н від 07.06.2017р.;

ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 07.06.2017р.;

відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "ДІНТЕР УКРАЇНА СКАЛА" товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНТЕР УКРАЇНА" (далі позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ І" (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 720 014,19 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №20/04/2016-П від 20.04.2016р. в частині проведення розрахунків за придбаний товар.

Ухвалою суду від 12.06.2017 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/585/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 06.07.2017 року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору.

03.07.2017 року від позивача надійшов супровідний лист з доданими до нього письмовими доказами, що вимагались ухвалою про порушення провадження у справі.

05.07.2017 року від відповідача надійшов супровідний лист з доданими до нього письмовими доказами, що вимагались ухвалою про порушення провадження у справі та з заявою про розгляд справи без участі представника відповідача.

На визначену судом дату, з'явились представники позивача які підтримали викладені в позовній заяві обставини та подали заяву про зміну предмету спору, а саме: просять стягнути з відповідача 720 014,19 грн. заборгованості з яких: 595066,51 грн. - основного боргу; 81581,18 грн. - пені; 8852,64 грн. 3% річних; 34513,86 грн. інфляційних.

В судовому засіданні, суд розглянувши подану представниками позивача заяву про зміну предмету спору, з'ясував, що дана заява є конкретизацією позовної вимоги викладеної в прохальній частині позовної заяви № 2 від 07.06.2017 року.

З огляду на викладене суд приймає до розгляду заяву про зміну предмету позову як таку що не суперечить ст. 22 ГПК України.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов не надав. Про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, що стверджується заявою про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для забезпечення явки відповідача в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

20 квітня 2016 року між відповідачем (за договором продавець) та позивачем (за договором покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 20/04/2016-П (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується систематично передати у власність Покупця сільськогосподарську плодоовочеву продукцію урожаю 2016 року виробництва органічних концентрованих соків, а саме: органічні яблука (далі товар) (п. 1.1. Договору).

Асортимент, кількість, ціна та вартість кожної партії товару визначається за домовленістю Сторін відповідно до його якості та фіксується Сторонами в накладних на кожну партію товару. Загальна сума Договору складається з вартості всіх партій поставленого товару, який прийнятий Покупцем по даному Договору (п. 3.1. та 3.4. Договору).

Поставка кожної партії Товару здійснюється за рахунок та транспортом Продавця в строки та в кількостях, узгоджених між сторонами, але в будь якому разі вся кількість товару передбачена даним договором повинна бути поставлена Продавцем Покупцю до 15.11.2016 року(п. 4.1. Договору).

Оплата за Товар здійснюється протягом 3-х оробочих днів після поставки кожної партії товару, крім часткової передоплати передбаченої п. 5.2. цього Договору. Покупець після підписання цього договору за домовленістю Сторін може перерахувати Продавцю попередню оплату в сумі 980000,00 грн. за товар, ціна якого буде погоджена сторонами у мемент поставки товару Покупцю. (п.2.1., 2.2., 2.3. Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року, а щодо зобов'язань до повного їх виконання.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату за сільськогосподарську плодоовочеву продукцію урожаю 2016 року згідно договору № 20/04/2016-П від 20.04.16р., що підтверджується платіжним дорученням № 968 від 25.04.2016 року.

14.09.2016 року відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 227547,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товаротранспортними накладними.

Між сторонами 22.09.2016 року був укладений договір купівлі-продажу № 39-09/16, згідно умов якого відповідач поставив позивачу товар на суму 157385,74 грн. за який позивач не розрахувався.

З огляду на це сторони на підставі ст. 601 ЦК України зарахували зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями.

Позивач для досудового врегулювання спору направив відповідачу вимогу про повернення грошових коштів № 2 від 12.01.2017 року, відповідь на яку не отримав.

Судом встановлено що, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 20/04/2016-П від 20.04.16р. складає 595066,51 грн.

З огляду на викладене суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару, за якими згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві передбачений ст. 662 ЦК України, в якій зазначено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 ЦК України передбачено строк виконання обов'язку передати товар, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ст. 664 ЦК України).

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи відповідач не виконав умови договору щодо передачі товару, тому позивач на підстав ст. 693 ЦК України направив претензію про повернення попередньої оплати за непоставлений товар, яку відповідач проігнорував.

З огляду на викладене у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 595066,51 грн., а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 81581,18 грн. - пені; 8852,64 грн. 3% річних та 34513,86 грн. інфляційних (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі порушення Продавцем строків поставки товару, він сплачує на користь Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день та за весь час прострочення.

Суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, встановив, що вона підлягає задоволенню частково в сумі 81491,37 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого в системі Ліга Закон .

В задоволенні позовних вимог позивача про стягнення 8852,64 грн. 3% річних та 34513,86 грн. інфляційних слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Тобто, зазначеною вище статтею передбачено можливість стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Згідно п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі № 3-357гс15.

Згідно вимог ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ І" (вул. 50-річчя Жовтня, буд. 8, с. Строїнці, Тиврівський район, Вінницька область, 23340, код ЄДРПОУ 40418419) на користь Дочірнього підприємства "ДІНТЕР УКРАЇНА СКАЛА" товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНТЕР УКРАЇНА" (вул. Кам'янець-Подільська, 1А, смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, 48720, код ЄДРПОУ 35368754) 595066 (п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч шістдесят шість) грн. 51 коп. - основного боргу; 81491 (вісімдесят одна тисяча чотириста дев'яносто одна) грн. 37 коп. - пені та 10148 (десять тисяч сто сорок вісім) грн. 37 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 89,81грн. - пені; 8852,64 грн. 3% річних та 34513,86 грн. інфляційних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11 липня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. 50-річчя Жовтня, буд. 8, с. Строїнці, Тиврівський район, Вінницька область, 23340)