Рішення

від 26.06.2017 по справі 911/1101/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. Справа № 911/1101/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави

до: 1. Білоцерківської районної державної адміністрації;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Глушки»

про визнання незаконним і скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди

за участю представників учасників процесу:

прокуратура - ОСОБА_1, службове посвідчення № 034764 видане 05.08.2015;

відповідач 1 - не з'явився;

відповідач 2 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, предст-ки за дов. № 80 від 10.11.2016;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (прокурор, позивач) в інтересах держави Білоцерківської районної державної адміністрації (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Глушки» (відповідач-2) про визнання незаконним і скасування розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 30.03.2011 № 208 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю агрофірми «Глушки» та про визнання недійсним Договору оренди від 31.03.2011 № 33, укладеного між Білоцерківською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірми «Глушки» .

В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор зазначає, що розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 30.03.2011 № 208 прийнято, а договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог ст. ст. 116, 123, 124, 134, 186-1 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 15 Закону України Про оренду землі , ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", а саме: без проведення земельних торгів, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його погодження комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідно до ст. ст. 16, 21, 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2017 порушено провадження у справі № 911/1101/17 та призначено до розгляду на 15.05.2017.

15.05.2017 від відповідача-2 через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Згідно наданих пояснень відповідача-2, він користується земельною ділянкою площею 51,22 га на підставі рішення Глушківської сільської ради від 29.07.2010, яким вирішено погодити продовження терміну дії договорів оренди земель запасу від 06.10.2005 в межах Глушківської сільської ради за межами населеного пункту на 5 років, тобто спірна земельна ділянка не є новосформованою, її площа лише була змінена, а тому у відповідності до Перехідних положень Земельного кодексу відповідач-2 зберігає право на вказану земельну ділянку без проведення земельних торгів. Крім того, за словами відповідача-2, він вносить вчасно та в повному обсязі земельний податок за користування зазначеної земельної ділянки.

В поданому відзиві відповідач-2 відповідач просить суд застосувати строки позовної давності, що обґрунтовано тим, що на позови прокурора, що заявляються в інтересах держави, застосовується загальний порядок початку перебігу строку позовної давності.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника за результатами оцінки поданих сторонами доказів.

На підставі ухвали суду від 15.05.2017 розгляд справи було відкладено на 26.05.2017.

25.05.2017 прокурором через канцелярію суду надано письмові пояснення на заперечення відповідача-2, в яких він зазначив, що відповідачем-1 було допущено порушення встановленого законом порядку надання земельних ділянок в оренду, що призвело до прийняття органом виконавчої влади незаконного рішення.

Також в поданих поясненнях прокурор обґрунтовує свої заперечення на клопотання про застосування строків позовної давності, в яких він зазначив, що про прийняття оскаржуваного Розпорядження прокуратурі стало відомо лише у лютому 2017 року, у зв'язку з чим початок перебігу строку позовної давності пов'язаний не з моментом, коли прокурор мав би довідатись про прийняття оскаржуваного розпорядження, а з моменту коли прокурор довідався про порушення закону під час надання землі у користування відповідачу-2.

Відповідач-2 26.05.2017 повторно подав клопотання про відмову в позові з підстав спливу строків позовної давності.

В судовому засіданні 26.05.2017 розгляд справи було відкладено на 19.06.2017 та продовжено термін розгляду справи на 15 днів.

20.06.2017 відповідачем-2 подані додаткові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином та завчасно.

Враховуючи, що відповідач-1 належним чином повідомлявся про час та місце судових засідань, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору.

Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

26.06.2017 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, відповідача-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Розпорядженням голови Білоцерківської районної державної адміністрації від 30.03.2011 за №208 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТОВ АФ Глушки площею 51,2200 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

На підставі даного розпорядження, між ТОВ АФ Глушки та Білоцерківською районною державною адміністрацією укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 31.03.2011 за №33, строком на 25 років, який зареєстровано 01.04.2011 в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області за № 322048114000887.

Так, у відповідності до укладеного договору № 33 від 31.03.2011 Білоцерківська РДА (орендодавець) надає, а ТОВ АФ Глушки (орендар) приймає в строкове платне володіння земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Глушківської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка, що перебуває в державній власності загальною площею 51,2200 га за рахунок земель запасу. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Грошова оцінка земельної ділянки 847 301,73 гривень.

Договір укладається терміном на 25 років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір щодо продовження дії договору на новий термін.

Пізніше, в 2015 році ТОВ АФ Глушки розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої реєстраційною службою Білоцерківського МРУЮ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.07.2015 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку площею 51,04 га за Білоцерківською районною державною адміністрацією та право оренди на 25 років за вказаним товариством.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень прокурора, ТОВ АФ Глушки отримав в користування новосформовану земельну ділянку площею 51,2200 га, межі якої не були встановлені в натурі (на місцевості) раніше, що є порушенням норм Земельного кодексу України з огляду на наступне:

Відповідно до ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості) (ч.2 ст.123 ЗК України).

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Згідно зі ст. 186 1 ЗК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження та укладеного договору) для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії. До повноважень Комісії належить забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. До складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду. Документація із землеустрою, погоджена Комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу.

Згідно статті 183 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження та укладеного договору) основним завданням землеустрою є встановлення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Статтею 186 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження та укладеного договору) передбачено, що розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку: а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки; г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами; ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про землеустрій", в редакції чинній на момент спірних правовідносин, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою; організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою.

У статтях 50, 51 вказаного Закону зазначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 4 статті 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження та укладеного договору), невід'ємною частиною договору оренди землі є: зокрема, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення відповідно до закону.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що межі вказаної земельної ділянки площею 51,2200 га на момент передачі її в оренду відповідачеві-2 не були встановлені в натурі (на місцевості), тобто спірну земельну ділянку передано в оренду із земель запасу без розроблення орендарем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В своїх запереченнях на позов, відповідач-2 вказує на те, що 06.10.2005 р. між ТОВ АФ Глушки та Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Глушківської сільської ради.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору, в оренду передається земельна ділянка, що перебуває в державній власності і розміщена на території Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 76,92 га ріллі (земель запасу).

Договір укладається терміном на 5 років, починаючи з дня реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір щодо продовження дії договору на новий термін.

Відповідно до Додаткової угоди до договору оренди від 16.02.2009, було внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, відповідно до яких в оренду передається земельна ділянка загальною площею 66, 92 га. ріллі (земель запасу).

Згідно п. 4.1 розділу 4 орендна плата викладено в наступній редакції: Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Глушківської сільської ради в розмірі 10 038,00 грн. за рік .

Тобто, з поданих відповідачем документів та пояснень документів слідує, що ТОВ АФ "Глушки" користувалось земельними ділянками площами 76,96 га та 66,92 га відповідно, що додатково підтверджує обґрунтування прокурора з приводу того, що укладаючи Договір оренди земельної ділянки від 31.03.2011, ТОВ АФ Глушки отримало у користування новосформовану земельну ділянку площею 51,2200 га, межі якої не були встановлені в натурі (на місцевості) раніше.

Також як стверджує представник відповідача-2, враховуючи, що 06.10.2005 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією та ТОВ АФ Глушки укладено договір оренди земельної ділянки площею 76,96 га з додатковою угодою до нього від 16.02.2009 року про зміну площі земельної ділянки на 66,92 гa, тому в даному випадку не повинні застосовуватись норми земельного законодавства України щодо передачі земель за результатами проведення аукціону.

Однак, статтею 6 ЗУ Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Відповідно до ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження та укладеного договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Таким чином, оскільки як встановлено вище, укладаючи договір оренди земельної ділянки від 31.03.2011 ТОВ АФ "Глушки" отримало у користування новосформовану земельну ділянку площею 51,2200 га, межі якої визначені не були, тому в даному випадку повинні застосовуватись вищевказані норми земельного законодавства України щодо передачі земель за результатами проведення аукціону.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Крім того, ст. 13 Закону України Про оцінку земель передбачено обов'язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у від 03 лютого 2016 року у справі № 6-824цс16 та постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2014 року №К/800/40388/13.

Відповідно до листа Білоцерківської районної ради від 03.03.2017 року, станом на 27.02.17 технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 51,2200 га., що надана в оренду ТОВ АФ Глушки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області не затверджувалась.

Посилання відповідача-2 з приводу того, що ним щомісячно та вчасно вносились обов'язкові платежі за користування земельною ділянкою, про що також свідчать платіжні доручення, подані представником, не спростовують викладених вище обставин з того приводу, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 51, 2200 га. затверджена не була.

Таким чином, викладені вище обставини свідчать про те, що розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 30.03.2011 № 208 прийнято, а договір оренди земельної ділянки укладено без проведення земельних торгів, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його погодження комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно зі ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачами обставин, зазначених у позові прокурора, належними та допустимими доказами не спростовано.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Що ж до посилань відповідача з приводу пропуску позовної давності прокурором для звернення до суду з відповідним позовом, то судом встановлено, що прокурором зазначений в ст.ст. 256, 261 ЦК України строк пропущено не було.

Так, відповідно до ст. 256 цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності, що кореспондується зі ст.261 ЦК України (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі №3-1033гс15).

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення вимог земельного законодавства прокурору стало відомо лютому 2017 року, а відтак строк для звернення до суду не сплив та позовна давність прокурором не пропущена.

Судовий збір, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладається на відповідачів.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 30.03.2011 № 208 Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю агрофірмі Глушки .

3. Визнати недійсним договір оренди від 31.03.2011 за №33, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Глушки та Білоцерківською районною державною адміністрацією.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Глушки (09135, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Глушки, вул. Леніна, 39, код ЄДРПОУ 19411214) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_4, 27/2) - 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

5. Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації (09117, Київська обл.., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, код ЄДРПОУ 19425498) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_4, 27/2) -1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 11.07.2017.

Суддя О.В. Щоткін