Постанова

від 06.07.2017 по справі 907/549/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2017 р. Справа № 907/549/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Давид Л.Л. Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Казка", м.Ужгород

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.16

у справі № 907/549/16

за позовом ОСОБА_2, с. Минай Ужгородського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Казка", м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м.Ужгород

про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників (засновників) товариства

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_4 - представник;

від відповідача - Радь І.І. - представник;

від третьої особи - ОСОБА_3 - особисто;

Автоматизованою системою документообігу суду справу №907/549/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Малех І.Б. та Бойко С.М.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.17 апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 02.02.17.

Призначене на 02.02.2017 року судове засідання не відбулося у зв'язку із відпусткою судді - члена колегії Бойко С.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.17 розгляд справи призначено на 16.02.17.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.17 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та відкладено розгляд справи на 01.03.17.

Розпорядженням керівника апарату суду №115 від 27.02.17 призначено у справі проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням в відпустці судді - члена колегії Бойко С.М.

Згідно протоколу автоматизованої заміни складу судової колегії до складу колегії суддів введено суддю Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.17 у справі призначено почеркозначу експертизу проведення якої доручено Львівському НДІ судових експертиз та зупинено провадження у справі.

22 червня 2017 року Львівським НДІ судових експертиз повернуто до суду апеляційної інстанції матеріали справи № 907/549/16 із висновком судової почеркознавчої експертизи № 1333 від 16 червня 2017 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.17 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 06.07.17.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.11.16 у справі №907/549/16 (суддя Бобрик Г.Й.) позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Казка", яке оформлене протоколом №1/2016 від 12.04.2016 року. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Казка"на користь ОСОБА_2 суму 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) на відшкодування сплачених судових витрат.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач як учасник товариства не був належним чином повідомлений про час та місце проведення загальних зборів товариства та не була присутня на загальних зборах. Місцевим господарським судом критично оцінено надані відповідачем на підтвердження повідомлення позивача докази про проведення загальних зборів та про їх реєстрацію, при цьому судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи підпису вчиненого на повідомленні та реєстрації.

Зважаючи на що, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що загальні збори учасників товариства були скликані з порушенням п. 7.5. Статуту, проведені за відсутності кворуму, протокол не підписано позивачем, що спростовує твердження відповідача про кворум та факт участі позивача на загальних зборах та є підставою для визнання рішення загальних зборів товариства недійсними.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.16 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

При цьому, апелянт вважає, що рішення місцевого господарського суду є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт вказує на те, що в матеріалах справи міститься повідомлення про проведення через 30 календарних днів - 12.04.16 загальних зборів учасників, яке надано відповідачем на підпис всім учасникам, в тому числі ОСОБА_2, яка поставила свій підпис про ознайомлення з повідомленням, тобто, на його думку, відсутнє будь - яке порушення норм ст.61 ЗУ Про господарські товариства та положень п.7.5 Статуту товариства.

Також, скаржник вважає необгрунтованим твердження місцевого господарського суду про відсутність кворуму на загальних зборах з огляду на відсутність підпису позивача на протоколі загальних зборів, оскільки, як зазначає апелянт, відповідно до вимог закону був підготовлений реєстр учасників, який підписано ОСОБА_2, з огляду на що, апелянт вважає спростованими доводи позивача та суду про відсутність кворуму та не участь ОСОБА_2 у засіданні загальних зборів учасників товариства від 12.04.16.

Крім того, апелянт вважає, що при прийнятті рішення загальних зборів жодним чином не було порушено порядку голосування, а саме вимог ст.59 ЗУ Про господарські товариства , оскільки по питаннях, які були розглянуті та проголосовані на зборах учасників товариства 12.04.16 рішення приймається простою більшістю голосів.

16 лютого 2017 року до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.16 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з огляду на законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду.

При цьому, позивач вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими та безпідставними, оскільки місцевим господарським судом підставно встановлено, що загальні збори не скликались у встановленому порядку, з огляду на неповідомлення учасника - ОСОБА_2 про скликання зборів.

На самих зборах, як зазначає позивач, ОСОБА_2 не була присутня, оскільки не підписала протоколу від 12.04.16 №1/2006.

Також, позивач вказує на те, що прийняттю рішення загальних зборів передувала заява ОСОБА_2 від 02.10.15 про звільнення її від обов'язків директора та передачу своїх прав іншому учаснику - ОСОБА_3 , проте вказану заяву, як зазначає позивач, ним відкликано заявою від 05.11.15.

Крім того, позивач на спростування доводів апеляційної скарги щодо належності порядку проведенян голосування та прийняття рішення простою більшістю голосів, зазначає про те, що на його думку під простою більшістю голосів розуміється 50+1 голос.

Щодо відмови місцевим господарським судом в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, то позивач вважає обгрунтованою таку позицію місцевого господарського суду, оскільки вважає, що у даному випадку відсутні підстави для призначення експертизи.

Також, 16.02.17 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги в двох екземплярах аналогічних за своїм змістом різними засобами зв'язку, в яких він додатково обгрунтовує позицію викладену в апеляційній скарзі щодо наявності кворуму на загальних зборах товариства.

Відзиву на апеляційну скаргу від третьої особи не надходило, проте в судових засіданнях третьою особою зазначено про обгрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судовому засіданні присутні представник сторін та третя особа навели свої доводи міркування та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги та обставин справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2016 року відбулись загальні збори засновників (учасників) ТзОВ "Казка". Порядок денний загальних зборів, відповідно до протоколу, містив наступні питання:

1. Обрання голови та секретаря зборів.

2. Розгляд заяви директора ТзОВ "Казка" ОСОБА_2 про звільнення з посади.

3. Призначення на посаду директора ТзОВ "Казка".

4. Виробнича та трудова дисципліна працівників ресторану - кафе "Талісман" ТзОВ "Казка", шляхи підвищення рентабельності товариства.

З поставлених питань на порядку денному проголосував засновник ОСОБА_3 (одноособово) з часткою 50%, інший засновник ОСОБА_2 з часткою 43,5%, у протоколі зазначено, що утрималася та проте рішення прийнято простою більшістю голосів.

Рішенням загальних зборів товариства звільнено від виконання обов'язків директора ОСОБА_2 та призначено на посаду директора ОСОБА_3

Відповідно до відомостей, зазначених у протоколі, на загальних зборах була присутня ОСОБА_2, проте такий протокол ОСОБА_2 не підписано.

Покликаючись на недотримання відповідачем чинного законодавства та Статуту при скликанні загальних зборів, щодо кворуму учасників та неповідомлення учасника про проведення загальних зборів учасників товариства 12.04.16, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ Казка про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників (засновників) товариства від 12.04.16.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до п. 4 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи.

Згідно з п. 1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4" Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" спори за позовами учасників юридичної особи про визнання недійсними установчих документів або їх частин, змін до них належать до корпоративних спорів, оскільки установчі документи юридичної особи затверджуються під час її створення, подаються для державної реєстрації та в подальшому регулюють відносини щодо управління нею. Корпоративними також є спори про ліквідацію юридичної особи чи скасування її державної реєстрації за позовами учасників (засновників, акціонерів, членів) до цієї юридичної особи.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п. 7.7 Статуту ТОВ "Казка" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, вищим керівним органом товариства є загальні збори засновників, до складу яких входять засновники або призначені ними представники.

Частиною 7 ст.145 ЦК України встановлено, що черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

За положенням п. 7.5 цього Статуту повідомлення про скликання зборів та порядок денний повинно бути зроблено кожному засновнику персонально (поштовим, факсимільним або електронним повідомленням) не менш, ніж за 30 днів до скликання. З питань, не включених до порядку денного рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх засновників, присутніх на зборах.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства, учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами корпоративних спорів рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону Про господарські товариства .

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року Про практику розгляду судами корпоративних спорів судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.

В матеріалах справи міститься повідомлення від 10.03.16 про проведення 12.04.16 загальних зборів учасників товариства, на вказаному повідомлення біля відмітки ОСОБА_2 міститься підпис, вчинення якого ОСОБА_2 особисто нею заперечує.

Таким чином, у зв'язку з необхідністю встановлення факту вчинення піпису на повідомленні від 10.03.16, судом апеляційної інстанції призначено проведення почеркознавчої експертизи підпису вчиненому на зазначеному документів, оскільки наведена обставина належить до предмета доказування у даній справі щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про проведення загальних зборів учасників.

Висновком №1333 від 16.06.17 судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис нижче основного тексту і слова Ознайомились в лінійці ОСОБА_2. повідомлення від 10.03.16 про дату та час зборів засновників ТОВ Казка виконаний ОСОБА_2.

Наведеним спростовуються доводи позивача про неповідомлення його належним чином пропроведення зборів учасників товариства 12.04.16. З огляду на що, в суду апеляційної інстанції відсутні підставви вважати, що відповідачем допущено порушення порядку встановленого Законом та Статутом в частині належного повідомлення учасника про проведення зборів учасників товариства від 12.04.16.

Відповідно до ст.60 ЗУ Про господарські товариства (в редакції Закону № 1576-XII від 01.01.16, чинній на час проведення зборів) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Згідно з п. 7.4. Статуту загальні збори засновників вважаються повноважними, якщо на них присутні засновники (представники засновників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів. Засновники (їх представники) обирають голову та секретаря зборів, які забезпечують ведення протоколу.

Відповідно до розділу 1 та 5 Статуту (в редакції від 16.12.2009 року, яка була чинною на час прийняття загальними зборами спірних рішень) позивач є засновником ТзОВ "Казка", яка має частку у статутному капіталі - 43,5%, частка ОСОБА_3 складає 50%, інші 6,5% статутного фонду (капіталу) належать ОСОБА_6.

Свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.34) підтверджується, що спадкоємцями частки статутного капіталу, що належала ОСОБА_6 в розмірі 6,5 % від загального розміру статутного капіталу є ОСОБА_7 та ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, для участі в загальних зборах зареєструвалося два учасники - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується роеєстрацією усників зборів засновників ТОВ Казка від 12.04.16. При цьому, доводи позивача про невчинення ним підпису на вказій реєстрації спростовується судом апеляційної інстанції з огляду на висновок експертного дослідження №1333 від 16.06.17 в якому зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2 розташованій в лінійці (підпис) після зазначення прізвища, імені та по - батькові : 1.ОСОБА_2/перший розділу Присутні на зборах: реєстрації учасників зборів засновників ТОВ Казка від 12.04.16 виконаний ОСОБА_2.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року Про практику розгляду судами корпоративних спорів передбачено, що правомочність загальних зборів визначається на підставі реєстру у день проведення загальних зборів (частина перша статті 41 Закону України Про господарські товариства ), а не фактичної участі акціонерів у прийнятті загальними зборами рішень.

З огляду на встановлений судом факт реєстрації учасника для участі в загальних зборах засновників, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність кворуму під час проведенян загальних зборів товариства 12.04.16 та правомочність таких при прийнятті рішень.

При цьому, обгрунтування позивачем неправомочності загальних зборів відсутністю підспису ОСОБА_2 на протоколі від 12.04.16 №1/2006 спростовується судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 ГК України, пункту "а" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункту 1 частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 12 Закону України "Про кооперацію" учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають право брати участь в управлінні справами товариства.

Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком учасника (акціонера, члена) (п.2.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року Про практику розгляду судами корпоративних спорів ).

Таким чином, встановивши факт належного повідомлення ОСОБА_2 про проведення загальних зборів в порядку визначеному чинним законодавством та статутом товариства, а також встановивши обставину щодо реєстрації учасника для участі в загальних зборах засновників ТОВ Казка в суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що під час прийняття рішення загальними зборами товариства від 12.04.16 був відсутній кворум у зв'язку з непідписанням ОСОБА_2 протоколу загальних зборів, оскільки, як зазначено вище, участь в голосуванні на загальних зборах є правом такого учасника та кворум визначений на підставі реєстру

Щодо покликань позивача на порушення порядку прийняття рішення загальними зборами у зв'язку з недостатністю голосів для прийняття рішення, колегі ясуддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст.59 ЗУ Про господарські товариства з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Пунктами а та б ст.41 ЗУ про господарські товариства передбачено прийняттят рішень, щодо а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Як вбачається з порядку денного зборів засновників ТОВ Казка , які відбулися 12.04.16, на них не було розглянуто питань передбачених пунктах "а", "б" статті 41 ЗУ Про господарські товариства , відповідно і рішення по таких питаннях не приймалося, а тому відсутні підстави вважати, що при прийнятті рішень передбачених порядком денним необхідним було більше як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників.

Натомість, для прийняття таких рішень достатнім було простої більшості голосів, як це передбачено ст.59 ЗУ Про господарські товариства .

Частинами 1, 2 ст. 98 ЦК України визначено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оцінивши наявність такої більшості голосів для прийняття рішення, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, відповідно до розділу 5 Статуту (в редакції від 16.12.2009 року, яка була чинною на час прийняття загальними зборами спірних рішень) засновниками ТзОВ "Казка" є ОСОБА_2 частка в статутному капіталі становить 43,5%, частка ОСОБА_3 складає 50%, частка ОСОБА_6 - складає 6,5 %.

Після смерті у 2015 році частка ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом по 3,25 % перейшли до ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Станом на момент прийняття спірного рішення зміни до статуту в частині зміни часток статутного капіталу не внесені та не зареєстровані.

З огляду на положення частини п'ятої статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та статті 8 ЦК України (аналогія закону) до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику. Отже, у такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів учасників слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму (п.2.30 постанови Пленуму ВГС України №4 від 25.02.16 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Голоси, які припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, не враховуються під час голосування з питання про прийняття спадкоємця або правонаступника до товариства, під час визначення правомочності загальних зборів для прийняття рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, а також під час вирішення інших питань.

Отже, під час встановлення легітимності загальних зборів учасників ТОВ (ТДВ) та наявності кворуму для проведення цих зборів слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму(п.4.8 постанови Пленуму ВГС України №4 від 25.02.16 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

З огляду на наведене, під час визначення більшості голосів під час голосування, слід брати до уваги голоси присутніх учасників - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в сукупності за 100 %.

Тобто, належні ОСОБА_2. та ОСОБА_3 частки в розмірі 367 140,00 грн. та 422 000,00 грн. відповідно, разом становлять 100%=789 140,00 грн.

При цьому, виходячи і з розміру часток належних вказаним учасникам, в процентному відношенні на спірних загальних зборах учасників позивач володів 46,52 % голосів, тоді як ОСОБА_3 53,48 % голосів.

З огляду на наведене, в суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що у даному випадку під час прийняття рішення загальними зборами товариства порушено порядок голосування та прийняття рішення простою більшістю голосів, оскільки як зазначено вище, при прийнятті рішення За проголосовано засновником товариства, що на загальних зборах голосував 53,48 % відсотками голосів, тобто простою більшістю.

При цьому, зазначення в протоколі зборів іншого відсоткового розподілу голосів не впливає на обставини у даній справі, оскільки в будь - якому випадку рішення прийнято простою більшістю голосів в порядку передбаченому ст.59 ЗУ Про господарські товариства .

Покликання позивача на неправомірність прийняття рішення на загальних зборах щодо заяви директора ТОВ Казка ОСОБА_2 про звільнення з посади, оскільки така відкликана, спростовується судом апеляційної інстанції з огляду на те, що в матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_2 про відкликання нею заяви від 02.10.15.

Натомість, в матеріалах справи міститься заява від 05.11.15 в якій зазначено про непроведення жодних змін до установчих документів ТОВ Казка у випадку пред'явлення документів підписаних ОСОБА_2 та у випадку звернення будь - якої особи щодо зміни керівника, при цьому така заява адресована начальнику відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців, легалізації об'єднань громадян Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Доказів про направлення на адресу ТОВ Казка вказаної заяви, як і будь - яких інших заяв ОСОБА_2 про відкликання заяви про звільнення в матерілах справи не міститься.

Покликання представника позивача в судовому засіданні на неналежність експертизи, спростовуються судом апеляційної, оскільки як вбачається з матеріалів справи такі висновки надані судовими експертами на виконання вимог ухвал господарського суду, при цьому експертів попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов"язків, а поставлені перед експертом питання мають суттєве значення для встановлення всіх обставин справи та потребують спеціальних знань, якими наділений судовий експерт у відповідній сфері діяльності, тому суд приймає дані Висновки судової експертизи, як доказ у справі.(абз.3 п.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року із змінами і доповненнями). З огляду на наведене, в суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати такі висновок судового експерта недостовірним.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на вищенаведені обставини, які не були враховані місцевим господарським судом під час прийняття рішення, обґрунтованість доводів, що містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Закарпатскої області від 14.11.16 у даній справі.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покласти на позивача, в порядку вимог ст.ст. 49,105 ГПК України.

Щодо витрат за проведення експертного дослідження, колегія суддів зазначає таке:

Пунктом 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи". Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК .

З огляду на обгрунтованість доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим рішення місцевого господарького суду про задоволення позову підлягає скасуванню, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Казка задоволити. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.16 у справі №907/549/16 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Казка" (88000, м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, 3; код ЄДРПОУ 25433935) 1515,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Казка" (88000, м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, 3; код ЄДРПОУ 25433935) 3961,80 грн. витрат пов'язаних з проведенням експертизи.

4. Місцевому господарськом усуду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.07.17

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Малех І.Б.