Постанова

від 05.07.2017 по справі 910/775/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2017 р. Справа№ 910/775/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Цукарєва Г.В.

за участю представників:

від позивача: Діденко А.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Репецька О.Є. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2017р.

у справі №910/775/17 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Асоціація користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі "Уран"

про розірвання Договору та стягнення 81 371,12 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про розірвання Договору №11010701 від 01.07.2011р. та відшкодування 81 371,12 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною аудиторською службою України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Університету за період з 01.01.2013р.- 01.06.2016р., якою встановлено, що позивачем безпідставно та безоплатно надаються нежитлові приміщення відповідачу. Останній використовує їх для прокладання кабелю та встановлення технічного обладнання мешканцям будинків. Вважаючи, що передане Університетом відповідачу у користування майно складає зміст оренди, яка не може бути безоплатною, позивач просив розірвати укладений ним 01.07.2011р. з відповідачем договір №11010701 і відшкодувати завдані його виконанням збитків на суму 81 371,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017р. порушено провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Асоціацію користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі "Уран".

Встановивши, що сторони на власний розсуд уклали договір і погодили його умови, які не суперечать змісту закону, виявлені Державною аудиторською службою України порушення на зміст договору не впливають, позивачем не доведено порушення відповідачем зобов'язань підчас виконання договору, Господарський суд міста Києва рішенням від 22.03.2017 р. (підписаним 27.03.2017р.) у справі №910/775/17 у задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погодившись з мотивами та висновками суду першої інстанції, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, між позивачем та відповідачем склалися орендні правовідносини, які регулюються Законом України Про оренду державного та комунального майна , проте укладений договір №11010701 від 01.07.2011р. не відповідає вимогам цього закону і не містить усіх істотних умов, тому такий договір підлягає розірванню в судовому порядку, а збитки у розмірі 81 371,12 грн., у зв'язку з утриманням нерухомого майна, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач проти позову заперечив. Вказав, що укладений між сторонами договір за своєї правовою природою не є орендним, відповідач забезпечує надання послуги з підключення до мережі Інтернет/URAN мешканців гуртожитків, умовами договору не передбачено передання у користування приміщень, а лише надання місць у приміщеннях для встановлення обладнання, яке необхідно для надання послуги.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В. судді: Пономаренко Є.Ю., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2017р. апеляційну скаргу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.07.2017р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2017р., у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, змінено та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Третя особа до судового засідання, що відбулось 05.07.2017р., не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01.07.2011р. між Національним педагогічним університетом імені М.П.Драгоманова (власник), Асоціацією користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі "Уран" (асоціація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (виконавець) укладено Договір № 11010701 (Договір).

Згідно пункту 1 Договору сторони погодили, що з метою розширення сфери послуг, задоволення інформаційних потреб громадян та юридичних осіб власник надає виконавцю місця в технічних приміщеннях, а також шахтах для прокладання кабелю та встановлення технічного обладнання в будинках за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6 (будинки) для підключення мешканців будинків до мережі Інтернет/URAN, забезпечення доступу до ресурсів мереж Інтернет/URAN та до інших телекомунікаційних послуг.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується:

- здійснити монтаж, прокладку кабелю та підключення технічного обладнання у виділених власником місцях згідно з проектом та додатками до проекту, узгодженими з власником;

- забезпечити підключення одного приміщення в кожному з будинків відповідно пункту 1, яке вказано власником та надати доступ до ресурсів мереж Інтернет/URAN в цьому приміщенні;

- власними силами і за власний рахунок проводити обслуговування змонтованого та підключеного обладнання (п. 2.2.1 цього Договору), з дотриманням правил безпечної експлуатації електропристроїв та Правил пожежної безпеки;

- укладати угоди про надання телекомунікаційних послуг з мешканцями будинків по узгоджених з власником тарифах за цінами не вище середньо-ринкових.

- надати мешканцям будинків по п. 1, з якими укладено Договір на надання телекомунікаційних послуг по п. 2.1.4, доступ до мережі Інтернет, до ресурсів мережі Уран та мережі власника.

Згідно пункту 2.2 Договору власник зобов'язується, зокрема, надавати робітникам виконавця доступ для встановлення обладнання в приміщеннях (робочих кімнатах, підвалах, горищах, шахтах та коридорах загального користування, холах та ін.) та надавати цілодобовий доступ обладнання до електроживлення, не від'єднувати від електромережі встановлене технічне обладнання виконавця.

Відповідно до пункту 2.3 Договору асоціація зобов'язується надавати виконавцю доступ до мережі УРАН та Інтернет через власні канали для підключення будинків згідно пункту 1.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що всі кабельні мережі, активне та пасивне обладнання, встановлене за адресами пункту 1 цього Договору є власністю виконавця.

Договір не передбачає фінансових стосунків та розрахунків між сторонами (пункт 3.1 Договору).

Договір не може бути розірвано достроково, якщо виконавець виконує умови договору в повному обсязі (пункт 5.3. Договору).

Згідно пунктів 5.1, 5.4 Договору встановлено, що договір укладено терміном на п'ять років та діє з моменту його підписання сторонами. По закінченню терміну дії договору, він продовжується на термін п. 5.1, якщо жодна з сторін не виразить бажання вийти з договору та не повідомити про це інші сторони письмово не пізніше ніж за півроку до дня вчинення дії договору.

Державною аудиторською службою України за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова складено акт № 03-21/4 від 14.09.2016р. і встановлено, що за період з 01.01.2013р.-01.06.2016р. Університетом за рахунок коштів спеціального фонду здійснено видатки на покриття спожитих ФОП ОСОБА_6 комунальних послуг, енергоносіїв та експлуатаційних витрат на утримання приміщень, загальною вартістю 81 371,12 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

За наслідками проведеної ревізії позивач 27.10.2016р. звернувся до відповідача з претензією №04-10/1901, у якій зазначав про невідповідність укладеного між ними договору №11010701 від 01.07.2011р. вимогам Закону України Про оренду державного та комунального майна , просив відшкодувати завдані внаслідок виконання цього договору збитки у розмірі 81 371,12 грн. та укласти договір оренди.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач не надав згоди на розірвання договору і не відшкодував нарахованих позивачем збитків в сумі 81 371,12 грн.

На думку позивача договір №110110701 від 01.07.2011р. слід розірвати, у зв'язку з його укладенням всупереч вимог ч. 3 ст. 180 ГК України, так як договір не містить ціни, що є обов'язкової істотною умовою договору.

Колегія суддів з такими доводами погодитись не може.

За своїм предметом укладений між сторонами договір не має ознак орендного, і є непоіменованим, тож до регулювання правовідносин сторін застосовуються загальні положення про зобов'язання. Незастосування положень про найм (оренду) викликане тим, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна об'єктом оренди є самостійний об'єкт - цілісний майновий комплекс, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств. Частина коридору, шахти, горища, холу інших місць загального користування, використаного для прокладки кабелю, не є самостійним об'єктом тимчасового користування, яке може бути індивідуалізованим і переданим окремо за плату у найм (оренду), або безоплатно - за договором позички.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Укладаючи договір, сторони погодили безоплатність договору, і зобов'язання за зазначеним договором сторонами виконуються, що не є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Такий висновок відповідає нормам Господарського Кодексу України та Цивільного кодексу України, приписи якого не надають права на одностороннє розірвання договору.

Згідно до статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-301цс15 від 06.07.2015р.).

Враховуючи встановлене, позовні вимоги в частині розірвання договору слід відхилити як необґрунтовані.

Позивач просив господарський суд стягнути з відповідача на відшкодування збитків у розмірі 81 371,12 грн., внаслідок сплати університетом комунальних послуг, енергоносіїв за період 2013р.-2016р.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Наявності усіх елементів цивільного правопорушення позивачем не доведено, а тому з висновком суду першої інстанції про недоведеність вимог про відшкодування збитків за рахунок відповідача є вірним.

Доводи апелянта, викладені ним у апеляційній скарзі, правомірності висновків суду не спростовує.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2017р. у справі №910/775/17 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2017р. у справі №910/775/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2017р. у справі №910/775/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/775/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко