Ухвала

від 04.07.2017 по справі 757/22138/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2815/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

власника майна, директора ТОВ «Пром-Продукт» - ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Пром-Продукт» - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих , справах четвертого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках вказаних у клопотанні слідчого підприємств в ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627); ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310); ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 333391); ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), шляхом заборони будь - яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував достатність підстав вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про арешт майна та накладення арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «Пром-Продукт» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що участь ТОВ «Пром-Продукт» в «протиправному фінансовому механізмі» не підтверджена жодним доказом, оскільки про дане товариство в матеріалах кримінального провадження не зазначається, печаток, які належать товариству у інших осіб не знаходиться і позапланових документальних перевірок, або слідчих дій щодо вказаного товариства не проводилося. Додає, що ТОВ «Пром-Продукт» має п`ять найманих працівників, що на думку апелянта, свідчить про відсутність ознак фіктивності в його діяльності.

Далі в апеляційній скарзі апелянт стверджує, що внаслідок накладення арешту на банківські рахунки ТОВ Пром-Продукт, товариство позбавлене можливості вільно користуватися своїми грошовими коштами та проводити будь-яку господарську діяльність, наслідком чого стане неодержання державним бюджетом України податків і зборів.

Також ОСОБА_7 зазначає, що ухвала слідчого судді, як і клопотання слідчого не містить даних про участь товариства у протиправному фінансово-економічному механізмі, як і не містить даних про його роль у ньому. Додає, що стороною обвинувачення не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення посадовими особами товариства кримінального правопорушення, а матеріали провадження не містять доказів відповідності арештованого майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Крім того, апелянт посилається на відсутність підстав, передбачених ст. 96-3 КК України для застосування щодо товариства заходів кримінально-правового характеру.

У підсумку автор апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «Пром-Продукт» не має жодних господарських правовідносин з підприємствами, які фігурують у даному кримінальному провадженні та жодній посадовій особі товариства не повідомлено про підозру.

Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску такого строку зазначає, що оскаржувану ухвалу слідчим суддею постановлено без виклику у судове засідання власника майна, про існування ухвали товариству стало відомо 10 травня 2017 року, апеляційна скарга подана директором товариства 15 травня 2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна, який підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги власника майна, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга власника майна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна участі у судовому засіданні суду першої інстанції не приймав, про існування оскаржуваної ухвали суду йому стало відомо 10 травня 2017 року, апеляційна скарга подана до суду 15 травня 2017 року, пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні прокуратури міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження № 42017100000000028, відомості про яке 12.01.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчий в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках вказаних у клопотанні слідчого підприємств в ПАТ «Сбербанк»; ПАТ «Ідея Банк»; ПАТ КБ «Приватбанк»; ПАТ КБ «Приватбанк», яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року задоволено та накладено арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно.

З цим рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій слідчим вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Проте, розглядаючи клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя не звернув уваги на відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, та не надано такої постанови прокурором і під час апеляційного перегляду справи.

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, оскільки без відповідної постанови слідчого майно не може набути статусу речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено.

Таким чином, у зв`язку із викладеним, колегія суддів переконана, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечити збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, за недоведеності необхідності арешту майна, який явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесене до суду із порушенням вимог ст. 171 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Пром-Продукт» - ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих , справах четвертого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках вказаних у клопотанні слідчого підприємств в ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627); ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310); ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 333391); ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), шляхом заборони будь - яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих , справах четвертого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 по накладенню арешту на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках вказаних у клопотанні слідчого підприємств в ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627); ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310); ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 333391); ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) .

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4