Рішення
від 11.07.2017 по справі 204/5283/16-ц
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/5283/16

Провадження № 2/204/164/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.

за участю секретаря Старостенко Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про поділ майна в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким припинити право спільної часткової власності на домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську та виділити ОСОБА_7 в натурі 16/100 частки зазначеного домоволодіння, згідно висновку будівельно-технічної експертизи, визнавши за ним право власності на це окремо виділене майно; визначити порядок користування земельною ділянкою у домоволодінні №27 по вул. Боброва у м. Дніпропетровську, який буде запропонований у висновку будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування позову зазначив, що йому - ОСОБА_7 на праві власності належить 16/100 домоволодіння №27 по вул. Боброва у м. Дніпропетровську. що підтверджується договорами дарування 3/100 частин домоволодіння від 27.01.2016 року, 10/100 частин домоволодіння від 27.10.2014 року та 3/100 частин домоволодіння від 17.06.2015 року. Власниками інших частин спірного домоволодіння є відповідачі. У зв'язку з виниклою життєвою ситуацією та його бажанням виїхати на постійне місце проживання за кордон до своїх родичів, він має намір продати належне йому нерухоме майно, але для цього йому необхідно виділити в натурі частку з вказаного вище майна, що перебуває у спільній частковій власності, оскільки на цьому наполягають покупці. Посилаючись на ст.364, ч.2,3 ст.370 ЦК України, п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , роз'яснення, викладені в підп. а п.12, п.14 постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності та п.п.6,7 постанови Пленуму ВСУ від 04 жовтня 1991 року №7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , зазначив, що у зв'язку із неможливістю спільно володіти та розпоряджатися на власний розсуд зазначеною часткою домоволодіння, він змушений звернутися до суду із даним позовом.

27 вересня 2016 року в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_3 були надані письмові заперечення відповідача в яких відповідач ОСОБА_2 просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовити. Зазначивши, що у позивача відсутнє право на звернення до суду. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України у позивача як співвласника домоволодіння № 27 по вул. Боброва у місті Дніпропетровську є право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Але, відповідно до вимог ст.ст. 1, 3, 15 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Законом передбачено (ч. 4 ст. 364 Цивільного кодексу України), що договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Позивач не звертався до неї вирішити питання про виділ у натурі його частки із спільного майна, про наявність такого бажання позивача їй стало відомо із отриманої позовної заяви. Право позивача на виділ у натурі його частки з спільного майна, вона не порушувала, не заперечує та не визнає, тому вважає, що в даному випадку відсутній предмет спору. Крім того, позивач посилається на неможливість спільно володіти та розпоряджатися на власний розсуд своєю часткою домоволодіння, але в чому полягає така можливість не зазначає та буд-яких доказів на підтвердження цієї обставини не надав до суду. Однією із позовних вимог є визнання права власності на окремо виділене майно, але в наданому позивачем технічному паспорті на ім'я ОСОБА_12 станом на 14.03.2008р. зазначаються відомості про наявність даних про самовільне будівництво: прибудова літ. Б1-1, площею 6,8 кв.м., прибудова літ. а 4 -1, площею 11,4 кв.м. Згідно даних КП ДМБТІ ДОР, які містяться у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.09.2011р. № 31366347, вказані самовільно побудовані прибудові належать гр. ОСОБА_13 та ОСОБА_12, який відчужив за договором дарування свою частку позивачу. Посилаючись на ч.2 ст.376 ЦК, зазначила, що за таких умов, у разі наявності самовільно побудованого майна, не введеного у встановленому порядку в експлуатацію, відсутні підстави для визнання права власності позивача на окремо виділене майно в складі якого знаходяться самовільно побудоване майно. Щодо позовної вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою домоволодіння № 27 по вул. Боброва у м. Дніпропетровську, то вважає, зазначити, що земельна ділянка у домоволодінні № 27 не знаходиться у приватної власності (спільної чи часткової) співвласників. Згідно відповіді КП ДМБТІ ДОР від 12.05.2005р. № 3433, в матеріалах інвентаризаційної справи на домоволодіння відсутні будь-які рішення Красногвардійського райвиконкому про надання, чи закріплення земельної ділянки. Земельна ділянка площею 1326 кв.м. визначена за фактичним користуванням. Посилаючись на ч.1 ст.88 Земельного кодексу України, зазначила, що вона вважає, що відсутні законні підстави для визначення порядку користування земельною ділянкою у домоволодінні №27, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Дніпро. Крім того, відсутні взагалі спір між співвласниками щодо користування даною земельною ділянкою, оскільки будь-які перешкоди у її користуванні позивачу не вчинено.

Позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги, а саме: 27 квітня 2017 року (т.2, а.с.43-46), 19 травня 2017 року (т.2 а.с.61-64).

09 червня 2017 року представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3 надав суду письмові заперечення на уточнену позовну заяву від 19 травня 2017 року, в якій просив у задоволенні позову відмовити. Зазначивши, що в судовому засіданні, 19.05.2017 року представником позивача подано заяву, якою позивач уточнює свої позовні вимоги: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7 на домоволодіння за адресою м. Дніпро, вул. Боброва, 27; виділити в натурі нерухоме майно, що належить позивачу на праві спільної часткової власності, а саме: 16/100 частини в окреме домоволодіння з подальшим визначенням йому адреси, яке складатиметься з відповідних будов та споруд, вартість якого складає 250 122 гривень; визнати за позивачем право власності на окремо виділене в натурі домоволодіння № 27а по вул. Боброва у м. Дніпро, що складається з відповідних будов та споруд; визначити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1219 кв;м. у домоволодінні № 27 по вулиці Боброва у місті Дніпро, за фактичним її використанням, з максимальною ізоляцією співвласників домоволодіння; відповідно до першого варіанту розподілу домоволодіння з урахуванням кадастрових меж земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:07:486:0002 додаток № 3), який запропонований у висновку судової будівельно-технічної експертизи. Вважають, що дані позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Посилаючись на ст.3 ЦПК України, зазначив, що в даній справі, позивачем, не надано доказів того, що існує спір між співвласниками з приводу спільного майна та спільного користування земельною ділянкою, який свідчить про порушення, оспорювання або невизнання його прав. Посилання позивача в уточненій позовній заяві на необхідність проведення капітального ремонту його частини будинку та отримання відповідних дозволів у майбутньому, які без згоди інших співвласників йому не нададуть та які не мають наміру та бажання надати таку згоду є надуманими та передчасними. Посилаючись на ст.364 ЦК України, зазначив, що питання виділу у натурі частки домоволодіння перш за все має вирішуватися у договірному порядку. Також, посилаючись на ст.5 ЗУ Про нотаріат зазначив, що позивачем не надано доказів відмови нотаріуса у виділі частки, доказів того, що інші співвласники порушують його право або чинять перешкоди у реалізації його прав, тому вважаємо, що шляхом пред'явлення даного позову позивач фактично намагається обійти установлений законом, позасудовий порядок вирішення питання поділу об'єктів нерухомості. Посилаючись на абц. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 Про судове рішення у цивільній справі , зазначив, що якщо суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, ухвалюється рішення суду про відмову в задоволенні позову саме на цій підставі. Також зазначив, що він вважає, що вимога позивача стосовно виділення в натурі нерухомого майна, що належить позивачу на праві спільної часткової власності, а саме: 16/100 частини в окреме домоволодіння з подальшим визначенням йому адреси не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 364 ЦК України, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є розмір часток співвласників і технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Згідно висновку проведеної по справі будівельно-технічної експертизи від 15.03.2017 року, виділ у натурі ОСОБА_7 частки домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпрі у розмірі 16/100 частки, неможливий. Також. Посилаючись на п.1 ст.380, п.1 ст.186 ЦК України, вважають, що вимога позивача про виділення в натурі та визнання права власності саме на окреме домоволодіння , суперечить даним положенням цивільного законодавства. Вважає, що вимога позивача про визнання права власності на окремо виділене в натурі домоволодіння за вказаною адресою, не підлягає задоволенню, оскільки згідно вимог цивільного законодавства (ст. 392 ЦК України), власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. В порушення ст. 60 ЦПК України позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаних у ст. 392 ЦК України обставин. Обставин щодо невизнання або оспорювання права власності на його частку у спільному майні відповідачами, позивачем не зазначено. Відносно позовної вимоги щодо визначення порядку користування земельною ділянкою посилався на ст.116,125, ч.1,4,9 ст.79-1 ЗК України, п.25 Постанови ПВСУ №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , зазначивши, що в матеріалах справи відсутні документи про надання земельної ділянки, розташованої за адресою вул. Боброва, буд. 27, м. Дніпро для будівництва та обслуговування житлового будинку и господарських будівель та споруд, а також план земельної ділянки відведеної в натурі (на місцевості), а є лише план схема даної земельної ділянки, який виготовлено ТОВ фірма Геора , та який не може вважатись затвердженою технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка передбачена п.2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376. За таких умов земельна ділянка, розташована за вказаною адресою не є об'єктом цивільних прав, в тому числі не може бути об'єктом права користування, оскільки ділянка не сформована, не виділена в натурі та межі її не визначені, в установленому законодавством порядку та сторони права власності або користування на неї не набули, що також зазначено у вищевказаному висновку експерта. Крім того, вимога про визначення порядку користування земельною ділянкою суперечить ч.3 ст.364 ЦК україни. Тобто, вважає, що дана вимога позивача є передчасною.

23 червня 2017 року представником позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_1 була надана заява про уточнення позовних вимог в якій позивач зменшив заявлені позовні вимоги відмовившись від позовних вимог в частині визначення порядку користування земельною ділянкою та остаточно просив: припинити його право спільної часткової власності на домоволодіння за адресою місто Дніпро, вул. Боброва, 27; виділити в натурі нерухоме майно, що належить йому - ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності, а саме 16/100 частини домоволодіння за адресою місто Дніпро, вулиця Боброва, 27, в окреме домоволодіння з подальшим визначанням йому окремої адреси, яке складається з наступних будов та споруд: житловий будинок літ. А-1; прибудова літ. а 1 -1; прибудова літ. а 2 -1; тамбур літ. а 3 -1: прибудова літ.а 4 -1; прибудова літ. А 1 -1: огорожа №3: хвіртка № 4 та розташоване на земельній ділянці площею 278,93 кв.м (у додатку до експертизи зафарбовано блакитним кольором) вартість якого складає 250122грн; визнати за ОСОБА_7sp; Х. право власності на окремо виділене в натурі домоволодіння № 27а по вул. Боброва у м. Дніпро, яке складається з наступних будов та споруд : житловий будинок літ. літ. А-1; прибудова літ. а 1 -1; прибудова літ. а 2 -1; тамбур літ. а 3 -1: прибудова літ.а 4 -1; прибудова літ. А 1 -1: огорожа №3: хвіртка № 4 та розташоване на земельній ділянці площею 278,93 кв.м; стягнути з відповідачів з кожного пропорційно на його користь витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування зазначено, що за результатами проведеної експертизи, Дніпропетровський науково - дослідний інститут судових експертиз надав висновок про можливі варіанти поділу домоволодіння № 27 по вул. Боброва у м. Дніпро та визначення порядку користування співвласниками земельною ділянкою за цією адресою. Посилаючись на ст.364 ЦК України, роз'яснення підп. а п.12, п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності та п.п. 6,7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , зазначив, що з огляду на те, що законодавством, а саме ст. 364 ЦК України передбачено, як виділ частки із спільної власності, так і повний розподіл домоволодіння в натурі, він обирає варіант лише виділу йому його частки без припинення права спільної часткової власності для інших співвласників (відповідачів по справі). Він вважає, що такі вимоги відповідатимуть загальним засадам цивільного законодавства, а саме приписам п.6 ч.1 ст.3 ЦК України - справедливості, добросовісності та розумності, оскільки кожна особа має право вільно розпоряджатися своєю власністю без будь - яких обмежень з боку інших осіб. Його вимоги пов'язані з тим, що його частина будинку потребує капітального ремонту і на це йому необхідно буде отримувати в майбутньому відповідні дозволи, але без згоди інших співвласників такі дозволи відповідні органи йому не нададуть. Отже, він прямо залежатиме від інших співвласників, які не матимуть наміру та бажання надавати йому таку згоду, або навпаки будуть ставить йому умови матеріального характеру для можливого надання такої згоди.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд задовольнити їх у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і просив в позові відмовити, посилаючись на письмові заперечення.

Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у позові.

Відповідачі ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.1 ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7 є власником 10/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровська, що підтверджується договором дарування нерухомого майна від 27 жовтня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_14, зареєстрованого в реєстрі за №356, згідно якого ОСОБА_7 прийняв в дар від ОСОБА_12, належні останньому на праві приватної власності 10/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську, розташоване на земельній ділянці площею 1326,0 кв.м, яке в цілому складається з: А-1-житловий будинок, дерев'яно-мазаний, житловою площею 111,8 кв.м; Б-1-житловий будинок, цегла, житловою площею 52,1 кв.м; Д-2 установа шлакоблок, цегла; Д1-2-житлова прибудова, житловою площею 45,3 кв.м; Р-1-житловий будинок, шлакоблок, житловою площею 22,0 кв.м; Л-1-житловий будинок, цегла, житловою площею 46,2и кв.м; Г-гараж, цегла; З,г,С,Т,Н-сараї, цегла; Е-сарай, дерево, М-сарай тимчасовий, дерево, В-убиральня, дерево (т. 1, а.с.7), а також підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.10.2014 року, де зазначено, що ОСОБА_7 на праві приватної спільної часткової власності належить 10/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську (т. 1, а.с. 8).

Також, ОСОБА_7 є власником 3/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровська, що підтверджується договором дарування 3/100 частин домоволодіння від 17 червня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_15, зареєстрованого в реєстрі за № 1696, згідно якого ОСОБА_7 прийняв в дар від ОСОБА_16, належні останній на праві приватної власності 3/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську, розташоване на земельній ділянці площею 1326,0 кв.м, по фактичному користуванню, яке в цілому складається з: А-1-житловий будинок, дерев'яно-мазаний, житловою площею 111,8 кв.м; Б-1-житловий будинок, цегла, житловою площею 52,1 кв.м; Д-2 установа шлакоблок, цегла; Д1-2-житлова прибудова, житловою площею 45,3 кв.м; Р-1-житловий будинок, шлакоблок, житловою площею 22,0 кв.м; Л-1-житловий будинок, цегла, житловою площею 46,2и кв.м; Г-гараж, цегла; З,г,С,Т,Н-сараї, цегла; Е-сарай, дерево, М-сарай тимчасовий, дерево, В-убиральня, дерево(т. 1, а.с.5), а також підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.06.2015 року, де зазначено, що ОСОБА_7 на праві приватної спільної часткової власності належить 3/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську (т. 1, а.с.6).

Крім того, ОСОБА_7 є власником 3/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровська, що підтверджується договором дарування 3/100 частин домоволодіння від 27 січня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_15, зареєстрованого в реєстрі за № 104, згідно якого ОСОБА_7 прийняв в дар від ОСОБА_11, належні останній на праві приватної власності 3/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську, розташоване на земельній ділянці площею 1326,0 кв.м, по фактичному користуванню, яке в цілому складається з: А-1-житловий будинок, дерев'яно-мазаний, житловою площею 111,8 кв.м; Б-1-житловий будинок, цегла, житловою площею 52,1 кв.м; Д-2 установа шлакоблок, цегла; Д1-2-житлова прибудова, житловою площею 45,3 кв.м; Р-1-житловий будинок, шлакоблок, житловою площею 22,0 кв.м; Л-1-житловий будинок, цегла, житловою площею 46,2и кв.м; Г-гараж, цегла; З,г,С,Т,Н-сараї, цегла; Е-сарай, дерево, М-сарай тимчасовий, дерево, В-убиральня, дерево (т. 1, а.с.5), а також підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2016 року, де зазначено, що ОСОБА_7 на праві приватної спільної часткової власності належить 3/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську (т. 1, а.с.6).

Таким чином судом вважає встановленим той факт, що ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить 16/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, б. 27.

Відповідач ОСОБА_2 є власницею 13/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва, 27 в м. Дніпропетровську, що підтверджується договором дарування частини домоволодіння від 11 листопада 2003 року, посвідченого нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_17, зареєстрованого в реєстрі за № 2-3323, згідно якого ОСОБА_2 прийняла в дар 13/100 частин домоволодіння, що знаходиться в м. Дніпропетровську, вул. Боброва, 27, на земельній ділянці площею 1326 кв.м розташовано: А-1-житловий будинок дерев'яно-мазаний жилою площею 111,8 кв.м, Б-1-житловий будинок цегла жилою площею 52,1 кв.м, Д-2 установа шлакоблок, цегла; Д1-2-житлова прибудова шлакоблок, жилою площею 45,3 кв.м; Р-1-житловий будинок, шлакоблок, жилою площею 22,0 кв.м; Л-1-житловий будинок, цегла, житловою площею 46,2 кв.м; Г-гараж, цегла; З,г,С,Т,Н-сараї, цегла; Е-сарай, дерево, М-сарай тимчасовий, дерево, В-убиральня, дерево, №1,2-огорожа (т. 1, а.с.54), а також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації від 01.06.2004 року де зазначено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 13/100 частин домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську (т. 1, а.с.55).

Згідно листа Комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації за № 2805 від 10.03.2016 року, станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності за адресою - вул. Боброва, буд. 27:

3/100 частини домоволодіння за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.1962 посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром 1-5938, зареєстровано в КП ''ДМБТГ' ДОР" в реєстраційній книзі № 141 за реєстраційним №114;

13/100 частин домоволодіння за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 11.11.2003 посвідченого Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром 2-3323, зареєстровано КП ''ДМБТІ" ДОР" в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 2589546;

18/100 частин домоволодіння за ОСОБА_9 на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2005 та ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2006, зареєстровано КП "ДМБТІ" ДОР" в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 2589546;

43/200 частини домоволодіння за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 30.04.2009 виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, зареєстровано КП "ДМБТІ" ДОР" в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №2589546;

43/200 частини домоволодіння за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 30.04.2009 виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, зареєстровано КП "ДМБТІ" ДОР в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №2589546;

10/100 частин домоволодіння за гр. ОСОБА_12 на підставі договору дарування від 16.10.2002 посвідченого П'ятою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром 1-2509, договору дарування від 16.10.2002 посвідченого П'ятою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром 1-2507, договору дарування 31.10.2002 посвідченого П'ятою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром 1-2630, договору дарування від 11.09.2003 посвідченого Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром 5-2305, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2010, зареєстровано КП "ДМБТІ" ДОР" в електронному Реєстрі власності на нерухоме майно за реєстраційним № 2589546;

2/100 частини домоволодіння за ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 08.01.1988 посвідченого Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром 2-187, зареєстровано в КП ''ДМБТІ' ДОР" в реєстраційній книзі № 418 за реєстраційним №50;

8/100 частин домоволодіння за ОСОБА_18 на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.1997 посвідченого Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром 2-1073, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР в реєстраційній книзі № 418 за реєстраційним №50;

3/100 частини домоволодіння за ОСОБА_16 на підставі договору дарування від 21.02.1981 посвідченого Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром2-977, зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР в реєстраційній книзі № 324 за реєстраційним №117 (т. 1, а.с.128).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Дніпропетровським міським управлінням (відділом) земельних ресурсів 03 жовтня 2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:07:486:0002, відповідач ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 0,0097 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 27 (т. 1, а.с.190).

У листі Комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації за №3433 від 12.05.2005 року зазначено, що в матеріалах інвентаризаційної справи на домоволодіння №27 по вул. Боброва будь-які рішення Красногвардійського райвиконкому про надання, чи закріплення земельної ділянки відсутні. Земельна ділянка площею 1326 м 2 визначена за фактичним користуванням (т. 1, а.с.67).

Згідно архівного витягу з рішення № 262 Красногвардійського райвиконкому депутатів трудящихся від 02 березня 1970 року Про відсутність необхідних технічних норм розділу домоволодіння на самостійні будинки від 26 квітня 2006 року за №13-40-06, відмовлено у розділі домоволодіння на самостійні будинки по вул. Боброва №27; рахувати земельні ділянки домоволодінь, зазначених у п.1 даного рішення з розміщеними на них будівлями та спорудами одним домоволодінням (т. 1, а.с.68).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, земельна ділянка за адресою: м. Дніпро вул. Боброва, 27, на якій розташоване спірне домоволодіння не приватизована, належним чином завірені документи про виділення спірної земельної ділянки відсутні, що визнається сторонами по справі. Лише відповідач ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 0,0097 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 27, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого Дніпропетровським міським управлінням (відділом) земельних ресурсів 03 жовтня 2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:07:486:0002, та становить частину від земельної ділянки на якій розташоване все домволодіння (т. 1, а.с.190).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 355 ЦК України , майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України , власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами 1 та 2 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

З наведених норм ст. 358 ЦК України очевидним є висновок про те, що усі співвласники нерухомого майна мають рівні права у володіння та розпорядженні належною їм часткою майна, та повинні реалізовувати належне їм право власності за взаємною згодою, враховуючи при цьому інтереси усіх співвласників.

Таким чином суд зазначає, що домоволодіння № 27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську, належить позивачу та відповідачам на праві спільної часткової власності.

Як зазначає позивач в останній уточненій позовній заяві, його вимоги пов'язані з тим, що його частина будинку потребує капітального ремонту і на це йому необхідно буде отримувати в майбутньому відповідні дозволи, але без згоди інших співвласників такі дозволи відповідні органи йому не нададуть. З огляду на те, що законодавством, а саме ст. 364 ЦК України передбачено, як виділ частки із спільної власності, так і повний розподіл домоволодіння в натурі, тому він просить суд припинити саме його право спільної часткової власності на домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську та виділити в натурі нерухоме майно, що належить йому - ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності, а саме 16/100 частини зазначеного домоволодіння, визначивши за ним право власності на це окремо виділене майно.

Щодо позовних вимог про припинення ОСОБА_7 права спільної часткової власності на домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську та виділення в натурі нерухомого майна, що належить йому - ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності, а саме 16/100 частини вказаного домоволодіння, слід зазначити наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України , право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст.356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

В частині 1 ст.364 ЦК України зазначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ч.3 ст.364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частиною 3 ст. 364 ЦК України передбачено, що договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до приписів ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦК України , майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, нормами ст. ст. 364 , 367 ЦК України передбачено порядок виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності і поділу такого майна з дотриманням вимог ст.183 ЦК України . ОСОБА_9 полягає у тому, що при виділі право спільної часткової власності припиняється лише для того співвласника, який бажає виділити частку в натурі , тоді як при поділі право спільної часткової власності припиняється в цілому для всіх співвласників.

Згідно роз'яснень, наданих у п.п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок від 04 жовтня 1991 року № 7 з наступними змінами, виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Також, згідно роз'яснень наведених у п.20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 6 від 30.03.2012р. Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначено, що самочинним будівництвом є: нове будівництво, реконструкція зі зміною площі та зайняттям земельної ділянки, прибудови, надбудови) об'єкта нерухомості, здійснене у разі відмови у видачі документів, які надають право виконувати будівельні роботи (повідомлення про початок будівельних робіт, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт, видача технічних умов, видача вихідних даних тощо).

Згідно п.6 вказаної Постанови, право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.

Згідно правового висновку Верховного Суду України викладеного у постанові від 4 грудня 2013 року (справа № 6-130цс13) зазначено, що у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України , самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а і об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти не є об'єктами права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України ), а тому не можуть бути предметом поділу (виділу) згідно із нормами ст. ст. 364 , 367 ЦК України .

Таким чином, визначальним для поділу в натурі житлового будинку, що є об'єктом права спільної часткової власності, є відповідне право власності, розмір часток співвласників, за необхідності дозвіл щодо переобладнання або перепланування будинку, відсутність самочинного будівництва та технічна можливість його поділу у відповідності до вимог нормативно-правових актів.

З метою визначення можливості виділення в натурі частки позивача у праві спільної часткової, судом за клопотанням позивача в справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 143 ЦПК України , для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

У висновку експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №5312/13/14/15-16 по цивільній справі №204/5283/16-ц від 15 березня 2017 року (т.2, а.с. 4-34) зазначено, що на момент проведення дослідження домоволодіння № 27 по вул. Боброва у м. Дніпро складається з наступних будівель та споруд: будівлі літ. Б-1 з підвалом під літ. Б-1; житлового будинку літ. Л-1 з прибудовою літ. л-1, козирком та ґанком; прибудов літ. Б 1 -1, літ.б-1, літ. б 1 -1(самовільно побудована), козирку ндб-1, погребу пдб-1; сараїв літ. С.Н.; житлового будинку літ. Р, прибудов літ. р 1 -1, літ. р-1, тамбурів літ. р 2 -1, літ. р 3 -1, сараїв літ. М, 3,Т; установи літ. Д-2 з ґанком д 3 , прибудовами літ. Д 1- 2, літ. д-1 тамбурами літ.д 1 -1, літ. д 2 -1, гаражу літ.Г, сараю літ.г; житлового будинку літ. А-1, прибудов літ. а 1 -1, літ. а 2 -1, літ. а 4 -І, літ. А 1 -1, тамбуру літ. а 3 -1;споруд №2-5, крім того співвласницею ОСОБА_18 побудовано огорожі №6,7. Сараї літ Е, К та вбиральня літ. В зруйновані.

Всі будівлі та споруди домоволодіння № 27 по вул. Боброва, крім прибудови літ. б 1 -1 узаконено (т. 1, а.с.148 1 ).

Прибудова літ. б 1 -1 зазначена в наданих матеріалах (технічній документації ДМБТІ), як самовільно побудована (т. 2, а.с. 8).

З огляду на вказані експертом обставини суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно технічного паспорту станом на 14.03.2008 року (інвентаризаційний номер 115) на житловий будинок № 27 по вул. Боброва, у м. Дніпропетровську, встановлено наявність самочинних будівель та споруд, а саме: прибудова б1-1, прибудова а4-1 (т. 1, зворотний бік а.с. 10).

В матеріалах інвентаризаційної справи на домоволодіння № 27 по вул. Боброва у м. Дніпропетровську містяться записи про наявність самочинних будівель та споруд (т. 1, зворотний бік а.с. 148), а саме:

- (перший строчка зверху) запис від 14.03.2008 року: самовільно збудована площа - А-1, а 4 -1, Б-1, б 1 -1.

- (друга строчка зверху) запис від 14.03.2008 року: побудовано самовільно: прибудова - б 1 -1, прибудова а 4 -1. Поряд мається запис від 22.04.2011 року: Даний об'єкт нерухомості прибудова а 4 -1 загальною площею 11,4 кв.м. підлягає введенню в експлуатацію, узаконенню. Поряд мається відмітка зроблена рукописним текстом про те, що прибудова а 4 -1 узаконена згідно з рішенням суду Красногвардійського району від 08.12.2010 року.

- (третя строчка зверху) запис від 22.04.2011 року та 22.07.2011 року: реєстрація поточних змін. Поряд мається запис від 22.04.2011 року: Даний об'єкт нерухомості в літ Б-1 нежитлове приміщення №5 (поз 1-5) 55,5 кв.м. підлягає введенню в експлуатацію, узаконенню. Поряд мається відмітка зроблена рукописним текстом про те, що узаконено рішенням виконкому від 13.02.2006 року № 54/1.

- (четверта строчка зверху) запис від 22.04.2011 року: самовільно збудовані будинки літ. Б-1АДРЕСА_1 переобладнана в нежитлове приміщення поз (1-5)пл.. 55,5 кв.м. Поряд мається відмітка зроблена рукописним текстом про те, що узаконено рішенням виконкому від 13.02.2006 року № 54/1.

З огляду на наведене слід зазначити, що в матеріалах інвентаризаційної справи на домоволодіння № 27, по вул. Боброва у м. Дніпро, не міститься копій документів, а саме: рішенням суду Красногвардійського району від 08.12.2010 року, та рішення виконкому від 13.02.2006 року № 54/1, якими вказані самовільні споруди були узаконені.

Вказані обставин позбавляють суд можливості встановити на підставі належних та допустимих доказів факт узаконення співвласниками самовільного будівництва у встановленому законом порядку, а згідно положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмітка зроблена у технічному паспорті рукописним текстом про те, що самовільні прибудови та споруди були узаконені на підставі відповідних розпорядчих документів або рішення суду, без наявності в матеріалах справи належним чином посвідчених копій цих документів, не може бути належним доказом того, що самовільні споруди були узаконені та введені в експлуатацію у встановленому законом порядку

За таких обставин, суд критично ставиться до тверджень експерта на те, що самовільно побудованим є лише прибудова літ. б 1 -1, оскільки в матеріалах цивільної справи не мається доказів того, що інші самовільно побудовані будівлі та споруди були узаконені та введені в експлуатацію у встановленому порядку.

Також експерт у висновку зазначив, що частки співвласників домоволодіння розраховувалися при проведенні інвентаризаційної експертизи від 15.05.1975 року. У зв'язку з тим, що змінився склад майна у період з 1975 по 1991 рік, частки співвласників домоволодіння, що зазначені при проведенні інвентаризаційної експертизи від 15.05.1975 року, перестали відповідати дійсності. На момент проведення дослідження склад майна знову було змінено: побудовані нові будівлі та споруди, частину будівель та споруд зруйновано. (т.2, а.с. 13).

На поставлені перед експертами запитання комісія експертів надала наступні відповіді.

Щодо першого запитання суду поставленого на вирішення експертів: Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділу в натурі об'єкта нерухомого майна, а саме: домоволодіння, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, б. № 27 відповідно до часток співвласників?

Відповідь експертів: - Враховуючи викладене, технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділу в натурі об'єкта нерухомого майна , а саме: домоволодіння, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, б. № 27 відповідно до часток співвласників: - 16/100 часток, яка належить ОСОБА_7; - 13/100 часток, яка належить ОСОБА_2; - 18/100 часток, яка належить ОСОБА_9; - 43/200 часток, яка належить ОСОБА_4; - 43/200 часток, яка належить ОСОБА_5; - 2/100 часток, яка належить ОСОБА_10; - 8/100 часток, яка належить ОСОБА_11, відсутня . (т.2, а.с. 25).

Щодо другого запитання суду поставленого на вирішення експертів: ОСОБА_14 можливий розділ домоволодіння в натурі, то які варіанти виділення в натурі об'єкта нерухомого майна - домоволодіння розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, б. № 27, можливо визначити відповідно до вказаних часток співвласників?

Відповідь експертів: - У зв'язку з тим, що на момент проведення дослідження склад майна було змінено, побудовано нові будівлі та споруди, частину будівель та споруд зруйновано, розподіл домоволодіння відповідно до вказаних часток співвласників неможливий.

Враховуючи матеріали цивільної справи, правовстановлюючі документи співвласників домоволодіння, додаткові матеріали, результати проведеного дослідження домоволодіння №27 по вул. Боброва у м. Дніпрі, на розгляд суду можливо надати лише варіанти фактичного користування домоволодіння з урахуванням самовільних будівель та споруд та без урахування самовільних будівель та споруд. (т.2, а.с. 25).

Щодо третього запитання суду поставленого на вирішення експертів: Чи можливий виділ в натурі ОСОБА_7 частки домоволодіння № 27 по вулиці Боброва у місті Дніпропетровську у розмірі 16/100 часток, відповідно до фактичного користування вказаною часткою на підставі правовстановлюючих документів?

Відповідь експертів: - У зв'язку з тим, що на момент проведення дослідження склад майна було змінено, побудовано нові будівлі та споруди, частину будівель та споруд зруйновано, виділ в натурі ОСОБА_7 частки домоволодіння № 27 по вул. Боброва у м. Дніпрі у розмірі 16-100 часток - неможливий.

Виділ в натурі частки домоволодіння відповідно до фактичного користування на підставі правовстановлювальних документів можливий (т.2, а.с. 28).

Тобто, експерт прийшов до висновку, що виділ домоволодіння позивачу можливий лише на підставі фактичного користування частками домоволодіння, який склався між співвласниками.

Однак, обов'язковою умовою для виділу домоволодіння в натурі, є технічна можливість такого виділу у відповідності до вимог закону та за відсутності самочинного будівництва, а не на підставі фактичного користування.

Щодо четвертого запитання суду поставленого на вирішення експертів: Які є можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, б. № 27, між усіма співвласниками відповідно до розміру їх часток?

Відповідь експертів: - На момент проведення дослідження, земельна ділянка, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 27 не приватизована, правовстановлюючі документи та технічна документація в матеріалах справи відсутня, межі її не визначені, дані про координати меж відсутні. В результаті проведених геодезичних замірів встановлено фактичні межі земельної ділянки №27 по вул. Боброва у м. Дніпрі та кадастрові межі частини земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:07:486:0002 площею 97 кв.м. Площа земельної ділянки домоволодіння №27 по вул. Боброва у м. Дніпрі, яка підлягає розподілу складає 1219,00 кв.м, відповідно до наданого кадастрового плану з урахуванням меж земельної ділянки, які встановлені відповідно до кадастрових даних.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи існуючу забудову з надвірними будівлями та спорудами, нормативну літературу, необхідність проходів та доступу для обслуговування будівель, визначити варіанти порядку користування земельною ділянкою №27 по вул. Боброва між усіма співвласниками відповідно до розміру їх часток, а саме: ОСОБА_7 - 16/100; ОСОБА_2 - 13/100; ОСОБА_9-18/100; ОСОБА_4-43/200; ОСОБА_5-43/200; ОСОБА_10-2/100; ОСОБА_18-8/100 - технічно не можливо (т.2, а.с.28) .

Слід також зазначити, що наявність у домоволодінні, яке є предметом спору, самочинних будівель та споруд, є перешкодою для вирішення питання про розділ (виділ) такого домоволодіння в натурі.

Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від18.06.2007 року № 55 , поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. Об'єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об'єкти нерухомого майна. Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси. Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від18.06.2007 року № 55 передбачено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу . Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України , обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів того, що самочинно збудовані будівлі та споруди у домоволодінні, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, б. 27, були узаконені у встановленому законом порядку, стороною позивача суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що оскільки згідно висновку проведеної комісійної судової будівельно-технічної експертизи №5312/13/14/15-16 від 15 березня 2017 року розподіл домоволодіння відповідно до вказаних часток співвласників є неможливим у зв'язку з тим, що на момент проведення дослідження склад майна було змінено, побудовано нові будівлі та споруди, частину будівель та споруд зруйновано та наявні самочинно збудовані споруди, та виділити в натурі частку з вказаного вище майна, що перебуває у спільній частковій власності, не можливо, то позовні вимоги в частині припинення права спільної часткової власності ОСОБА_7 на домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську та виділення в натурі нерухомого майна, що належить ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності, а саме 16/100 частини зазначеного домоволодіння, в окреме володіння з подальшим визначенням йому окремої адреси, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визнання за позивачем ОСОБА_7sp; Х. права власності на окремо виділене в натурі домоволодіння № 27а по вул. Боброва у м. Дніпро, яке складається з наступних будов та споруд: житловий будинок літ. літ. А-1; прибудова літ. а1-1; прибудова літ. а2-1; тамбур літ. а3-1: прибудова літ.а4-1; прибудова літ. А1-1: огорожа №3: хвіртка № 4 та розташоване на земельній ділянці площею 278,93 кв.м, суд вважає, що вони задоволенню також не підлягають, оскільки вони є похідними від первинних позовних вимог про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_7 на домоволодіння №27 по вул. Боброва в м. Дніпропетровську та виділення в натурі нерухомого майна, у задоволені яких судом було відмовлено.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост.1 ЦПК України ,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у задоволені позовних вимог відмовлено, судовий збір підлягає віднесенню на сторону позивача.

На підставі ст.ст. 15, 319, 321, 328, 356, 364, 367, 376 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про поділ майна в натурі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез

СудКрасногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення11.07.2017
Оприлюднено12.07.2017
Номер документу67671363
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —204/5283/16-ц

Ухвала від 28.09.2017

Цивільне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Пономарь З. М.

Рішення від 11.07.2017

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

Рішення від 11.07.2017

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

Ухвала від 10.04.2017

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

Ухвала від 27.12.2016

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

Ухвала від 14.12.2016

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

Ухвала від 14.12.2016

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

Ухвала від 16.11.2016

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

Ухвала від 12.10.2016

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

Ухвала від 12.10.2016

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Черкез Д. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні