У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2017року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоЧервинської М.Є., суддів: за участю прокурораЗавгородньої І.М., Коротуна В.М., Шамрай О.В., Мазур Л.М., Попович О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 лютого 2016 року, в с т а н о в и л а: У січні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 20 травня 2002 року державному підприємству Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (далі - ДП ДСВ ІФРГ НАН України ) видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102. Рішенням Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року припинено ДП ДСВ ІФРГ НАН України право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га; вилучено у ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказану земельну ділянку; визнано недійсним державний акт на право користування землею, виданий ДП ДСВ ІФРГ НАН України та скасовано його державну реєстрацію. Відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року Глевахівська селищна рада здійснювала розпорядження землями вилученими у ДП ДСВ ІФРГ НАН України . Згідно з інформацією Управління Держкомзему у Васильківському районі щодо земельних ділянок, які перетинають межі земель ДП ДСВ ІФРГ НАН України на території Глевахівської селищної ради станом на 08 липня 2011 року, ОСОБА_7 за рішенням Глевахівської селищної ради від 23 лютого 2010 року № 850-34-V передано у власність земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1, а в подальшому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2. Вказана земельна ділянка знаходиться в межах земель, переданих в постійне користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України . Рішенням Господарського суду Київської області від 21 жовтня 2010 року задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора за нововиявленими обставинами, переглянуто та скасовано рішення Господарського районного суду Київської області від 31 грудня 2008 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилаючись на те, що Глевахівська селищна рада при прийнятті рішення від 23 лютого 2010 року № 850-34-V в частині надання у власність ОСОБА_7 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 діяла за відсутності повноважень і в порушення ч. 3 ст. 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу , ч. 5 ст. 116 , ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 ЗК України, прокурор вважає, що вказане рішення не є підставою для припинення права користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України спірними земельними ділянками, а тому підлягає визнанню незаконним і скасуванню з визнанням недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку та скасуванням його державної реєстрації, а також витребуванням спірної земельної ділянки на користь Головного управління Держземагенства у Київській області державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України . Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 лютого 2016 року, в задоволенні позову - відмовлено. У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування спірна земельна ділянка передана відповідачу з дотриманням законодавства (в період чинності рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року), на час його прийняття за позивачем не обліковувались землі в Управлінні Держкомзему та були відсутні відомості про накладення земельних ділянок та врахувавши, що прокурором не заявлено клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, а також, що вимога про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування не відповідає способу захисту, передбаченого ст. 152 ЗК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Проте з такими висновками судів погодитись не можна. Статтями 213, 214, 316 ЦПК Українипередбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржувані рішення не відповідають. Судами встановлено, що 20 травня 2002 року ДП ДСВ ІФРГ НАН України видано державний акт серії ІІ-КВ № 001432-270 на право постійного користування землею площею 971,21 га, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102. Рішенням господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 квітня 2009 року, припинено право постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у підприємства вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт про право постійного користування та скасовано його державну реєстрацію. На підставі рішення Глевахівської селищної ради від 23 лютого 2010 року ОСОБА_7 видано державний акт серії НОМЕР_3 право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року (яке набрало законної сили) рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами. Дійшовши висновку, що передача спірної земельної ділянки відповідачу здійснена в період чинності рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року, суд першої інстанції не врахував, що за змістом ст. 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року (справа № 6-2233цс16). Крім того, як вбачається з листа Управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області від 11 грудня 2014 року земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1 має перетин із земельною ділянкою ДП ДСВ ІФРГ НАН України . За інформацією Головного Управління Держземагенства України у Київській області від 13 березня 2015 року з посиланням на інформаціюУправління Держземагентства у Васильківському районі Київської області відповідно до каталогів координат зовнішніх меж земельних ділянок ДП ДСВ ІФРГ НАН України спірна земельна ділянка входить в межі підприємства. Згідно зі ст. 55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам. Згідно з п. б ч. 2 ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Положеннями ст. 198 ЗК України передбачено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану. Врахувавши, що прокурором не заявлено клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, суд першої інстанції залишив поза увагою положення ч. 4 ст. 10, ст. ст. 57, 59 ЦПК України, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: не роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, не попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, зокрема, що стосується необхідності призначення у справі відповідної експертизи для з'ясування вказаних обставин. Поряд з цим, вважаючи, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту, оскільки ст. 152 ЗК України не передбачено можливість звернення землекористувача до суду з вимогою про витребування у власника земельної ділянки, суд першої інстанції не звернув уваги, що за змістом ст. ст. 92, 95 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. З огляду на викладене, висновок про обрання прокурором неналежного способу захисту порушеного права є помилковим. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на задовольнити частково. Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 лютого 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий М.Є. Червинська Судді: І.М. Завгородня В.М. Коротун Л.М. Мазур О.В. Попович Л.М. Мазур О.В. Попович
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2017 |
Оприлюднено | 12.07.2017 |
Номер документу | 67680276 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касьян Олексій Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні