Рішення

від 02.07.2018 по справі 362/2139/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2139/15-ц

Провадження № 2/362/341/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 липня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Корнієнко С.В.,

при секретарі - Лагуті І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держземагенства у Київській області і Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок,-

в с т а н о в и в:

У січні 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: головного управління Держземагенства у Київській області, ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2015 року позов до ОСОБА_1 виділено в самостійне провадження (Т.1 а.с.48).

Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1, вказуючи на те, що Державному підприємству Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі - ДП ДСВ ІФРГ НАН України ) 20 травня 2002 року видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102. Рішенням господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року задоволено позов Глевахівської селищної ради, припинено ДП ДСВ ІФРГ НАН України право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право користування землею, виданий ДП ДСВ ІФРГ НАН України , та скасовано його державну реєстрацію.

В подальшому, Глевахівська селищна рада здійснювала розпорядження землями вилученими у ДП ДСВ ІФРГ НАН України за рішенням господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року. Так, згідно інформації Управління Держкомзему у Васильківському районі щодо земельних ділянок, які перетинають межі земель ДП ДСВ ІФРГ НАН України на території Глевахівської селищної ради станом на 08 липня 2011 року, ОСОБА_1 за рішенням Глевахівської селищної ради від 23 лютого 2010 року № 850-34-V передано у власність земельну ділянку, кадастровий № НОМЕР_2, а в подальшому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3. Вказана земельна ділянка згідно інформації Управління Держкомзему знаходиться в межах земель переданих в постійне користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України .

Разом з цим, рішенням господарського суду Київської області від 21 жовтня 2010 року задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора за нововиявленими обставинами переглянуто та скасовано рішення цього суду від 31 грудня 2008 року та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року залишено без змін.

23 червня 2011 року Вищим господарським судом України розглянуто касаційну скаргу селищної ради та винесено постанову у справі № 18/595-08/17/4, якою касаційну скаргу Глевахівської селищної ради залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року залишено без змін.

Тому, на думку прокурора, земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні ДП ДСВ ІФРГ НАН України , і на даний час підстава для проведення вилучення 387,19 га земель з постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України зникла. А відтак, передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує поновлені права позивача і ці землі мають бути повернуті у користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України .

Прокурор зазначає, що за таких обставин Глевахівська селищна рада, прийнявши рішення від 23 лютого 2010 року № 850-34-V, в частині надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_2, діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 ЗУ Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу , ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України, а тому спірне рішення не є підставою припинення права користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказаними земельними ділянками та підлягає визнанню незаконним і скасуванню.

Оскільки відповідачем спірний державний акт на право власності на земельну ділянку був зареєстрований у встановленому законом порядку та земельна ділянка вибула з володіння позивача, то відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом скасування реєстрації цього державного акту, визнання права постійного користування на земельну ділянку за ДП ДСВ ІФРГ НАН України та витребування ділянки у відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні позову заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок (Т.1 а.с. 138-144).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23.02.2016 року відхилено апеляційну скаргу Прокуратури Київської області і Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАН України , рішення Васильківського міськрайсуду від 12.10.2015 року залишено без змін (Т.1 а.с.201-205).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2016 року апеляційну скаргу Прокуратури Київської області відхилено, рішення Васильківського міськрайсуду від 12.10.2015 року залишено без змін (Т.1 а.с.245-249).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на задоволено частково, заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 лютого 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т.2 а.с.43-46).

Прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в судове засідання не з'явився, позов підтримав, просив його задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує (Т.2 а.с.67).

Відповідачі - Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У той же час, ч. 4 ст. 84 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук є власністю держави і не можуть передаватися у приватну власності.

Відповідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ст. 125, 126 ЗК України (в редакції, що діяла на час видачі державного акту ДП ДСВ ІФРГ НАН України ) передбачено, що право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Частиною 1 ст. 149 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Положеннями ч. 2 ст. 149 ЗК України передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно з ч. 9 ст. 149 ЗК України, земельні ділянки - рілля державної власності, що перебувають у постійному користуванні можуть вилучатися лише Кабінетом Міністрів України.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених ч. 2 ст. 150 ЗК України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 ЗК України, земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу , вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що 20 травня 2002 року Дослідному сільськогосподарському виробництву Інституту фізіології рослин і генетики НАН України видано державний акт на право постійного користування землею з правом користування 971,2 га землі, який зареєстровано за №102 ( Т.1 а.с.13, 89-90).

Рішенням Господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, залишеним без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, Вищого Господарського суду України від 23 червня 2011 року, рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року скасовано за нововиявленими обставинами (Т.1 а.с.14-16, 98-102).

На підставі рішення № 850-34-V Глевахівської селищної ради від 23 лютого 2010 року, ОСОБА_1, серед інших, з дотриманням чинного законодавства, передана у власність земельна ділянка, площею 2,000 га, ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.19-22).

При цьому суд звертає увагу, що розподіл земельної ділянки відповідачеві відбувався саме у період чинності судового рішення від 31 грудня 2008 року.

01 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_1, виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_2, який зареєстровано 04 березня 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094100075 (Т.1 а.с.47).

Згідно листа Управління Держкомзему у Васильківському районі № 5221/01-1 від 11 грудня 2014 року, відповідно до Державної статистичної звітності Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма 6-зем) на території Васильківського району з 2002 року до 2008 року за ДВГ НААУ обліковувались землі загальною площею 971,2100 га (Т.1 а.с.17).

Виходячи із змісту рішень господарських судів, земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні ДП ДСВ ІФРГ НАН України , і на даний час підстава для проведення вилучення 387,19 га земель з постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України зникла. А відтак, передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує поновлені права позивача і ці землі мають бути повернуті у користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України .

Оскільки ДП ДСВ ІФРГ НАН України встановлено межі земельної ділянки, отримано держаний акт на право постійного користування землею, що належним чином зареєстрований, то рішення Глевахівської селищної ради від 23.02.2010 року № 850-34-V, яким здійснено перерозподіл землі - передано частину земельної ділянки належної ДП ДСВ ІФРГ НАН України на праві постійного користування іншій особі - ОСОБА_1, не може бути підставою припинення права користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказаними земельними ділянками.

Разом із листом Головного Управління Держземагенства у Київській області на адресу Васильківської міжрайонної прокуратури було надано графічне зображення (викопіювання) із зазначенням місць взаємного розташування земельної ділянки ДП ДСВ ІФРГ НАН України та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, з якого вбачається, що ця земельна ділянка має перетини із земельною ділянкою наданої ДП ДСВ ІФРГ НАН України .(т.1 а.с.96-97).

Також на підтвердження своїх вимог прокурор надав суду апеляційної інстанції викопіювання із ортофотоплану із урахуванням технічної документації № L ІХ/8-93 та нанесенням місць взаємного розташування земельних ділянок ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України і земель, виділених селищною радою фізичним особам, в тому числі відповідачам, з якого чітко вбачається накладання земельної ділянки ОСОБА_24 відповідно площею 0, 10 га на ділянку № 5 державного підприємства (т.2 а.с. 103-104).

Отже, Глевахівська селищна рада прийнявши рішення від 23.02.2010 року № 850-34-V, в частині надання у власність ОСОБА_25 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу , ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 ЗК України.

Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В зв'язку з чим рішення Глевахівської селищної ради від 23.02.2010 року № 850-34-V, в частині надання земельної ділянки ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки право постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України на вказану земельну ділянку не припинене в установленому порядку.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 7 грудня 1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі зібраних по справ доказів установлено те, що рішення сільської ради про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки прийнято з порушенням закону, прав позивача та в супереч інтересів суспільства, поза як здійснено незаконне розпорядження особливо цінними землями, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не виникло право на отримання спірного держаного акту, яким посвідчується право на земельну ділянку. Тому цей державний акт, виданий ОСОБА_1 на підставі незаконного рішення Глевахівської селищної ради від 23.02.2010 року № 850-34-V підлягає визнанню недійсним.

Вимога заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області про витребування на користь ДП ДСВ ІФРГ НАН України у ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 підлягає задоволенню, оскільки вказана земельна належить на праві постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України , натомість перебуває у володінні відповідача, який прав на неї не має.

Крім того, витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідача на користь держави відповідає критерію законності: витребування з їх власності земельної ділянки здійснюється на підставі норм статті 387 ЦК України у зв'язку з порушенням органом місцевого самоврядування вимог Земельного кодексу України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає, що позов заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на це суд вважає, що з відповідачів на користь прокуратури Київської області належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 4872 гривні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 24, 92, 116, 149, 150 ЗК України, ст. 21 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273,280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держземагенства у Київській області і Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 850- 34-V від 23.02.10 року в . частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданий на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим № НОМЕР_2, яка розташована по АДРЕСА_1, та скасувати його державну реєстрацію.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області та Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим № НОМЕР_4.

Визнати відсутнім право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим № НОМЕР_4., яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з Глевахівської селищної ради та ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі по 2436 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Суддя С.В.Корнієнко