Постанова

від 10.07.2017 по справі 821/581/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/581/17 14 год. 32 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Финист" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000751422, № 0000761422 від 30.03.2017 р.,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що на підставі наказу від 23.02.2017 року № 132 виданого Головним Управлінням ДФС у Херсонській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Финист" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2016 року по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "Ексент Глобал" (код 39949170), ТОВ "Хайлайт" (код 40046737) та подальшого використання придбаних у вищезазначених платників податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт від 10.03.2017 р. № 48/21-22-14-10/40036467, в якому зазначено, що перевіркою ТОВ "Финист" встановлено порушення п.44.1 статті 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст.198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ ( надалі - ПКУ), що призвело до заниження податкового кредити з податку на додану вартість за період грудень 2016 року на загальну суму 100020 грн. (в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Хайлайт" (код 40046737) на суму 37266,67 грн., ТОВ "Ексент Глобал" (код 39949170) на суму 62753,40 грн.), в результаті чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою ПЗ та ПК поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (ряд.18.1) на суму 95834 грн. та завищено від'ємне значення між сумою ПЗ та ПК поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) на суму 4186 грн.

На підставі акту перевірки, з урахуванням заперечень, були винесені податкові повідомлення-рішення від 30.03.2017р. № 0000751422, яким сума грошового зобов'язання ТОВ "Финист" за платежем "Податок на додану вартість" збільшена на 119793 грн., із них: 95834 грн. - за основним платежем, 23959 грн. - штрафні (фінансові) санкції та ППР від 30.03.2017 р. № 0000761422, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем "Податок на додану вартість" на суму 4186 грн. за період - грудень 2016 р.

ТОВ "Финист" вважає зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними та необґрунтованими, прийнятими з перевищенням наданих повноважень, та такими, що підлягають скасуванню за таких підстав.

Документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Финист" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2016 року по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "Ексент Глобал" (код 39949170), ТОВ "Хайлайт" (код 40046737) та подальшого використання придбаних у вищезазначених платників податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності було призначено безпідставно, висновки акту перевірки ґрунтуються на недостовірній інформації та тому є недопустимими доказами.

При проведенні перевірки ТОВ "Финист" відповідачу було надано документи, що підтверджують купівлю товару та його наступну реалізацію. Податковим органом досліджено договори, накладні, податкові накладні та інші надані документи. Також позивач зазначає, що податковим органом безпідставно виключено всі досліджені податкові накладні з податкового кредиту підприємства. Жоден з наданих документів не визначено у судовому порядку як документ, що є нікчемним.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 30.03.2017 р. № 0000761422, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Финист" по податку на додану вартість у сумі 95834,00 грн. за основним платежем, та 23959,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 30.03.2017р. № 0000751422, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 4186,00 грн. відповідно до поданої ТОВ "Финист" податкової декларації за грудень 2016 р.;

- стягнути на користь ТОВ "Финист" (74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, б.13 код ЄДРПОУ 40036467) суму сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Херсонській області (73026, м. Херсон, пр..Ушакова,75).

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДФС у Херсонській області, в період з 28.02.2017 по 02.03.2017 р., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Финист" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2016 року по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "Ексент Глобал" (код 39949170), ТОВ "Хайлайт" (код 40046737) та подальшого використання придбаних у вищезазначених платників податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. За її результатами складено акт перевірки від 10.03.2017 р. № 48/21-22-14-10/40036467, в якому зазначено, що перевіркою ТОВ "Финист" встановлено порушення п.44.1 статті 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст.198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ ( надалі - ПКУ ), що призвело до заниження податкового кредити з податку на додану вартість за період грудень 2016 року на загальну суму 100020 грн. (в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Хайлайт" (код 40046737) на суму 37266,67 грн., ТОВ "Ексент Глобал" (код 39949170) на суму 62753,40 грн.), в результаті чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою ПЗ та ПК поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (ряд.18.1) на суму 95834 грн. та завищено від'ємне значення між сумою ПЗ та ПК поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) на суму 4186 грн.

На підставі акту перевірки, з урахуванням заперечень, були винесені податкові повідомлення-рішення від 30.03.2017р. № 0000751422, яким сума грошового зобов'язання ТОВ "Финист" за платежем "Податок на додану вартість" збільшена на 119793 грн., із них: 95834 грн. - за основним платежем, 23959 грн. - штрафні (фінансові) санкції та ППР від 30.03.2017 р. № 0000761422, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем "Податок на додану вартість" на суму 4186 грн. за період - грудень 2016 р.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З даних правих норм слідує, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари (послуги, роботи) до складу податкового кредиту підприємства необхідно мати первинні документи (платіжні доручення, видаткові, податкові накладні, тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що обставини, які встановлені під час проведення перевірки знайшли своє відображення в ході розгляду справи.

Суд вважає неможливим реальне здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг, відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Так судом встановлено, що що фактично суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: 74900 Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, 13 згідно договору оренди приміщення укладеного з ФОП Брулевич В.В., в оренду прийнято приміщення офісу 4 кв.м, та приміщення складу 4 кв.м. Чисельність працюючих у 4 кварталі 2016 р. - 1 особа.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, для перевірки дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ексент Глобал" за грудень 2016 року, та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товару отриманого від вищевказаного контрагента - постачальника, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності ТОВ "Финист" надано наступні документи: договір поставки від 13.12.2016 р. №1213/16, видаткові накладні, картка рахунку 631 за грудень 2016 року та платіжне доручення.

13.12.2016 р. між ТОВ "Ексент Глобал" та ТОВ "Финист" було укладено договір поставки №1213/16, відповідно до якого: Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця труби, в асортименті, кількості та ціною узгодженою сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену продукцію.

Відповідно до п.4.3 договору, поставка продукції здійснювалась за рахунок постачальника.

Однак, судом встановлено, що до перевірки не надано будь-які документи, що підтверджують доставку труб загальною вагою 20,89 т за місцем розташування ТОВ "Финист".

У судовому засіданні встановлені факти, що доводять нереальність господарських операцій між продавцем ТОВ "Ексент Глобал" та покупцем ТОВ "Финист", що доказується незначною кількістю працівників, відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення перевезення, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару в обмежені проміжки часу тощо та відсутністю даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування.

Перевіркою встановлено, що укладений між ТОВ "Ексент Глобал" та ТОВ "Финист" договір поставки від 13.12.2016 р. №1213/16 не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять його предмет, а саме, придбання труб у грудні 2016 року. Як зазначається в акті перевірки ТОВ "Ексент Глобал" надано декларацію з ПДВ за грудень 2016 року з додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", податкові зобов'язання з ПДВ на суму 62753,4 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Финист", декларації надано статус "Історія подання".

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "Хайлайт" судом встановлено наступне.

Для перевірки дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Хайлайт" за грудень 2016 року, позивачем було надано наступні документи: договір купівлі - продажу від 15.12.2016 р. №161215, видаткові накладні, картка рахунку 631 за грудень 2016 року та платіжне доручення.

Суд зазначає, що під час проведення перевірки, позивачем не надані сертифікати якості продукції, документи щодо транспортування придбаних ТМЦ.

В ході перевірки встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарських операцій між продавцем ТОВ "Хайлайт" та покупцем ТОВ "Финист" за грудень 2016 року, що доказується незначною кількістю працівників (відповідно до Звіту про суми нарахованої заробітної плати від 07.10.2016 за №9186554222 за 3 квартал 2016 року у ТОВ "Хайлайт" працювало у штаті 2 особи, з яких 1 особа звільнена 01.08.2016 р.), відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення перевезення, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару в обмежені проміжки часу тощо та відсутністю даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування.

Перевіркою встановлено, що укладений між ТОВ "Хайлайт" та ТОВ "Финист" договір купівлі - продажу від 15.12.2016 р. №161215 не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять його предмет, а саме, придбання кабелю у грудні 2016 року.

ТОВ "Хайлайт" не надано декларацію з ПДВ за грудень 2016 року, податкові зобов'язання з ПДВ на суму 37266,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Финист" станом на день підписання акту перевірки не задекларовано.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок щодо проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій отримання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем доведено, що він діяв відповідно до законодавства в межах встановлених законодавством.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Финист" не підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,

постановив :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 липня 2017 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 8.3.3